У Литві невідомі намагалися підпалити підприємство, на території якого зберігають обладнання супутникового зв’язку Starlink. Нападу вдалося запобігти завдяки завчасному попередженню служб безпеки та посиленню охорони об’єкта.

Про інцидент 18 жовтня повідомив прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс. Його заяву опублікувало видання «Європейська правда».

За словами глави уряду, спроба підпалу сталася вночі. Компанію заздалегідь поінформували про можливі напади, після чого посилили заходи безпеки. У результаті зловмисникам не вдалося реалізувати задумане.

Сінкявічюс наголосив, що литовські служби уважно стежать за діяльністю ворожих держав і вживають заходів для захисту громадян та їхнього майна.

Інцидент із дроном також розглянуть на засіданні з нацбезпеки

Спроба підпалу сталася на тлі іншого інциденту: 18 жовтня в Литві виявили уламки невідомого безпілотника, який, за попередніми припущеннями військових, міг прилетіти з боку Польщі.

У зв’язку з цими подіями прем’єр-міністр скликав на 19 жовтня засідання Комісії з питань національної безпеки. Уряд має намір з’ясувати обставини появи дрона та розглянути, чи потрібно розширити повноваження служб для нейтралізації подібних загроз.

Литовська влада поки не повідомляла, чи пов’язані між собою спроба підпалу та поява безпілотника. Також офіційно не названо можливих виконавців нападу на підприємство.

У німецькому аеропорту Лейпцига поліція розслідує інцидент із проривом огорожі. Автомобіль, імовірно, проник на територію летовища поблизу російських вантажних літаків Ан-124, які залишаються там нерухомими через санкції Євросоюзу, запроваджені у 2022 році.

Після інциденту з міркувань безпеки тимчасово призупинили польоти в північній частині аеропорту. Речниця поліції Тереза Леверенц підтвердила виданню, що обмеження запровадили після повідомлення про загрозу безпеці.

Під час нічного обшуку правоохоронці не виявили на території ані автомобіля, який міг прорвати огорожу, ані сторонніх осіб. Обставини події та причетних до неї наразі встановлюють.

Інцидент стався на тлі посиленої уваги європейських служб безпеки до можливих гібридних загроз. Минулого місяця данська розвідка попередила, що Росія, ймовірно, активізуватиме такі операції проти західних країн у найближчі місяці.

Раніше Німеччина звинувачувала Росію у спробі організувати інцидент із безпілотниками в аеропорту Лейпцига в серпні.

За день до завершення 30-денного терміну для запровадження мит президент США Дональд Трамп підписав указ, яким відмовився від застосування мит проти Росії, передбачених законом про санкції проти РФ та Ірану. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на указ на сайті Білого дому.

▪️ Чому Трамп відмовився від мит?

Ці обмеження суперечили плану Трампа, оголошеному минулого тижня, співпрацювати з терористом №1 Путіним, щоб вивести російські запаси дизельного пального на світові ринки.

Як зазначає Bloomberg, масштабні мита на російські енергоносії могли завадити планам президента США знизити ціни на дизельне пальне у США напередодні проміжних виборів 3 листопада.

▪️ Що передбачав «закон Грема»?

Закон, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом у відповідь на вторгнення Росії в Україну, закріплював і розширював санкції проти Москви.

Документ, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом у відповідь на вторгнення Росії в Україну, передбачав:

500-відсоткові мита на російські товари;

100-відсоткові мита на товари з п’яти найбільших покупців російської нафти;

санкції проти численних російських компаній та ключових секторів економіки РФ.

Указ Трампа формально встановлює мита, але скасовує їх застосування. Водночас президент залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

▪️ Реакція у США

Рішення може викликати нову хвилю критики в Конгресі, зокрема серед республіканців. Крім того, воно дозволяє уникнути потенційного конфлікту з Китаєм, Індією та Туреччиною — найбільшими покупцями російських енергоносіїв.

▪️ Що передувало

17 вересня Конгрес США остаточно ухвалив закон H.R. 5334 про санкції проти Росії та Ірану.

19 вересня Трамп підписав закон, встановивши перший 30-денний термін для реалізації його положень — до 18 жовтня.

9 жовтня Мінфін США видав генеральну ліцензію № 135, яка дозволила операції з російським дизельним пальним.

14 жовтня 12 сенаторів від обох партій розкритикували домовленості з Москвою, назвали їх «зрадою народу України» та закликали скасувати ліцензію й повністю застосувати санкції.

16 жовтня 22 конгресмени від демократів і республіканців вимагали від Трампа негайно запровадити всі передбачені законом санкції проти РФ.

Інцидент стався у п’ятницю, 16 жовтня, неподалік села Скаяни в Дондюшанському районі. Про падіння апарата поінформувало Міністерство оборони Молдови.

Обставини події наразі уточнюють. У відомстві закликали громадян не наближатися до підозрілих предметів і уламків, а також не намагатися їх пересувати.

Це сталося на тлі неодноразових випадків порушення молдовського повітряного простору безпілотниками.

Зокрема, кілька таких апаратів зафіксували в ніч проти 16 жовтня та вранці того самого дня. Ще один дрон залетів на територію країни під час російської атаки на Україну 15 жовтня. Тоді міністр оборони Молдови заявив, що безпілотник, імовірно, був російським.

🇺🇸 9 сенаторів США вимагають розслідувати збої Starlink в Україні до 1 листопада

Американські сенатори звернулися до генерального інспектора Пентагону Платте Морінга з вимогою розпочати розслідування перебоїв у роботі Starlink.

Причиною занепокоєння стали повідомлення про проблеми зі зв’язком, через які американські військові, дипломати та співробітники служб безпеки могли опинитися під загрозою під час російських атак. Збої також могли ускладнити роботу систем оповіщення та послабити українську протиповітряну оборону.

Автори звернення вимагають невідкладно розпочати перевірку. До 1 листопада вони очікують письмову інформацію про її перебіг і первинний брифінг.

🚨 СБУ затримала агента гру рф, який приймав вибухівку з дронів «Молнія» та готував схрони для терактів у Харкові

Він планував маскувати бомби під автомобільний акумулятор і шину з диском, а координати схронів передавати російській розвідці для організації терактів.

Затриманий — місцевий безробітний, якого завербували через прокремлівські коментарі в Telegram. Раніше він збирав дані про розташування українських оборонців.

🔹 Під час обшуку в автомобілі вилучили понад 4 кг вибухівки, три електродетонатори та готову бомбу, замасковану під акумулятор.

Фігуранту повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Він перебуває під вартою без права застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Також вирішується питання про додаткову кваліфікацію за підготовку до теракту та незаконне зберігання вибухівки.

🚨 Під виглядом допомоги ЗСУ продавали гуманітарні авто на понад 1,6 млн грн

Директору ТОВ повідомили про підозру в незаконному продажі 15 автомобілів, ввезених із Польщі нібито для українських військових.

❗️Водії безоплатно доставляли авто в Україну, щиро вважаючи, що допомагають ЗСУ. Однак замість військових машини доправляли на майданчик у Києві та продавали через інтернет.

Суд обрав підозрюваному тримання під вартою з альтернативою застави 998 400 грн.

❗️Фіктивні інваліди, нелегальні шляхи через держкордон і адміни ТГ-каналів: СБУ, ДБР та Нацполіція ліквідували ще 5 схем ухилення від мобілізації в різних регіонах України

У різних регіонах України викрили оборудки з фіктивною інвалідністю, незаконним переправленням чоловіків через кордон, допомогою дезертирам та поширенням маршрутів руху ТЦК і поліції в Telegram.

📍 Схеми діяли в Києві, Запоріжжі, на Вінниччині, Херсонщині та Сумщині. Серед фігурантів — медики, перевізники та адміністратори Telegram-каналу.

Усім затриманим повідомили про підозру. За інкримінованими статтями їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Знову лунають знайомі заклики до Європи прокинутись.

🇨🇿 «Трамп фактично зрадив Європу»: прем’єр Чехії Бабіш розкритикував угоду з Путіним

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що Європа опинилася осторонь, поки війна триває, а домовленості Дональда Трампа з Путіним не враховують інтересів європейців.

«Факт у тому, що Європа не намагається якось активно діяти. Я думаю, що всі ми хочемо миру.

Я не кажу, що мир означає прийняття якихось російських вимог, але факт залишається фактом: війна триває, Європа опинилася осторонь, а Трамп, уклавши цю угоду з Путіним, фактично нас зрадив. І ми мусимо щось робити», — зазначив Бабіш.