Різноробочий добровільно став працювати в «МВС РФ» після захоплення росіянами Херсона. За даними слідства, він увійшов до складу створеного окупантами «Дніпровського райвідділу» та працював «помічником чергового».

На цій посаді чоловік вів облік українців, яких росіяни викрадали та ув’язнювали за участь у русі опору. Таким чином він був безпосередньо залучений до роботи окупаційної структури та репресій проти місцевих жителів.

Після звільнення Херсона колаборант утік до Миколаєва. Там він влаштувався охоронцем у кафе та домовився проживати безпосередньо в закладі, сподіваючись залишитися непоміченим.

СБУ встановила його місцеперебування та затримала неподалік від місця роботи.

Затриманому повідомили про підозру за ч. 7 ст. 111-1 КК України — колабораційна діяльність. Суд відправив його під варту без права внесення застави.

За співпрацю з окупантами йому загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

💰 $24 000 за незаконний виїзд до ЄС: на Рівненщині викрили переправника

Прикордонники затримали 27-річного чоловіка, який організував незаконний виїзд за кордон двох військовозобов’язаних.

Він знайшов «клієнтів», доставив їх до прикордоння, провів інструктаж і визначив маршрут поза пунктами пропуску.

Вартість послуги — $12 000 з людини. Прикордонники задокументували передачу організатору $24 000.

Чоловіку повідомили про підозру. Суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.

Наразі встановлюють інших учасників схеми.

Хакери створюють підроблені сайти українських військових бригад та фальшиві застосунки зі сповіщеннями про повітряну тривогу, щоб атакувати користувачів Android.

Про нові схеми йдеться у звіті Держспецзв’язку «Кіберзагрози: Україна» за перше півріччя 2026 року.

Зловмисники розраховують на те, що користувач сприйме такий ресурс за справжній: перейде на сторінку, завантажить запропонований файл або встановить нібито корисний застосунок. Після цього пристрій може бути заражений, а дані — потрапити до сторонніх осіб.

Для власників Android хакери використовують фішингові сторінки, які імітують офіційні ресурси українських військових підрозділів. Ще один варіант — підроблені програми, що нібито повідомляють про повітряні тривоги.

Окремо Держспецзв’язку повідомляє про атаки на пристрої Apple. Експерти виявили використання експлойт-кіту DarkSword, який може заражати iPhone під час відвідування скомпрометованих українських новинних порталів та державних ресурсів.

Кіберзловмисники також використовують легальні онлайн-сервіси для маскування своєї діяльності. Шкідливий код розміщують на GitHub, викрадені дані можуть передавати через Telegram, а мережевий трафік маскувати за допомогою Cloudflare та ngrok.

У Держспецзв’язку наголошують, що смартфони та планшети стали повноцінною ціллю для кіберзлочинців. У разі успішної атаки зловмисники можуть отримати доступ до чутливої інформації на пристрої.

Тому фахівці радять перевіряти адресу сайту перед переходом на нього та не встановлювати програми з неперевірених джерел, навіть якщо вони маскуються під офіційні сервіси військових підрозділів чи застосунки для сповіщень про небезпеку.

Понад три роки він уникав відбування покарання, використовуючи різні способи конспірації.

За даними бюро, щоб уникнути викриття, він ховався у спеціально облаштованих таємних приміщеннях, пересувався малолюдними маршрутами й користувався автомобілями зі зміненими номерними знаками. Також він використовував двоколісний транспорт, а в окремих випадках навіть одягав форму Національної поліції України.

Білорусія знову тренує систему мобілізації. Наприкінці вересня до навчань залучили місцевих чиновників, військкомати та підрозділи територіальної оборони. А в середині жовтня аналогічні заходи заплановані в Гомельській області, що межує з Україною.

Погляд досвідченого дипломата-міжнародника на скандал між Києвом і Сеулом — без емоцій, але з чітким розбором того, де саме дала збій дипломатична комунікація з обох сторін.

Валерій Чалий аналізує, чому конфлікт, якого цілком можна було уникнути, набирає обертів, які помилки зробили обидві сторони та що тепер потрібно робити, аби відновити довіру між Україною та Південною Кореєю.

Валерій Чалий: “Зразу зауважу, що взяв паузу і дещо уточнив всі обставини, тому аргументи й висновки у статті не емоційні і не такі, як у багатьох коментаторів, які жорстко критикують лише дії української сторони. Наші партнери з Республіки Корея також діяли, м’яко кажучи, не за своїм принципом “тихої дипломатії”, якого б і самі мали би притримуватися.”

29 вересня — день пам’яті жертв Бабиного Яру.

У 1941–1943 роках в урочищі Бабин Яр у Києві нацисти розстріляли близько 100 тисяч цивільних і військовополонених.

Серед тих, кого нацистський режим прирік на смерть у Києві, були українці, які боролися за незалежність своєї держави. У Бабиному Яру загинули сотні членів ОУН — понад 600 українських націоналістів. Серед них була поетеса, публіцистка і діячка українського визвольного руху Олена Теліга.

Її життя обірвалося тут разом із життями багатьох інших українців, які відмовилися скоритися окупаційному режиму.

У вересні 1941 року Бабин Яр став місцем масового вбивства євреїв Києва. 

Лише 29 і 30 вересня нацисти розстріляли там понад 30 тисяч людей. У наступні роки Яр став місцем загибелі ромів, військовополонених, в’язнів Сирецького табору, пацієнтів психіатричної лікарні та інших людей, яких нацисти вважали приреченими.

Загалом у Бабиному Яру в 1941–1943 роках були вбиті десятки тисяч людей.

Після війни радянська влада намагалася стерти пам’ять про справжні масштаби трагедії. Особливо це стосувалося українського визвольного руху та людей, убитих за їхню боротьбу. Місце масових поховань не отримало належного вшанування, а згадки про окремі групи загиблих замовчувалися.

Сьогодні ми маємо можливість називати жертв своїми іменами й говорити про кожного, чиє життя було знищене нацистським терором.

Вічна пам’ять усім невинним, чиї життя обірвалися в Бабиному Яру.