Суд призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна колишньому депутату Шосткинської міської ради, якого Служба безпеки України викрила у співпраці з російськими спецслужбами. За даними СБУ, він діяв на користь ФСБ і коригував удари по території Сумської області.

Зрадника завербували представники російських спецслужб, пообіцявши йому громадянство РФ в обмін на співпрацю.

Окрім збору координат, за даними СБУ, фігурант також закликав російську сторону завдати ударів по місту.

У Харківській області затримано безробітну місцеву жительку, яка у мережевих чатах закликала до ракетного удару по урядовому кварталу в Києві із застосуванням балістичної ракети «Орєшнік». Вона, зокрема, пропонувала у такий спосіб ліквідувати вище військово-політичне керівництво держави.

У Києві правоохоронці повідомили про підозру чоловіку, який систематично поширював проросійські коментарі в соцмережах. Для цього він створив кілька анонімних акаунтів і використовував їх для публікацій, у яких закликав до захоплення території України та виправдовував дії російських збройних формувань.

У Черкаській області викрито посадовицю одного з національних заповідників у Каневі. Вона поширювала дезінформацію про ситуацію на фронті, а також виправдовувала повномасштабне вторгнення Росії та закликала підтримувати російські збройні формування.

Усім трьом повідомлено про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за заклики до захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність та виправдовування збройної агресії РФ.

Підозрюваним загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За даними слідства, затриманий раніше був мобілізованим військовослужбовцем, якого російські спецслужби завербували після того, як він самовільно залишив військову частину та почав шукати підробіток через месенджери.

Після виходу на зв’язок із представником ФСБ він погодився на співпрацю в обмін на «швидкі заробітки». Надалі чоловік збирав і передавав інформацію про один із тимчасових пунктів базування елітного підрозділу Сил оборони України, який, за даними СБУ, планували використати для наведення ударного безпілотника.

Співробітники української спецслужби завчасно викрили агентурну діяльність і затримали його під час підготовки чергового звіту для російських кураторів.

Після арешту підозрюваний, перебуваючи у слідчому ізоляторі, розробив план втечі. Він планував переконати свого російського куратора завдати удару по будівлі СІЗО за допомогою безпілотника. За задумом, це мало створити хаос і пошкодити режимний об’єкт, що дозволило б йому втекти.

Контррозвідка СБУ викрила цей план ще до його реалізації та запобігла можливому удару.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Він перебуває під вартою без права внесення застави.

Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Зрадницю затримали у квітні 2023 року в Полтаві. За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення вона працювала суддею у Бердянському міськрайонному суді та після захоплення міста добровільно пішла на співпрацю з ФСБ РФ.

Правоохоронці встановили, що у березні 2022 року вона передала російським спецслужбам інформацію про переміщення трьох бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які виходили з Маріуполя у напрямку Мангуша.

Крім того, за даними слідства, фігурантка рекомендувала своєму куратору з ФСБ кандидатів на посади так званого «гауляйтера» Бердянська та керівника захопленої міської лікарні.

Також задокументовано, що жінка агітувала колег підтримувати окупаційну владу та співпрацювати з російськими загарбниками.

Влітку 2022 року вона виїхала на підконтрольну Україні територію та згодом очолила Полтавський районний суд. Співробітники СБУ затримали її безпосередньо в робочому кабінеті.

За даними слідства, 4 червня до поліції звернулася власниця житла в Житомирі, яка виявила у своїй квартирі померлого квартиранта — 27-річного військовослужбовця ЗСУ. Під час огляду місця події правоохоронці вилучили посуд із залишками порошкоподібної речовини та інші речові докази. Тіло чоловіка направили на судово-медичну експертизу.

Україна провела черговий масштабний обмін військовополоненими з країною агресоркою, у межах якого додому повернулися 186 українців. Це другий етап обміну за формулою «1000 на 1000».

Серед звільнених — 185 військовослужбовців та один цивільний. Для багатьох із них повернення стало довгоочікуваним завершенням тривалого перебування в російській неволі.

Під час обміну також вдалося визволити 33 військовослужбовців підрозділу «Азов». Про це повідомив командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов», бригадний генерал Денис Прокопенко.

Водночас він зазначив, що серед звільнених лише двоє бійців окремого загону спеціального призначення «Азов» брали участь в обороні Маріуполя.

За словами Прокопенка, понад 700 азовців досі залишаються в російському полоні. Деякі з них перебувають у неволі вже п’ятий рік.

«Понад 700 азовців усе ще перебувають у російському полоні. Для частини з них це вже п’ятий рік неволі», — наголосив командир.

Українська влада продовжує роботу над поверненням усіх військовополонених та цивільних заручників, які утримуються Російською Федерацією.

За інформацією журналістів, обряд провели протоієрей Віталій Житко та ієрей Ярослав Попов, які належать до структури створеної окупантами Бердянської єпархії Російської православної так званої церкви. Священнослужителі освятили адміністративні та службові приміщення установи, а також особовий склад і керівництво колонії.

Під час церемонії Житко звернувся до працівників колонії із закликом «нести служіння зі старанністю та честю».

«Нехай це освячене місце стане для вас символом справедливості та опорою у вашій нелегкій праці. Сьогодні ми не лише окропили стіни святою водою, а й закликали благодать Божу на допомогу всім, хто тут працює», – заявив він.

Водночас правозахисники та колишні бранці описують зовсім іншу реальність, пов’язану з діяльністю цього закладу.

Колишні ув’язнені розповідають про жорсткі умови перебування в колонії.

Людей тривалий час утримували в ізоляції без можливості прогулянок і доступу до душу. У камерах постійно лунала гучна музика, яка перешкоджала спілкуванню між ув’язненими. У невеликих приміщеннях одночасно могли перебувати по кілька осіб, через що багатьом не вистачало місць для сну.

Окремі свідчення вказують і на можливе застосування тортур. Колишні полонені згадують про спеціальну камеру без номера, звідки регулярно долинали крики. За їхніми словами, під час допитів російські силовики застосовували побиття, електричний струм та інші методи жорстокого поводження.

Особливу роль у функціонуванні установи, як зазначає видання, відіграє ієрей Ярослав Попов. Наразі він очолює тюремний відділ у структурі Бердянської єпархії РПЦ та виконує обов’язки помічника начальника окупаційного управління Федеральної служби виконання покарань із роботи з вірянами. До початку повномасштабного вторгнення Попов служив у храмах УПЦ Московського патріархату в Бердянському районі та працював капеланом у колонії, на базі якої згодом була створена нинішня установа.