В Україні до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна засудили агента ФСБ, який підпалив релейну шафу «Укрзалізниці» у Вінниці. Щоб приховати сліди злочину, чоловік переодягнувся в гаражі та подолав пішки понад 10 кілометрів, змінюючи маршрут і намагаючись не потрапляти в об’єктиви камер відеоспостереження.

Про це повідомила Служба безпеки України.

За матеріалами справи, чоловіка затримали в березні 2025 року — протягом 48 годин після диверсії. Співробітники СБУ встановили його місцеперебування та провели затримання за місцем проживання.

Як з’ясувало слідство, засуджений був місцевим військовослужбовцем-контрактником, який самовільно залишив військову частину та переховувався. Під час пошуку нелегальних заробітків у Telegram-каналах він потрапив у поле зору російської спецслужби та погодився виконувати її завдання.

За версією слідства, представники ФСБ доручили чоловікові вивести з ладу залізничне обладнання, щоб порушити логістику вантажних перевезень.

Для виконання завдання він придбав у будівельному магазині легкозаймисту суміш. Щоб замаскувати її, перелив речовину в пляшку з-під води.

Прибувши до об’єкта, чоловік пошкодив захисний корпус релейної шафи, облив обладнання легкозаймистою речовиною та підпалив його. Сам процес загоряння він зняв на телефон, щоб передати відеозвіт російським кураторам.

У місті Шептицький на Львівщині затримали 47-річного місцевого жителя, якого підозрюють у замаху на вбивство військовослужбовця територіального центру комплектування та насильстві щодо правоохоронця.

Напад стався 11 жовтня близько 16:20 на вулиці Тарнавського. За попередніми даними слідства, під час оповіщення населення щодо мобілізації та перевірки військово-облікових документів чоловік напав на 43-річного військовослужбовця ТЦК — учасника бойових дій — і вдарив його ножем у шию. Після цього нападник утік.

Колеги пораненого надали йому домедичну допомогу та викликали медиків. За інформацією правоохоронців, стан військовослужбовця згодом оцінили як задовільний.

Поліцейські розшукали підозрюваного та затримали його за силової підтримки групи оперативного реагування. Під час затримання чоловік чинив опір і застосував пневматичний пістолет. Унаслідок цього тілесних ушкоджень зазнав 40-річний оперативник.

Слідчі оголосили затриманому підозру за статтями Кримінального кодексу України про замах на умисне вбивство у зв’язку з виконанням потерпілим службового чи громадського обов’язку, а також про погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

Найближчим часом суд має визначити запобіжний захід для підозрюваного.

У Японії різко загострилася ситуація з кібербезпекою. Влада заявила про надзвичайний стан у кіберпросторі на тлі серії хакерських атак, які зачепили великі компанії, державні установи, медичні заклади та підприємства сфери обслуговування.

За останні тижні про інциденти повідомили понад 20 великих організацій. Потенційно скомпрометованими могли стати дані десятків мільйонів клієнтів. Про це пише Financial Times із посиланням на заяву японського Штабу зі стратегії національної кібербезпеки.

Серед постраждалих — залізничний оператор JR East, який виявив ризик витоку приблизно 1,67 млн електронних адрес із системи бронювання. Ще масштабніша потенційна втрата даних стосується сервісу каршерингу Times Car: під загрозою опинилася інформація з 6,6 млн облікових записів.

Особливе занепокоєння викликає те, які саме дані могли потрапити до рук зловмисників. У профілях Times Car зберігалися цифрові копії водійських посвідчень. За оцінками фахівців, одне таке зображення на чорному ринку може коштувати близько 25 єн — приблизно 15 центів США. Однак небезпека полягає не лише у вартості викраденої інформації, а й у можливості використати її для шахрайства та викрадення особистості.

На тлі інцидентів Агентство фінансових послуг Японії закликало банки переглянути процедури ідентифікації клієнтів. Зокрема, установам рекомендують не покладатися на водійські посвідчення під час відкриття рахунків, а надавати перевагу документам із захищеними чипами — паспортам і національним карткам MyNumber.

Керівник Штабу зі стратегії національної кібербезпеки Масаакі Тайра охарактеризував ситуацію як надзвичайну. Міністр кібербезпеки Тосіхару Фурукава також визнав, що становище є критичним.

Два дні під землею, без зв’язку та з мінімальними шансами на порятунок. Саме так під час одного з боїв на Донеччині прикордонник Руслан Варчук намагався вибратися з-під завалу після обстрілу. Зрештою йому вдалося розкопатися самотужки — він прокладав шлях крізь мерзлий ґрунт обмороженими пальцями.

Історію військовослужбовця оприлюднила Державна прикордонна служба України.

Руслан став на захист України у 2022 році. За час служби виконував бойові завдання на різних напрямках Донеччини. Серед місць, де йому довелося воювати, — Бахмут, Святогірськ, Іванівське, Білогорівка та Краматорськ.

За роки служби прикордонник неодноразово діставав поранення. Після лікування та відновлення щоразу повертався до побратимів і знову вирушав на бойові завдання.

Одне з найважчих випробувань сталося під час бою, коли Руслана спочатку поранила атака FPV-дрона. Пізніше його позицію накрило землею внаслідок обстрілу. Військовий опинився під завалом і залишився фактично сам на сам із ситуацією.

Вибиратися довелося власноруч.

«Два дні я копав руками. Якось вибрався», — згадує Руслан.

Коли нарешті опинився на поверхні, була ніч. Неподалік він почув генератор і зрозумів, що десь поруч можуть бути українські бійці. Щоб вони не сприйняли його за ворога, почав вигукувати слова — «сало» та «цибуля».

Цей сигнал спрацював. Руслана знайшли військовослужбовці 5-ї окремої штурмової бригади. Вони надали йому допомогу, нагодували, напоїли чаєм і доправили до лікарні.

Після лікування прикордонник знову повернувся на Донеччину. За його словами, там бої ставали дедалі жорсткішими, а противник інколи опинявся буквально за кілька метрів.

Попри пережите, Руслан говорить, що підтримка сім’ї та побратимів допомагає витримувати найважчі моменти.

«Бувало, що й жити не хотілося. Але згадаєш про сім’ю і дух підіймається. Сам тримаєшся й побратимів підтримуєш, а вони — тебе», — розповідає військовий.

Нині Варчук продовжує службу в Ізмаїльському прикордонному загоні на півдні України.

Після завершення війни він хоче повернутися до звичайного життя — бути поруч із рідними та більше не рахувати дні за обстрілами, пораненнями й евакуаціями.

Міжнародний аеропорт Кишинева 3 жовтня знову призупинив роботу через повідомлення про можливе замінування. Пасажирів і працівників терміналу евакуювали, а реєстрацію на рейси тимчасово зупинили.

Сигнал про загрозу надійшов близько 15:08. На територію летовища прибули спеціалізовані підрозділи Міністерства внутрішніх справ Молдови, які розпочали перевірку.

Приблизно за годину обстеження завершили. Фахівці не виявили жодних підтверджень загрози, після чого доступ до терміналу відновили, а пасажирів повернули до процедур посадки.

Адміністрація аеропорту закликала пасажирів стежити за актуальною інформацією про свої рейси на онлайн-табло та через авіакомпанії, а також виконувати інструкції персоналу.

Це вже другий подібний випадок у Кишиневі за останні два дні. 2 жовтня аеропорт також евакуювали після повідомлення про можливу вибухівку. Тоді перевірка не виявила небезпечних предметів — інформація про замінування виявилася неправдивою.

МЗС Росії оголосило про висилку угорських дипломатів у відповідь на рішення Будапешта

Росія вирішила вислати групу угорських дипломатів у відповідь на рішення Угорщини видворити 10 співробітників російського диппредставництва.

До МЗС Росії викликали тимчасового повіреного у справах Угорщини Габора Гергіча та заявили йому «рішучий протест». У Москві повідомили, що угорські дипломати мають залишити Росію протягом двох тижнів. Точну кількість висланих співробітників не назвали.

Угорське МЗС заявило, що бере рішення Москви до відома. У Будапешті наголосили, що не прагнуть загострення дипломатичної напруженості, але не відмовляються від свого рішення щодо висилки російських дипломатів.

8 вересня Угорщина оголосила персонами нон ґрата 10 російських дипломатів. За словами угорської влади, вони займалися діяльністю, неприйнятною для дипломатів відповідно до Віденської конвенції.

Тоді речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва відповість на рішення Будапешта.

Окружний суд у Любліні засудив 28-річного Віталія С., якого звинуватили в підготовці підпалу митного складу в місті Хелм.

За даними слідства, чоловік зняв об’єкт на відео та передав замовнику інформацію про нього. За виконання завдання він отримав криптовалюту на суму близько 1,4 тис. злотих. Для вербування та передачі вказівок використовували Telegram.

Чоловіка також позбавили громадянських прав на дев’ять років і призначили штраф у 1,5 тис. злотих. Його затримали в серпні 2025 року.

За даними польських спецслужб, підготовку диверсії викрили до її здійснення. Вирок ще не набрав законної сили.

Президент США Дональд Трамп заявив, що чоловіки, яких британська поліція затримала поблизу авіабази RAF Fairford у графстві Глостершир, тривалий час перебували під наглядом американських і британських правоохоронців та, за його словами, планували завдати базі «великої шкоди».

Про це Трамп сказав журналістам 27 вересня дорогою до Чикаго. Його слова наводить ABC News.

“Арешт у Великій Британії був фантастичним. Працювати з Британією було неймовірно добре”, – сказав Трамп журналістам на льотному полі в штаті Іллінойс дорогою на гольф-турнір Presidents Cup у Чикаго, повідомляє Європейська правда.

За словами Трампа, правоохоронці «давно за ними спостерігали», після чого затримали підозрюваних.

«Ми розслідували їхню діяльність. Вони планували завдати великої шкоди нашій базі», — сказав президент США.

Британська поліція 27 вересня повідомила про затримання п’ятьох чоловіків поблизу RAF Fairford. Спочатку їх затримали за підозрою у правопорушеннях відповідно до британського законодавства про вибухові речовини. Згодом контртерористична поліція повідомила про підозру у підготовці терористичного акту.

Інцидент розпочався після повідомлення про три підозрілі автомобілі, які прямували в напрямку авіабази. У районі Whelford поліція встановила оточення, а армійська команда зі знешкодження вибухонебезпечних предметів почала огляд автомобілів. Із прилеглої території евакуювали близько 85 домогосподарств.

RAF Fairford використовується ВПС США. Цього року база була задіяна американськими силами під час операцій проти Ірану. Водночас британські правоохоронці не підтверджували зв’язку затриманих з Іраном і наразі не оголошували про встановлений мотив можливого нападу.

Розслідування триває. П’ятеро затриманих залишаються під вартою. Британська контртерористична поліція наголошує, що перебуває на ранній стадії встановлення всіх обставин справи.

Польща готова щороку витрачати $15 тисяч на утримання кожного американського військовослужбовця, якого розмістять на постійній військовій базі США на польській території. Також Варшава пропонує повністю покривати витрати на необхідну інфраструктуру.

Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський в інтерв’ю Радіо Свобода, пише “Європейська правда”.

Він уточнив, що всі витрати покриватимуть польські платники податків.

Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький зі свого боку заявляв, що питання створення бази вже вирішене, а майбутній об’єкт може отримати назву «Форт Трамп».

За його словами, польська та американська сторони зараз обговорюють різні варіанти реалізації плану щодо постійної присутності військ США. Серед питань — кількість військових, їхні можливості та можливі місця дислокації.

«Ми пропонуємо американським військам дуже особливі умови. Ми покриватимемо витрати на інфраструктуру. Ми також покриватимемо витрати на утримання кожного американського солдата, що дислокується в Польщі, у розмірі $15 тисяч на рік», — сказав Залевський.

Переговори Варшави та Вашингтона відбуваються на тлі перегляду США своєї військової присутності в Європі. Польська влада прагне закріпити постійне розміщення американських військових у країні.

У червні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш передав Пентагону офіційну пропозицію щодо створення нової постійної американської бази.

У вересні президент США Дональд Трамп заявив про «значний прогрес» у переговорах.

Тимур Турлов — мільярдер російського походження, який із жовтня 2022 року перебуває під санкціями України. Нині він балотується на посаду президента Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ) і запросив до своєї команди Михайла Подоляка — позаштатного радника Офісу президента. Турлов запропонував йому посаду віцепрезидента ФІДЕ, і Подоляк погодився обійняти її у разі перемоги Турлова.

Саме це спричинило скандал в Україні.

Федерація шахів України заявила, що Подолаяк немає ніякого відношення до шахів, ФШУ не підтримує кандидатуру Турлова, не давала йому дозволу делегувати українського представника до своєї команди і не уповноважувала Подоляка представляти Україну у ФІДЕ.

У ФШУ наголошують: за статутом ФІДЕ представника країни до керівних органів федерації має висувати національна шахова федерація. Тобто приватна домовленість між Турловим і Подоляком, укладена без участі ФШУ, не дає Подоляку права виступати від імені українських шахів і не має юридичної сили.

У федерації назвали ситуацію спробою рейдерського захоплення ФШУ та заявили про готовність захищати свої права в суді. Від Турлова і Подоляка вимагають спростувати домовленості.

Українська шахова спільнота звернулася з проханням взяти ситуацію під особистий контроль до Володимира Зеленського, очільника ОП Кирила Буданова, очільника уряду Сергія Корецького та міністра молоді і спорту Матвія Бідного.

Окреме питання — сам Турлов. Попри те, що у 2022 році він відмовився від російського громадянства та став громадянином Казахстану, Україна внесла його до санкційного списку восени того ж року. Санкції також стосуються пов’язаної з ним української структури Freedom Finance Ukraine.

Тепер напередодні виборів у ФІДЕ виникла ситуація, коли український посадовець погодився увійти до команди кандидата, якого українська шахова федерація не підтримує і який перебуває під санкціями України.

Вибори президента ФІДЕ мають відбутися 26 вересня в Самарканді. На цьому тлі ФШУ вже публічно виступила проти Турлова та вимагає припинити домовленості з Подоляком.