Німецькі слідчі пов’язують підпал біля штаб-квартир оборонних компаній у Мюнхені з діяльністю російської військової розвідки. Паралельно польська прокуратура розслідує пожежу на наземній станції Starlink як можливий акт диверсії та перевіряє версію про причетність російських спецслужб.

У Мюнхені в ніч на 3 вересня невідомі з автомобіля, що рухався, кинули два запалювальні пристрої на будівельний майданчик біля штаб-квартир технологічної та оборонної компаній Rohde & Schwarz і Helsing. Остання, зокрема, виробляє безпілотники та постачає їх українським військовим.

Один із пристроїв спричинив пожежу, яку швидко загасили. Другий вдалося знешкодити.

У справі затримали двох громадян Болгарії — чоловіка та жінку. Як пише Frankfurter Allgemeine Zeitung із посиланням на джерела у сфері безпеки, німецькі слідчі вважають, що затримані могли бути завербованими помічниками російської військової розвідки. За цією версією, група могла діяти зі Словаччини.

Німецькі правоохоронці також перевіряють можливий зв’язок цієї атаки з іншими диверсійними інцидентами. Зокрема, слідчі вважають, що за подіями в Лейпцигу, пов’язаними з використанням дронів, і підпалом у Мюнхені може стояти один організатор.

Тим часом у Польщі розслідують пожежу на наземній станції супутникового зв’язку Starlink у Мазовецькому воєводстві. Польська прокуратура заявила, що за попередніми даними пожежа сталася внаслідок підпалу.

Слідство розглядає версію диверсії та можливого злочину терористичного характеру на користь іноземної розвідки. За словами речника Національної прокуратури Польщі Пшемислава Новака, є підстави припускати, що зловмисники могли діяти за дорученням російських спецслужб.

Однією з можливих цілей атаки слідчі називають порушення роботи Starlink та інтернет-зв’язку в Польщі й інших країнах Центральної та Східної Європи.

«Метою їхніх дій було порушення роботи та інтернет-зв’язку системи Starlink у Польщі та інших країнах Центральної та Східної Європи», – повідомив речник прокуратури.

Водночас польська прокуратура наголошує, що розслідування поки триває і конкретним особам обвинувачень не висунуто. Правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати обставини пожежі.

Таким чином, німецьке та польське розслідування стосуються різних інцидентів, однак в обох випадках правоохоронці перевіряють версію про можливу причетність російських спецслужб. У Німеччині вже є затримані, тоді як у Польщі слідство поки не називає підозрюваних.

Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті заявив про стрімке погіршення гуманітарної ситуації в окупованих Олешках на Херсонщині.

За його словами, цивільні мешканці міста, серед яких є діти, фактично опинилися в пастці. Люди мають гострий дефіцит продуктів харчування, медикаментів і медичної допомоги, а також залишаються без належного доступу до води та електроенергії.

О’Флаерті наголосив, що відповідно до норм міжнародного гуманітарного права Росія як держава-окупант повинна забезпечувати цивільне населення необхідними продуктами та ліками й сприяти доставці гуманітарної допомоги.

Комісар закликав негайно припинити бойові дії в районі Олешок, забезпечити гуманітарним організаціям безперешкодний доступ до населення та створити умови для безпечної евакуації цивільних.

Він також наголосив на необхідності активнішої уваги міжнародної спільноти до становища людей, які залишаються на лінії фронту та на тимчасово окупованих територіях.

Наприкінці березня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що окуповані Олешки фактично перебувають у стані виживання.

Прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан заявив, що влада країни наразі не бачить високої ймовірності військового вторгнення Росії найближчим часом.

Про це він сказав під час перебування в Нью-Йорку, повідомляє NewsMaker.

За словами молдовського прем’єра, Росія водночас намагається перевірити реакцію держав НАТО. Одним із таких способів він назвав прольоти безпілотників через територію Молдови в напрямку Румунії.

Тофан зазначив, що подібні випадки фіксують і в інших країнах регіону. Він пов’язав збільшення кількості дронів із перевіркою реакції НАТО, водночас наголосивши, що безпосередньої загрози для Молдови наразі немає.

“Велика кількість дронів перетинає територію Молдови та прямує у бік Румунії. Ми бачимо схожі атаки у Польщі. Тому я вважаю, що РФ промацує реакцію. При цьому ми не вважаємо, що Молдові зараз загрожує безпосередня небезпека”, — сказав прем’єр-міністр.

Молдовський прем’єр також повідомив про значне зростання кількості безпілотників, які пролітають над територією країни. За його словами, лише у серпні їх було більше, ніж за весь 2025 рік.

Водночас Молдова не планує вступати до НАТО. Тофан заявив, що країна має намір дотримуватися нейтралітету, тоді як вступ до Європейського Союзу залишається одним із ключових національних пріоритетів.

Напередодні, 24 вересня, жителі двох районів Молдови неподалік українського кордону повідомили про вибухи. Згодом правоохоронці виявили уламки безпілотника.

Фрагменти дрона знайшли поблизу села Черниця Флорештського району. За попередніми даними, безпілотник мав характерні для російського «Гербера» елементи.

За матеріалами справи, чоловіка викрили співробітники СБУ у жовтні 2024 року. Він намагався передати представникам фсб інформацію про секретні військові розробки українського оборонного підприємства.

До вербування інженера росіяни залучили його колишнього колегу, який ще з 2000-х років живе на території РФ.

Основний інтерес російської спецслужби становила технічна документація щодо виробництва нових газотурбінних двигунів. За задумом фсб, отримані матеріали могли бути використані російським військово-промисловим комплексом.

За вказівками куратора чоловік мав фотографувати секретні документи на телефон і надсилати отримані файли до Росії через месенджер.

Паралельно агент збирав інші розвідувальні дані. Він стежив за місцями тимчасового розташування українських військових, а також намагався встановити технічний стан енергетичних об’єктів, які могли стати цілями російських ракетних і дронових атак.

Співробітники контррозвідки СБУ задокументували діяльність агента, після чого затримали його у власному будинку. Під час обшуків правоохоронці вилучили комп’ютери та мобільні телефони, на яких зберігалися докази співпраці з російською спецслужбою.

Суд визнав чоловіка винним за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Йому призначили 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Місцеві жителі також розповідають про труднощі з похованням загиблих. За їхніми словами, окупаційна влада вимагає проводити розтини людей, які загинули внаслідок обстрілів, атак дронів чи вибухів на мінах, аби офіційно підтвердити причину смерті. В Олешках провести такі процедури фактично неможливо.

За оцінкою данської розвідки, Москва, ймовірно, активізує гібридні операції проти Заходу. Йдеться, зокрема, про диверсії та руйнівні кібератаки, які можуть завдати більшої шкоди країнам-цілям, ніж раніше.

Водночас DDIS допускає сценарій обмеженої військової атаки проти однієї або кількох держав НАТО, які межують із Росією. Такий сценарій, за оцінкою розвідки, може реалізуватися вже найближчими місяцями, хоча наразі ймовірність його здійснення оцінюється як низька, але зростаюча.

Якою може бути атака

Глава данської розвідки Томас Аренкіль заявив, що потенційні дії Росії можуть мати обмежений характер. Серед можливих сценаріїв він назвав поодинокі удари далекобійними ракетами або безпілотниками по інфраструктурі, яка використовується для підтримки України.

Також розглядається можливість проведення операцій під чужим прапором із використанням безпілотників, які можуть видавати за українські.

Ще одним варіантом розвідка називає введення невеликої кількості російських військових у прикордонний район країни НАТО. Потенційним приводом для такого кроку Москва могла б назвати необхідність «захисту» російськомовного населення.

За оцінкою данської сторони, метою такого обмеженого сценарію могло б бути не захоплення країни, а створення розколу всередині НАТО.

Повномасштабне вторгнення наразі вважають малоймовірним, хоча повністю виключати його вже не можуть.

Наявність камери на безпілотнику може свідчити про те, що апарат використовувався для збору розвідувальної інформації на території Молдови.

Фахівці техніко-вибухової служби поліції Молдови попередньо встановили, що безпілотник, знайдений у Флорештському районі, має ознаки апарата типу Gerbera, який використовується Росією.

За попередніми висновками правоохоронців, такий безпілотник вперше виявили на території Молдови. На борту апарата також була встановлена камера.

Поліція встановила, що дрон зіткнувся з деревом, після чого впав на землю та вибухнув.

Наразі фахівці продовжують дослідження уламків. Вони мають встановити точну модель безпілотника, його виробника, технічні характеристики та всі обставини інциденту.

У поліції наголошують, що остаточну ідентифікацію апарата підтвердять після проведення спеціалізованих експертиз.

Польща була змушена евакуювати людей із двох прикордонних переходів через російські удари по Україні поблизу польського кордону.

Про це 24 вересня заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час пресконференції у Варшаві. Йдеться про переходи в Дорогуську та Зосині, які сполучають Польщу з українськими пунктами пропуску «Ягодин» та «Устилуг».

За інформацією польської прикордонної служби, роботу двох переходів тимчасово призупиняли двічі протягом дня через повітряну загрозу, пов’язану з російськими атаками по території України. Після завершення загрози пропуск через кордон відновлювали.

Туск заявив, що російські удари знову відбулися неподалік від польського кордону, через що Варшаві довелося вживати заходів безпеки безпосередньо на своїй території.

Польський уряд також посилював заходи безпеки в прикордонних регіонах. У Люблінському та Підкарпатському воєводствах мешканці отримували попередження про загрозу, а польська військова авіація здійснювала патрулювання повітряного простору.

За даними польського телеканалу TVP Info, друге закриття переходів у Дорогуську та Зосині тривало близько 30 хвилин — із 11:30 до 12:00. Після цього обидва пункти знову запрацювали у штатному режимі.

Російські атаки по Україні 24 вересня відбувалися на тлі масштабного повітряного удару. Українські Повітряні сили повідомляли про застосування Росією ракет і сотень ударних безпілотників. Частина атак була спрямована по західних регіонах України, зокрема територіях поблизу польського кордону.

Для Польщі ситуація має безпосереднє безпекове значення, оскільки російські удари вже неодноразово відбувалися неподалік її території. Польська влада через це посилює контроль і готовність на східному кордоні.

Служба безпеки України затримала на Волині колишню головну бухгалтерку підприємства з Луганської області, яку підозрюють у співпраці з окупаційною владою та фінансуванні держави-агресора. Колаборантка близько трьох років перебувала в розшуку.

За матеріалами слідства, після окупації частини Луганщини підприємство, де вона працювала, перейшло під контроль представників незаконних формувань. Завод спеціалізувався на виробництві обладнання для вугільної промисловості та, за даними СБУ, постачав свою продукцію російським шахтам.

Правоохоронці встановили, що у 2015 році фігурантка брала участь у так званій «перереєстрації» підприємства в окупаційних органах юстиції. Після цього виробництво продовжило працювати за російськими правилами, а частина отриманих коштів надходила до бюджету РФ у вигляді податкових платежів.

За даними слідства, з вересня 2016 року до січня 2020 року жінка перерахувала до російського бюджету кошти на суму понад 1,5 млн грн у гривневому еквіваленті.

СБУ також встановила, що підозрювана діяла не сама. За версією слідства, вона входила до організованої групи, до якої також належали власник підприємства, який раніше був так званим «депутатом народної ради ЛНР», та двоє осіб, які по черзі виконували обов’язки «генеральних директорів» захопленого заводу.

Ще у 2023 році слідчі СБУ заочно повідомили учасникам групи про підозру за ч. 4 ст. 110-2 Кримінального кодексу України — фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України, вчинене організованою групою.

Після завершення досудового розслідування матеріали справи передали до суду. Фігурантів, зокрема колишню головну бухгалтерку, оголосили в розшук.

Жінку затримали, коли вона приїхала до однієї із західних областей України у власних справах. Наразі вона перебуває під вартою.

Підозрюваній загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.