Головна сила таких відео — не в якості графіки, а в емоційному впливі.
Пропагандистські ролики зазвичай торкаються тем, які вже викликають напруження у суспільстві: мобілізації, корупції, відносин між владою та громадянами, соціальної нерівності.
Мета таких повідомлень — не лише переконати людину у конкретній тезі. Важливіше викликати сильну реакцію: обурення, страх, розчарування або недовіру.
Коли користувач емоційно реагує, він частіше залишає коментар, ділиться відео або вступає у суперечку. Для алгоритмів соцмереж це сигнал, що контент цікавий аудиторії. У результаті ролик отримує ще більше поширення.
Виходить парадокс: люди можуть поширювати пропаганду навіть тоді, коли вони з нею сперечаються.
УПА для українців, Армія Крайова для поляків: дві підпільні армії часів Другої світової війни, які боролися за відновлення державності. Володимир В’ятрович пояснив, чому в Польщі Армію Крайову сприймають як символ боротьби за незалежність, тоді як в українській історичній пам’яті вона має і трагічний вимір через антиукраїнські акції та злочини проти мирного населення. Історик зазначив, що окремі підрозділи та командири Армії Крайової були причетні до воєнних злочинів, зокрема нападів на українські села та повне їхнє винищення.
«Це те, що ми маємо нагадувати. Але це не дає нам права і підстав змушувати поляків відмовитися від усієї історії Армії Крайової», — зазначив Володимир В’ятрович.
Знайомство в мережі перетворилося на смертельну пастку
Однією з жертв став 23-річний військовослужбовець Микита Орлівівський. За словами його родичів, перед трагедією хлопець познайомився у Telegram із дівчиною, яка представилася мешканкою Харкова.
Вона розповідала про складне життя під обстрілами, говорила, що має близьких на фронті, та поступово вибудовувала емоційний зв’язок із військовим. Спілкування швидко стало романтичним: жінка цікавилася його службою, планами та переконувала, що хоче створити з ним сім’ю.
Поки російська пропаганда розповідає про «успішні штурми», реальність виглядає зовсім інакше.
На кадрах, які 18 липня оприлюднили Десантно-штурмові війська ЗСУ, російський штурмовик іде «стадіоном», повз купи обгорілих тіл російських штурмовиків, ліквідованих під час попередніх атак. На десятки загиблих товаришів він не реагує, думаючи лише про власний порятунок. Марно. Фінал цього відео закономірний: удар українських захисників, після якого окупант падає.
У ДШВ ЗСУ зазначили: «Десятки утилізованих росіян в Україні. Масштаб російських втрат на кілометр квадратний вражає. На цьому “стадіоні” остання гра програна. А скільки таких стадіонів в Україні?».
Українська операція змусила Росію перекинути один із найбільш цінних підрозділів БпЛА з фронту на захист моря. Тобто ворог змінює пріоритети — замість використання «Рубікона» проти українських військових на лінії зіткнення він змушений прикривати залишки свого тіньового флоту.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді повідомив, що в межах операції «МоЛоЧКа» противник знімає з лінії бойового зіткнення до 200 розрахунків підрозділу «Рубікон» для прикриття суден так званого тіньового флоту РФ.
За його словами, окрім операторів «Рубікона», до захисту кораблів і суден залучають сили 51-ї дивізії ППО та підрозділи зенітного полку залишків Чорноморського флоту РФ. На озброєнні — зенітні дрони, переносні зенітно-ракетні комплекси та кулемети.
Підрозділ «Рубікон» вважається одним із найбільш небезпечних російських формувань у сфері застосування безпілотників. Його створювали як спеціалізований центр підготовки та використання ударних БПЛА, а операторів навчають вести розвідку, коригування вогню та ураження цілей на передовій. Росія забезпечує цей підрозділ більш якісною технікою, зв’язком і підготовкою, ніж багато звичайних армійських підрозділів, що робить його серйозною загрозою для українських військових.
Як зазначив Мадяр, операція «МоЛоЧКа» стартувала 6 липня. За перші 13 діб роботи в Чорному та Азовському морях Сили безпілотних систем заявили про ураження 172 одиниць російського «тіньового флоту» — серед них танкери, газовози, суховантажі, пороми, плавкрани та буксири.
За оцінкою командувача СБС, через удари українських безпілотників Росія змушена послаблювати свою спеціалізовану безпілотну компоненту на фронті та перекидати її для захисту морської інфраструктури.
«Морський бій» за Чорне та Азовське моря триває: українські сили безпілотних систем заявляють, що продовжать операцію проти російських суден упродовж найближчих тижнів.
У місті Котовськ Тамбовської області після удару БпЛА виникла масштабна пожежа на складі Wildberries.
Губернатор Євген Первишов повідомив, що загинули семеро людей, ще 25 постраждали. За його словами, один поранений перебуває у вкрай тяжкому стані, шестеро — у тяжкому, ще 16 отримали поранення середньої тяжкості. Більшість травм — уламкові.
Ще один склад Wildberries загорівся після падіння безпілотника в підмосковній Електросталі. Там постраждали 24 людини.
Крім того, у Ногінську поранення дістали ще двоє людей. У місті також виникла пожежа на нафтобазі після атаки безпілотників.
Латвія безстроково заборонила в’їзд українським гумористам Володимиру Данильцю та Володимиру Моїсеєнку, відомим як дует «Кролики». Відповідне рішення ухвалила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже.
У зв’язку із забороною артисти не зможуть провести гастрольний тур Латвією, запланований на вересень.
Данилець і Моїсеєнко вже не вперше опиняються в центрі суспільної уваги через свою публічну позицію. У 2019 році їх внесли до розділу «Чистилище» сайту «Миротворець» після участі в телемості з російським телеканалом. До початку повномасштабного вторгнення Росії вони також робили неоднозначні заяви щодо війни на Донбасі, а після 24 лютого 2022 року публічно не коментували російську агресію проти України.
В офіційному повідомленні Міністерства закордонних справ Латвії зазначено, що рішення ухвалене відповідно до положень імміграційного законодавства країни.
Водночас попередня практика латвійського МЗС свідчить, що такі рішення ухвалюються після оцінки обставин спільно зі Службою державної безпеки. Також організаторів концертів закликають перевіряти репутацію запрошених артистів, а Латвія наголошує на незмінній підтримці територіальної цілісності України.
Саме тому низка медіа пов’язує рішення щодо Данильця та Моїсеєнка з їхньою участю у телемості з російським телеканалом у 2019 році, внесенням до бази «Миротворця», публічними заявами про війну на Донбасі до 2022 року та відсутністю чіткої публічної позиції після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Через безперервні російські обстріли та постійну загрозу атак дронів евакуація з Костянтинівки на Донеччині практично стала неможливою. Дістатися до міста або залишити його нині можна лише пішки, ризикуючи власним життям.
На оприлюднених кадрах зафіксована одна з останніх спроб врятувати людей, які самостійно виходили з міста. Волонтери евакуювали чоловіка, котрий внаслідок удару російського безпілотника втратив руку. Разом із ним вивезли тіло його матері, яка загинула під час російської атаки.
За словами волонтерів, через критичну безпекову ситуацію вони вже не можуть дістатися до багатьох поранених, які залишаються у прифронтових населених пунктах. Російські дрони фактично заблокували можливість безпечної евакуації, а кожна така операція перетворюється на смертельно небезпечну місію.
Сили безпілотних систем (СБС) продовжують операцію «МоЛоЧКа». За повідомленням командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, 17 липня українські безпілотні системи уразили ще 12 суден тіньового флоту Росії у Чорному морі.
Для виконання завдання СБУ використала далекобійні безпілотники, які подолали майже 800 кілометрів до визначеної цілі.
За попередньою інформацією, літак отримав критичні пошкодження, несумісні з подальшою експлуатацією. Зокрема, повідомляється, що внаслідок удару було повністю зруйновано його хвостову частину. Саме цей бомбардувальник російські війська неодноразово використовували для запуску крилатих ракет по території України.
За кілька годин до початку саміту НАТО в Анкарі в Туреччині оголосили найвищий рівень повітряної тривоги після того, як системи раннього попередження Альянсу зафіксували швидкісну повітряну ціль, що наближалася до турецького повітряного простору.
Правоохоронці встановили, що чоловік, який до повномасштабного вторгнення працював на цьому підприємстві, добровільно погодився співпрацювати з окупаційною адміністрацією. У серпні 2022 року його призначили керівником однієї з виробничих дільниць на заводі, який російські війська планували використовувати для забезпечення власних військових потреб.
Під час перебування на цій посаді фігурант займався підбором працівників, переконуючи знайомих і колишніх колег приєднатися до роботи на підприємстві, що перебувало під контролем окупантів.
Засуджені були викриті співробітниками СБУ ще у січні 2025 року після серії підпалів релейних шаф, які забезпечують роботу систем сигналізації на залізничних коліях.
Як встановили правоохоронці, агентом виявився інженер місцевого підприємства теплопостачання. Російські спецслужби завербували його через один із Telegram-каналів, адміністраторкою якого була співробітниця військового госпіталю у Смоленську.
За інформацією слідства, жінка виконувала завдання одразу двох російських спецслужб, підшукуючи осіб для залучення до агентурної діяльності на території України.
Після вербування комунальник використовував службові поїздки як прикриття.
Заяви очільника ЦРУ пролунали на тлі обговорення у Вашингтоні та серед союзників нових пакетів підтримки українських програм із розробки безпілотників. Крім фінансування, партнери також зацікавлені у вивченні та розвитку технологій штучного інтелекту, які застосовуються в сучасних системах керування дронами.
