Харьюський повітовий суд в Естонії визнав прокремлівського активіста Олега Бесєдіна винним у діяльності, спрямованій проти незалежності, суверенітету й територіальної цілісності країни, а також у неодноразовому порушенні міжнародних санкцій. Його засудили до семи років позбавлення волі.

Про це повідомляє естонський суспільний мовник ERR, пише «Європейська правда».

За рішенням суду, держава конфіскує майно Бесєдіна на загальну суму 77 104,32 євро. Із цих коштів також покриють судові витрати в розмірі 3195,80 євро.

Вирок ухвалили 28 вересня в межах угоди з прокуратурою, якої сторони досягли під час першого дня судового розгляду 22 вересня. Суд перевірив законність угоди та переконався, що її уклали добровільно.

До строку покарання зарахують 11 місяців, які Бесєдін провів під вартою після затримання в листопаді 2025 року. За умовами угоди, він зможе клопотати про умовно-дострокове звільнення після відбуття двох із половиною років ув’язнення.

Раніше прокуратура наполягала на реальному позбавленні волі та конфіскації майна, отриманого внаслідок злочинної діяльності.

Вирок суду першої інстанції ще не набрав законної сили.

У чому звинувачували Бесєдіна

За матеріалами обвинувачення, 52-річний Бесєдін щонайменше з травня 2022 року брав участь в інформаційних операціях в інтересах Росії та на її користь. Слідство стверджувало, що він координував свою діяльність із російськими державними структурами, їхніми представниками та іншими особами, причетними до операцій впливу.

Зокрема, Бесєдіну закидали створення та поширення пропагандистських матеріалів, які виправдовували російську агресію проти України, містили неправдиві твердження та залякувальну риторику. Основним майданчиком поширення такого контенту був його YouTube-канал.

За версією обвинувачення, ця діяльність мала на меті розколоти естонське суспільство, послабити довіру громадян до державних інституцій і підірвати підтримку НАТО та Європейського Союзу.

Порушення санкцій ЄС

Окремим епізодом справи стало неодноразове порушення санкцій, запроваджених регламентом Ради ЄС № 269/2014.

За даними суду, Бесєдін дозволяв телеканалу TVN, який перебував під його контролем, транслювати програми російського медіа, що потрапило під санкції. Він також публікував у своїй соціальній мережі матеріали, пов’язані із санкційним медіа, та передав права на показ трьох власних фільмів російській державній медіаагенції, яка перебувала під санкціями.

Крім того, Бесєдін допоміг запустити телеканал, через який транслювали контент російських телеканалів, обмежених санкціями ЄС.

Ці дії стали частиною обвинувачення, за яким суд визнав його винним.

Хто такий Олег Бесєдін

Бесєдін відомий в Естонії як прокремлівський активіст і творець популярної групи «Талліннці» у Facebook. Його затримали 4 листопада 2025 року співробітники Поліції безпеки Естонії (КаПо).

Відтоді він перебував під вартою. Справу розглядали в суді за процедурою угоди з прокуратурою, яка передбачала визнання вини та узгоджене покарання.

Німецькі слідчі пов’язують підпал біля штаб-квартир оборонних компаній у Мюнхені з діяльністю російської військової розвідки. Паралельно польська прокуратура розслідує пожежу на наземній станції Starlink як можливий акт диверсії та перевіряє версію про причетність російських спецслужб.

У Мюнхені в ніч на 3 вересня невідомі з автомобіля, що рухався, кинули два запалювальні пристрої на будівельний майданчик біля штаб-квартир технологічної та оборонної компаній Rohde & Schwarz і Helsing. Остання, зокрема, виробляє безпілотники та постачає їх українським військовим.

Один із пристроїв спричинив пожежу, яку швидко загасили. Другий вдалося знешкодити.

У справі затримали двох громадян Болгарії — чоловіка та жінку. Як пише Frankfurter Allgemeine Zeitung із посиланням на джерела у сфері безпеки, німецькі слідчі вважають, що затримані могли бути завербованими помічниками російської військової розвідки. За цією версією, група могла діяти зі Словаччини.

Німецькі правоохоронці також перевіряють можливий зв’язок цієї атаки з іншими диверсійними інцидентами. Зокрема, слідчі вважають, що за подіями в Лейпцигу, пов’язаними з використанням дронів, і підпалом у Мюнхені може стояти один організатор.

Тим часом у Польщі розслідують пожежу на наземній станції супутникового зв’язку Starlink у Мазовецькому воєводстві. Польська прокуратура заявила, що за попередніми даними пожежа сталася внаслідок підпалу.

Слідство розглядає версію диверсії та можливого злочину терористичного характеру на користь іноземної розвідки. За словами речника Національної прокуратури Польщі Пшемислава Новака, є підстави припускати, що зловмисники могли діяти за дорученням російських спецслужб.

Однією з можливих цілей атаки слідчі називають порушення роботи Starlink та інтернет-зв’язку в Польщі й інших країнах Центральної та Східної Європи.

«Метою їхніх дій було порушення роботи та інтернет-зв’язку системи Starlink у Польщі та інших країнах Центральної та Східної Європи», – повідомив речник прокуратури.

Водночас польська прокуратура наголошує, що розслідування поки триває і конкретним особам обвинувачень не висунуто. Правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати обставини пожежі.

Таким чином, німецьке та польське розслідування стосуються різних інцидентів, однак в обох випадках правоохоронці перевіряють версію про можливу причетність російських спецслужб. У Німеччині вже є затримані, тоді як у Польщі слідство поки не називає підозрюваних.

Польща була змушена евакуювати людей із двох прикордонних переходів через російські удари по Україні поблизу польського кордону.

Про це 24 вересня заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час пресконференції у Варшаві. Йдеться про переходи в Дорогуську та Зосині, які сполучають Польщу з українськими пунктами пропуску «Ягодин» та «Устилуг».

За інформацією польської прикордонної служби, роботу двох переходів тимчасово призупиняли двічі протягом дня через повітряну загрозу, пов’язану з російськими атаками по території України. Після завершення загрози пропуск через кордон відновлювали.

Туск заявив, що російські удари знову відбулися неподалік від польського кордону, через що Варшаві довелося вживати заходів безпеки безпосередньо на своїй території.

Польський уряд також посилював заходи безпеки в прикордонних регіонах. У Люблінському та Підкарпатському воєводствах мешканці отримували попередження про загрозу, а польська військова авіація здійснювала патрулювання повітряного простору.

За даними польського телеканалу TVP Info, друге закриття переходів у Дорогуську та Зосині тривало близько 30 хвилин — із 11:30 до 12:00. Після цього обидва пункти знову запрацювали у штатному режимі.

Російські атаки по Україні 24 вересня відбувалися на тлі масштабного повітряного удару. Українські Повітряні сили повідомляли про застосування Росією ракет і сотень ударних безпілотників. Частина атак була спрямована по західних регіонах України, зокрема територіях поблизу польського кордону.

Для Польщі ситуація має безпосереднє безпекове значення, оскільки російські удари вже неодноразово відбувалися неподалік її території. Польська влада через це посилює контроль і готовність на східному кордоні.

Служба безпеки України затримала на Волині колишню головну бухгалтерку підприємства з Луганської області, яку підозрюють у співпраці з окупаційною владою та фінансуванні держави-агресора. Колаборантка близько трьох років перебувала в розшуку.

За матеріалами слідства, після окупації частини Луганщини підприємство, де вона працювала, перейшло під контроль представників незаконних формувань. Завод спеціалізувався на виробництві обладнання для вугільної промисловості та, за даними СБУ, постачав свою продукцію російським шахтам.

Правоохоронці встановили, що у 2015 році фігурантка брала участь у так званій «перереєстрації» підприємства в окупаційних органах юстиції. Після цього виробництво продовжило працювати за російськими правилами, а частина отриманих коштів надходила до бюджету РФ у вигляді податкових платежів.

За даними слідства, з вересня 2016 року до січня 2020 року жінка перерахувала до російського бюджету кошти на суму понад 1,5 млн грн у гривневому еквіваленті.

СБУ також встановила, що підозрювана діяла не сама. За версією слідства, вона входила до організованої групи, до якої також належали власник підприємства, який раніше був так званим «депутатом народної ради ЛНР», та двоє осіб, які по черзі виконували обов’язки «генеральних директорів» захопленого заводу.

Ще у 2023 році слідчі СБУ заочно повідомили учасникам групи про підозру за ч. 4 ст. 110-2 Кримінального кодексу України — фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України, вчинене організованою групою.

Після завершення досудового розслідування матеріали справи передали до суду. Фігурантів, зокрема колишню головну бухгалтерку, оголосили в розшук.

Жінку затримали, коли вона приїхала до однієї із західних областей України у власних справах. Наразі вона перебуває під вартою.

Підозрюваній загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Підстав очікувати, що Росія найближчим часом розпочне війну проти НАТО, Естонії чи інших країн Балтії, наразі немає. Про це заявив канцлер МЗС Естонії Йонатан Всевіов.

За його словами, останні повідомлення про нібито підготовку Москви до швидкого нападу на країни НАТО є безпідставними. Водночас це не означає, що загроза з боку Росії зникла: Всевіов наголосив, що Москва залишається стратегічною загрозою для Європи та прагне змінити європейський безпековий порядок.

Естонський дипломат закликав західні країни не піддаватися паніці, а зосередитися на практичній підготовці — посиленні оборони, готовності військ та здатності союзників діяти спільно.

«Давайте подумаємо, що ми можемо зробити», — зазначив Всевіов.

Його заява пролунала на тлі активних дискусій у Європі щодо можливого російського нападу на країни Балтії. В Естонії наголошують, що стежитимуть за ситуацією та реагуватимуть на реальні зміни у рівні загрози.

Нагадаємо, Росія з 16 вересня на десять днів запровадила комендантський режим у двох районах, розташованих біля кордону з Естонією в районі Нарви.

Країна-агресор Росія продовжує провокації проти країн НАТО. Цього разу російський військовий гелікоптер порушив повітряний простір Польщі, зайшовши з боку Калінінградської області.

Російський військовий гелікоптер Мі-8 у середу, 23 вересня, короткочасно перетнув повітряний кордон Польщі з боку Калінінградської області.

За даними оперативного командування ЗС Польщі, інцидент стався о 11:08 поблизу Бранево. Гелікоптер заглибився приблизно на 300 метрів у польський повітряний простір і перебував там близько 42 секунд.

Польські військові зафіксували політ російського борту за допомогою радіолокаційних систем. У відповідь у повітря підняли винищувачі, а наземні підрозділи та засоби протиповітряної оборони привели в готовність.

Нагадаємо, польський F-16 ледь не відкрив вогонь по українському МіГ-29, який відбивав російську атаку, заявили тиждень тому у Польщі. Оперативний командувач Збройних сил Польщі генерал-майор Іренеуш Новак тоді сказав, що якби український пілот відволікся на 30 секунд, «він би порушив польський повітряний простір, і нам, можливо, довелося б вирішувати, чи відкривати по ньому вогонь».

У польському командуванні припустили, що обставини інциденту можуть свідчити про чергову перевірку Росією готовності польської системи протиповітряної оборони.

У ЗС Польщі наголосили, що повітряний простір країни перебуває під цілодобовим контролем, а підрозділи ППО залишаються у постійній готовності.

Суд призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна чоловікові, який одночасно виконував завдання російських та білоруських спецслужб. Його затримали співробітники СБУ у грудні 2025 року в Києві.

Слідство встановило, що агент збирав інформацію про розташування українських військових на замовлення білоруських спецслужб. Паралельно він передавав російським кураторам дані для коригування ракетних і дронових ударів по енергетичних об’єктах столиці.

Одним із таких об’єктів стала київська ТЕЦ. Чоловік облаштував у власній квартирі позицію для спостереження за територією підприємства, звідки стежив за його периметром.

Крім того, агент виходив безпосередньо до енергооб’єкта та проводив там додаткову розвідку. Зокрема, його цікавив технічний стан ТЕЦ після попередніх російських атак по Києву.

За матеріалами справи, зрадник працював різноробочим на будівництві укриття для однієї зі столичних шкіл. Саме через Telegram-канали він потрапив у поле зору представників російських і білоруських спецслужб та погодився виконувати їхні завдання.

Після завершення співпраці чоловік планував залишити Україну. Він заздалегідь зібрав тактичний рюкзак із необхідними речами та готувався нелегально перетнути кордон у напрямку Росії.

Однак здійснити задум йому не вдалося. Співробітники СБУ затримали агента за місцем проживання в Києві.