Польські прикордонники затримали 15 громадян Росії та Білорусії, які прибули до країни на тлі проведення чемпіонату світу з карате. Серед затриманих — 11 білорусів і четверо росіян.

Інцидент стався в місті Бельсько-Бяла, де проходили міжнародні змагання з карате серед кадетів, юніорів і спортсменів віком до 21 року.

За даними польської сторони, іноземці в’їхали до країни за туристичними візами, однак фактична мета їхнього перебування не відповідала заявленій. Правоохоронці перевіряли інформацію про можливі спроби потрапити на чемпіонат усупереч установленим обмеженням.

Президент Польського союзу карате Павел Полторжецький заявив, що організатори не планували допускати цих спортсменів до турніру. Додаткову увагу привернув один із громадян Росії, який з’явився на курсах для суддів.

Після затримання польська влада ухвалила рішення, за яким усі 15 іноземців повинні залишити країну протягом восьми днів.

Випадок стався на тлі обмежень щодо участі російських і білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях. Водночас правила допуску можуть відрізнятися залежно від виду спорту та рішень відповідних міжнародних федерацій.

Бундесвер уперше встановив для таких загроз рівень «значний» — це друга найвища категорія в системі оцінювання небезпеки.

Якщо інцидент у Лейпцигу міг бути пов’язаний зі спробою атакувати українські транспортні літаки, то дрон біля Вунсторфа, ймовірно, становив загрозу вже для авіації Бундесверу.

У Берліні вважають, що такі дії Кремля можуть мати ширшу мету, ніж фізичне пошкодження техніки чи інфраструктури.
Канцлер Фрідріх Мерц також заявляв, що Німеччина готується до масштабних гібридних атак, зокрема особливо серйозних, і має намір оперативно реагувати на такі загрози.

Російські воєнні злочинці, окупанти, садисти й мародери мають право оскаржувати судові рішення, навіть коли йдеться про найтяжчі злочини проти українців. Проте право на апеляцію не означає можливості уникнути покарання. У справі російського воєнного злочинця Сергія Тужилова на прізвисько «Алтай» апеляційний суд залишив у силі довічне ув’язнення за причетність до вбивства трьох українських військовополонених.

Захист просив пом’якшити покарання, однак суд не задовольнив ці вимоги. Рішення ухвалили після розгляду апеляції на вирок Холодногірського районного суду Харкова, який 13 січня 2026 року визнав Тужилова винним у жорстокому поводженні з військовополоненими, що супроводжувалося умисними вбивствами.

Злочини сталися у 2024 році на території Вовчанського агрегатного заводу, який захопили російські військові під час повторного вторгнення на Харківщину.

У червні того року український захисник, втративши орієнтацію в зоні бойових дій, потрапив на позиції окупантів і здався в полон. Після допиту російське командування наказало його вбити. За матеріалами справи, Тужилов визначив місце страти та контролював периметр.

На початку липня росіяни захопили ще двох українських військовослужбовців і доправили їх на територію заводу. Після допиту командування РФ знову наказало вбити полонених. Як встановило слідство, наказ супроводжувався цинічною фразою «Отправьте их к Бандере».

Тужилов заздалегідь узгодив з іншим російським військовим план розстрілу та особисто взяв участь у вбивстві. Кожен із них здійснив постріл у потилицю одному з полонених.

Тужилов служив командиром гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії збройних сил РФ. У вересні 2024 року під час звільнення території агрегатного заводу українські спецпризначенці Головного управління розвідки взяли його в полон.

Прокурори Харківської обласної прокуратури зібрали докази причетності росіянина до злочинів і домоглися довічного ув’язнення. Під час апеляційного розгляду вони відстояли вирок у повному обсязі.

У прокуратурі наголошують:

“За кожним епізодом цієї справи — життя українських захисників, які потрапили в полон і мали право на захист відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Натомість вони стали жертвами жорстоких убивств. Для нас принципово, щоб такі злочини отримували належну правову оцінку, а винні ніколи не уникнули відповідальності. Ми послідовно відстоювали позицію щодо довічного позбавлення волі, враховуючи тяжкість скоєного. Для нас це справа честі – відстояти справедливість заради пам’яті українських Героїв і їхніх родин, які втратили найрідніших,” — зазначив прокурор Харківської обласної прокуратури Микита Дальока.

Позицію обвинувачення в апеляційному суді представляв прокурор Харківської обласної прокуратури Микита Дальока.

Довічне ув’язнення Тужилова залишається чинним. Спроба захисту домогтися м’якшого покарання результату не дала.

Щоб не викликати підозр, агент їздив до Краматорська нібито на підробітки. Насправді під час цих поїздок він розвідував розташування українських оборонців. Координати військових об’єктів надсилав куратору через месенджер у вигляді скриншотів із Google Maps.

Перед атакою російські військові перевіряли отримані дані за допомогою розвідувальних безпілотників. Якщо інформація підтверджувалася, вони готували удар по визначеній цілі.

Співробітники СБУ затримали агента за місцем проживання.

СБУ викрила шістьох прокремлівських агітаторів у різних регіонах України. Серед фігурантів — дружина настоятеля храму УПЦ (МП), а також пропагандистка, яка за два роки опублікувала майже 100 тисяч коментарів із закликами вбивати українців

Російські спецслужби завербували 18-річного одесита через Telegram. Він передавав ворогу координати українських об’єктів, а в Києві встановив приховану камеру для стеження за потенційною жертвою теракту.

Суд відправив його під варту без права внесення застави. За державну зраду йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

24 лютого 2022 року підполковник Олександр Жибров, командир ескадрильї 299-ї бригади, одним із перших піднявся в небо. Він атакував російську колону, намагаючись зупинити її просування. Але його літак підбили. Урятувати машину вже не було можливості. Олександр вирішив іти до кінця.

У той день, коли темрява сунула з півдня, Олександр Жибров ціною власного життя зумів зупинити переможний марш окупантів і виграти час, щоб Україна могла зустріти нову хвилю російських загарбників.

Він обіцяв дружині й доньці, що захищатиме їх і всіх українців. І залишився вірним своїм словам.

Але Олександр Жибров — це не лише його останній бій. Він навчав молодих пілотів, ділився досвідом і готував тих, хто згодом сам став на захист України. Серед його учнів — Ростислав Лазаренко, Данило Мурашко, Вадим Благовісний та Єгор Середюк. Усі вони згодом стали Героями України.

Олександр не побачив, як його учні здобували свої нагороди. Але він доклався до того, ким вони стали.

Тепер і його ім’я офіційно серед Героїв України. Указом Президента № 1048/2026 Олександру Жиброву посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Він не повернувся з того бойового вильоту. Удома на нього чекали дружина й донька. А Україна втратила льотчика, який міг би зробити ще дуже багато задля свободи і незалежності.

Світла пам’ять, Олександре. Дякуємо за захист. 🇺🇦

Агент російської ФСБ, який планував підірвати залізничну колію перед вантажним потягом на Рівненщині, проведе 15 років за ґратами. Суд також постановив конфіскувати його майно.

Чоловіка затримали співробітники СБУ в січні 2025 року, коли він готувався встановити саморобний вибуховий пристрій на колії, якою рухаються вантажні поїзди. За задумом російських спецслужб, вибухівку мали дистанційно активувати під час руху потяга.

Як встановило слідство, завдання ворога виконував безробітний житель Львівщини, який раніше вже мав судимість за вандалізм на місцях поховань українських військових. У поле зору ФСБ він потрапив через антиукраїнські дописи в Telegram-чатах.