Міжнародний олімпійський комітет виступив проти обмеження доступу спортсменів до міжнародних змагань через їхнє громадянство. Про це МОК заявив у відповідь на запит The Insider.

Приводом стало рішення Фінляндії з 16 листопада посилити правила в’їзду для громадян РФ, зокрема спортсменів, які виступають у нейтральному статусі.

У МОК наполягають:

«Доступ спортсменів до міжнародних змагань не повинен обмежуватися через те, який у них паспорт, або залежати від участі їхнього уряду у війні чи конфлікті. Цей принцип має послідовно застосовуватися до всіх спортсменів з усіх національних олімпійських комітетів», — заявили в МОК у відповідь на запит The Insider.

А «Миротворець» заносить до «Чистилища» не за паспорт. Підставою стають конкретні дії, позиція та публічна діяльність, які сприяють легалізації російської агресії, виправдовують злочини РФ або підтримують державу, що веде війну проти України та вбиває українців.

Тому підміна понять тут недоречна. Питання не в тому, який паспорт у спортсмена. Питання в тому, що він робить, які меседжі поширює та як стає частиною пропагандистської машини держави-агресора.

В Угорщині під час розслідування корупційної справи проти колишнього міністра національного розвитку Міклоша Шестака правоохоронці виявили та вилучили готівку на загальну суму близько 19,5 мільйона доларів.

Як повідомило Національне управління з повернення та захисту державного майна Угорщини, 12 та 13 листопада слідчі провели серію скоординованих обшуків у Будапешті, а також у трьох областях Угорщини — Пешт, Бекеш і Ноград.

Під час слідчих дій знайшли 5 мільярдів форинтів, 2,6 мільйона євро та 1,2 мільйона доларів США. Гроші були сховані в різних місцях: частину закопали в лісових масивах, іншу зберігали в сільськогосподарських і складських приміщеннях, житлових будинках та сейфі в потаємному місці.

У самому відомстві розповіли про незвичайні знахідки під час обшуків:

«Слідчі виявили значні суми готівки, закопані в лісах, заховані в сільськогосподарських і складських приміщеннях, житлових будинках, а також у сейфі з цінностями, розташованому в потаємному місці».

Усі вилучені кошти передали до Державного казначейства Угорщини. Масштаби готівкових запасів виявилися такими, що навіть їх підрахунок перетворився на тривалу операцію.

Міністр фінансів Угорщини Андраш Карман повідомив, що 12 працівникам казначейства знадобилося вісім годин, аби перерахувати гроші за допомогою п’яти спеціальних машин.

«Після передачі коштів 12 співробітникам казначейства знадобилося вісім годин, щоб перерахувати їх за допомогою п’яти лічильних машин», — зазначив міністр.

Міклош Шестак очолював Міністерство національного розвитку Угорщини у 2014–2018 роках, коли країною керував Віктор Орбан. Нині колишній посадовець перебуває під вартою.

Його підозрюють в отриманні хабарів у межах корупційної схеми, пов’язаної з державною транспортною компанією. За версією слідства, йшлося про закупівлю вживаних автобусів за штучно завищеними цінами.

Розслідування триває. Походження вилучених коштів та їхній можливий зв’язок із корупційною схемою мають встановити правоохоронці.

Європейська підтримка України стикається з новими політичними та фінансовими обмеженнями. Польща оголосила, що наразі не виділятиме додаткових коштів на закупівлю американського озброєння для України в межах програми PURL. Болгарія заявила про припинення передачі зброї та боєприпасів зі складів власної армії, а також про відмову від участі в новому фінансовому пакеті допомоги Києву.

Ці рішення викликають особливе занепокоєння, адже Україна вже майже 13 років протистоїть військовій агресії Росії — держави, яка значно переважає її за ресурсами та вдалася до міжнародного тероризму, систематичних ударів по цивільній інфраструктурі й залякування мирного населення.

Українці продовжують боротьбу за власну свободу, незалежність і безпеку всієї Європи. І саме в цей момент окремі європейські уряди переглядають обсяги допомоги, скорочують фінансування або відмовляються від постачання озброєння.

Європа досі намагається відпетляти, балансуючи між власними політичними інтересами, бюджетними обмеженнями та страхом перед прямим протистоянням із Кремлем.

Водночас важливо розрізняти припинення окремого виду фінансування та повну відмову від військової допомоги. Поки що йдеться саме про обмеження конкретних механізмів підтримки.

Польща: пауза у фінансуванні американської зброї

13 листопада прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що Варшава наразі не робитиме нових внесків до програми PURL. Про це він заявив після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) — механізм, за яким країни-партнери фінансують закупівлю американського озброєння для України. Йдеться, зокрема, про системи ППО, ракети та боєприпаси.

Туск пояснив рішення значними витратами Польщі на власну оборону та великим бюджетним дефіцитом. За його словами, країна вже надала Україні масштабну допомогу, але тепер змушена зосередитися на власних оборонних потребах.

Болгарія: припинення передачі зброї зі складів армії

Ще одна тривожна заява пролунала з Софії.

Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев повідомив, що країна більше не постачатиме Україні зброю та боєприпаси із запасів болгарської армії. Також Софія не планує долучатися до нового фінансового пакета підтримки України.

Серед аргументів Радева:

дефіцит державного бюджету та необхідність скорочувати видатки;

обмеженість фінансових резервів;

зміна характеру бойових дій, у яких дедалі більшу роль відіграють безпілотники.

Болгарський прем’єр заявив, що країна готова обговорювати гуманітарну, медичну допомогу, відновлення енергетичної інфраструктури та постачання електроенергії Україні.

Водночас Радев наголосив, що Болгарія не блокуватиме фінансову підтримку України з боку інших членів ЄС.

Це рішення особливо важливе з огляду на роль болгарської оборонної промисловості. На початкових етапах повномасштабної війни Болгарія була одним із джерел боєприпасів радянських калібрів, які використовували українські підрозділи.

Хто ще обмежує військову підтримку?

На європейській карті підтримки України є й інші держави, позиція яких суттєво відрізняється від позиції основних донорів.

Словаччина

Уряд Роберта Фіцо офіційно відмовився від державної військової допомоги Україні та участі у фінансуванні військової підтримки через НАТО. Братислава заявляє, що продовжуватиме гуманітарну допомогу та нелетальну підтримку. Комерційний продаж озброєння при цьому не заборонений.

Угорщина

Уряд Петера Мадяра зберіг попередню позицію щодо військової допомоги: Будапешт не планує передавати Україні зброю та військову техніку. Водночас новий уряд змінив тональність відносин із Києвом і демонструє більшу готовність до співпраці з ЄС.

Чехія

Уряд Андрея Бабіша дав зрозуміти, що не приєднуватиметься до нового додаткового фінансового пакета на 70 млрд євро для України. Прага також дистанціювалася від попередньої моделі прямої військової підтримки. Однак це не означає автоматичного припинення всіх поставок чи комерційних контрактів.

Хто продовжує фінансувати українську оборону?

Попри політичні суперечки, низка держав залишається важливими донорами.

За звітом генерального інспектора американського Державного департаменту, станом на 30 вересня 2026 року 27 країн НАТО та партнерів оголосили або підтвердили внески до PURL приблизно на 6,8 млрд доларів.

Серед найбільших учасників:

Країна Внески до PURL, млн дол.

Норвегія 1 360
Нідерланди 1 161
Німеччина 900
Канада 834
Швеція 543
Велика Британія 340
Данія 253
Бельгія 235
Іспанія 175
Фінляндія 16

Дані про оголошені внески станом на вересень 2026 року.

Ці цифри свідчать, що підтримка України не припинилася. Однак вона дедалі більше залежить від політичних рішень окремих урядів, бюджетних можливостей та готовності партнерів фінансувати американські закупівлі.

Європа змінює підхід до війни?

Показовим є те, що навіть країни, які раніше активно підтримували Україну, починають переглядати окремі механізми допомоги. Польща посилається на власні оборонні витрати, Болгарія — на фінансові обмеження, Словаччина та Угорщина дотримуються політики невтручання у військову підтримку.

Водночас Німеччина, Норвегія, Нідерланди, Канада, Швеція та Велика Британія продовжують фінансувати закупівлю озброєння для України.

Очевидно, що Києву доводиться враховувати дедалі складнішу політичну ситуацію серед партнерів.

Для України головне питання зараз — чи зможуть найбільші союзники компенсувати відмову або скорочення внесків інших держав. Адже потреба в озброєнні не зникає разом із політичними рішеннями європейських урядів.

13 листопада Сили оборони України завдали нових ударів по стратегічних об’єктах нафтової та військової інфраструктури Росії. Під ураження потрапили лінійна виробничо-диспетчерська станція «Самара» в Самарській області та військовий аеродром «Липецьк-2» у Липецькій області.

Палають нафтові резервуари на станції «Самара»

На території лінійної виробничо-диспетчерської станції «Самара», розташованої поблизу селища Просвєт, після українського удару спалахнула пожежа. За наявною інформацією, горять кілька резервуарів із нафтою.

Цей об’єкт відіграє важливу роль у нафтовій системі РФ. Саме сюди магістральними нафтопроводами надходить сировина з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів. На станції нафту змішують, формуючи експортну марку Urals.

На Urals припадає до половини всього російського нафтового експорту. Тому ураження резервуарів і порушення роботи станції створюють додаткові проблеми для нафтової галузі Росії — одного з головних джерел фінансування війни проти України.

Уражено ключові об’єкти аеродрому «Липецьк-2»

Також підтверджено результати удару по військовому аеродрому «Липецьк-2» у Липецькій області, де базується російська військова авіація.

13 листопада українські сили уразили одразу три об’єкти:

ангар для зберігання спеціальної техніки, необхідної для обслуговування літаків;

резервуар з авіаційним пальним;

центральний командно-диспетчерський пункт аеродрому.

Ураження цих об’єктів може ускладнити технічне обслуговування авіації, забезпечення її пальним та управління польотами.

Російська нафтопереробка під ударом: близько 55% потужностей із виробництва бензину можуть бути паралізовані

Українська кампанія ударів по російській нафтовій інфраструктурі вже створює серйозні ризики для паливного сектору РФ.

Як повідомляє російське видання «Медуза» з посиланням на оцінку Сергія Вакуленка, старшого наукового співробітника Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії, за останні два тижні українські удари могли вивести з ладу потужності, на які припадає близько 55% усього виробництва бензину в Росії.

Кампанія розпочалася наприкінці жовтня та охопила щонайменше дев’ять нафтопереробних заводів — від Сибіру до Балтійського моря. Під ударами опинилися найбільші підприємства галузі.

Наслідком може стати нове загострення паливної кризи в Росії: дефіцит бензину, черги на автозаправних станціях та запровадження обмежень на заправлення автомобілів.

Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) запровадило загальнонаціональну заборону на вильоти з американських аеропортів.
Причиною стали серйозні проблеми зі зв’язком, які охопили всі 22 регіональні центри управління повітряним рухом.

За розпорядженням FAA:

⭕️усі літаки на землі мають залишатися на місцях;
⭕️вильоти призупинені до подальшого повідомлення;
⭕️літакам, які вже перебувають у повітрі, дозволено приземлятися;
⭕️міжнародні рейси, що прибувають до США, розглядаються індивідуально.

Міністр транспорту США Шон Даффі підтвердив, що технічні фахівці FAA розслідують причини масштабного збою.

Що саме спричинило одночасні проблеми зі зв’язком у всіх центрах управління, поки не встановлено.

/Reuters, Associated Press

Нічна тривога на одному з ключових військових об’єктів США в Європі. У ніч проти 13 листопада над авіабазою RAF Lakenheath у британському графстві Саффолк помітили невідомі дрони.

Реакція була серйозною:

⭕️Над базою зафіксували підозрілу несанкціоновану активність безпілотників.
⭕️Персоналу наказали залишатися в укриттях — shelter in place.
⭕️На базі пролунала сирена, сили безпеки розпочали реагування на потенційну загрозу.
⭕️ВПС США підтвердили інцидент, але заявили, що персонал, літаки та інфраструктура не постраждали.

RAF Lakenheath — одна з ключових американських авіабаз у Європі, де дислокуються підрозділи ВПС США. Тож поява невідомих дронів над таким об’єктом викликає особливе занепокоєння.

Особи операторів безпілотників та мета їхньої появи поки не встановлені.

Джерела: Sky News, Reuters, Associated Press.

У Варшаві День незалежності Польщі відзначили багатотисячною ходою. Як повідомив кореспондент The Insider у Варшаві, захід фактично перетворився на політичний мітинг на підтримку президента країни Кароля Навроцького та проти чинного прем’єр-міністра Дональда Туска.

Організатори заявили, що 11 листопада вулицями польської столиці пройшли понад 500 тисяч людей. За підрахунками міської влади, учасників було значно менше — близько 250 тисяч. Навіть офіційна оцінка свідчить про величезний масштаб події. Якщо ж організатори не перебільшують цифри, цьогорічна хода могла стати наймасовішою в історії та перевершити марш 2018 року, коли Польща святкувала сторіччя відновлення незалежності.

Колись такі заходи збирали переважно націоналістів і футбольних хуліганів. Тепер формат помітно змінився: для багатьох поляків участь у ході стала способом провести вихідний день разом із родиною. Водночас політична сутність заходу нікуди не зникла. Марш і надалі демонструє зріз правопатріотичної Польщі — з її політичними симпатіями, поглядами та настроями.

Антиурядові гасла лунали протягом усієї акції. Група віруючих католиків, перериваючи молитви, скандувала образливий заклик на адресу Туска: «Туска на х*й!».

Не надто привітно зустріли й міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша. Він вирішив виступити перед натовпом із закликом до єдності на тлі трагедії з розстрілом людей на площі в Кракові. Однак промову йому так і не вдалося розпочати: присутні освистали міністра ще до перших слів.

Історія з Веліаром — показовий приклад того, як недержавна нагорода, урочиста церемонія та підпис високопосадовця створюють враження державного визнання і стають запорукою стабільного збагачення шахраїв на людському горі.

Квартальна Україна: Богдан Оріщенко, відомий як маг Веліар, якому сьогодні оголосили підозру у шахрайстві, публічно демонстрував відзнаку «Гордість і слава України» та вітальний лист із підписом Руслана Стефанчука — голови Верховної Ради України.

Сам Веліар пояснював отримання відзнаки своєю благодійною діяльністю та допомогою ЗСУ.

Але є важливий нюанс.

27-річному Богдану Оріщенку, відомому під псевдонімом «маг Веліар», повідомили про підозру у шахрайстві.

За даними слідства, чоловік скористався відчаєм матері 7-річного хлопчика з тяжким захворюванням. Він обіцяв жінці допомогти дитині за допомогою езотеричних консультацій та спеціальних обрядів. Повіривши його обіцянкам, мати переказала йому загалом 60 тисяч гривень.

На цьому заробіток псевдомага не обмежувався. Серед його товарів були статуетки «золотого буйвола», якому він приписував здатність приносити власникам мільйонні статки. Такий сувенір коштував 9 тисяч гривень.

Також Оріщенко продавав свічки для зняття нібито наведеного «пороблення» за 1300 гривень.

Тепер обставини цієї історії розслідують правоохоронці. Чоловікові загрожує кримінальна відповідальність за шахрайство.

Народна депутатка Людмила Марченко найближчі два роки проведе за ґратами. 13 листопада Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила чинним обвинувальний вирок у справі про отримання хабарів за сприяння ухилянтам у виїзді з України. Після оголошення рішення Марченко взяли під варту просто в залі суду.

За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, депутатка разом зі своєю помічницею Анастасією Колеснік пропонувала за гроші вирішити питання з посадовцями обласної військової адміністрації. Йшлося про отримання дозволів на виїзд за кордон та внесення відповідних даних до системи «Шлях».

Слідство задокументувало два випадки отримання неправомірної вигоди. В одному епізоді фігурувала сума 6000 доларів, в іншому — 5300. Загалом учасники схеми отримали 11 300 доларів.

Вирок щодо Марченко суд першої інстанції ухвалив 19 березня 2026 року. Її визнали винною у зловживанні впливом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Покарання залишилося незмінним: два роки позбавлення волі та заборона протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади.

Інше рішення апеляція ухвалила щодо помічниці депутатки. Колеснік замість ув’язнення призначили штраф у розмірі 93 500 гривень. Під час розгляду справи вона визнала провину, розкаялася та просила суд дати їй можливість виправитися.

Сама Марченко вини не визнала й наполягала на виправданні.

Рішення Апеляційної палати ВАКС набрало законної сили відразу після проголошення. Водночас сторони мають право оскаржити його у Верховному Суді в касаційному порядку протягом трьох місяців.

Набрання обвинувальним вироком законної сили також є підставою для дострокового припинення повноважень Людмили Марченко як народної депутатки відповідно до Конституції України.