Центрі протидії дезінформації наголошують, що розвиток технологій штучного інтелекту робить подібні підробки дедалі переконливішими. Якість згенерованих відео швидко зростає, через що користувачам стає складніше відрізнити фейк від справжнього контенту.
Серйозна відповідь у дискусії з Польщею має бути не емоційною, а фактологічною.
Україна справді має що сказати про польсько-український конфлікт 1940-х років. Абсолютна більшість документів про нього зберігається саме в українських архівах.
Їхній зміст руйнує звичний польський наратив про страждання лише поляків і вину лише українців.
Саме тому польські політики не зацікавлені у відкритій дискусії між істориками обох країн. Натомість вони зафіксували вигідну їм інтерпретацію в законодавстві та готові карати за спроби її перегляду.
Тим часом в Україні на базі Український католицький університет UCuniversity реалізовано надзвичайно важливий науковий проєкт зі встановлення кількості та імен жертв польсько-українського конфлікту. Його результати також не вкладаються в офіційний польський наратив. Дослідникам уже вдалося встановити факти загибелі близько 30 тисяч українців, з них майже 10 тисяч — на Волині.
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням.
Показово, що саме зараз в Україні виходить третій том проєкту «Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 років». У ньому зібрано відомості про понад дві з половиною тисячі українців, убитих у Галичині. Більшість із них встановлені поіменно.
Тому відповіддю на політичні заяви мають бути не зустрічні емоції, а факти, документи та імена. Саме вони рано чи пізно руйнують будь-які історичні міфи.
Історик Володимир В’ятрович відреагував на заяву Навроцького щодо можливого позбавлення Зеленського та українців премії Four Freedoms Award.
“Рішення присвоїти ім’я “Героїв УПА” одному зі спецпідрозділів ССО немає нічого спільного із антипольською політикою… це стосується виключно України, українських збройних сил і української історії. Натомість анонсоване можливе рішення забрати в Зеленського державну нагороду, який отримав її від імені всього українського народу – це, справді, крок, який може надалі зіпсувати стосунки між Україною та Польщею.”
Нагадаємо, Володимир В’ятрович є автором книги «УПА. Історія нескорених», яка є одним із найважливіших досліджень про Українську Повстанську Армію, яка боролася за незалежність України в 1940-1950-х роках. В’ятрович, як історик і дослідник, намагається розвіяти міфи та стереотипи, що оточують діяльність УПА, і показати справжні причини, мотиви та цілі цієї національно-визвольної боротьби.
Відео видання Укрінформ.
У 2021 році 12-річна дівчинка з Генічеська стояла у вишиванці й говорила про мову як про основу нації. Її звали Катерина. Вона переконливо, щиро, по-дитячому правильно пояснювала: народ без мови не має майбутнього. Після окупації її публічний образ кардинально змінився — нині вона бере участь у проєктах «Юнармії» та підтримує російську владу.
Це частина ширшої тенденції.
У спільному розслідуванні KibOrg, OCCRP, 24 каналу та Суспільне.Новини йдеться про те, як Росія формує з підлітків на окупованих територіях нове покоління пропагандистів.
Юрчишин розкритикував «телеграмізацію» влади: анонімні канали несуть ризики впливу РФ
За словами парламентаря, такі канали не мають стабільної позиції і легко змінюють «сторону» залежно від фінансування. Сьогодні вони можуть підтримувати одних, а завтра — їхніх опонентів. У цьому контексті він звернув увагу на загрозу втручання з боку Росії, яка може використовувати анонімні платформи для інформаційного впливу.
Юрчишин підкреслив, що особливо небезпечною ця ситуація може стати під час можливого перемир’я та майбутніх виборчих процесів.
Скоро у Центру “Миротворець” свято
Пацієнтка Савенкова Фаїна, жертва психологічного насилля, яку вздовж і впоперек змалечку використовувала російська терористична пропаганда у кампанії проти «Миротворця» через кілька місяців досягне повноліття.
Вигляділи її майже з повзунків, годували з руки, сміялись над її першими успіхами у виході на ООН, Юнісеф та таке інше.
Дівчинка виросла. Але ніколи не покине своє гніздечко в Чистилищі. Ми будемо і надалі пильно стежити за розвитком її долі скаліченої російською машиною перемелювання людей.
Тим часом педофіл Полянський, який потужно, зі всієї сили древньої школи російської пропагандистської машини використовував Фаїну, несе велику втрату пропагандистського ресурсу і залишається з Миротворцем один на один далі.
Будь-які спроби кількох десятків осіб проголосити себе окремою церковною структурою не мають жодної канонічної сили. Такі дії в ПЦУ називають «самочинним зборищем», а їхніх учасників — такими, що підлягають церковному осудженню.
«Удари без винних»: як ЮНЕСКО промовчало про Росію після атаки на центр Львова
Москвинські пропагандисти беруть гроші у Кремля, щоб робити «зручні» переклади під свої наративи, а потім ще й збирають данину з довірливих росіян.
Нічого нового: московія віками перекручує зміст документів так, щоб у них стабільно з’являлися її політичні інтереси та імперські амбіції. У релігійній сфері це проявляється ще виразніше — там Кремль традиційно діє не як сторонній спостерігач, а як гравець, що використовує віру як інструмент впливу.
🔴 Нагадаємо показовий приклад — переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Під час таких розмов невідомі особи представляються учасниками вигаданих «націонал-патріотичних формувань» або навіть співробітниками українських правоохоронних органів. Вони висувають вимоги залишити країну, супроводжуючи їх погрозами фізичної розправи та залякуванням.
Технічний аналіз показав, що насправді дзвінки здійснювалися з території Російської Федерації.
Українські захисники звільнили від окупантів Володимирівку — такі новини звучали 83 роки тому, так звучать вони і сьогодні.
Ніч у Володимирці 7 лютого 1943 року не була тихою. Поки німецький гарнізон почувався господарем містечка на Рівненщині, сотня УПА під командуванням Григорія Перегіняка — “Коробки”, відомого також як “Довбешка” або “Довбенко”, — готувала удар. Проти повстанців стояв численний гарнізон: німецькі жандарми та колишні радянські військовополонені — росіяни й узбеки. Ставка була на ніч, раптовість і швидкість. Бій затягнувся до світанку й завершився повним розгромом окупаційних сил, здобуттям зброї та визволенням в’язнів. Саме зі звільнення Володимирця УПА вперше відкрито вдарила по нацистах — і вже не збиралася зупинятися.
Одягнені у білі хустки, з хрестами в руках і невинним виглядом — саме так черниці монастиря Святої Єлизавети з Білорусії з’явилися минулого Різдва у шведських церквах. Вони продавали ікони, дерев’яні вироби та в’язані речі, збираючи пожертви від парафіян. Але за цією картинкою, як з’ясувалося згодом, ховалася значно складніша і тривожніша історія.
В похмурому світі гібридної війни, яку веде Росія по всьому світу, зовнішність може бути оманливою – і, як незабаром дізнався настоятель монастиря Тебю, це були не звичайні «черниці».
Духовний керівник монастиря, протоієрей Андрій Лемешонок, раніше називав своїх черниць «бойовою одиницею». Самих монахинь у медіа прозвали «Z-черницями» — через їхню участь у провоєнних заходах і фото із символом «Z», який став маркером підтримки агресії Росії проти України.
Росії вже вдалося реалізувати щонайменше один небезпечний проєкт поруч із критично важливою військовою інфраструктурою у Швеції.
Найбільш показовий приклад — православна церква Казанської ікони Божої Матері у місті Вестерос, збудована всього за 300 метрів від стратегічного аеропорту Стокгольм-Вестерос. Аеропорт вважається резервним на випадок надзвичайних ситуацій і може використовуватися під час криз — зокрема стихійних лих або війни, зокрема й потенційного конфлікту з Росією, зазначає газета.
Річард ЧЕНСЛЕР, англійський мореплавець.
У «Книзі про великого та могутнього царя Московїї», 1553 р. писав:
“У них є Старий і Новий Завіт, який щодня читається, але марновірство від того не зменшується: коли священники читають, то роблять це так дивно, що ніхто не може зрозуміти їх, та ніхто й не слухає; поки вони читають, люд сидить і базікає…
І одна десята населення не зможе прочитати «Отче наш», а «Вірую» ніхто і не зважиться читати, хіба як в церкві; на їхню думку, це можна читати тільки в церквах.
Ніде немає такої розпусти і пияцтва, а також і за насильствами своїми це найогидніший народ на світі. Судіть тепер про їхню святість.”
Формула, яка не ламається і не потребує виправдань, звучить так:
Київська Русь (всі знають, що Київська – це не автентична назва, а академічна історіографія як технічне позначення періоду) виникла з центром у Києві, її ядро — українські землі, а українці є її прямими історичними, культурними й політичними спадкоємцями.
Спадкоємність доводиться не площею, а тяглістю.
Площа — це улюблений аргумент імперій.
Тяглість — аргумент цивілізацій.
Московія — пізній самопроголошений спадкоємець
Далі -— за посиланням.
Унікальні кадри
«Завтра ми можемо стати незалежними» — ці щемливі слова прозвучали на центральному телебаченні у 1991 році. У цьому випуску зібрані відповіді українців з усіх куточків країни, включно з Донеччиною та Луганщиною. Тоді вони ще мали право вибору — і більшість обрала незалежність. Це право в них відібрали у 2014-му, коли «русскій мір» прийшов із автоматами на виборчі дільниці і організував фейковий референдум. Історичні кадри — для очищення пам’яті у першому відео.
