У Міністерстві закордонних справ Латвії вважають, що зазначений ресурс порушує положення регламенту Ради ЄС від 17 березня 2014 про санкції проти Росії за анексію Криму та загрожує територіальній цілісності та суверенітету України.

Тобто, перед нами доказ, що низькоякісне телебачення може зробити політичний дискурс більш примітивним – і працювати на користь популістичних рухів навіть через десятиліття після того, як цей вплив здійснили вперше.

«Во главе России стоит гангстер. Он просто деятель организованной преступности, и контролирует там правительство и огромную территорию…» (Марко Рубио, сенатор, кандидат в президенты США в 2016 г. Из выступления перед избирателями 28.08.2015 г.).

Бывают токсичные вещества, они же – яды. А бывают токсичные люди – те, кто может отравить вам жизнь. Невозможно вообще не встречать таких персонажей. Но в ваших силах распознавать их как можно раньше – и либо бежать, либо минимизировать общение с ними.

«Медведчук был первым спонсором ЗеКоманды, который финансировал с блоком «НеТак» их первые сезоны, после чего они объединились с Хорошковским и затем договорились с Коломойским. Тут и группа «Интер» и «1+1» и владельцы маленьких телеканалов, таких как ZIK, который сыграл серьезную роль в уничижении поста Президента, не говоря уже о каналах 112 и NewsOne. Сегодня мы имеем результат объединения усилий олигархических структур вокруг Зеленского», – подытожил Чекалкин.

У 2014-му військовий командувач НАТО Філіпп Брідлав назвав кремлівську кампанію з дезінформації проти України “найдивовижнішим інформаційним бліцкригом в історії інформаційної війни”. Початковий бліцкриг еволюціонував у постійну масштабну інформаційну кампанію РФ спрямовану на підрив цінностей Західної демократії. На цьому під час слухань наголосив дослідник Atlantic Council Якуб Каленський.

Лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков з 2014-го по травень 2018 року згадувався у 385 матеріялах видання «РИА Новости Украина». Тоді він ще був директором Української політконсалтингової групи.

Так званий «Телеміст» продемонстрував цинічні тези, які й раніше просувала та просуває російська пропаганда: «українці та росіяни — єдині», «хай політики між собою розберуться, а ми всі дружимо», «треба між собою говорити». Жодного разу під час трансляції не згадали ні анексії Криму Росією, ні вторгнення російських військ на Донбас та підтримку РФ бойовиків «ДНР» / «ЛНР». Позиціювання телемосту як «неполітичного» шоу про «дружбу двох народів» — тривожний крок та чергова демонстрація пропагандистських тез про те, що «ніякого конфлікту між країнами немає».

В основе многих кампаний по дезинформации лежат принципы психографического и социального хакинга, то есть манипуляции индивидуальными и групповыми эмоциональными слабостями людей.

Предлагаем ознакомиться с небольшой подборкой ликвидированных на территории Украины российских военных преступников, которые #ихтамнет, и которые уже не хотят говорить и не поддерживают ни завтраков на границе, ни посиделок кремлевских пропагандистов.
Уже наговорились.

Ми, журналісти, які добровільно пішли з медіагрупи Медведчука, а також учасники Медіаруху, громадські організації, які долучаються до цієї заяви, висловлюємо протест проти повзучої російської окупації українського медіапростору.

Що святкує сьогодні “Партія Регіонів”? – холоднокровне вбивство радянськими маршалами сотень тисяч неозброєних українських новобранців, більшість з яких була підлітками. Їх кидали з цеглою проти кулеметів, щоб вберегти “гвардію”, і зайняти Київ до дня “свята революції”.
Фактично, це був геноцид. Хоча кулі були німецькими, але справжніми вбивцями були керівники Червоної армії. Вони виконували свою криваву задачу, створюючи перемогу для радянської імперії, але якими ідіотами, або циніками потрібно бути, щоб організовувати святкування ювілею цього геноциду тепер, в незалежній Україні?

А “журналисты” Громадського из за которых был такой хипешь – не пришли. Станко не пришла. За Станко почему то отдувалась Татьяна Попова (Tetiana Popova), что к слову для многих было непонятно. Ну и там была какая то пожилая темноволосая женщина с какими то истеричными вскриками “что вы знаете о стандартах журналистики?”, “российский журналист тоже журналист”, “это нападки на свободу слова”, которая сидела рядом с Поповой, я помнится с ней зарубился даже, она какую то просто вселенскую тупость демонстрировала своими фразами.

Якщо переглянути політичні «мемасики» Новинача за тривалий період, помітна спільна ознака більшості меседжів: зневага і скепсис на адресу української влади. Півроку чи рік тому це був Порошенко, депутати Верховної Ради, уряд тощо. А останніми тижнями ті ж самі знущально-скептичні інтонації, які були характерні для мемів про Порошенка, спостерігаються в мемах про Зеленського та призначених ним посадовців у Адміністрації президента. Коли вони виступали проти влади – паблік був на їхньому боці. А як тільки стали владою – тут же перетворилися на мішень. І взагалі, створюється враження,що будь-яка українська державна інституція чи ініціатива через призму нібито аполітичних «веселих пабліків» виглядає неоковирною, некомпетентною, неадекватною і т.д. і т.п. Нічого дивного: зрештою, головною метою російської дезінформаційної машини є дискредитація політичного керівництва України – ми про це писали не раз.