Хто сказав, що ми брати з росіянами?
Разюча відмінність кидається в око відразу, це помічали навіть чужинці..
“Варево”, “мура” та “тюря” – що їли московити. Навіть хліб із пшениці був для росіян величезною рідкістю, а на городах вони дуже довго садили тільки капусту й моркву. Про запаси харчів росіяни не дбали.
І як жили наші предки українці – за посиланням.
USKO MFU, турецьке судно під прапором Камеруну, прийшло в Комишову бухту окупованого Севастополя з турецького порту Самсун завантаженим. Після розвантаження судно прийняло на борт партії пшеничних висівок і соняшникового шроту. Агропродукцію планується доставити в Туреччину.
Бійці розповідають:
“В любому випадку його чекала там смерть. Якщо підари заходять на наші позиції, то наших солдат вони не беруть в полон. Вони просто їх розстрілюють і потім уходять. Було так, що, можливо наша артилерія врятує його. Біля нього наші снаряди і міни падали, підари помирали, а він живий лишився.”
Далі ще більше. Коли стало зрозуміло, що підійти до Фіна неможливо і єдиний його шанс на порятунок – це пройти мінним полем до своїх, він і це здолав.
Українці не скорилися російським варварам, українців в окупації не ламають тортури і страх бути вбитим, українське підпілля працює. На жаль, через зраду, катування і “стукачів” партизанські осередки зазнають краху. Буває, що вони відроджуються з нуля, вчаться на помилках і знову діють. Українці чинять опір, і це вони намагають донести навіть Маску, який заявив, що на окупованих територіях всі чекали росію (країна агресор і терорист).
Насправді масами керувати легко, і цьому є багато прикладів з життя. Не рятує ні освіта, ні вік, ні досвід, а тепер ми бачимо, що не рятує і доступ до всесвітньої павутини з нескінченним багажем інформації. Є щось об’єднуюче у всіх випадках – це “месія”, який прийде і зробить добре, аби лиш ти взяв найцінніше і віддав йому: квартира, дорогоцінності, голос… Взамін тобі подарують відчуття причетності, центричності, адже ти можеш зробити разом™, без тебе ніяк, ти потрібен, ти можеш долучитись до чогось іншого, великого, найкращого і сам стати обраним. Тоді не було інтернету, тоді працювала вулична реклама, сарафанне радіо і, як крапка в сумнівах щодо правдивості – телевізор (по телевізору показали – вважай легалізували, досі ця установка не знята і на неї “ведуться”).
Показова і болюча історія САУ Богдани, яка розроблялась за державним оборонним замовленням з лютого 2016 року, висновки з якої ще маємо зробити та розібрати ситуацію в деталях з подальшим визначенням покарання відповідальних за знищення обороноздатності України осіб.
Чи завжди ви звертаєте увагу на домен, коли зустрічаєте посилання на відомі українські і зарубіжні ЗМІ, такі як “Обозреватель”, Der Spiegel, Fox News тощо? Чим загрожує недбальство у споживанні інформації читайте у матеріалі The Insider.
Співробітники ГРУ влаштовували вибухи на складах в Чехії та Болгарії, аби завадити відправці зброї до Грузії та України.
Протвережуючий розклад від Головнокомандувача Збройних сил України, який повинен мобілізувати сили для боротьби, замість зменшення сили опору через “швидку і близьку перемогу”, яку транслює окупаційний марафон.
Технологія – це відповідь. Росію не варто недооцінювати.
Копітку працю над перекладом ще у 1860-х розпочав Пантелеймон Куліш. Зауважимо, що у той час царський уряд поборював всякі спроби розвивати українські мову й культуру, діяли жорсткі репресивні документи – Валуєвський циркуляр та Емський указ, які забороняли видання книжок українською мовою.
Спочатку вони вихвалялись у соцмережах своєю участю у вбивстві українців. На той час в Україні, у 2014-2015 роках, ще панував хаос, правоохоронна система була розбалансована, тривав відтік зрадників, були оголені цілі відділи і департаменти. В цей час Миротворець взявся до роботи, щоб допомогти силовим структурам. Притирки почали зачищати сліди, та було вже пізно.
Користуючись нагодою, нагадаємо про не вирішене питання.
Те, що не розказують в окупаційному марафоні. Червоною сигнальною ракетою впродовж усього тексту вимальовуються фрази: “Власне виробництво зброї”, “Захистіть український ВПК від Басалаєвої і ко!”. А набатом звучать спогади про трирічне біснування асфальтоукладчиків.
Щоб усвідомити, що зробила Басалаєва з низкою оборонних підприємств України, слід прочитати цей допис Тетяни Чорновол.
Я особисто впевнений, що Басалаєва усвідомлювала що робила, знала про наслідки своїх дій і діяла свідомо.
