Бійці 475-го окремого штурмового полку CODE 9.2 за тиждень врятували двох важкопоранених військових суміжних підрозділів — 25-річного Євгена з позивним «Ізюм» та 24-річного Артема, відомого як «Колобок». Обидва зазнали тяжких поранень кінцівок і перебували в сірій зоні, приблизно за 5 км від кордону з Росією.

Евакуацію провели за допомогою українського безпілотника StarGate, розробленого компанією SkyFall. Через складний рельєф, водні перешкоди та загрозу FPV-дронів доправити бійців наземним шляхом було неможливо.

Підготовка операцій потребувала координації кількох підрозділів і вогневого прикриття. Для ураження ворожих позицій залучали важкі ударні дрони Vampire.

«У районі проведення операції противник активно застосовував засоби радіоелектронної боротьби, намагаючись повністю придушити сигнали супутникової навігації. Попри це, завдяки навігаційній системі на базі ШІ на дроні та майстерності пілотів вдалося забезпечити політ безпілотника в умовах відсутності супутникової навігації та успішно завершити евакуаційну місію», — повідомили в полку.

Під час однієї з місій StarGate пролетів майже 30 км до пораненого та ще близько 30 км назад із бійцем на борту. Попри спроби противника придушити супутникову навігацію засобами РЕБ, дрон успішно виконав завдання завдяки навігаційній системі на основі штучного інтелекту та майстерності пілотів.

У CODE 9.2 планують використати цей досвід для підготовки нових екіпажів і створити у складі медичної роти окреме відділення саніта

Мухаммад народився 22 травня 1978 року в місті Соронґ. До переїзду в Росію (країна агресор) він жив у Сурабаї на острові Ява. На батьківщині працював таксистом у Джакарті, а також менеджером в аграрній компанії. Крім того, мав досвід роботи у США та володів англійською мовою.

За даними української розвідки, російські рекрутери знайшли індонезійця через резюме, яке він надіслав у пошуках роботи. Ймовірно, Мухаммад розраховував на заробіток, однак натомість опинився в російській армії та став учасником війни проти України.

19 квітня 2026 року він підписав контракт із російськими окупаційними військами в підмосковному Корольові. Документ передбачав один рік служби — саме такі контракти Росія (країна агресор) пропонує іноземцям, яких залучає до війни проти України.

Мухаммада призначили кулеметником і відправили на підготовку до навчального центру у Воронезькій області. Там він пробув лише півтора тижня, після чого на початку травня його перекинули на тимчасово окуповану територію України.

Довго воювати найманцю не довелося: окупанта ліквідували уже під час першого бою. Це сталося під час спроби російських військ просунутися від села Зелена Долина на Донеччині в напрямку Новоселівки та Дробишевого.

У ГУР зазначають, що вербування іноземців через пропозиції роботи є одним зі способів залучення людей до російської армії. Історія Мухаммада демонструє, чим завершився його шлях від пошуку заробітку до участі у війні проти України.

Румунська розвідка викрила диверсійну мережу, яку координували з Росії та пов’язують зі спробою підпалу оборонного заводу Carfil у Брашові 14 вересня. За даними слідства, до інциденту причетні кілька вихідців із колишніх радянських республік, які проживають у країнах Євросоюзу.

Серед підозрюваних — громадянин України та двоє громадян Білорусії, які мешкали в країнах ЄС. Двох підозрюваних затримали в Німеччині, де вони, за інформацією Digi24, планували нові подібні злочини, третього виявили в Польщі. Бухарест видав європейські ордери на їхній арешт і вживає заходів для екстрадиції.

Слідство встановило, що потенційними цілями мережі були не лише румунські об’єкти, а й оборонні підприємства та інші стратегічні об’єкти в регіоні. Розвідка пов’язує ці дії з ширшою кампанією російських диверсій у Європі, зокрема проти військових об’єктів і місць підготовки українських військових у Румунії.

За оцінкою спецслужби, мета таких операцій — залякування, ослаблення оборонних можливостей європейських держав і підрив регіональної безпеки. Виконавців, як правило, вербують через соціальні мережі: спершу пропонують гроші за спостереження та фотографування об’єктів, а згодом доручають серйозніші завдання — від підпалів до руйнувань і вбивств. Для вербування можуть використовувати фінансові труднощі, залежності або кримінальне минуле людей, а в разі відмови — тиснути на них і шантажувати.

Щоб приховати сліди, учасники мереж використовують транспорт, житло й платіжні засоби, оформлені на інших осіб, SIM-картки третіх країн і зашифровані месенджери. Розслідування триває за участю румунських правоохоронців, оборонного відомства та партнерських служб інших держав. На тлі викриття президент Румунії Нікушор Дан раніше попереджав про зростання російських провокацій у ЄС, а прем’єр Польщі Дональд Туск заявляв про ризик посилення російської гібридної війни проти Європи до Різдва.

“Я вибрав точку на “відкритці”, бо на “відкритці” мене шукати ніхто не буде,” – піхотинець 155 ОМБр «Анна Київська».

Спека 50 градусів, жодного зайвого руху, російські штурмовики проходили поруч щодня, часом навіть впритул, і так їх і не помітили, а поле навколо поступово вкривалося тілами окупантів. Понад 1000 російських фашистів знищено.

Міністр молоді та спорту Матвій Бідний повідомив, що Україна звернеться до Міжнародної федерації важкої атлетики та Міжнародного олімпійського комітету, щоб домогтися перегляду цього рішення.

Українська сторона наполягатиме на скасуванні права Росії приймати чемпіонат і проведенні нового, відкритого відбору країни-господарки.

Бідний наголосив, що Росія продовжує повномасштабну війну проти України, завдає ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі. За таких обставин проведення міжнародних спортивних змагань на її території є неприпустимим.

Міністр також зазначив, що Кремль може використати чемпіонат для пропаганди та спроб відновити міжнародну репутацію Володимира Путіна.

Блискавична кар’єра окупанта: від контракту з армією рф до полону за два місяці

Тривалий час уродженець Львівщини проживав у Калузькій області рф, де у серпні 2022 року отримав посвідку на проживання. У лютому 2026 року він підписав контракт із міноборони рф, пройшов тижневу базову військову підготовку у Воронезькій області, а навесні його відправили воювати проти України на Харківщину. На початку квітня українські військові взяли його в полон поблизу села Борівська Андріївка Ізюмського району.

У лютому 2024 року співробітники СБУ затримали зрадника у Львові. За даними слідства, чоловік приїхав до родичів і планував виїхати до Європи. Суд визнав його винним у колабораційній діяльності за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Покарання — 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Колишнього «дільничного» окупаційної поліції, який брав участь у репресіях проти жителів захопленої частини Запорізької області, засудили до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За даними СБУ, чоловік із Василівського району в червні 2022 року добровільно приєднався до створеного окупантами підрозділу «поліції рф». Він обіймав посаду дільничного у справах неповнолітніх і брав участь у викраденнях та переслідуванні місцевих жителів, які чинили опір окупаційній владі.

Репресії проводили під виглядом обшуків та інших слідчих дій у сфабрикованих кримінальних справах. Також чоловік охороняв окупаційні виборчі дільниці під час незаконного псевдореферендуму про приєднання регіону до рф.

Верховний Суд залишив у силі вирок 38-річній харків’янці, засудженій за державну зраду. Спроби захисту домогтися перекваліфікації злочину та пом’якшення покарання не дали результату.

У листопаді 2023 року жінка через Telegram отримала завдання від представника рф перевірити місця перебування українських військових у Харкові. Згодом вона повідомила йому про скупчення захисників поблизу одного з готелів. Ці дані могли використати для підготовки ударів по українських військових.

На початку 2024 року жінку затримали. Під час обшуків правоохоронці вилучили техніку з доказами її діяльності. До винесення вироку вона перебувала під вартою.

У суді харків’янка частково визнала провину. Вона пояснювала свої дії тим, що передала інформацію знайомому з окупованої частини Луганщини, який нібито планував переїхати до Харкова.

У березні 2025 року суд призначив їй 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду в умовах воєнного стану.

Захист намагався оскаржити рішення, наполягаючи, що передані відомості були вигаданими, а дії жінки слід кваліфікувати за іншою статтею Кримінального кодексу. Апеляційний суд відхилив ці вимоги.

Тепер рішення остаточно підтвердив Верховний Суд: 15 років ув’язнення з конфіскацією майна залишаються чинними.

Працівники ДБР спільно з військовою контррозвідкою СБУ затримали військовослужбовця, який після втечі з частини почав за гроші передавати російській ФСБ дані про українські війська.

За матеріалами слідства, чоловіка мобілізували наприкінці 2024 року. Після кількох місяців служби та навчання він утік і переховувався на півдні України. Згодом через фінансові труднощі погодився співпрацювати з російськими спецслужбами.

На завдання росіян він збирав відомості про розташування та переміщення українських підрозділів на Запоріжжі й Херсонщині, а також про їхнє озброєння і військову техніку. Передані ним координати використовували для ударів по позиціях українських військових. Унаслідок обстрілів були поранені бійці та пошкоджена військова техніка.

Пізніше чоловік вирішив повернутися до служби, щоб отримати доступ до більшої кількості військової інформації та продовжити передавати її ворогу. Однак його викрили й затримали.

Йому повідомили про підозру в самовільному залишенні військової частини в умовах воєнного стану та державній зраді (ч. 5 ст. 407 і ч. 2 ст. 111 КК України). За цими статтями передбачене покарання аж до довічного ув’язнення.

Суд відправив підозрюваного під варту.

СБУ викрила агента російських спецслужб, який допомагав ворогу знаходити українські нафтобази на півдні країни. Для цього він прикріплював GPS-маячки до паливозаправників, щоб відстежити їхні маршрути й встановити місця, де їх заправляють.

За державну зраду йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

20-річний одесит встиг обладнати трекерами щонайменше дві цистерни — військову та цивільну. Отримані координати росіяни планували використати для ракетно-дронових ударів по паливних сховищах. Це загрожує порушенням постачання пального українським військовим і дестабілізацією ситуації в регіоні.

На зв’язок із російськими спецслужбами хлопець вийшов після відрахування з університету, шукаючи легких грошей у Telegram. Спочатку він збирав інформацію про наслідки російських атак на Одесу, а згодом отримав завдання виявляти нафтобази. На вимогу куратора придбав GPS-трекери, налаштував їх за його інструкціями та встановив на автоцистерни.

СБУ завчасно викрила агента, зняла пристрої та затримала його. Під час обшуку вилучили телефон із доказами співпраці з ворогом.

Затриманому повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Він перебуває під вартою без права застави.

Після ліквідації Євгенія Пригожина його син Павєл не лише зберіг присутність «Вагнера» в Центральноафриканській Республіці, а й розвинув мережу заробітку на війні та природних ресурсах. Про це пише The Wall Street Journal, передає LIGA.net.

За даними видання, близько 500 найманців охороняють президента ЦАР і воюють проти повстанців.

Натомість угруповання отримує доступ до мінеральних багатств країни.
Золота копальня, яку раніше контролював Пригожин-старший, може приносити близько $250 млн щороку, а загальні доходи бізнесу, пов’язаного з його сином, перевищують $400 млн на рік.

Окрім видобутку ресурсів, мережа, за даними WSJ, причетна до торгівлі зброєю, алкоголем і наркотиками. Місцеві активісти та дослідники також звинувачують пов’язані з «Вагнером» структури у викраденнях, позасудових стратах і нападах на нелегальних золотошукачів.

У 2030 році Москва (столиця країни агресорки) стане господаркою чемпіонату світу з важкої атлетики. Таке рішення ухвалила Міжнародна федерація важкої атлетики (IWF) 25 жовтня. Це перший випадок від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли країні довірили проведення великого міжнародного турніру з олімпійського виду спорту.

Рішення викликає питання щодо поступового повернення росії до міжнародного спортивного життя, попри те, що її війна проти України триває. Надання країні права приймати світову першість означає відновлення частини міжнародної спортивної довіри до держави, яка веде загарбницьку війну проти суверенної країни.

Повернення російських спортсменів на міжнародну арену відбувається поетапно.

У січні IWF дозволила російським атлетам віком до 23 років виступати під національним прапором і з гімном. У червні федерація скасувала обмеження для спортсменів із росії та білорусії.

Також 25 жовтня федерація визначила місця проведення інших чемпіонатів світу на 2028–2029 роки. У 2028 році юнацьку першість прийме Приштина в Косові, а юніорську — Каракас у Венесуелі. У 2029 році дорослий чемпіонат відбудеться в індійському Ахмедабаді. За словами генерального секретаря IWF Хосе Кіньонеса, для цих трьох країн це буде перший досвід організації змагань під егідою федерації.

На ширшому міжнародному рівні також спостерігається послаблення спортивних обмежень щодо росії. У липні Міжнародний олімпійський комітет відновив права Олімпійського комітету росії та рекомендував міжнародним федераціям скасувати обмеження на участь російських спортсменів у змаганнях.

Таким чином, рішення щодо чемпіонату 2030 року стало черговим кроком до повернення росії у світовий спорт. Водночас воно порушує питання про відповідальність міжнародних спортивних організацій за рішення, які можуть сприяти нормалізації відносин із державою, що продовжує війну проти України.