За оцінкою данської розвідки, Москва, ймовірно, активізує гібридні операції проти Заходу. Йдеться, зокрема, про диверсії та руйнівні кібератаки, які можуть завдати більшої шкоди країнам-цілям, ніж раніше.

Водночас DDIS допускає сценарій обмеженої військової атаки проти однієї або кількох держав НАТО, які межують із Росією. Такий сценарій, за оцінкою розвідки, може реалізуватися вже найближчими місяцями, хоча наразі ймовірність його здійснення оцінюється як низька, але зростаюча.

Якою може бути атака

Глава данської розвідки Томас Аренкіль заявив, що потенційні дії Росії можуть мати обмежений характер. Серед можливих сценаріїв він назвав поодинокі удари далекобійними ракетами або безпілотниками по інфраструктурі, яка використовується для підтримки України.

Також розглядається можливість проведення операцій під чужим прапором із використанням безпілотників, які можуть видавати за українські.

Ще одним варіантом розвідка називає введення невеликої кількості російських військових у прикордонний район країни НАТО. Потенційним приводом для такого кроку Москва могла б назвати необхідність «захисту» російськомовного населення.

За оцінкою данської сторони, метою такого обмеженого сценарію могло б бути не захоплення країни, а створення розколу всередині НАТО.

Повномасштабне вторгнення наразі вважають малоймовірним, хоча повністю виключати його вже не можуть.

Наявність камери на безпілотнику може свідчити про те, що апарат використовувався для збору розвідувальної інформації на території Молдови.

Фахівці техніко-вибухової служби поліції Молдови попередньо встановили, що безпілотник, знайдений у Флорештському районі, має ознаки апарата типу Gerbera, який використовується Росією.

За попередніми висновками правоохоронців, такий безпілотник вперше виявили на території Молдови. На борту апарата також була встановлена камера.

Поліція встановила, що дрон зіткнувся з деревом, після чого впав на землю та вибухнув.

Наразі фахівці продовжують дослідження уламків. Вони мають встановити точну модель безпілотника, його виробника, технічні характеристики та всі обставини інциденту.

У поліції наголошують, що остаточну ідентифікацію апарата підтвердять після проведення спеціалізованих експертиз.

Польща була змушена евакуювати людей із двох прикордонних переходів через російські удари по Україні поблизу польського кордону.

Про це 24 вересня заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час пресконференції у Варшаві. Йдеться про переходи в Дорогуську та Зосині, які сполучають Польщу з українськими пунктами пропуску «Ягодин» та «Устилуг».

За інформацією польської прикордонної служби, роботу двох переходів тимчасово призупиняли двічі протягом дня через повітряну загрозу, пов’язану з російськими атаками по території України. Після завершення загрози пропуск через кордон відновлювали.

Туск заявив, що російські удари знову відбулися неподалік від польського кордону, через що Варшаві довелося вживати заходів безпеки безпосередньо на своїй території.

Польський уряд також посилював заходи безпеки в прикордонних регіонах. У Люблінському та Підкарпатському воєводствах мешканці отримували попередження про загрозу, а польська військова авіація здійснювала патрулювання повітряного простору.

За даними польського телеканалу TVP Info, друге закриття переходів у Дорогуську та Зосині тривало близько 30 хвилин — із 11:30 до 12:00. Після цього обидва пункти знову запрацювали у штатному режимі.

Російські атаки по Україні 24 вересня відбувалися на тлі масштабного повітряного удару. Українські Повітряні сили повідомляли про застосування Росією ракет і сотень ударних безпілотників. Частина атак була спрямована по західних регіонах України, зокрема територіях поблизу польського кордону.

Для Польщі ситуація має безпосереднє безпекове значення, оскільки російські удари вже неодноразово відбувалися неподалік її території. Польська влада через це посилює контроль і готовність на східному кордоні.

Служба безпеки України затримала на Волині колишню головну бухгалтерку підприємства з Луганської області, яку підозрюють у співпраці з окупаційною владою та фінансуванні держави-агресора. Колаборантка близько трьох років перебувала в розшуку.

За матеріалами слідства, після окупації частини Луганщини підприємство, де вона працювала, перейшло під контроль представників незаконних формувань. Завод спеціалізувався на виробництві обладнання для вугільної промисловості та, за даними СБУ, постачав свою продукцію російським шахтам.

Правоохоронці встановили, що у 2015 році фігурантка брала участь у так званій «перереєстрації» підприємства в окупаційних органах юстиції. Після цього виробництво продовжило працювати за російськими правилами, а частина отриманих коштів надходила до бюджету РФ у вигляді податкових платежів.

За даними слідства, з вересня 2016 року до січня 2020 року жінка перерахувала до російського бюджету кошти на суму понад 1,5 млн грн у гривневому еквіваленті.

СБУ також встановила, що підозрювана діяла не сама. За версією слідства, вона входила до організованої групи, до якої також належали власник підприємства, який раніше був так званим «депутатом народної ради ЛНР», та двоє осіб, які по черзі виконували обов’язки «генеральних директорів» захопленого заводу.

Ще у 2023 році слідчі СБУ заочно повідомили учасникам групи про підозру за ч. 4 ст. 110-2 Кримінального кодексу України — фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України, вчинене організованою групою.

Після завершення досудового розслідування матеріали справи передали до суду. Фігурантів, зокрема колишню головну бухгалтерку, оголосили в розшук.

Жінку затримали, коли вона приїхала до однієї із західних областей України у власних справах. Наразі вона перебуває під вартою.

Підозрюваній загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурант служив у мотопіхотній бригаді на Харківщині. Його посадові обов’язки були пов’язані з ремонтом безпілотних авіаційних комплексів. Саме цей підрозділ, за даними СБУ, він планував передати під удар російських військ.

Для цього військовий передав російському куратору координати ремонтного батальйону. Після цього він збирався залишити територію військового об’єкта, прикрившись поїздкою до шпиталю, щоб уникнути наслідків можливого обстрілу.

Контррозвідники викрили його заздалегідь і затримали у службовому автомобілі після того, як він виїхав за межі військової частини. Одночасно співробітники СБУ вжили заходів для захисту інших військових об’єктів, інформацію про які міг передавати агент.

Як встановило слідство, контакти з російською спецслужбою фігурант нібито встановив ще до мобілізації. За версією СБУ, для його залучення до співпраці ФСБ використала родичку чоловіка, яка живе в Росії.

У Румунії безпілотник упав поблизу міста Солка в повіті Сучава після того, як повітряну ціль зафіксували в повітряному просторі країни.

За даними Міністерства національної оборони Румунії, дрон увійшов у повітряний простір країни з боку півночі повіту Ботошані та перебував там близько чотирьох хвилин. Згодом він упав поблизу населеного пункту Солка.

На місці виявили невеликий безпілотник. За попередніми даними, внаслідок падіння ніхто не постраждав, пожежі та матеріальних збитків не зафіксували.

Для моніторингу ситуації румунські військові підняли в повітря два винищувачі F-16.

Через загрозу, пов’язану з безпілотниками, у чотирьох населених пунктах повіту Сучава тимчасово призупинили заняття до 10:00.

Румунське Міністерство оборони наразі не повідомляло офіційно, кому належав безпілотник або якою була країна його походження. У відомстві лише зазначили, що на місці падіння виявили невеликий дрон.

Мер Херсона Ігор Колихаєв уже понад чотири роки перебуває в російському полоні.

Міського голову Херсона Ігоря Колихаєва російські військові викрали 28 червня 2022 року після того, як він відмовився співпрацювати з окупаційною владою. У 2023 році Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив його статус полоненого.

За інформацією колишніх українських військовополонених, які перебували разом із Колихаєвим, після затримання його утримували спочатку на окупованій території, згодом у Таганрозі, а з 2024 року — у СІЗО в Кізелі Пермського краю Росії.

На початку вересня 2024 року Ігоря Колихаєва доставили до СІЗО №3 у російському Кізелі. За свідченнями колишніх українських полонених, під час так званої «прийомки» російські наглядачі окремо виділили мера Херсона, грузинів та азовців.

За словами очевидців, новоприбулих кілька годин жорстоко били — руками, ногами, кийками та електрошокерами. До побиття також залучали собак.

Це була так звана прийомка і те саме СІЗО, де у вересні 2024 року після перебування в російському полоні загинули українська журналістка Вікторія Рощина та міський голова Дніпрорудного Євгеній Матвєєв.

Звільнені з полону українці розповідають, що Колихаєв зазнавав побиттів, а через проблеми з ногою певний час мав труднощі з пересуванням. Водночас останні свідчення вказували на стабілізацію його стану та отримання медичної допомоги. Офіційних актуальних даних про стан його здоров’я немає.

Син мера Святослав Колихаєв останнім часом публічно звертається до української влади із закликом активніше домагатися повернення батька. Він заявляє, що роками надсилав звернення до державних органів, але не отримував конкретної інформації, і припускає, що звільнення батька можуть навмисно блокувати.

Водночас українські державні структури заперечують наявність перешкод із боку України. У Координаційному штабі заявили, що питання повернення Колихаєва залишається в роботі переговорної групи. В Офісі омбудсмана також наголосили, що з українського боку немає юридичних чи інших перешкод для його звільнення, а головною проблемою є позиція Росії, яка продовжує незаконно утримувати українських цивільних.

Колишній цивільний політв’язень Костянтин Давиденко, який сам провів роки в російському ув’язненні, також не вважає, що ситуація з Колихаєвим є результатом політичного саботажу України. За його словами, Росія особливо неохоче повертає публічних осіб, а механізм повернення цивільних із полону значно складніший, ніж обмін військовополоненими.

Колихаєв залишається одним із тисяч українських цивільних, яких Росія незаконно утримує або чия доля після викрадення досі невідома. За наведеними у матеріалі даними, близько 2,5 тисячі цивільних підтверджено як такі, що перебувають у російському полоні, ще щодо тисяч людей немає інформації про місце перебування.

Син Ігоря Колихаєва Святослав публічно звернувся до Володимира Зеленського із закликом з’ясувати, що перешкоджає поверненню його батька з російського полону.

За словами Святослава, протягом кількох років він звертався до СБУ, Координаційного штабу, омбудсмана та президента, однак не отримав конкретної інформації про перспективи звільнення батька. Він стверджує, що процес фактично заблокований і називає ситуацію саботажем.

Голова Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко також заявив про побоювання, що Колихаєва могли «списати». На його думку, чиновники та інші люди можуть уникати публічних згадок про мера через страх проблем.

«Мені багато людей казали, що просто боялися написати щось про Ігоря [Колихаєва], щоб у них не було проблем. Тобто відчуття, що його “списали”. Очевидно, він дуже багато знав. Бо досі про Херсон не говорять, як туди зайшли, чому, хто здав, хто не здав…» — каже голова Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко, який теж записав звернення до Зеленського.

Підстав очікувати, що Росія найближчим часом розпочне війну проти НАТО, Естонії чи інших країн Балтії, наразі немає. Про це заявив канцлер МЗС Естонії Йонатан Всевіов.

За його словами, останні повідомлення про нібито підготовку Москви до швидкого нападу на країни НАТО є безпідставними. Водночас це не означає, що загроза з боку Росії зникла: Всевіов наголосив, що Москва залишається стратегічною загрозою для Європи та прагне змінити європейський безпековий порядок.

Естонський дипломат закликав західні країни не піддаватися паніці, а зосередитися на практичній підготовці — посиленні оборони, готовності військ та здатності союзників діяти спільно.

«Давайте подумаємо, що ми можемо зробити», — зазначив Всевіов.

Його заява пролунала на тлі активних дискусій у Європі щодо можливого російського нападу на країни Балтії. В Естонії наголошують, що стежитимуть за ситуацією та реагуватимуть на реальні зміни у рівні загрози.

Нагадаємо, Росія з 16 вересня на десять днів запровадила комендантський режим у двох районах, розташованих біля кордону з Естонією в районі Нарви.

Країна-агресор Росія продовжує провокації проти країн НАТО. Цього разу російський військовий гелікоптер порушив повітряний простір Польщі, зайшовши з боку Калінінградської області.

Російський військовий гелікоптер Мі-8 у середу, 23 вересня, короткочасно перетнув повітряний кордон Польщі з боку Калінінградської області.

За даними оперативного командування ЗС Польщі, інцидент стався о 11:08 поблизу Бранево. Гелікоптер заглибився приблизно на 300 метрів у польський повітряний простір і перебував там близько 42 секунд.

Польські військові зафіксували політ російського борту за допомогою радіолокаційних систем. У відповідь у повітря підняли винищувачі, а наземні підрозділи та засоби протиповітряної оборони привели в готовність.

Нагадаємо, польський F-16 ледь не відкрив вогонь по українському МіГ-29, який відбивав російську атаку, заявили тиждень тому у Польщі. Оперативний командувач Збройних сил Польщі генерал-майор Іренеуш Новак тоді сказав, що якби український пілот відволікся на 30 секунд, «він би порушив польський повітряний простір, і нам, можливо, довелося б вирішувати, чи відкривати по ньому вогонь».

У польському командуванні припустили, що обставини інциденту можуть свідчити про чергову перевірку Росією готовності польської системи протиповітряної оборони.

У ЗС Польщі наголосили, що повітряний простір країни перебуває під цілодобовим контролем, а підрозділи ППО залишаються у постійній готовності.