На військовому полігоні Kråks skjutfält поблизу міста Карлсборг у Швеції стався вибух, унаслідок якого постраждали семеро військовослужбовців Збройних сил країни.

П’ятьох постраждалих доправили до відділення інтенсивної терапії, ще двоє отримали легші травми. Усі потерпілі — дорослі чоловіки віком від 20 до 30 років.

У шведському Міноборони уточнили, що серед травмованих немає строковиків — це військовослужбовці та співробітники, які проходили службу за контрактом. Інформацію про їхні звання не розголошують.

Сигнал про вибух надійшов близько 16:00. На місце прибули поліція, рятувальники та військові. Наразі подію розслідують як нещасний випадок на виробництві.

За інформацією шведських ЗМІ, вибух міг статися під час робіт із знешкодження старих нерозірваних боєприпасів, однак офіційного підтвердження цієї версії поки немає.

За даними слідства, до схеми була залучена голова лікарсько-консультативної комісії районної лікарні, троє медиків та двоє посередників. Вони оформлювали документи про необхідність постійного догляду за родичами військовозобов’язаних, хоча підстав для цього не було.

Такі висновки дозволяли чоловікам отримувати відстрочку від мобілізації. За оформлення одного документа просили від 6 до 12 тисяч доларів.

За три роки комісія видала близько 1000 висновків, які зараз перевіряють правоохоронці.

Під час обшуків у фігурантів вилучили медичні документи, телефони та інші матеріали, що можуть підтверджувати їхню діяльність.

Чотирьом медикам повідомили про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та службовому підробленні. Голові ЛКК також інкримінують сприяння незаконному переправленню військовозобов’язаних через кордон.

Загалом у чотирьох кримінальних провадженнях йдеться щонайменше про 276 неправдивих записів.

Серед людей, яких у системі вказували як мобілізованих, були військовослужбовці, зниклі безвісти, загиблі та ті, хто самовільно залишив військові частини. В інших випадках громадяни взагалі не проходили ВЛК і не направлялися до підрозділів.

Найбільше таких записів виявили у Львові та Ужгороді — щонайменше 239. У цьому провадженні підозри отримали троє посадовців ТЦК, серед яких виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.

Ще один випадок зафіксували на Вінниччині — колишнього керівника ОМТЦК підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох громадян.

На Луганщині троє колишніх керівників районних ТЦК, за даними слідства, внесли неправдиву інформацію щодо 28 військовозобов’язаних. Серед них були люди, які вже служили, а також особа зі статусом зниклої безвісти.

На Чернігівщині начальника одного з ТЦК підозрюють у внесенні даних про чотирьох людей, яких нібито призвали та направили до бойової частини, хоча фактично вони там не служили.

У Миколаєві правоохоронці викрили чоловіка, який організував масштабне виробництво та продаж підробленого одягу і взуття під виглядом продукції відомих брендів.

Операцію провели прикордонники спільно з детективами Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

За даними слідства, незаконне виробництво працювало протягом 2024–2026 років. Організатор орендував складські приміщення в Миколаєві, встановив там обладнання та залучив працівників без офіційного оформлення.

Готовий товар продавали оптом і вроздріб через торгові точки на ринках у різних регіонах України. Зокрема, підробки продавали на ринку «7 км» в Одеській області за значно нижчими цінами, ніж оригінальна продукція.

Під час обшуків у Миколаєві та на Одещині правоохоронці вилучили понад 360 тисяч одиниць контрафактного одягу та спортивного взуття. Серед них — шкарпетки, білизна, головні убори та інші товари з незаконно нанесеними логотипами відомих брендів, зокрема Nike, Adidas, Puma, Reebok, New Balance, Gucci, Versace, Lacoste, Armani, Hugo Boss, Levi’s, Columbia, Tommy Hilfiger, Calvin Klein та інших.

Також вилучили 28 верстатів, на яких виготовляли підробки.

За попередніми оцінками, вартість вилучених товарів та обладнання перевищує 50 млн грн.

Українські військові продовжують операцію «Вівальді» на півночі Донецької області. Її мета — покращити позиції Сил оборони та створити умови для подальшої оборони. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький заявив, що Україна може очікувати нових результатів операції.

СБУ заявила про ураження трьох літаків і трьох вертольотів на аеродромі в Ростові.

У ніч на 17 вересня Служба безпеки України провела атаку на військовий аеродром «Ростов-Центральний» у Ростові-на-Дону. За даними СБУ, далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» уразили три літаки та три вертольоти.

Серед уражених повітряних суден, як стверджує СБУ, — військово-транспортний Ан-12 і два Ан-26. Також були уражені три вертольоти.

На території стоянки літаків і вертольотів після атаки спалахнула пожежа, яку супроводжувала вторинна детонація.

Окрім атаки на аеродром, СБУ разом з іншими підрозділами Сил оборони України завдала удару по Ярославському нафтопереробному заводу. У відомстві повідомили про пожежу на території підприємства. До операції, за даними СБУ, долучилися Сили безпілотних систем, Головне управління розвідки та інші підрозділи Сил оборони.

Московський міський суд не продовжив арешт чотирьом водіям вантажівок, які фігурують у справі про операцію СБУ «Павутина». Як повідомляє «Коммерсант», суд не знайшов достатніх підстав для подальшого утримання чоловіків у СІЗО. Після рішення суду вони вийшли на свободу. Про це пише “Настоящее время”.

Йдеться про мешканців Челябінська Михайла Рюміна, Андрія Меркур’єва, Олександра Зайцева та Сергія Кануріна. За даними російського слідства, вони отримали замовлення на перевезення деталей каркасних будинків до кількох регіонів Росії.

1 червня 2025 року вантажівки прибули до районів російських військових аеродромів. Йдеться про бази «Оленья» в Мурманській області, «Біла» в Іркутській області, «Дягілєво» поблизу Рязані та аеродром в Іванові. Після прибуття конструкції на вантажівках розкрилися, звідти почали вилітати безпілотники, які стали атакували російські літаки.

Після цього чотирьох водіїв затримали та взяли під варту. Російські слідчі звинуватили їх у перевезенні вибухових речовин організованою групою та терористичному акті, що спричинив значну майнову шкоду.

Слідство стверджує, що водії були частиною групи, до якої входили Артем та Катерина Тимофєєви, а також чоловік на прізвище Борисовський. За версією російської сторони, цю групу завербувала СБУ для проведення атак.

Водночас самі водії провину заперечують. Вони заявляли, що не знали про справжній характер вантажу, а після займання однієї з машин саме вони звернулися до поліції. Раніше Володимир Зеленський також заявляв, що водії вантажівок не були поінформовані про операцію «Павутина» і вважали, що виконують звичайне транспортне замовлення.

Окремо у справі фігурує п’ята вантажівка. Вона прямувала до російської авіабази «Українка» в Серишевському районі Амурської області, однак загорілася на трасі Чита—Хабаровськ приблизно за вісім кілометрів від місця призначення. 62-річний водій Василь Питиков намагався загасити пожежу, але стався вибух, унаслідок якого чоловік загинув.

Справа налічує близько 90 томів. За даними «Коммерсанта», перший заступник генерального прокурора Росії Анатолій Разінкін не затвердив обвинувальний висновок і повернув матеріали до Слідчого комітету на додаткове розслідування. За інформацією видання, прокурор вказав, що слідство не встановило прямих доказів вини водіїв, а наявних непрямих доказів недостатньо для передачі справи до суду. Слідчий комітет не погодився з цим рішенням та оскаржив його.

Операція «Павутина» відбулася 1 червня 2025 року. СБУ заявила про ураження 41 російського військового літака, серед яких стратегічні бомбардувальники Ту-95, Ту-22М3 і Ту-160, а також літаки дальнього радіолокаційного виявлення А-50.

Оцінки масштабів завданих Росії втрат різнилися. Представник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко говорив про 13 знищених літаків. Представники американських та європейських спецслужб повідомляли The New York Times, що могли бути знищені або серйозно пошкоджені до 20 стратегічних літаків. Reuters із посиланням на американських чиновників оцінював кількість знищених літаків у 10. За даними «Коммерсанта», збитки російського Міністерства оборони становили близько 2 млрд рублів.