Назріває глибокий суспільний розкол. І замазати цю тріщину вже не вдасться.

Кризу можна подолати лише через проактивні законодавчі рішення, які гарантуватимуть захист прав Громадян і водночас чітко визначатимуть відповідальність “негромадян” за невиконання обов’язків перед державою.

Якщо людина відмовляється виконувати свої обов’язки перед країною, але продовжує вимагати від неї повного обсягу прав і гарантій, це створює небезпечний дисбаланс. Така ситуація — бомба сповільненої дії, і рано чи пізно вона вибухне.

Суспільний договір не може триматися лише на жертовності Громадян. Держава має забезпечити справедливий баланс між правами, обов’язками та відповідальністю кожного.

Діяла за грошову винагороду й удавала медикиню: СБУ затримала трьох організаторів провокацій у Петропавлівській Борщагівці

За даними слідства, одна із затриманих — мешканка Київської області — діяла за грошову винагороду. Вона отримала завдання організувати вивезення нацгвардійця за межі місця дислокації під приводом надання йому екстреної медичної допомоги.

Для реалізації задуму жінка вдала із себе медикиню та використала приватний автомобіль, який не належить жодному медичному закладу. До схеми також долучився її знайомий: за гроші він погодився зіграти роль фельдшера.

СБУ встановила, що напередодні інциденту чоловік проводив розвідку поблизу місця розташування підрозділу Нацгвардії. А 2 листопада псевдомедикиня почала публікувати в соцмережах маніпулятивні повідомлення, розраховуючи привернути увагу громадськості та спровокувати заворушення.

На Одещині батьків покарають за вандалізм дітей на могилі загиблого військового

На Одещині до адміністративної відповідальності притягнуть батьків двох хлопців віком 10 та 11 років, які пошкодили речі на могилі загиблого українського військового. Інцидент стався на кладовищі в одному із сіл Березівського району.

Про наругу над місцем поховання правоохоронцям повідомила мати полеглого захисника. Жінка побачила, що на могилі сина все розкидано, і звернулася до поліції.

Під час з’ясування обставин правоохоронці встановили, що до події причетні двоє місцевих хлопців. Діти пояснили, що вони шукали на кладовищі солодощі. Коли не знайшли того, за чим прийшли, почали бешкетувати: порозкидали вазони, квіти, прапор та інші предмети, які були на могилі.

На матерів хлопців поліцейські оформили адміністративні протоколи за неналежне виконання батьківських обов’язків. У випадку з матір’ю 10-річної дитини врахували, що протягом останнього року її вже карали за аналогічне порушення. Тоді під час перевірки умов проживання родини ювенальні поліцейські виявили безлад у будинку.

За законом матері загрожують різні стягнення залежно від обставин: попередження або штраф від 850 до 1700 гривень за перше порушення, а за повторне протягом року — від 1700 до 5100 гривень.

Із хлопцями та їхніми батьками правоохоронці також провели профілактичні бесіди.

21 мільйон підписників антимобілізаційної мережі: масштабне розслідування Texty.org.ua

Під виглядом боротьби за права людей в Україні розгорнулася масштабна антимобілізаційна кампанія. Десятки блогерів, активістів і політиків системно поширюють наративи про «незаконну мобілізацію», «людоловів», «рабство» та необхідність чинити опір ТЦК. Їхні дописи й відео набирають мільйони переглядів, а під час резонансних подій ці голоси нерідко звучать в унісон із російською пропагандою.

Журналісти Texty.org.ua дослідили цю мережу, її ключових учасників, аудиторії, інформаційні зв’язки та методи впливу. За підрахунками авторів, сукупна аудиторія досліджених акаунтів перевищує 21 мільйон підписників.

Для порівняння: за останньою оцінкою Інституту демографії, на підконтрольній Україні території станом на середину 2026 року проживало близько 28,5 мільйона людей. Тобто охоплення цієї антимобілізаційної мережі за кількістю підписок співмірне з населенням цілої країни. Важливо, що аудиторії окремих акаунтів можуть перетинатися.

Хто стоїть за найгучнішими антимобілізаційними кампаніями, як окремі конфлікти перетворюють на інформаційні атаки та чому критика порушень під час мобілізації може ставати інструментом підриву обороноздатності країни — у великому розслідуванні Texty.org.ua.

Україна в українсько-польських відносинах поводиться як жертва домашнього насильства – В’ятрович

⚠️Україна в українсько-польських відносинах поводиться як жертва домашнього насильства: постійно намагається шукати, що зробила не так, намагається знайти провину у власних діях.

Але, наголошує Володимир В’ятрович, Україна нічого такого не зробила. Натомість у Польщі шукають будь-яку нагоду, щоб знову розкрутити тему розбрату між країнами.

Історик також звернув увагу на заборону в’їзду до Польщі депутату Львівської обласної ради Шереметі.

Важливо, що йдеться не просто про депутата, а про керівника пошукової експедиції, яка лише за кілька тижнів до цього виявила в колишньому українському селищі Ласків останки понад 40 українців, які були вбиті бійцями Армії Крайової у березні 1944 року.

Картинка історії, яку роками вибудовувала Польща, тріщить по швах. Факти, що відкриваються під час пошукових робіт, дедалі важче вписати в зручну для Варшави версію минулого.

Польща запобігла можливій провокації на кордоні з Калінінградською областю: Туск повідомив про підозрілих людей із ліхтариками

Польські прикордонники вночі зафіксували підозрілу активність поблизу кордону з Калінінградською областю. Після отримання інформації до району оперативно направили додаткові сили. За словами прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, правоохоронцям вдалося запобігти можливій провокації.

Про нічний інцидент глава польського уряду розповів 3 листопада перед початком засідання Ради міністрів. За його словами, повідомлення від Прикордонної служби надійшло невдовзі після опівночі. Прикордонники помітили невідомих із ліхтариками поблизу польсько-російського кордону.

Туск повідомив, що відповідні служби швидко відреагували та мобілізували необхідні сили й ресурси. Водночас прем’єр зауважив, що остаточно підтвердити наміри помічених осіб наразі неможливо.

За інформацією польського радіо RMF FM, оперативні дії відбувалися поблизу міста Семпополь у Вармінсько-Мазурському воєводстві. За даними журналістів, підозрювані не перетнули польський кордон і відступили вглиб Калінінградської області.

Як зазначив Туск, польська влада заздалегідь отримувала попередження від національних та союзницьких спецслужб про можливі диверсії й провокації на початку листопада. Зокрема, йшлося про ризик проникнення на територію Польщі озброєних осіб.

За словами прем’єра, відповідні попередження надходили також від головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Алекса Гринкевича.

У зв’язку з цими загрозами Польща посилила охорону прикордонних територій. У Вармінсько-Мазурському та Підляському воєводствах діє спеціальний оперативний штаб, до роботи якого залучені поліція, Прикордонна служба, контртерористичні підрозділи, спеціальні служби та військові, зокрема бійці підрозділу GROM.

Дональд Туск попередив, що напруженість і ескалація з боку Росії можуть тривати. Тому польські служби мають залишатися в стані готовності, щоб реагувати на можливі диверсії та провокації як поблизу державного кордону, так і всередині країни.

П’ять європейських авіарейсів за добу отримали повідомлення про бомби на борту

Європейські авіакомпанії зіткнулися з серією повідомлень про можливу вибухівку на пасажирських літаках. Протягом вечора 2 листопада та наступного дня інформація про загрозу надійшла щодо п’яти рейсів.

Усі повітряні судна змогли безпечно приземлитися. Під час перевірок вибухових пристроїв або інших небезпечних предметів не виявили. Попередньо йдеться про неправдиві повідомлення, однак обставини кожного випадку продовжують з’ясовувати.

Один із літаків, який прямував із лондонського Гітроу до Варшави зі 181 людиною на борту, через загрозу змінив маршрут і сів в аеропорту Варшава-Модлін.

Інший рейс із Копенгагена прибув до польської столиці за графіком, попри повідомлення про можливу бомбу.

Ще один інцидент стався з літаком Ryanair, що летів із Манчестера до іспанської Мурсії. На борту перебувала 121 людина разом з екіпажем. Після прибуття пасажирів евакуювали, а літак оглянули за участю екстрених служб.

Окреме повідомлення стосувалося повітряного судна, яке прямувало з Ізраїлю. Його посадили в Софії, де до перевірки залучили антитерористичні підрозділи.

Ще один рейс Wizz Air, який виконував переліт із лондонського аеропорту Лутон до Софії, напередодні був змушений змінити маршрут і приземлитися в Будапешті. Угорський винищувач супроводжував літак під час польоту. Після огляду підозрілих предметів не знайшли, і борт продовжив рух до Болгарії.

Крім того, в римському аеропорту Ф’юмічіно перевіряли два літаки Ryanair, які прибули з Лісабона та Дубліна. Причиною також стали повідомлення про нібито закладену вибухівку.

Серія таких інцидентів відбувається на тлі інших тривог у європейських аеропортах. Наприкінці жовтня через повідомлення про можливу бомбу евакуювали людей з аеропорту Кишинева. Тоді ж у нідерландському Ейндговені виявили два вибухові пристрої, які, за попередніми даними, могли залишитися ще з часів Другої світової війни.

Готував убивство співробітника СБУ: агент ФСБ отримав 15 років ув’язнення за державну зраду

Для зв’язку з куратором зрадник використовував окремий мобільний телефон. Щоб приховати його від сторонніх очей, облаштував схованку просто в підлозі власної квартири. На розвідувальні виїзди цей пристрій не брав.

Однак реалізувати задум ФСБ не вдалося. Українські контррозвідники завчасно викрили агента та затримали його у квітні.

СБУ встановила особу ще одного ката українських військовополонених у Смоленській області

За кожним воєнним злочином стоять конкретні виконавці, і кожен із них повинен понести покарання. Українські правоохоронці продовжують кропітку роботу, встановлюючи всіх, хто причетний до катувань наших захисників. За злочини проти українських синів, чоловіків, батьків і доньок відповідатимуть ті, хто їх скоював, наказував і сприяв їх виконанню. Перекласти всю провину на одного Путіна не вдасться. У кожного злочину є виконавці, і жоден із них не повинен залишитися поза відповідальністю.

Служба безпеки України спільно з Офісом генерального прокурора встановила причетність ще одного співробітника російської пенітенціарної установи до жорстокого поводження з українськими військовополоненими. Йдеться про Сергія Кота — інспектора режимного відділу СІЗО №2 у місті Вязьма Смоленської області.

За матеріалами слідства, від початку повномасштабного вторгнення він брав безпосередню участь у катуванні незаконно утримуваних українських військових. Полонених били руками й ногами, застосовували гумові кийки та електрошокери.

Навіть після знущань потерпілі не отримували необхідної медичної допомоги. Їх залишали в переповнених камерах ізолятора, попри отримані травми та погіршення стану здоров’я.

Раніше українські слідчі вже оголосили заочні підозри керівнику цього СІЗО та начальнику відповідного підрозділу, яких вважають причетними до організації систематичних катувань. Тепер до переліку встановлених фігурантів додався їхній підлеглий.

Аеропорт Варшава-Модлін призупинив роботу через повідомлення про бомбу на борту літака

Польський аеропорт Варшава-Модлін тимчасово припинив обслуговування рейсів після того, як там екстрено приземлився пасажирський літак із повідомленням про можливу вибухівку.

Інцидент стався з Boeing 737 MAX, який прямував із Лондона до варшавського аеропорту імені Шопена. О 9:54 екіпаж отримав інформацію про ймовірну загрозу вибуху, після чого літак змінив маршрут і здійснив незаплановану посадку в Модліні.

На борту перебувала 181 людина. Після приземлення повітряне судно відвели до спеціально визначеної зони. Там воно очікує на подальші рішення відповідальних служб, зокрема фахівців із вибухотехнічної безпеки.

Адміністрація аеропорту повідомила, що летовище не працюватиме до окремого розпорядження. На місці працюють екстрені служби, які перевіряють інформацію про небезпеку та вживають заходів для захисту пасажирів і персоналу.

Подібні інциденти останнім часом фіксували й в інших європейських країнах. Напередодні угорські винищувачі Gripen супроводжували пасажирський літак Wizz Air, що летів із Лондона до Софії, після повідомлення про можливу загрозу на його борту.

Також наприкінці жовтня в аеропорту Кишинева проводили евакуацію через інформацію про нібито закладену бомбу. А в нідерландському Ейндговені на території летовища знайшли два вибухові пристрої, які, за попередніми даними, могли залишитися ще з часів Другої світової війни.

Продавчиня допомагала рашистам готувати удари по Харкову

До співпраці з російськими спецслужбами її залучили після того, як вона почала залишати прокремлівські дописи в Telegram-чатах.

Отримавши завдання від кураторів, фігурантка самостійно пересувалася містом і шукала місця розташування резервних командних пунктів Сил оборони. Виявлені об’єкти вона фотографувала на телефон, звертаючи увагу на будівлі, поблизу яких перебували українські захисники та військова техніка.

Крім того, жінка збирала відомості про місця стоянок автомобілів ЗСУ. Зроблені знімки та отриману інформацію вона надсилала представнику російських спецслужб. За даними СБУ, надалі інформаторка мала долучитися до підготовки терактів проти українських військовослужбовців, які поверталися з передової на ротацію.

Контррозвідники завчасно встановили її зв’язки з ворогом.

Кількість загиблих унаслідок авіаудару рашистів по Комишувасі зросла до 29: серед жертв — рятувальники та поліцейські

Унаслідок російських авіаударів по селищу Комишуваха Запорізького району загинули 29 людей. Ще 48 осіб вважаються зниклими безвісти. Про це вранці 3 листопада повідомив виконувач обов’язків голови Запорізької ОВА Михайло Семікін.

Ударів 2 листопада зазнала школа, де щотижня видавали гуманітарну допомогу місцевим жителям. За інформацією ДСНС, серед загиблих — двоє рятувальників, Денис Коноваленко та Олексій Сущевський, обом було по 44 роки. Ще двоє співробітників служби отримали поранення.

Також серед загиблих — четверо поліцейських. Більшість жертв становлять цивільні, які прийшли отримати гуманітарну допомогу, а також люди, які прибули на місце після першого удару, щоб допомогти постраждалим.

Рятувальники та поліцейські опинилися під повторними ударами, коли надавали допомогу людям.

У Латвії впав невідомий дрон: для реагування на загрозу підняли авіацію НАТО та залучили дрони-перехоплювачі

У ніч проти 3 листопада в Лудзенському та Балвському краях Латвії оголосили повітряну тривогу через невідомий безпілотник. Об’єкт упав поблизу кордону з Росією, у Балвському краї.

Для реагування на загрозу залучили винищувачі місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії. Латвійські військові також застосували дрони-перехоплювачі. Після падіння невідомого об’єкта розпочали наземні пошукові роботи.

Національні збройні сили Латвії закликали громадян не наближатися до підозрілих предметів та уламків і не торкатися їх. Про такі знахідки необхідно негайно повідомляти за номером 112.

Це вже не перший подібний випадок за останні тижні. 1 листопада невідомий безпілотник залетів у повітряний простір Латвії, а згодом залишив територію країни. Латвійська армія застосувала дрон-перехоплювач, після чого активувала механізм його самознищення.

24 жовтня на території Латвії також виявили уламки безпілотника, що впав. А 18 жовтня ймовірні уламки дрона знайшли в Литві.

Польща розпочала спецоперацію на кордоні з Росією та Білорусією через загрозу диверсій

Польща розпочала спеціальну операцію у прикордонних районах Вармійсько-Мазурського та Підляського воєводств. Заходи посилили після попереджень розвідки про можливі диверсії на кордоні з Калінінградською областю РФ. За даними польських та союзницьких спецслужб, найближчими днями можливі спроби проникнення на польську територію озброєних груп.

До операції залучили поліцію, армію, прикордонників, спецслужби та антитерористичні підрозділи. До прикордонних районів перекинули додаткові сили з інших воєводств. Для координації дій створили спеціальний штаб у Головному управлінні поліції Польщі.

Таким чином, посилені заходи охоплюють прикордоння як із Калінінградською областю Росії, так і з Білорусією.

Головний комендант поліції Марек Боронь наголосив, що операція має превентивний характер. Її мета — захистити мешканців прикордонних районів, державні установи та інші об’єкти, які можуть стати цілями диверсій.

Боронь пов’язав загрози з диверсіями, саботажем і діяльністю іноземних спецслужб. Водночас він спростував припущення, що перекидання додаткових сил пов’язане з політичною кризою навколо Конституційного трибуналу Польщі.

«Не думав, що доведеться знову воювати»: майже 60-річний прикордонник Роман особисто виїжджає на бойові завдання

Майже 60 років, а він і досі особисто виїжджає на бойові завдання. Роман Миколайович — прикордонник 79-го загону, який має справу з різними видами артилерії та допомагає підрозділам виконувати бойові завдання. Він зізнається: не думав, що в такому віці знову доведеться боронити Україну. Та сьогодні його досвід і знання потрібні на передовій, де від підготовки кожного залежить злагодженість роботи й життя побратимів. Історія прикордонника — у відео.