Мер Херсона Ігор Колихаєв уже понад чотири роки перебуває в російському полоні.

Міського голову Херсона Ігоря Колихаєва російські військові викрали 28 червня 2022 року після того, як він відмовився співпрацювати з окупаційною владою. У 2023 році Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив його статус полоненого.

За інформацією колишніх українських військовополонених, які перебували разом із Колихаєвим, після затримання його утримували спочатку на окупованій території, згодом у Таганрозі, а з 2024 року — у СІЗО в Кізелі Пермського краю Росії.

На початку вересня 2024 року Ігоря Колихаєва доставили до СІЗО №3 у російському Кізелі. За свідченнями колишніх українських полонених, під час так званої «прийомки» російські наглядачі окремо виділили мера Херсона, грузинів та азовців.

За словами очевидців, новоприбулих кілька годин жорстоко били — руками, ногами, кийками та електрошокерами. До побиття також залучали собак.

Це була так звана прийомка і те саме СІЗО, де у вересні 2024 року після перебування в російському полоні загинули українська журналістка Вікторія Рощина та міський голова Дніпрорудного Євгеній Матвєєв.

Звільнені з полону українці розповідають, що Колихаєв зазнавав побиттів, а через проблеми з ногою певний час мав труднощі з пересуванням. Водночас останні свідчення вказували на стабілізацію його стану та отримання медичної допомоги. Офіційних актуальних даних про стан його здоров’я немає.

Син мера Святослав Колихаєв останнім часом публічно звертається до української влади із закликом активніше домагатися повернення батька. Він заявляє, що роками надсилав звернення до державних органів, але не отримував конкретної інформації, і припускає, що звільнення батька можуть навмисно блокувати.

Водночас українські державні структури заперечують наявність перешкод із боку України. У Координаційному штабі заявили, що питання повернення Колихаєва залишається в роботі переговорної групи. В Офісі омбудсмана також наголосили, що з українського боку немає юридичних чи інших перешкод для його звільнення, а головною проблемою є позиція Росії, яка продовжує незаконно утримувати українських цивільних.

Колишній цивільний політв’язень Костянтин Давиденко, який сам провів роки в російському ув’язненні, також не вважає, що ситуація з Колихаєвим є результатом політичного саботажу України. За його словами, Росія особливо неохоче повертає публічних осіб, а механізм повернення цивільних із полону значно складніший, ніж обмін військовополоненими.

Колихаєв залишається одним із тисяч українських цивільних, яких Росія незаконно утримує або чия доля після викрадення досі невідома. За наведеними у матеріалі даними, близько 2,5 тисячі цивільних підтверджено як такі, що перебувають у російському полоні, ще щодо тисяч людей немає інформації про місце перебування.

Син Ігоря Колихаєва Святослав публічно звернувся до Володимира Зеленського із закликом з’ясувати, що перешкоджає поверненню його батька з російського полону.

За словами Святослава, протягом кількох років він звертався до СБУ, Координаційного штабу, омбудсмана та президента, однак не отримав конкретної інформації про перспективи звільнення батька. Він стверджує, що процес фактично заблокований і називає ситуацію саботажем.

Голова Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко також заявив про побоювання, що Колихаєва могли «списати». На його думку, чиновники та інші люди можуть уникати публічних згадок про мера через страх проблем.

«Мені багато людей казали, що просто боялися написати щось про Ігоря [Колихаєва], щоб у них не було проблем. Тобто відчуття, що його “списали”. Очевидно, він дуже багато знав. Бо досі про Херсон не говорять, як туди зайшли, чому, хто здав, хто не здав…» — каже голова Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко, який теж записав звернення до Зеленського.

Підстав очікувати, що Росія найближчим часом розпочне війну проти НАТО, Естонії чи інших країн Балтії, наразі немає. Про це заявив канцлер МЗС Естонії Йонатан Всевіов.

За його словами, останні повідомлення про нібито підготовку Москви до швидкого нападу на країни НАТО є безпідставними. Водночас це не означає, що загроза з боку Росії зникла: Всевіов наголосив, що Москва залишається стратегічною загрозою для Європи та прагне змінити європейський безпековий порядок.

Естонський дипломат закликав західні країни не піддаватися паніці, а зосередитися на практичній підготовці — посиленні оборони, готовності військ та здатності союзників діяти спільно.

«Давайте подумаємо, що ми можемо зробити», — зазначив Всевіов.

Його заява пролунала на тлі активних дискусій у Європі щодо можливого російського нападу на країни Балтії. В Естонії наголошують, що стежитимуть за ситуацією та реагуватимуть на реальні зміни у рівні загрози.

Нагадаємо, Росія з 16 вересня на десять днів запровадила комендантський режим у двох районах, розташованих біля кордону з Естонією в районі Нарви.

Країна-агресор Росія продовжує провокації проти країн НАТО. Цього разу російський військовий гелікоптер порушив повітряний простір Польщі, зайшовши з боку Калінінградської області.

Російський військовий гелікоптер Мі-8 у середу, 23 вересня, короткочасно перетнув повітряний кордон Польщі з боку Калінінградської області.

За даними оперативного командування ЗС Польщі, інцидент стався о 11:08 поблизу Бранево. Гелікоптер заглибився приблизно на 300 метрів у польський повітряний простір і перебував там близько 42 секунд.

Польські військові зафіксували політ російського борту за допомогою радіолокаційних систем. У відповідь у повітря підняли винищувачі, а наземні підрозділи та засоби протиповітряної оборони привели в готовність.

Нагадаємо, польський F-16 ледь не відкрив вогонь по українському МіГ-29, який відбивав російську атаку, заявили тиждень тому у Польщі. Оперативний командувач Збройних сил Польщі генерал-майор Іренеуш Новак тоді сказав, що якби український пілот відволікся на 30 секунд, «він би порушив польський повітряний простір, і нам, можливо, довелося б вирішувати, чи відкривати по ньому вогонь».

У польському командуванні припустили, що обставини інциденту можуть свідчити про чергову перевірку Росією готовності польської системи протиповітряної оборони.

У ЗС Польщі наголосили, що повітряний простір країни перебуває під цілодобовим контролем, а підрозділи ППО залишаються у постійній готовності.

Суд призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна чоловікові, який одночасно виконував завдання російських та білоруських спецслужб. Його затримали співробітники СБУ у грудні 2025 року в Києві.

Слідство встановило, що агент збирав інформацію про розташування українських військових на замовлення білоруських спецслужб. Паралельно він передавав російським кураторам дані для коригування ракетних і дронових ударів по енергетичних об’єктах столиці.

Одним із таких об’єктів стала київська ТЕЦ. Чоловік облаштував у власній квартирі позицію для спостереження за територією підприємства, звідки стежив за його периметром.

Крім того, агент виходив безпосередньо до енергооб’єкта та проводив там додаткову розвідку. Зокрема, його цікавив технічний стан ТЕЦ після попередніх російських атак по Києву.

За матеріалами справи, зрадник працював різноробочим на будівництві укриття для однієї зі столичних шкіл. Саме через Telegram-канали він потрапив у поле зору представників російських і білоруських спецслужб та погодився виконувати їхні завдання.

Після завершення співпраці чоловік планував залишити Україну. Він заздалегідь зібрав тактичний рюкзак із необхідними речами та готувався нелегально перетнути кордон у напрямку Росії.

Однак здійснити задум йому не вдалося. Співробітники СБУ затримали агента за місцем проживання в Києві.

20-річну мешканку Калуша засудили до 6 років ув’язнення за підпал автомобілів двох ветеранів російсько-української війни. Окрім 6 років ув’язнення, засуджена має виплатити потерпілим 762,7 тисячі гривень компенсації та майже 46 тисяч гривень витрат на експертизи.

За матеріалами справи, у лютому дівчина облила бензином та підпалила спочатку Opel Vivaro, а через два дні — Volkswagen Transporter. За виконання цих завдань їй обіцяли 30 тисяч гривень. Координатор із Telegram надсилав їй гроші на пальне, адреси та фото автомобілів, а підпали вона мала фіксувати на відео.

Обіцяних грошей дівчина так і не отримала. Після другого підпалу її намагалися вивезти до Львова, а згодом обіцяли нові документи в Києві. Коли вона відмовилася виконувати наступні завдання, за словами обвинуваченої, її почали шантажувати.

14 лютого дівчину затримала СБУ. У суді вона визнала провину та попросила вибачення у потерпілих.

Вирок ще може бути оскаржений в апеляції.

У Рівному контррозвідники СБУ зірвали підготовку вибуху біля державної установи. Російський агент намагався закласти саморобний вибуховий пристрій у сміттєвому контейнері неподалік адмінбудівлі.

За даними слідства, після встановлення вибухівки чоловік повідомив про виконану роботу російському куратору через месенджер. План окупантів полягав у тому, щоб дистанційно підірвати пристрій у годину пік — таким чином вони розраховували спричинити якомога більше жертв серед цивільних.

Правоохоронці встигли втрутитися до того, як вибухівку активували. Агента затримали, коли він намагався залишити місце запланованого теракту. Саморобний пристрій вилучили та знешкодили.

Слідство встановило, що затриманий працював кур’єром місцевої служби доставки. Російські спецслужби завербували його через Telegram-канали, де пропонували швидкий заробіток.

Використовуючи роботу кур’єра як прикриття, чоловік пересувався містом на мопеді, фотографував території біля державних об’єктів і передавав знімки своєму куратору. Так він допомагав російській стороні визначити місце для майбутнього теракту.

Згодом куратор передав агенту координати схрону. Звідти той забрав вибуховий пристрій із дистанційним способом активації та доставив його до визначеного місця.

Під час обшуку у затриманого вилучили телефон із фотографіями об’єктів, які він збирав для російської спецслужби, а також листування з куратором.

Організатором групи був житель Обухівського району Київської області. Російські спецслужби звернули на нього увагу після антиукраїнських дописів у чатах Telegram-каналів. Після вербування він залучив до роботи на агресора свого брата та ще одного родича.

За завданням кураторів вони підпалили обладнання на чотирьох електропідстанціях у столичному регіоні. Наступною ціллю мав стати вантажний потяг «Укрзалізниці» на Київщині — агенти готували диверсію, щоб пустити його з рейок.

Затримати всіх трьох СБУ вдалося ще до того, як вони встигли здійснити цю диверсію.

Під час обшуків у них знайшли сім пістолетів із набоями, бойові гранати, наркотики та телефони з доказами зв’язку з фсб.

ФСБ готувала кілерку до замаху на громадського діяча: жінку навчили конспірації та стрільби, закинули в Україну через Білорусію. В Києві вона змінювала готелі, а виходячи з номеру залишала мітки на дверях, щоб перевіряти, чи не зайшов хтось сторонній.

Російська сторона використовувала ці системи для забезпечення зв’язку та планування бойових операцій проти українських військових на Донецькому, Херсонському та Запорізькому напрямках.

Як встановила СБУ, зловмисники обманом залучили 14 осіб, використали їхні документи для реєстрації супутникових терміналів, а після активації передавали дані російському куратору. За це вони отримували гроші.

Обох фігурантів затримали за місцями проживання. Під час обшуків у них вилучили телефони, за допомогою яких вони, за даними слідства, підтримували зв’язок із представниками РФ.

СБУ заявила, що вже заблокувала всі 14 незаконно зареєстрованих терміналів. Водночас слідчі перевіряють інформацію про можливу реєстрацію фігурантами ще понад 40 систем супутникового зв’язку.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 111-2 КК України — пособництво державі-агресору, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

Наразі обоє перебувають під вартою без права внесення застави. У разі обвинувального вироку їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Із 16 до 26 вересня ФСБ обмежила пересування та перебування людей у прикордонних районах Кінгісепп і Сланці Ленінградської області.

У п’ятикілометровій зоні вздовж кордону вночі заборонено перебувати за межами населених пунктів, зокрема в автомобілях. Також тимчасово заборонили полювання та пересування малих суден на окремій ділянці Нарви.

Російська сторона пояснює обмеження необхідністю посилити охорону державного кордону.

Водночас естонська прикордонна служба заявляє, що безпосередньої загрози для Естонії наразі не бачить. Оцінка безпекової ситуації в країні залишається незмінною.