Сили безпілотних систем уразили 13 суден «тіньового флоту» рф біля Криму за ніч

У ніч проти 10 липня Сили безпілотних систем України заявили про ураження 13 одиниць суден «тіньового флоту» росії на підходах до тимчасово окупованого Криму.

За повідомленням СБС, серед уражених цілей — 10 танкерів, один суховантаж, один паром і один морський буксир. Усі танкери, за даними відомства, ідентифіковані, входять до складу «тіньового флоту» та перебувають під міжнародними санкціями.

Загалом, як зазначають у Силах безпілотних систем, протягом 120 годин було уражено 48 одиниць плавзасобів.

Також у межах проєкту «Кримський рубильник off» уночі було уражено п’ять електропідстанцій на території окупованого Криму:

ПС 110 кВ «Берегове» у населеному пункті Молочне;

ПС 110 кВ «Саки»;

ПС 110 кВ «Майнаки» в Євпаторії;

ПС 110 кВ «Новоозерна» у населеному пункті Медведеве;

ПС 35 кВ «Медведеве».

Окрім цього, у СБС повідомили про ураження 41 військової цілі в оперативній глибині російських військ у Криму та на півдні тимчасово окупованих територій.

На лінії бойового зіткнення протягом доби, за даними відомства, було уражено 1660 ворожих цілей, серед яких 426 російських військових.

Канал Exilenova+ показав наочно, що означають сухі цифри в реальності на коритах.

Серед затриманих — двоє мешканців Львова віком 21 та 45 років, а також двоє військовослужбовців віком 28 років. Один із військових самовільно залишив місце служби.

Слідчі встановили, що саме ці особи були серед найбільш активних учасників конфлікту: вони перешкоджали руху службового автомобіля військових, блокували його, стрибали на транспортний засіб та пошкодили його.

Інцидент стався на проспекті Червоної Калини під час проведення військовими та поліцейськими заходів із оповіщення населення.

Наразі затриманим готують повідомлення про підозру. Їм можуть інкримінувати перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в умовах особливого періоду, а одному з фігурантів також — самовільне залишення військової частини.

«На колени, г*ндон бл*дь!»

З цими словами співробітники СБУ, наставляють на нашого колегу зброю, б’ють по ногах та надягають кайданки. Затягують його у вбиральню, кидають на підлогу та починають бити по голові. Потім ведуть до вітальні, де нарешті один з них представляється та вмикає камеру – починається запис «слідчої дії».

Він не наркодилер, не шпигун та не вбивця. Не існує жодного пояснення, чому до нього вламуються одразу 9 (!) російськомовних співробітників СБУ, які вдаються до погроз зброєю, використання кайданок та тортур.

Це рядки із заяви одного з найбільших приватних виробників озброєння в Україні — компанії «Українська бронетехніка».

ТОВ «Українська бронетехніка» — одна з ключових приватних компаній українського оборонно-промислового комплексу, продукція якої добре відома не лише в Україні, а й серед міжнародних партнерів. Саме це підприємство виробляє бронеавтомобілі «Новатор», броньовані кабіни для самохідних артилерійських установок «Богдана» та ракетних комплексів «Нептун», реалізує спільні проєкти з найбільшими європейськими виробниками озброєння та після початку повномасштабної війни виконало понад 150 державних контрактів із постачання озброєння, боєприпасів, бронетехніки й дронів для Сил оборони. Підприємство постачає нашим захисникам міномети, мінометні постріли, боєприпаси та інше озброєння, а також стало одним із перших українських виробників, які розпочали локалізацію виробництва 155-мм артилерійських боєприпасів стандарту НАТО. Для цього компанія уклала стратегічне партнерство з чеським оборонним холдингом Czechoslovak Group, одним із найбільших виробників озброєння в Європі.

Саме тому заява, яку сьогодні оприлюднила «Українська бронетехніка» українською та англійською мовами, має значення далеко за межами однієї компанії. Її прочитають не лише в Україні. Її побачать уряди, виробники зброї, дипломатичні місії та міжнародні оборонні партнери, які роками працюють із підприємством і разом із ним реалізують проєкти зі зміцнення української обороноздатності.

Правоохоронці затримали 23-річного мешканця Львова, якого підозрюють у нападі на працівника поліції під час інциденту, що стався 8 липня на проспекті Червоної Калини.

За даними слідства, чоловік був серед групи осіб, які перешкоджали проведенню заходів з оповіщення військовими та поліцейськими. Учасники конфлікту заблокували службовий автомобіль військовослужбовців, пошкодили його, а згодом перекинули транспортний засіб.

Коли правоохоронці намагалися припинити протиправні дії, частина учасників події почала чинити опір. Один із чоловіків, за версією слідства, напав на поліцейського та завдав йому тілесних ушкоджень.

Підозрюваного вдалося встановити та затримати протягом доби. Наразі вирішується питання щодо оголошення йому підозри за статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за насильство щодо працівника правоохоронного органу та хуліганство.

Також триває розслідування за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.

Правоохоронці встановлюють інших осіб, які можуть бути причетними до конфлікту та протиправних дій щодо військових і поліцейських. У разі доведення вини фігурантам може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Варшава отримала інформацію про те, що Москва може готувати агресивні дії проти країн НАТО.

Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

За його словами, рішення публічно попередити про загрозу має на меті не лише поінформувати суспільство, а й змусити Росію відмовитися від реалізації таких планів.

Польща продовжує наголошувати, що уважно стежить за діями РФ і готується реагувати на будь-які спроби дестабілізації.

«Я розглядаю це як підготовку до так званої операції під фальшивим прапором. Росіяни роблять це як стандартну практику; це частина їхньої військової доктрини. Це свого роду маскування або обман», – сказав він в інтерв’ю TVN24.

⚠️ У Європі знову го

Бутусов повідомив, що нещодавно силовики провели дії щодо компанії «Вирій», які він назвав «рекетирським наїздом». Наступного дня, за його словами, подібна ситуація виникла навколо підприємства «Українська бронетехніка» — цього разу за участю Служби безпеки України.

Посадовця підозрюють у тому, що він разом із двома спільниками вимагав гроші від підприємця, який планував будівництво котеджного містечка поблизу портового міста. За 50 тисяч доларів чиновник нібито обіцяв допомогти з оформленням необхідних дозволів і не створювати перешкод для реалізації проєкту.

Якщо бізнесмен відмовлявся платити, йому погрожували затягуванням процесу підготовки документів та штучними труднощами з їх отриманням.

За даними слідства, до оборудки також були залучені секретар однієї із селищних рад Одеського району та керівниця інжинірингової компанії.

СБУ задокументувала дії учасників схеми та затримала їх під час передачі першої частини коштів — 10 тисяч доларів США.

Під час обшуків у фігурантів виявили документи й інші матеріали, які можуть підтверджувати їхню причетність до незаконної діяльності.

У червні 2026 року через російську повітряну атаку на складах підприємства сталася пожежа. Це унеможливило своєчасне виконання замовлення на виробництво та постачання бойових дронів. Щоб офіційно підтвердити форс-мажорні обставини, компанія звернулася до Торгово-промислової палати України.

Посадовиця навмисно затягувала розгляд документів і вимагала гроші за підготовку позитивного висновку. До реалізації схеми вона залучила свого сина, який виступав посередником під час зустрічей із представниками компанії та отримання коштів.

Правоохоронці задокументували перебіг оборудки та затримали посередника під час отримання другої частини хабаря — 50 тисяч євро. Під час обшуків за місцями проживання та роботи підозрюваних вилучили речові докази.

Поляки вкотре нагадують Україні про історичні трагедії та висувають претензії через УПА. Тим часом Україна вже понад десять років веде боротьбу проти російської агресії, а після повномасштабного вторгнення героїчно стримує російську навалу, платить за безпеку Європи власною кров’ю та тримає оборону, яка захищає і Польщу.

На цьому тлі особливо показовою є позиція колишнього депутата польського Сейму та ексзаступника міністра державних активів Кшиштофа Толвинського, який підтримав російську окупаційну армію.