Большая подборка вырезок из советской прессы, в том числе и выступление союзника СССР, Гитлера в Рейхстаге 1 сентября 1939 года, опубликованное газетой Красная Звезда
В юбилейном Ялтинском форуме, работа которого завершилась 20 апреля, приняли участие более 4,5 тыс. человек из 89 стран мира. Практически все зарубежные гости, выступившие на пленарных заседаниях, после мероприятия оказались в списках «Миротворца», рассказал «Известиям» сопредседатель ЯМЭФ Андрей Назаров.
Останніми роками наш лексикон поповнився купою образ на політичному та інформаційному ґрунті, серед яких «зрадофіли», «порохоботи» та «журнашлюхи» — чи не найкультурніші. Хвиля ворожнечі зачепила всіх, хто не залишався осторонь політичних подій, — прихильників перемоги і зради, прихильників Петра Порошенка та його противників, медіа та журналістів, а ближче до виборів 2019 року — прихильників і противників Володимира Зеленського.
«Проти Порошенка окремі сайти поширювали відверті фейки, звинувачення у фальсифікаціях чи підготовці зриву виборчого процесу взагалі, миттєвому збагаченні та створенні ще одного “Межигір’я”. Негатив проти Петра Порошенка сконцентрований на певних сайтах — Politeka.net (26,07 % від усіх текстів із негативною тональністю, де згадується Порошенко), Znaj.ua (22,2 %) та Strana.ua (18,8 %). Проти Володимира Зеленського найбільше текстів із негативною тональністю зустрічалися на сайтах Gazeta.ua (16,42 %) та Obozrevatel.com (13,43 %)», — ішлося у статті аналітиків ІМІ за результатами медіамоніторингу.
В дипломатії вирішальне значення має точність формулювань. І ми в Міністерстві закордонних справ ведемо активну роботу над тим, щоб правильні формулювання використовувалися під час переговорів, у мові дипломатичних документів, спільних заявах і позиціях, деклараціях тощо.
Я розумію «Команду Зе!», яка хоче інакше пояснити свій тріумф і запускає в бій своїх діджитал-експертів з красивими новомодними поясненнями. Але інтернет-аналітика – вперта річ, і говорить вона про зворотнє. Зеленський виграв у Порошенка завдяки сильному втручанню телевізора.
Таким чином: теплі емоції (“свій хлопець, близький до людей, так само ненавидить цю владу” та інші переноси якостей художніх персонажів на реального кандидата Зеленського), переважання відеоконтенту в соцмережах, ефективні охоплення аудиторії (як позитивом до себе, так і негативом до конкурента) і ефект множинного повторення одних і тих самих меседжів в різних медіа забезпечили фантастичну перевагу і в першому, і в другому турі виборів Володимиру Зеленському. При тому, що медійні охоплення Порошенка не були нижчими. Але емоційна нейтральність повідомлень не змогла конкурувати з живими, гарячими емоціями симпатії до одного й ненависті до іншого кандидата, так уміло сформованими якісним мультиекраном Зеленського.
