У селищі Вишково Хустського району чоловік відкрив вогонь по людях на центральній вулиці. Загинули двоє місцевих жителів віком 62 і 64 роки. За попередніми даними прокуратури, ще троє людей перебувають у лікарні. Поліція водночас повідомляє про одну поранену жінку, а загальну кількість постраждалих уточнюють.

Стрільцем виявився 45-річний колишній священнослужитель УПЦ МП. За інформацією поліції, його затримали за лічені хвилини після початку спеціальної операції «Грім».

Повідомлення про стрілянину надійшло правоохоронцям близько 16:00. Мотиви нападника та тип зброї наразі не розголошують.

СБУ викрила посадовця Державної митної служби, який, за даними слідства, за $25 тисяч допомагав військовозобов’язаним працевлаштуватися до митниці, щоб отримати відстрочку від мобілізації, а абітурієнтам — вступити до профільного університету.

Затриманий обіймав посаду заступника начальника одного з управлінь і керував відділом Департаменту роботи з персоналом ДМС. Для зарахування вступників він використовував особисті зв’язки з керівництвом навчального закладу.

Правоохоронці задокументували кілька етапів передавання хабарів і затримали посадовця. Йому повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу України щодо організації одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Наразі вирішується питання про запобіжний захід. У разі доведення вини підозрюваному загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

У ніч проти четверга два безпілотники уразили два порожні танкери для перевезення хімікатів у територіальних водах Румунії. Обидва судна загорілися. Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан на саміті ЄС у Брюсселі.

Президент Румунії Нікушор Дан Дан назвав напади на торговельні судна в Чорному морі спробами Росії дестабілізувати східний фланг НАТО та послабити підтримку України.

«Ескалація в західній частині Чорного моря виходить на новий рівень. Досі атак на торговельні судна в територіальних водах країн НАТО не було», — прокоментував ситуацію директор «СовЕкону» Андрій Сизов.

У Києві викрили двох чоловіків, яких підозрюють у розкраданні комплектуючих до військової техніки. Серед вилученого — прилади нічного бачення, оптичні приціли, дозиметри та двигуни. За версією слідства, фігуранти підробляли технічні документи й збували викрадене обладнання як нове.

Правоохоронці також встановили ймовірний зв’язок підозрюваних з іноземним торговцем зброєю, який перебуває під санкціями та, за даними слідства, причетний до прихованих поставок озброєння з Північної Кореї до Росії. Понад сотню вилучених комплектуючих передали одній із механізованих бригад ЗСУ.

Читати далі:

США запропонували європейським країнам передати частину заморожених російських активів під управління структури, контрольованої Вашингтоном. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на чотирьох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.

За даними видання, ініціативу представили спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час зустрічі в Маямі 9 жовтня. У переговорах брали участь представники України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО.

Питання долі заморожених російських коштів розглядали в контексті можливого мирного врегулювання. Однак європейські посадовці відкинули американську пропозицію, виступивши проти передавання контролю над активами іншій стороні та повернення будь-якої їх частини Росії.

Як зазначає FT, ініціатива Вашингтона викликала занепокоєння в Європі та Україні, оскільки свідчить про відмінності в підходах США та європейських партнерів до використання фінансових важелів тиску на Москву.

Українська пошукова експедиція виявила близько 30 людських останків на православному кладовищі в селі Ласків Люблінського воєводства Польщі. За даними Українського інституту національної пам’яті, йдеться про українців, які загинули під час нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті, пише Суспільне.

Нідерланди відмовили у візах трьом російським гімнасткам — Ангеліні Мельниковій, Вікторії Лістуновій та Анні Калмиковій. Через це вони не зможуть виступити на чемпіонаті світу зі спортивної гімнастики, який відбудеться в Роттердамі 17–25 жовтня. Про це 13 жовтня повідомила Федерація гімнастики Росії (країна-агресор).

Серед спортсменок — чинна чемпіонка світу в особистому багатоборстві Ангеліна Мельникова та олімпійські чемпіонки Токіо-2020 у командному багатоборстві Ангеліна Мельникова й Вікторія Лістунова

За даними російської федерації, у поясненні щодо відмови зазначено, що одна або кілька країн Шенгенської зони вважають спортсменок загрозою для міжнародних відносин. Російська сторона заявила, що оскаржуватиме рішення у Міжнародному олімпійському комітеті та World Gymnastics.

Чемпіонат світу в Роттердамі стане першим етапом командного відбору на Олімпійські ігри 2028 року в Лос-Анджелесі.

В Одесі чоловіка засудили за публікацію в Telegram даних про мобілізаційні заходи та оборонний блокпост. Інформація була доступна 2806 підписникам групи й охоплювала п’ять районів Одеси та Одеський район.

На початку лютого 2024 року чоловік публікував конкретні дати, години й місця роботи військовослужбовців ТЦК. За його словами, він хотів допомогти людям уникати зустрічей із ними, оскільки обурювався випадками силового затримання. Однак серед оприлюднених даних були й відомості про блокпост, що входив до системи кругового рубежу оборони Одеси. Інформація давала змогу визначити його розташування. Чи скористався нею противник, суд не встановив.

5 грудня 2024 року Приморський районний суд Одеси визнав чоловіка винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з дворічним іспитовим строком. Суд врахував визнання вини, каяття, сприяння слідству та добровільний внесок у розмірі 40 тисяч гривень на підтримку ЗСУ. Телефон, з якого публікували інформацію, постановили конфіскувати на потреби війська.

Литва запровадила національні санкції проти російських олігархів Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова, активи яких заморозили після виключення обох бізнесменів із санкційного списку Європейського Союзу.

«Литва вживає заходів і не буде закривати на це очі. Сьогодні ми заморозили активи Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова у межах нашого національного режиму санкцій», — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.

За словами міністра, виключення двох російських олігархів із санкційного списку ЄС стало неправильним сигналом. Він наголосив, що санкційний тиск на Росію та осіб, які сприяють веденню нею війни проти України, потрібно посилювати й підтримувати на постійній основі.

Раніше Литва в межах національних санкцій заборонила Фрідману й Усманову в’їзд до країни. Власні санкції проти обох бізнесменів також запровадила Естонія.

Що стоїть за цим рішенням?

Проміжні вибори до Конгресу в листопаді 2026 року мають важливе політичне значення для адміністрації Трампа. Вони визначатимуть, чи збережуть республіканці контроль над Конгресом, а отже — і наскільки вільно президент зможе реалізовувати свою політичну програму.

На цьому тлі відмова від міжнародного спостереження неминуче посилюватиме дискусії про довіру до виборчої системи США.

Якщо ми не виграємо вибори – мені оголосять імпічмент.

Нагадаємо: 6 січня 2026 року Дональд Трамп виступив перед республіканцями Палати представників США під час зустрічі в Кеннеді-центрі у Вашингтоні. Він прямо пов’язав результат проміжних виборів до Конгресу в листопаді 2026 року з ризиком оголошення йому імпічменту.

«Ви маєте перемогти на проміжних виборах, бо якщо ми їх не виграємо, вони знайдуть привід оголосити мені імпічмент. Мені оголосять імпічмент», — заявив Трамп.

Його слова зафіксовані у стенограмі CNN і наведені в матеріалі ABC News від 6 січня 2026 року.

Водночас політичні позиції президента залишаються під тиском. Останні опитування громадської думки свідчать, що рейтинг схвалення Трампа опустився до 32% — найнижчого рівня за всю його політичну кар’єру. Про це 21 вересня повідомила «Європейська правда».

Раніше, 10 вересня, Трамп також заявив, що виплатить кожному дорослому американцеві «дивіденди Трампа» в розмірі 5000 доларів, якщо республіканці збережуть контроль над Конгресом на проміжних виборах у листопаді.

Цю обіцянку розкритикували як спробу підкупу виборців. «Ця відверта й відчайдушна спроба купити голоси на листопадових виборах — нове падіння на дно», — заявила Ліза Гілберт, співголова Public Citizen. Вона також звинуватила Трампа у спробі схилити виборців на бік його партії обіцянкою грошей, яку назвала неправдивою.

У Болгарії підпалили 11 із 17 антен Starlink на секретному об’єкті, які використовуються, зокрема, в інтересах України