Європейський Союз 28 вересня запровадив санкції проти 10 фізичних та 17 юридичних осіб, яких пов’язують із незаконною депортацією та примусовим переміщенням українських дітей до Росії та на тимчасово окуповані території України.

У Раді ЄС зазначили, що йдеться також про примусову асиміляцію дітей, зокрема через ідеологічну обробку та мілітаризоване виховання.

До санкційного списку потрапив президент Татарстану Рустам Мінніханов. У ЄС заявили, що він сприяв незаконному вивезенню українських дітей до таборів, розташованих у Татарстані.

Дитячі табори та спортивні центри

Санкції також запровадили проти низки дитячих таборів і спортивних центрів у Росії та на тимчасово окупованих територіях України.

За даними Ради ЄС, ці установи використовувалися для культурної переорієнтації українських дітей, пропагандистської освіти та військово-патріотичного виховання, спрямованого на їхню інтеграцію в російську ідентичність.

Московський комітет з туризму

До списку внесли Московський міський комітет з туризму, а також дві російські компанії, які працюють у сферах дитячого відпочинку, туризму та розваг.

ЄС пов’язує їхню діяльність з організацією для дітей заходів, присвячених російській історії, пам’ятним датам, пов’язаним із війною, та військово-патріотичному вихованню.

«Сондовон»

Під санкції потрапив і Міжнародний дитячий табір «Сондовон» у Північній Кореї.

Рада ЄС заявила, що табір бере участь в організованих програмах, під час яких українських дітей із тимчасово окупованих територій переміщують до КНДР у координації з Росією. За оцінкою ЄС, такі програми спрямовані, зокрема, на поширення проросійських наративів.

Що передбачають санкції

Для всіх внесених до списку фізичних і юридичних осіб передбачене замороження активів. Громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти, фінансові активи або економічні ресурси.

Для фізичних осіб також діє заборона на в’їзд до ЄС та транзит через його територію.

У Раді ЄС зазначили, що від початку повномасштабної війни Росія, за оцінкою Євросоюзу, незаконно депортувала або примусово перемістила понад 20 500 українських дітей.

Новий пакет став продовженням санкцій ЄС проти осіб та організацій, причетних до переміщення українських дітей, їхньої примусової асиміляції та мілітаризації. У травні ЄС уже вносив до санкційного списку 16 фізичних та сім юридичних осіб у зв’язку з такими діями.

Винищувачі НАТО протягом тижня 21–27 вересня п’ять разів перехоплювали російські літаки поблизу країн Балтії. Російські борти летіли через міжнародний повітряний простір без попередньо поданих планів польоту, з вимкненими транспондерами, а в окремих випадках екіпажі також не виходили на зв’язок.

Про це повідомило Міністерство оборони Литви.

Іл-20

21 вересня винищувачі НАТО підняли за тривогою через політ російського розвідувального літака Іл-20. Він прямував із материкової частини Росії до Калінінградської області без заздалегідь поданого плану польоту та з вимкненим бортовим транспондером. Водночас екіпаж підтримував радіозв’язок із регіональним центром управління повітряним рухом.

Су-30

22 вересня авіація НАТО вилетіла для перехоплення двох російських Су-30, які прямували з Калінінградської області та назад через міжнародний повітряний простір. Їхні транспондери були вимкнені, планів польоту заздалегідь не подали, а екіпажі не підтримували радіозв’язок із диспетчерським центром.

МіГ-31, Ту-134, Су-30СМ і Су-30М2

24 вересня винищувачі НАТО ідентифікували та супроводжували одразу вісім російських літаків: три МіГ-31, один Ту-134, один Су-30СМ і три Су-30М2.

Вони летіли з Калінінградської області до материкової частини Росії через міжнародний повітряний простір. Екіпажі підтримували радіозв’язок, однак заздалегідь не подавали плани польоту, а транспондери залишалися вимкненими.

Су-35, Су-30М2 та Іл-20

Того ж 24 вересня винищувачі НАТО виявили ще чотири російські літаки — Су-35, два Су-30М2 та Іл-20. Вони також летіли з Калінінградської області та назад через міжнародний повітряний простір.

Цього разу екіпажі не подавали планів польоту, не підтримували радіозв’язок, а бортові транспондери були вимкнені.

Су-24

26 вересня винищувачі НАТО перехопили російський Су-24, який прямував із Калінінградської області та назад через міжнародний повітряний простір. Літак летів без попередньо поданого плану, з вимкненим транспондером, а екіпаж не підтримував радіозв’язок із регіональним центром управління повітряним рухом.

Це не перший подібний випадок останніми місяцями.

Польща також перехоплювала російські літаки

Су-розвідник

3 вересня стало відомо, що польські винищувачі перехопили російський розвідувальний літак, який, за даними польської сторони, створював загрозу для цивільної авіації.

Іл-20

31 серпня польські винищувачі перехопили російський розвідувальний Іл-20 приблизно за 30 км на північ від міста Леба.

Су-30СМ2

У липні Польща також була змушена підняти винищувачі для перехоплення двох російських Су-30СМ2, які вилетіли з Калінінградської області.

Російський реактивний безпілотник влучив по території України приблизно за два кілометри від пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на кордоні з Польщею.

Про це 28 вересня повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. За його словами, протягом дня Росія завдавала ударів безпілотниками по українських регіонах, зокрема на заході країни.

Водночас польський міністр наголосив, що повітряний простір Польщі цього разу порушений не був.

Через російську атаку Польща підняла в повітря військову авіацію, а системи протиповітряної оборони перевели у режим підвищеної готовності. На тлі атаки тимчасово припиняли роботу аеропорти в Жешуві та Любліні.

Після завершення повітряної тривоги літаки повернулися на бази.

17-річна мешканка Чернігівщини отримала 10 років позбавлення волі за державну зраду. Дівчина працювала на російську воєнну розвідку та збирала інформацію про українську протиповітряну оборону.

На завдання російської спецслужби вона виходила під виглядом звичайних поїздок на таксі. Під час таких поїздок агентка обстежувала місцевість і шукала об’єкти Сил оборони, які цікавили російських військових.

Зокрема, вона встановлювала місця розташування зенітно-ракетних комплексів і радіолокаційних станцій, що забезпечують захист північних районів України. Зібрані дані дівчина фотографувала та фіксувала на телефон, після чого передавала російському куратору.

Як встановило слідство, до співпраці з російською розвідкою неповнолітня потрапила після того, як почала шукати можливість швидко заробити гроші через Telegram-канали.

СБУ викрила дівчину у листопаді 2024 року. Її затримали безпосередньо під час спроби сфотографувати один із військових об’єктів. У телефоні правоохоронці виявили матеріали із позначеними місцями розташування українських сил та листування з представником російської воєнної розвідки.

Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.

Оскільки на момент скоєння злочину дівчина була неповнолітньою, суд призначив їй 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Контррозвідка СБУ затримала у Херсоні чоловіка, якого російська спецслужба завербувала ще на початку повномасштабного вторгнення. Тривалий час він перебував у так званому «сплячому» режимі та не отримував активних завдань.

За даними слідства, затриманий раніше служив авіатехніком в армійській авіації ЗСУ, а у 2018 році звільнився з військової служби. Під час окупації Херсона у 2022 році він погодився на співпрацю з ФСБ.

Після звільнення правобережної частини Херсонщини чоловік залишився у місті. Російські спецслужби зберігали з ним зв’язок і згодом знову залучили до розвідувальної діяльності.

За даними слідства, рашисти особливо цінували свого агента. Перед відступом із Херсона вони включили його до підконтрольної їм громадської організації «Бойове братство» та передали йому вогнепальну зброю.

Пізніше агент отримав нове завдання — збирати інформацію про місця розташування українських військових у Херсоні. Ці дані росіяни планували використовувати для підготовки ударів керованими авіабомбами, безпілотниками та реактивною артилерією.

Співробітники СБУ затримали його під час спроби передати зібрану інформацію російському куратору.

Під час обшуків у чоловіка вилучили телефон із матеріалами розвідувальної діяльності, вогнепальну зброю, яку він отримав від росіян, а також прокремлівську символіку.

Затриманому оголосили підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану — за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.

Наразі він перебуває під вартою без можливості внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Щодня ми бачимо повідомлення про порушення повітряного простору країн, які входять до Альянсу. Війна в Україні очікувано-неочікувано вийшла за межі нашої держави. І якщо ще два роки тому, під час першого такого інциденту, ми завмирали в очікуванні рішучої відповіді НАТО, то тепер світ звик до цієї реальності, а поріг надзвичайної події постійно знижується.

Першим, хто попереджав Європу про те, що Росія не зупиниться на Україні, був Петро Порошенко.

Далекого 26 червня 2014 року, буквально через кілька тижнів після вступу на посаду президента, він виступав перед Парламентською асамблеєю Ради Європи у Страсбурзі. У своїй промові Порошенко прямо пов’язав російську агресію проти України із загрозою для інших європейських держав.

Ключова фраза в офіційному англійському тексті Ради Європи: “The question of who will be next is open.”

Тобто: «Питання, хто буде наступним, залишається відкритим».

«У 2008 році ми це спостерігали в Грузії. У 2014 році, на жаль, це відбувається за рахунок суверенітету України. І питання “хто буде наступним?” є відкритим. Саме тому Європа зараз має продемонструвати спільність і солідарність», — заявив Порошенко.

Але в Європі його попередження не сприйняли всерйоз. Не усвідомили загрози й українці, яких уже на той час вбивали російські загарбники.

Українці настільки втратили базовий інстинкт самозбереження, що підійшли до рокового 2019 року з хіхоньками про «Путін нападе», майданами «боротьби з баригами» та бажанням «холодцю на кордоні з країною-агресоркою».

Чого ж тоді дивуватися Європі?

18 вересня 2014 року Порошенко виступив у Конгресі США. І знову говорив про те, що російська агресія не обмежується Україною.

Він прямо назвав країни, які можуть опинитись під загрозою російської агресії:

«Право захищати етнічних росіян і навіть російськомовних уже може і стало приводом розпалювати полум’я війни. Окрім України, російськомовні зараз проживають у Молдові, Грузії, Казахстані, країнах Балтії, Польщі — навіть у Німеччині їх дуже багато — та Болгарії.

Молдова, Грузія, Україна — хто наступний?»

Далі він сказав:

«Навіть союзники по НАТО перебувають під загрозою».

А завершив цей фрагмент словами:

«Демократії повинні підтримувати одна одну. Вони мають демонструвати солідарність перед обличчям агресії та негараздів. Інакше вони будуть знищені — одна за одною».

І закликав США допомогти Україні:

«Як і Ізраїль, Україна має право захищати свою територію. Закликаю Америку допомогти нам».

Це було у 2014 році.

Тоді ж про початок цієї виснажливої і страшної війни говорив виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов:

«13 квітня 2014 року я оголосив широкомасштабну Антитерористичну операцію. Вона починалася дуже важко. В умовах повної відсутності військової допомоги від західних партнерів треба було не тільки озброїти наших захисників, але й навчити їх воювати та перемагати ворога».

Україні не поспішали допомагати. Про Україну у світі майже не знали. Нас сприймали як «русскіх» і, здається, просто чекали, коли ми зникнемо з карти Європи, щоб спокійно жити далі.

Водночас Україна впевнено заявила про себе світові, продемонструвавши неабияку мужність, відвагу та самопожертву заради виборювання незалежності. Про нас дізналися, нас почули, українців почали поважати.

Але Росія не зупинилася.

У вересні 2026 року колишній Головнокомандувач ЗСУ, бойовий офіцер, який пройшов свій воєнний шлях із 2014 року і який за надто короткий термін — лише за пів року до повномасштабної війни — вже на посаді Головнокомандувача зміг підготувати нашу країну до неминучого, скаже:

«Це війна, яка, як і Друга світова, розпочалася через боягузтво тих, кого саме на той момент не вбивали».

І ось тепер — повітряний простір НАТО

29 грудня 2023 року — Польща. Російська крилата ракета порушила повітряний простір країни під час масованої атаки РФ по Україні. Польські військові зафіксували її перебування в повітряному просторі Польщі.

24 березня 2024 року — Польща. Ще одна російська крилата ракета порушила польський повітряний простір під час масованої атаки Росії по Україні.

Липень 2024 року — Румунія. Після російських атак на українські порти на Дунаї румунські військові виявили на своїй території уламки безпілотників. Це були одні з перших таких інцидентів, але сам факт порушення повітряного простору тоді офіційно не був підтверджений.

26 серпня 2024 року — Польща. Під час масштабної російської атаки на Україну польські військові зафіксували невідомий повітряний об’єкт, який увійшов у повітряний простір Польщі. Військові припускали, що це міг бути російський безпілотник. Об’єкт шукали, але не знайшли, тому його походження остаточно не встановили.

7 вересня 2024 року — Латвія. Російський військовий безпілотник увійшов у повітряний простір Латвії з боку Білорусі та впав на її території. Латвійські військові виявили й відстежили БПЛА. Згодом було підтверджено його російське походження.

8 вересня 2024 року — Румунія. Російський безпілотник під час атаки на Україну увійшов у повітряний простір Румунії. Два румунські F-16 супроводжували повітряну ціль. Після цього вона залишила територію Румунії в напрямку України. Наступного дня румунські військові знайшли уламки дрона російського походження.

А далі сталося те, що ще кілька років тому здавалося немислимим.

10 вересня 2025 року — Польща

У ніч проти 10 вересня Росія здійснила масований наліт безпілотників на тлі атаки по Україні. 19 російських дронів увійшли в польський повітряний простір. Частина з них зайшла з боку Білорусії.

Польські та союзні сили підняли в повітря винищувачі й літаки радіолокаційного спостереження. Польські військові застосували озброєння і збили щонайменше три російські безпілотники.

У кількох регіонах Польщі знайшли уламки дронів. Один із безпілотників упав на житловий будинок, пошкодивши дах і спальню. Люди не постраждали.

Польща звернулася до союзників по НАТО та ініціювала консультації відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.

Росія вже не просто веде війну проти України.

Російські ракети та безпілотники регулярно наближаються до кордонів НАТО, перетинають їх, падають на території країн Альянсу. А у вересні 2025 року Польща вже збивала російські дрони у власному повітряному просторі.

У 2014 році Порошенко запитував:

«Молдова, Грузія, Україна — хто наступний?»

Минуло понад десять років.

Питання, хто буде наступним, досі залишається відкритим.

Увечері 27 вересня в румунському повіті Тулча оголосили повітряну тривогу після того, як військові радари зафіксували повітряну ціль поблизу кордону з Україною. Для контролю ситуації румунські ВПС підняли в небо два винищувачі F-16.

За даними Міністерства національної оборони Румунії, ціль спочатку виявили на території України — на північ від населеного пункту Кілія-Веке, неподалік румунського кордону. Після цього два F-16, які перебували на бойовому чергуванні в межах місії повітряної поліції, вилетіли з 86-ї авіабази Борча.

О 20:35 місцева влада надіслала мешканцям північної частини повіту Тулча повідомлення RO-Alert із рекомендацією перейти в укриття.

Як повідомили в румунському оборонному відомстві, за даними радарів повітряна ціль увійшла до повітряного простору Румунії в районі Чаталкіой та продовжила рух уздовж кордону. Приблизно через десять хвилин її сигнал зник із радарів поблизу населеного пункту Сомова.

Повітряну тривогу в повіті Тулча скасували о 22:05.

Румунське Міноборони заявило, що вранці 28 вересня до району направлять спеціалізовану групу для перевірки місцевості та встановлення можливих наслідків інциденту.

Це вже не перший подібний випадок у прикордонному регіоні останніми днями. У ніч на 27 вересня румунські військові також фіксували повітряну ціль поблизу Кілії-Веке. Тоді для моніторингу ситуації залучали два іспанські F-18 та румунський вертоліт IAR-330 SOCAT. За даними Міноборони Румунії, та ціль також увійшла в повітряний простір країни.

Румунська влада наразі не повідомляє, що саме було зафіксовано радарами 27 вересня — безпілотник чи інший літальний апарат. Остаточні висновки мають зробити після обстеження району.

Українським військовим вдалося провести одну з наймасштабніших операцій із доставки продовольства жителям окупованих Олешок на Херсонщині.

Близько 4 тонн продуктів за допомогою дронів доправили одразу на 100 визначених локацій у місті. Допомогу доставляли через Дніпро, попри спроби російських військових перешкодити цьому.

За словами начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, системну доставку продовольства мешканцям Олешок українська сторона проводить із березня.

В окупації залишаються близько 2 тисяч українців, серед них майже 50 дітей. Люди мають проблеми з доступом до їжі, води та електрики, а можливість виїхати з міста для них фактично заблокована.

Росіяни намагаються зірвати доставку: збивають дрони з продуктами, відбирають гуманітарну допомогу та затримують мешканців, які її отримують.

Але цього разу допомога дісталася адресатів. 🇺🇦

Прокудін подякував українським захисникам і партнерам, які допомагають забезпечувати мешканців Олешок продовольством.

Невідома ціль порушила повітряний простір країни. У небо підняли два винищувачі F-18 та вертоліт, у прилеглих районах оголосили повітряну тривогу. За ціллю кілька хвилин спостерігали, доки не втратили її сигнал.

У ніч проти 26 вересня невідома повітряна ціль порушила повітряний простір Румунії поблизу кордону з Україною. Для моніторингу ситуації в небо підняли винищувачі союзників та румунський військовий вертоліт.

Про це повідомило Міністерство оборони Румунії в X, пише «Європейська правда».

Радіолокаційна система Міноборони виявила ціль, яка рухалася в районі селища Кілія-Веке неподалік річкового кордону з Україною. На півночі повіту Тулча оголосили заходи з оповіщення населення. О 23:32 місцеві жителі отримали повідомлення RO-Alert.

Для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Королівських іспанських повітряних і космічних сил, які перебувають на бойовому чергуванні в межах посиленої повітряної поліції, а також вертоліт IAR-330 SOCAT ВПС Румунії.

Невідома ціль перебувала в повітряному просторі Румунії кілька хвилин і рухалася траєкторією, майже паралельною до рукава річки Кілія. Радіолокаційний сигнал зник у районі Пардіни. Повітряну тривогу скасували о 00:48.

У цей час Повітряні сили ЗСУ повідомляли про групу російських ударних дронів, яка рухалася в напрямку Ізмаїла на Одещині.

Вранці 26 вересня на пляжі в румунському місті Аджиджа також знайшли фрагмент безпілотника.

Того ж дня стало відомо, що вночі Румунія вже підіймала винищувачі через повітряну ціль поблизу кордону.

Крім того, на тлі російських атак по Україні невідомий літальний апарат незаконно перетнув повітряний простір Молдови.