Все набагато складніше, ніж здатні уявити собі телевиборці, коли їхній кругозір обмежується лише нав’язаними низькопробними жартами недалеких людей про “термос”.
Як злодію “Х” використати свободу слова в сучасному світі інтрернету для досягнення своїх злих намірів? Нема потреби намагатися авторитарними методами звузити інформаційне поле і нав’язати цензуру. Зовсім ні! Навпаки – його треба розширити! На це працюють «фабрики тролів», такі собі онлайн-війська. Вони, як величезна сарана, атакують всіх, хто критикує злодія “Х” . І коли люди кажуть, що на них нападають, тролі фабрики дядечка “Х” відповідають: «Ні, це свобода слова!». «Ви боролися за свободу слова? Ось вона вам ». «Це ж звичайні громадяни, які висловлюють в інтернеті свою думку, вони ж нічого не порушують».
Про виклики сучасного світу: свобода слова проти дезінформації, гра на поляризації думок, та що робити в світі, де всі ази і формули інформації і демократії рухнули, розмірковує відомий британський журналіст, дослідик медія і пропаганди в сучасній Росії Пітер Помаранцев.
И нельзя сказать, что “тогда такое время было” — у этих преступлений есть конкретные авторы и имена, а также конкретная общественно-политическая система, которая рассказывала людям сказки о бесплатном коммунизме, но оставляла после себя только горы трупов и горы несчастий…
Під маскою журналістів в Україні працює ціле кубло проросійських інформаційних диверсантів.
Спочатку ти працюєш у політичній партії колишнього близького соратника Януковича, який переховується в Росії після Майдану, але прагне посилити свій (та російський) вплив в Україні. Потім ти починаєш вести програму на його ютуб-каналі, потім заводиш свій відеоблог… Вжух — і ти вже не політикиня, а журналістка, яка вимагає від держави особливого захисту та протестує проти «наступу на свободу слова». Така метаморфоза сталася з героїнею цього матеріалу.
Загалом, дослідники зі Стенфорда доходять висновку, що розвідка Росії використовувала модифіковані для інтернету методи, які відомі ще з часів Радянського Союзу: їх призначення штучно підсилювати наративи, вигідні для Росії та такі, що послаблюють її ворогів.
Ви вже встигли долучитись до ініциативи “заморозити ситуацію”?
Ви вже вибухнули від обурення результатами “опитування” мешканців окупованого шматка Донбасу?
Ви вже ознайомились зі статтею в “Дзеркалі тижня”?
Тоді, давайте спробуємо розібратись разом.
Часто неважливо, про який негатив іде мова. Це можуть бути корупційні дії депутата чи судді, невиплата пенсії подружжю пенсіонерів, напад чоловіка з виделкою на дружину, сморід від свиноферми в селі на Житомирщині, доля «поранених та знедолених котиків», або як «лелека Артур зі зламаним крилом не може летіти за коханою й дітьми у вирій». Всі такі сюжети створюють «темне тло», який можна використати для зниження підтримки влади та надання більшої ваги словам її критиків.
