“Символічно я повертаю свою нагороду цьому резиденту на знак протесту проти безглуздого рішення про позбавлення ордена Президента України, України, що бореться!” – написав Фоглер.

Він уточнив, що його крок спрямований не проти того президента, який свого часу вручив йому нагороду, а саме проти Кароля Навроцького.

“який дедалі більше знущається з Польщі та з нас усіх”.

Фоглер також різко розкритикував дії польського президента, заявивши, що вони шкодять країні.

“Те, що зробив і продовжує робити цей пан, якого називають президентом, – це кошмар, і для мене він не є президентом моєї країни, а лише помилкою, і я досі чекаю на перерахунок голосів Центральною виборчою комісією… бо до сьогодні не знаю остаточних результатів цих виборів”, – написав ексдепутат.

Представники польського громадянського суспільства оголосили про намір вручити президенту України Володимиру Зеленському та українському народу власний символічний орден. Ініціатива стала реакцією на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого Орла.

Про це повідомило українсько-польське онлайн-медіа Sestry.eu.

Учасники ініціативи заявили, що не погоджуються з рішенням польського президента та вважають його шкідливим для українсько-польських відносин.

“Українці віддають життя за безпеку – свою, Польщі і Європи. Нинішнє рішення польського глави держави показує, як діє російська пастка. Польські праві сили розпочали передвиборчу кампанію до парламентських виборів і безжально використовують Волинську трагедію в політичних цілях. Політики сперечаються про 1943 рік, тоді як у 2026 році в Україні щодня гинуть люди”, – йдеться у повідомленні.

За словами авторів звернення, дії Навроцького та його оточення сприяють поширенню російських наративів у польському суспільстві.

“Тому як громадяни Республіки Польща ми вручаємо власний орден. Це ініціатива знизу. Таким чином ми показуємо, що багатьох поляків не вдасться налаштувати проти українців. Ми допомагали й будемо допомагати. Нам не потрібна згода політиків, щоб поводитися гідно щодо інших людей”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Підставою він назвав найменування одного з українських підрозділів на честь УПА та заявив, що Польща не допустить вступу до ЄС тих, хто не розуміє необхідності відмовитися від “культу тоталітаризму та насильства”.

Після цього кроку міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, посол України в Польщі Василь Боднар та керівник ОП Кирило Буданов оголосили про намір повернути свої польські нагороди.

20 червня Володимир Зеленський повідомив, що відправив орден Білого Орла поштою Каролю Навроцькому.

Раніше від польського

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ реагуватиме на недружні дії щодо України за принципом взаємності. Про це він сказав в ефірі телемарафону «Єдині новини», коментуючи останнє загострення у відносинах між Україною та Польщею, пише Європейська правда.

За словами глави МЗС, Україна завжди високо цінувала підтримку Польщі та прагнула зберігати конструктивний діалог.

“Ми завжди конструктивно підходили, цінували наші відносини з Польщею, були вдячні за ту допомогу, яку отримували”, – сказав він.

Сибіга наголосив, що питання історичної пам’яті не повинні ставати інструментом політичної боротьби, а мають залишатися предметом роботи істориків.

Водночас міністр різко відреагував на рішення польської сторони щодо президента України Володимира Зеленського.

“Зневага до Президента України це не лише про ордени. Це про зневагу до українського воїна, до українського народу, до нашого права мати історію. Ми цього толерувати не будемо”, – заявив глава МЗС.

Він підкреслив, що Україна надалі реагуватиме на подібні дії відповідно.

“Ми будемо дзеркалити усі кроки, особливо якщо ці кроки недружні, зневажливі до нашої країни. Час непомічання пройшов”, – додав він.

На думку Сибіги, президент Польщі Кароль Навроцький руйнує позитивні напрацювання, яких вдалося досягти останніми роками у двосторонніх відносинах.

“Недаремно він отримує аплодисменти з Москви”, – зазначив глава МЗС.

Попри гостру реакцію, українська сторона, за словами міністра, продовжує працювати над збереженням дипломатичного діалогу з Польщею.

“Ми щодня розмовляємо з нашими польськими друзями як зберегти дипломатичний трек. Ми об’єднані спільними викликами, інтересами та спільним європейським майбутнім”, – заявив Сибіга.

Раніше міністр також подякував полякам, які виступають проти ескалаці

“Два тижні тому я обіцяв колегам на погоджувальній раді зробити цей крок, якщо нам не вдасться переконати Президента Навроцького не робити хибне рішення. На жаль, не вдалося.

Отже, попри те, що незаконним антиконституційним рішенням української влади через санкції мене позбавлено всіх державних нагород, я ухвалив рішення відмовитися від Ордена Білого Орла. Це мій жест у відповідь на рішення Президента Польщі. Але цей крок жодним чином не адресований польському народові!

Незмінною залишається моя вдячність Польщі за підтримку України та українців у важкі часи.”

“Ті в Польщі, хто не пережовує історичні міфи, а вивчає історію і робить висновки з її уроків, знає, шо після того як Україна втрачає незалежність, її втрачає і Польща. Але не минуле має визначати наші стосунки. Я не хочу щоб поляки редагували наші підручники і жодним чином не претендую на те, щоб ми українці корегували польські підручники, бо інакше нам пришлють спільний підручник із москви.

Але сьогодні варто поставити кілька чесних запитань.”

“Україна сьогодні захищає не лише себе. Наші військові захищають східний кордон усієї Європи. І будь-які кроки, які послаблюють українсько-польську єдність, зрештою працюють лише на користь кремля.”

Ванникова також нагадала про спільні кроки Ющенка та колишнього президента Польщі Леха Качинського, спрямовані на українсько-польське історичне примирення. Вона зазначила, що тоді сторони намагалися будувати відносини на основі взаємної поваги та діалогу.

За словами речниці, Україна цінує підтримку Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії, а послаблення українсько-польської єдності, на її думку, може бути вигідним лише Кремлю.

Рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордена Білого Орла спричинило нову хвилю реакцій в Україні. Після цього від польських державних нагород почали відмовлятися українські посадовці та політики.

Експрезидент України Леонід Кучма заявив, що відмовляється від Ордена Білого Орла, яким його нагородили у 1997 році. За словами Кучми, ця відзнака для нього була символом відносин між українським і польським народами, а не лише особистою нагородою.

Заяву Кучми повідомила його прессекретарка Дарка Оліфер.

Колишній посол України у США та експосол у Польщі Валерій Чалий назвав рішення Кароля Навроцького про позбавлення народу України, який стоїть на захисті Європи, ордена Білого Орла безвідповідальним та таким, що завдає шкоди українсько-польським відносинам. Водночас дипломат закликав українців не відповідати дзеркальними кроками та не повертати нагороди, отримані від попередніх президентів Польщі.

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов оголосив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею». Своє рішення він пояснив реакцією на нещодавній крок президента Польщі Кароля Навроцького, який позбавив Президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

У своїй заяві Буданов назвав рішення польського лідера «недружнім актом щодо українського народу».

«Безумовно, це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн», — наголосив очільник ГУР.

За словами Буданова, складні та неоднозначні сторінки українсько-польської історії повинні ставати предметом глибокого осмислення, а не політичних маніпуляцій.

«Україна не вказує жодному іншому народові, як вчити його історію. Тож і ми залишаємо за собою справедливе право на власну національну пам’ять та гідність», — зазначив він.

Окремо Буданов поставив під сумнів аргументи про історичну справедливість, звернувши увагу на те, що серед кавалерів польської нагороди досі залишається італійський диктатор Беніто Муссоліні.

«Переконаний, що цей жест Президента Польщі не про справедливість абощо. Адже про яку справедливість може бути мова, якщо ордена Білого Орла, наприклад, досі не позбавлено італійського фашистського диктатора й пособника Гітлера Беніто Муссоліні?» — заявив він.

Начальник української розвідки підкреслив, що Україна продовжить захищати Європу та залишатиметься відкритою до співпраці з союзниками, однак така співпраця має ґрунтуватися на взаємній повазі.

Водночас він повідомив про своє рішення відмовитися від польської державної нагороди.

«З огляду на це я відмовляюся від Золотого офіцерського хреста ордена “За заслуги перед Польщею”, яким мене нагородив минулого року Президент Польщі», — написав Буданов.

За його словами, він не може залишатися осторонь на тлі того, як «проти наших громадян безпідставно й штучно розкручується маховик ненависті».

Буданов також висловив переконання, що його позицію поділяє значна частина українського суспільства.

«Впевнений, що українське суспільство — і військові, і цивільні — відчувають такі ж емоції та підтримають цей крок», — підсумував він.

Буданов наголосив, що попри політичні суперечки Україна й надалі залишається ключовим щитом Європи перед російською агресією:

“Україна продовжить битися в авангарді захисту всієї Європи, зокрема Польщі, сплачуючи найдорожчу ціну.”

Нагадаємо, раніше від польської нагороди також відмовився міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після рішення Кароля Навроцького щодо ордена Президента України.

Україна зробила все, щоб деполітизувати історичні питання, дозволила і провела пошуково-ексгумаційні роботи, лише одниз вибачень було вже декілька.

2003 рік — Кучма і Кваснєвський

Найважливіший прорив стався до 60-річчя Волинської трагедії.

Президент України Леонід Кучма і президент Польщі Александр Кваснєвський зустрілися в Павлівці на Волині та ухвалили спільну заяву про примирення.

У заяві президенти говорили про необхідність взаємного прощення та примирення між народами. Вони заявили, що взаємне прощення має стати першим кроком до остаточного примирення українців і поляків.

Того ж року Верховна Рада України та польський Сейм ухвалили спільну заяву, в якій засудили злочини минулого та закликали до примирення.

2006 рік — Ющенко і Качинський

Президент України Віктор Ющенко та президент Польщі Лех Качинський взяли участь у заходах у селі Павлокома.

Там відкрили меморіали як убитим українцям, так і убитим полякам. Під час цих заходів українські політичні та громадські діячі зверталися до поляків із проханням про прощення за злочини проти польського населення.

Павлокома часто розглядається як символ взаємного вшанування жертв обох народів.

2013 рік — 70-річчя Волині

На тлі гострих дискусій у Польщі щодо визначення Волинської трагедії колишні президенти Кучма і Кваснєвський знову виступили зі спільним зверненням.

Вони закликали не використовувати трагедію для погіршення українсько-польських відносин і продовжувати шлях примирення.

Того ж року українські церкви та інтелектуали брали участь у спільних акціях примирення. Дослідники відзначають, що значну роль у діалозі тоді відіграли саме церковні діячі.

2014 рік — вибачення Порошенка

Президент України Петро Порошенко під час виступу у польському парламенті звернувся до поляків із проханням пробачити злочини, вчинені українцями проти поляків.

Тоді він використав формулу, близьку до відомого польсько-німецького примирення: «прошу пробачення і прощаю». Польські медіа та українські історики розцінили цей виступ як один із найвиразніших жестів української сторони.

2023 рік — Зеленський і Дуда

До 80-річчя Волинської трагедії президент України Володимир Зеленський та президент Польщі Анджей Дуда разом вшанували пам’ять жертв у Луцьку.

Відбулося спільне екуменічне богослужіння за участі українських і польських церковних ієрархів. Того ж часу було оприлюднено спільні церковні звернення із закликами до прощення та примирення.

Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про рішення позбавити президента України Володимира Зеленського, а значить народу України, найвищої державної нагороди Польщі — Ордена Білого Орла. Причиною став дипломатичний конфлікт навколо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ найменування «імені Героїв УПА».

У Польщі спалахнув політичний скандал після того, як представник ультраправої партії «Конфедерація корони польської» Пйотр Гешен взяв участь у заході в посольстві Росії у Варшаві та публічно висловився за налагодження тісніших відносин із Москвою.

Політик не приховував своїх поглядів. Після візиту він заявив, що Польща та Росія мають розвивати торговельні, культурні та людські контакти, а географічне сусідство двох народів повинно сприяти зближенню. Також Гешен повторив популярне серед частини європейських правих політиків гасло «Це не наша війна» та поклав частину відповідальності за російсько-українську війну на країни Заходу: “Захід відіграв значну роль у виникненні цього конфлікту та його підтриманні”.

⚡СБУ перехопила внутрішній російський документ, який заперечує причетність України до удару по автобусу з громадянами білорусії у Брянській області РФ.

Згідно з перехопленою довідкою, російські служби спостереження та військові підрозділи не зафіксували українських безпілотників у районі інциденту в момент події.

У СБУ вважають, що ці дані суперечать офіційним заявам російської сторони про нібито причетність України до удару.

На підставі отриманої інформації українська спецслужба припускає, що інцидент міг бути організований самими російськими спецслужбами як провокація.

Також у СБУ нагадали, що Росія раніше неодноразово звинувачувала Україну в подіях, до яких вона не була причетна, використовуючи такі випадки для інформаційних операцій та міжнародного тиску.

Українська сторона наголошує, що дотримується законів і звичаїв війни та завдає ударів лише по законних воєнних цілях.

Кожна країна, яка послідовно підтримує Україну, стає мішенню російських інформаційних операцій. Чеська Республіка — не виняток. Після того, як Європейський Союз заборонив мовлення головних російських пропагандистських ресурсів — RT та Sputnik, — Москва не відмовилася від інформаційної війни. Натомість вона швидко змінила підхід і архітектуру поширення контенту.

Тепер роль основних ретрансляторів кремлівської пропаганди в Європі виконують численні мережі проксі-сайтів. Вони дозволяють російській державній пропаганді продовжувати активно працювати, обходячи офіційні обмеження. Кремль діє методично й терпляче: через мережу низькопробних проксі-сайтів, YouTube та масові коментарі він намагається послабити підтримку Києва, розпалити внутрішні конфлікти та підживити євроскептицизм.

За результатами масштабного дослідження Тexty.org.ua, проаналізовано понад 165 тисяч публікацій на 21 чеському дезінформаційному сайті, 22 тисячі відео на YouTube та 1,8 мільйона коментарів. З’ясувалося, що 66% матеріалів цих видань містять хоча б один пропагандистський наратив. Найпоширеніші тези: «Україна програє війну», «Трамп — миротворець», «ЄС і Британія затягують війну» та дискредитація допомоги Києву.

Чеські «сміттярки» систематично копіюють контент з RT, TASS, RIA та російських пропагандистів, виступаючи частиною єдиної кремлівської інформаційної інфраструктури. Дезінформація проникає повільно, але глибоко — використовуючи реальні соціальні проблеми, втомленість і поляризацію суспільства.

Такі ресурси, як neČT24 та мережа видань під брендом Pravda, активно беруть участь у масштабному «відмиванні» кремлівської дезінформації.

Фабриковані наративи пропускають через десятки різних майданчиків: їх переписують, змінюють форму, адаптують під місцеву аудиторію та поступово надають вигляду звичайної внутрішньої дискусії європейських країн.

Цей ефект суттєво підсилюють скоординовані кампанії в соціальних мережах, які допомагають цим «сміттєвим» наративам непомітно проникати в публічний простір і mainstreamні дебати.

Ця стаття показує механізми, масштаби та головні наративи російського впливу на чеський інформаційний простір у 2025–2026 роках.

“Цікаві” факти, про які ви, можливо, не знали.

Моя родина знає цю історію не з Вікіпедії. Мій дід та прадід з Рівненщини воювали в УПА і загинули в 1944 році від рук радянського НКВД, захищаючи свій дім від московської навали. При цьому вони завжди з повагою та добром ставилися до поляків. Моя бабуся навчалася в краківській гімназії, а її батько та чоловік були поважними священниками, які все життя займалися освітою та культурою.

Тому закрийте пельки й не смійте міряти мільйони борців за незалежність України своїми примітивними шаблонами.