Уряд Литви не підтримав ініціативу лідера партії «Зоря Німану» Ремігіюса Жемайтайтіса щодо розкриття імен колишніх агентів КДБ, які свого часу не зізналися у співпраці з радянськими спецслужбами.

Як повідомляє LRT, висновок уряду, підготовлений Міністерством оборони, передадуть на розгляд Сейму.

Законодавчу ініціативу Жемайтайтіса парламент підтримав у першому читанні ще в червні 2025 року. Автор пропонував оприлюднювати дані про колишніх співробітників радянських спецслужб, які були зареєстровані, але не повідомили про свою діяльність добровільно.

У Міністерстві оборони вважають, що встановлення осіб, які приховали минулу співпрацю, є законною метою. Водночас запропонований механізм там визнали недоцільним. Чинне законодавство вже передбачає можливість оприлюднення певних відомостей про таких людей, а нові правила могли б зобов’язати державні установи розкривати дані, які вони не повинні збирати за законом.

У Литві діє спеціальний порядок обліку колишніх співробітників КДБ та інших радянських спецслужб. Закон набув чинності 1 лютого 2000 року й дозволив колишнім агентам добровільно заявити про свою діяльність. Спочатку їхні особисті дані мали залишатися конфіденційними протягом 15 років, однак у 2015 році цей строк продовжили до 75 років.

Водночас конфіденційність не є абсолютною. Дані осіб, які зізналися у співпраці, підлягають розкриттю, якщо вони балотуються на президентську посаду, до парламенту чи муніципальних рад або обіймають низку державних посад, зокрема міністра, судді чи прокурора.

Жемайтайтіс також виступив за скасування 75-річного строку секретності для тих, хто добровільно визнав співпрацю з КДБ. Цю пропозицію уряд теж не підтримав.

Політик стверджував, що в державному секторі Литви працюють близько 400 колишніх співробітників КДБ і таємних агентів. Однак джерел, на яких ґрунтується ця цифра, він не навів.

Тема радянського минулого й досі викликає дискусії в литовській політиці. Раніше парламент уже відхиляв пропозицію про публічне розкриття колишніх агентів. Окремий резонанс спричинили повідомлення про те, що деякі чинні депутати раніше приховували членство в Компартії СРСР. Серед тих, хто підтвердив своє колишнє членство, був і президент Литви Гітанас Науседа, який пояснював, що це сталося майже 40 років тому.

Фігурант — лікар другої категорії однієї з міських лікарень. Під час зустрічі з військовозобов’язаним чоловіком він пообіцяв організувати встановлення III групи інвалідності, запевнивши, що може вплинути на рішення членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО). Такий документ міг стати для чоловіка підставою для виїзду за кордон.

Для реалізації задуму пацієнту приписали серйозні діагнози, сфальсифікували результати МРТ головного мозку та оформили документи про нібито стаціонарне лікування.

На цьому підготовка не закінчилася. Лікар пояснював, як поводитися, щоб не викликати підозр: радив вимикати мобільний телефон через можливе прослуховування, а перед фінальним оцінюванням навчав імітувати порушення ходи. Для переконливості чоловік мав користуватися палицею або милицею.

За фіктивну інвалідність медик отримав 64 тисячі гривень і 6 тисяч доларів США.

Російські олігархи дедалі гостріше відчувають наслідки війни, яку Кремль розв’язав проти України. Тепер великий бізнес вимагає від влади податкових послаблень, зокрема для компенсації витрат на захист промислових підприємств від українських безпілотників.

Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

Російський союз промисловців і підприємців звернувся до прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна з вимогою переглянути запропоновані податкові зміни. Бізнес невдоволений зростанням податкового навантаження та побоюється подальшого скорочення інвестицій.

Серед вимог підприємців — звільнення захисних споруд від податку на майно та можливість враховувати обов’язкові витрати на захист критичної інфраструктури у подвійному розмірі під час розрахунку податку на прибуток.

Особливо показово, що російські компанії змушені самостійно вкладати дедалі більше коштів у протидроновий захист, тоді як Кремль продовжує витрачати величезні ресурси на війну.

Українські далекобійні безпілотники створюють додаткові проблеми для російської промисловості, зокрема підприємств паливно-енергетичного сектору. Водночас російська влада покладає на власників підприємств дедалі більше відповідальності за безпеку їхніх об’єктів.

Виходить, що війна, яку Кремль планував вести чужим коштом, дедалі болючіше б’є і по власних гаманцях російських олігархів. Тепер вони просять у влади пільг, аби захистити свої заводи від санкцій українських дронів.

Правоохоронці викрили масштабну оборудку, учасники якої привласнювали безпілотники з військових частин, змінювали їхні ідентифікаційні дані та повторно продавали державі за бюджетні кошти. До розслідування долучилися підрозділи внутрішньої та власної безпеки ДПСУ, Департамент внутрішньої безпеки Нацполіції та ДБР за процесуального керівництва спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

За даними слідства, угруповання могло діяти щонайменше з грудня 2025 року. Його основна база розташовувалася на Дніпропетровщині. Учасники шукали військовослужбовців, які погоджувалися продавати безпілотники, що перебували на обліку військових частин, за цінами, значно нижчими за ринкові. Для пошуку продавців використовували особисті зв’язки, інтернет-оголошення та спеціальний Telegram-канал.

Надалі техніку ремонтували в майстернях, перепаковували, стирали серійні номери та замінювали QR-коди. Імовірну нестачу безпілотників могли оформлювати як втрати внаслідок бойових дій. Після зміни маркування дрони через підконтрольні компанії знову постачали військовим, видаючи їх за нові.

Слідчим уже вдалося встановити понад 200 безпілотників та безпілотних авіаційних комплексів, які, за наявними даними, незаконно вилучили з військового майна.

Під час майже сотні обшуків правоохоронці виявили та вилучили близько 600 дронів, понад 13 мільйонів гривень і майже 400 тисяч доларів готівкою. Також знайшли 700 грамів золота, близько 9 кілограмів срібла, ювелірні вироби, 15 автомобілів, зброю та боєприпаси.

Загалом затримано 16 осіб. Частину підозрюваних уже взяли під варту. Досудове розслідування триває, а всі обставини та роль кожного учасника схеми встановлюють правоохоронці.

У Росії посилюють контроль над інтернетом. Мінцифри РФ обговорює можливість обмеження закордонного трафіку для користувачів, а Роскомнагляд уже вніс Apple і Microsoft до реєстру організаторів поширення інформації. Це може стати кроком до блокування їхніх сервісів.

Закордонний інтернет — за лімітом?

За інформацією The Insider, Мінцифри РФ пропонує спрямовувати весь трафік із закордонних доменів через технічні засоби протидії загрозам (ТСПУ), встановлені в мережах російських операторів зв’язку.

Це обладнання дає Роскомнагляду змогу фільтрувати інтернет-трафік, блокувати сайти та сповільнювати роботу онлайн-сервісів.

Один із варіантів, який обговорюють, — запровадження лімітів на використання закордонного трафіку. Після перевищення встановленого обсягу його можуть обмежувати. Яким буде цей ліміт і як саме працюватиме механізм, поки невідомо.

Раніше російські медіа повідомляли про ідею додаткової плати за закордонний трафік як один зі способів боротьби з VPN. У різних пропозиціях фігурували обсяги від 15 до 50 ГБ.

Проблема полягає в тому, що використання VPN може виглядати для систем контролю як звернення до закордонних ресурсів. Водночас технічно відокремити такий трафік від решти інтернет-з’єднань може бути складно. Це створює ризик помилкових обмежень і плутанини для звичайних користувачів.

Apple і Microsoft опинилися в реєстрі Роскомнагляду

Ще один крок до посилення контролю — внесення Apple і Microsoft до російського реєстру організаторів поширення інформації. За даними The Insider, це сталося 2 жовтня.

Компанії, які потрапляють до цього переліку, зобов’язані зберігати визначені дані користувачів на території РФ і на вимогу передавати їх правоохоронним органам.

За невиконання вимог передбачені штрафи. Крім того, відмова від співпраці може стати підставою для блокування сервісів.

Чи потрапили американські технологічні компанії до реєстру добровільно, чи за рішенням російської влади, наразі не уточнюється. Відомо, що раніше до цього переліку в примусовому порядку внесли американську компанію Cloudflare.

Apple і Microsoft поки публічно не прокоментували цю інформацію.

Закордонний інтернет у Росії ризикує перетворитися на ресурс із додатковими правилами доступу, лімітами та посиленим державним наглядом.

У Росії чоловіків затримують люди без розпізнавальних знаків, б’ють і силоміць змушують підписувати військові контракти.

Найбільше ризикують опинитися під тиском люди у складних життєвих обставинах: боржники, чоловіки з проблемами зі здоров’ям або алкогольної залежності. За даними проєкту «Призыв к совести», у липні та серпні кількість скарг на такі випадки різко зросла.

Один зі співрозмовників CNN розповів, що в липні його дядька, якому було майже 60 років і який працював на державному оборонному підприємстві, забрали невідомі в цивільному одязі. Чоловікові запропонували підписати папір, який нібито підтверджував, що його відвідали. Однак згодом з’ясувалося, що документ був контрактом із Міністерством оборони РФ. Незабаром він зателефонував рідним із полігону на Луганщині, а наприкінці вересня його визнали зниклим безвісти.

Військовий юрист Артем Клига, який мешкає в Берліні, зазначає, що від початку літа кількість звернень щодо подібних випадків суттєво збільшилася. За його словами, примусове вербування фактично перетворилося на звичну практику. Одним із регіонів, де в червні зафіксували активізацію таких дій, стала Пензенська область.

Чоловіків нерідко затримують просто на вулицях люди без розпізнавальних знаків. Родичі припускають, що до цього можуть бути причетні грошові винагороди за кожного залученого до війни контрактника. Деякі регіональні керівники відкрито оголошують про такі виплати. Зокрема, губернатор Рязанської області Павло Малков у серпні минулого року пообіцяв винагороду від 50 до 300 тисяч рублів за кожного нового контрактника.

Омськ — одне з трьох сибірських міст-мільйонників — стає новим епіцентром «примусової мобілізації»

Окрім того, як пише The Moscow Times, примусове вербування чоловіків набуло масового характеру в Омську. За повідомленнями місцевих жителів, людей забирають просто з вулиць, б’ють і змушують підписувати контракти на участь у війні. Новим осередком таких практик Омськ став після Пензенської області, де подібні випадки почали фіксувати раніше.

Масові скарги надходять щодо пункту відбору на військову службу «Сіріус-55». Родичі повідомляють про зникнення чоловіків, яких згодом оголошують контрактниками. Деяких забирають без документів і телефонів, не даючи змоги зв’язатися з близькими. За свідченнями заявників, серед них є літні люди, чоловіки із серйозними захворюваннями, зокрема ті, хто переніс інсульт. Вік і стан здоров’я, як стверджують автори скарг, не стають перешкодою для відправлення на війну.

У вересні та жовтні юристи зафіксували різке збільшення кількості повідомлень про примусове вербування та розширення географії таких випадків. За даними видання «Верстка», скарги надходили вже з 33 регіонів Росії та окупованого Криму. Це свідчить про те, що практика, про яку раніше повідомляли в окремих регіонах, поширюється на нові території.

На Київщині викрили батька та сина, які завозили з Європи автомобілі під виглядом гуманітарної допомоги для ЗСУ, а потім продавали їх приватним особам за готівку.

Для реалізації схеми чоловіки використовували благодійний фонд, завдяки якому уникали сплати митних платежів. Автівки продавали за готівку, а клієнтів шукали у тематичних групах у месенджерах.

Під час чотирьох обшуків правоохоронці вилучили 51 автомобіль, мобільні телефони, чорнові записи бухгалтерії та 10 тисяч доларів США з ознаками підробки. Загальну вартість вилученого майна оцінюють приблизно у 9,5 млн гривень.

Батькові та синові повідомили про підозру за ч. 2 ст. 201-4 Кримінального кодексу України. Одному з фігурантів суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 1 млн гривень.

Досудове розслідування триває.