Командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова розшукують після відкриття кримінального провадження щодо можливого викрадення двох цивільних жителів Київської області.

За інформацією ЗМІ з посиланням на власні джерела, причиною інциденту міг стати конфлікт за участю дружини комбрига. Після цього, як стверджують джерела, Лучанов наказав підлеглим знайти людей, яких він вважав причетними до образи, та «покарати» їх.

У межах розслідування затримали дев’ятьох військовослужбовців 155-ї бригади. Їх підозрюють у незаконному позбавленні волі двох мешканців Київщини.

В оперативному командуванні «Північ» підтвердили, що Станіслава Лучанова розшукують у зв’язку із самовільним залишенням місця служби. Інших військовослужбовців, які можуть бути причетними до події, відсторонили від виконання обов’язків. За даними командування, вони співпрацюють зі слідством.

Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини події та місцеперебування командира бригади.

Армія крайова скоювала воєнні злочини не тільки в Україні. Вони спалювали живцем цілі села і на території сучасної Білорусі.
Про це в Польщі не хочуть згадувати.
Як не хочуть згадувати і масові вбивства Армією крайовою литовців.

Відео з мережі.

Русняві понаїхи: де не з’являться — там намагаються диктувати свої правила.

Відео.

За інформацією Офісу генерального прокурора, двоє підозрюваних — 21 та 28 років — під час подій у ніч проти 9 липня координували дії натовпу та закликали присутніх до протиправних дій. Також їм закидають безпосередню участь у пошкодженні службового позашляховика військових: чоловіки блокували рух автомобіля, стрибали по ньому, після чого перекинули транспортний засіб.

Третьому фігуранту, 45-річному львів’янину, інкримінують напад на військовослужбовця ТЦК: він хапав військового за одяг, намагався зірвати з нього форму та ображав його.

Те, що ще донедавна здавалося неможливим, стало новою реальністю для Росії. Україна змогла створити серйозні проблеми навіть у віддалених тилових регіонах країни-агресорки, де війна довгий час сприймалася як щось далеке. Тепер її наслідки вимірюються не лише військовими втратами, а й у вимушеній зміні звичного укладу життя росіян.

Чоловіка, який під час конфлікту у Львові стрибав на автомобілі ТЦК, журналісти ідентифікували як військовослужбовця Романа Стегнія. Йому найближчим часом можуть повідомити про підозру за статтею щодо перешкоджання законній діяльності Збройних сил України.

Про це повідомляє “Слідство.Інфо”, передає Цензор.НЕТ.

Як стало відомо, 28-річний Роман Стегній був учасником подій увечері 8 липня у Львові, коли під час масової сутички він заліз на службовий автомобіль працівників ТЦК та стрибав на ньому.

Після інциденту чоловік записав відео, яке оприлюднив активіст Роман Юр’єв. У ньому Стегній визнав свою провину та заявив:

“Я військовослужбовець, який приїхав у відпустку. Зробив провину. Я вискочив на машину, перекинув. Більше такого не повториться. Шкодую. Я повернуся з відпустки і так само буду на полі бою”.

Журналісти “Слідства.Інфо” з’ясували, що Роман Стегній раніше проходив службу у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді. До червня 2023 року він перебував у складі цього підрозділу, після чого був переведений до іншої військової частини. У бригаді підтвердили факт його служби.

За інформацією видання, станом на початок червня 2026 року Стегній залишався військовослужбовцем.

Це також підтверджується постановою Городнянського районного суду Чернігівської області, згідно з якою 13 квітня 2026 року він перебував у стані алкогольного сп’яніння під час виконання служби.

Також повідомляється, що чоловік раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. У 2020 році його засудили за крадіжку мобільного телефону, навушників і банківської картки. Після укладення угоди про примирення з потерпілим суд призначив йому штраф у розмірі 850 гривень.

Крім того, у травні 2020 року Стегній вступив у конфлікт із патрульним Національної гвардії біля однієї зі шкіл у Львові: він ображав військовослужбовця та штовхнув його. Сихівський районний суд Львова визнав його винним в адміністративному правопорушенні, однак покарання не призначили через завершення строку накладення стягнення.

Сили безпілотних систем уразили 13 суден «тіньового флоту» рф біля Криму за ніч

У ніч проти 10 липня Сили безпілотних систем України заявили про ураження 13 одиниць суден «тіньового флоту» росії на підходах до тимчасово окупованого Криму.

За повідомленням СБС, серед уражених цілей — 10 танкерів, один суховантаж, один паром і один морський буксир. Усі танкери, за даними відомства, ідентифіковані, входять до складу «тіньового флоту» та перебувають під міжнародними санкціями.

Загалом, як зазначають у Силах безпілотних систем, протягом 120 годин було уражено 48 одиниць плавзасобів.

Також у межах проєкту «Кримський рубильник off» уночі було уражено п’ять електропідстанцій на території окупованого Криму:

ПС 110 кВ «Берегове» у населеному пункті Молочне;

ПС 110 кВ «Саки»;

ПС 110 кВ «Майнаки» в Євпаторії;

ПС 110 кВ «Новоозерна» у населеному пункті Медведеве;

ПС 35 кВ «Медведеве».

Окрім цього, у СБС повідомили про ураження 41 військової цілі в оперативній глибині російських військ у Криму та на півдні тимчасово окупованих територій.

На лінії бойового зіткнення протягом доби, за даними відомства, було уражено 1660 ворожих цілей, серед яких 426 російських військових.

Канал Exilenova+ показав наочно, що означають сухі цифри в реальності на коритах.

Серед затриманих — двоє мешканців Львова віком 21 та 45 років, а також двоє військовослужбовців віком 28 років. Один із військових самовільно залишив місце служби.

Слідчі встановили, що саме ці особи були серед найбільш активних учасників конфлікту: вони перешкоджали руху службового автомобіля військових, блокували його, стрибали на транспортний засіб та пошкодили його.

Інцидент стався на проспекті Червоної Калини під час проведення військовими та поліцейськими заходів із оповіщення населення.

Наразі затриманим готують повідомлення про підозру. Їм можуть інкримінувати перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в умовах особливого періоду, а одному з фігурантів також — самовільне залишення військової частини.

«На колени, г*ндон бл*дь!»

З цими словами співробітники СБУ, наставляють на нашого колегу зброю, б’ють по ногах та надягають кайданки. Затягують його у вбиральню, кидають на підлогу та починають бити по голові. Потім ведуть до вітальні, де нарешті один з них представляється та вмикає камеру – починається запис «слідчої дії».

Він не наркодилер, не шпигун та не вбивця. Не існує жодного пояснення, чому до нього вламуються одразу 9 (!) російськомовних співробітників СБУ, які вдаються до погроз зброєю, використання кайданок та тортур.

Це рядки із заяви одного з найбільших приватних виробників озброєння в Україні — компанії «Українська бронетехніка».

ТОВ «Українська бронетехніка» — одна з ключових приватних компаній українського оборонно-промислового комплексу, продукція якої добре відома не лише в Україні, а й серед міжнародних партнерів. Саме це підприємство виробляє бронеавтомобілі «Новатор», броньовані кабіни для самохідних артилерійських установок «Богдана» та ракетних комплексів «Нептун», реалізує спільні проєкти з найбільшими європейськими виробниками озброєння та після початку повномасштабної війни виконало понад 150 державних контрактів із постачання озброєння, боєприпасів, бронетехніки й дронів для Сил оборони. Підприємство постачає нашим захисникам міномети, мінометні постріли, боєприпаси та інше озброєння, а також стало одним із перших українських виробників, які розпочали локалізацію виробництва 155-мм артилерійських боєприпасів стандарту НАТО. Для цього компанія уклала стратегічне партнерство з чеським оборонним холдингом Czechoslovak Group, одним із найбільших виробників озброєння в Європі.

Саме тому заява, яку сьогодні оприлюднила «Українська бронетехніка» українською та англійською мовами, має значення далеко за межами однієї компанії. Її прочитають не лише в Україні. Її побачать уряди, виробники зброї, дипломатичні місії та міжнародні оборонні партнери, які роками працюють із підприємством і разом із ним реалізують проєкти зі зміцнення української обороноздатності.