Коменти москвинських читачів ліберального російського ЗМІ. Що вже казати за відвертих навіжених російських фашистів. Характерним є те, що москвини, які на початку не підтримували війну, змінили свою точку зору і тепер навіжено бажають перемоги нацистській росії і поразки суверенній Україні. Найбільше їх бентежить те, що Україна чинить опір окупанту. Їх неабияк нервує допомога іноземних союзників, яка ламає плани агресора.
Розкрию маленьку таємницю: правоохоронні органи і спецслужби деяких країн Заходу вже давно і регулярно доволі успішно користуються наявними в Миротворця можливостями задля забезпечення нацбезпеки своїх країн, безпеки своїх громадян. І таких країн не одна і не дві.
Відео.
ЄВРОПА. 2023 РІК. рОСІЙСЬКІ ФАШИСТИ АТАКУЮТЬ КИЇВ
Київ. 2023 рік. Європа.
Діти біжать під звуки вибухів в укриття під час обстрілу столиці російськими фашистами.
Громадяни КНР на території рф ведуть комерційну діяльність, при цьому реєстрація у них китайська, і податки вони платять тільки Китаю. Що це, якщо не окупація? Що це, якщо не рабство росіян на китайського пана?
Землю, на якій необов’язково є, але можуть бути міни, називають потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами. Зараз таких земель – близько тридцяти відсотків території України.
Ці землі могли б прогодувати 80 мільйонів людей.
Валерія пояснює: вона не корилася в полоні, бо не мала чого втрачати. Загибель її Андрія переважила все.
– Росіяни розуміли, що погрожувати мені нічим не можуть, пообіцяти нічого не можуть. Коли питали, що можуть запропонувати, я казала: “Поверніть мені мого Андрія”. Андрій – це моя слабкість і сила водночас. Це єдина людина, заради якої я була здатна на все. І я через його смерть дуже зла на них. Була і є.
– Ми зайшли в наглу і кулеметники почали всіх косити. Ми заходили в хату і всіх вбивали: жінок, дітей, старих…- розповідає виродок.
– Ну правильно, чо! – відповідає бабуся фашиста.
В місті вже нема влади, поліції, СБУ, нгу …нема нікого, окрім трохи більше тисячі озброєних цивілів.
“Того тижня були сильні допити і тортури, речі, які, як я думав, трапляються лише в кіно.”
Вдумайтеся, захоплення Донбасу, руйнування його економіки, мільйонів біженців, тисяч жертв та повномасштабної війни могло й не бути, якби місцева донецька влада та бізнес-еліта не зрадили народ та країну. При цьому за свою зраду вони не понесли жодного покарання. Вони всі мешкали в Києві і потім знову відродилися в «опзж» та інших проросійських партіях, залишки яких досі перебувають у владних кабінетах України.
*«Перші дні Богдан бігав до сусідів допомагати укріплювати будинки. На всі свої кишенькові гроші накупив снікерсів й цигарок та відніс хлопцям із ЗСУ. Тоді ж, таємно від мене, поїхав у центр переливання крові, хотів стати донором, але не прийняли через неповноліття», – розповідає Ксенія Костинська.
*Ніч на 6 березня була важкою. Красне сильно обстрілювали. Світла в селі вже не було. Під свічками на веранді Галина читала над тілами рідних Євангеліє. Ігор в сусідній прибудові при світлі налобного ліхтарика майстрував онукам домовину – одну на двох. У ту ніч будинок та подвір’я Болтушкіних сікло уламками.
“Максим отримав кульове поранення у голову. На місці. Настя встигла вискочити. Але її розстріляли у ноги, і вона впала. Сергій теж вискочив з авто, прикрив Настю собою. Їх просто добили”, — розповідає мама Анастасії.
Це не путін вбиває наших Захисників і бомбить житлові будинки, стирає з лиця землі міста і села, мародерить чайники і пралки, ґвалтує дітей, жінок і чоловіків, морить голодом полонених і леліє жагуче бажання знищити Україну, як таку. Це прості люди, росіяни.
Живемо в країні, де після гучного зливу довготривалої спецоперації по вагнерівцям, яка немає аналогів, відвертого знущання представників влади про те, що вона є “вигадкою від початку до кінця”, а потім явки з повинною Зеленського з телеекрану, після цього ми розбираємо на гвинтики чергову “шиту” справу проти чергового заручника влади, відмінного розвідника, на рахунку якого багато професійних здобутків.
