«А мнє, знаєш, как нєпріятно било”: Зеленський розмовляє з військовими про розведення

«А мнє, знаєш, как нєпріятно било, когда ви дєржалі ето в руках?»

Щоб зрозуміти, як подібні акції впливають на его Володимира Зеленського, варто згадати цей епізод його розмови з військовими про розведення і миру «в очах путіна».

От питання: навіщо він постійно викликає на себе ці мітинги своїми діями?

“Чорноморський кластер відкорковано 15 липня” – Мадяр

🔥”Чорноморський кластер операції СБС “МоЛоЧКа” відкорковано 15 липня до Дня Української Державності- Птахи СБС вже тут,” – повідомляє Мадяр.

Є 20 перших танкерів у ЧМ протягом першої ночі.

Він також підбив проміжну статистику.

Загальний рахунок морського бою за час операції з 06 по 15 липня склав 136 одиниць тіньового флоту рф:
•116 суден тіньового у Азовському морі (06-14 липня)
•20 суден у Чорному морі: 17 нафтових танкерів, 2 танкери-газовози, 1 буксир (15 липня).

«Дави його, блядь»: ВМС України знищили російський «Ізумруд», який у 2018 році брав участь у нападі на «Яни Капу»

Ну і хто кого «задавив»?

🔥Сьогодні ВМС України підтвердили знищення російського прикордонного сторожового корабля «Ізумруд» біля причальної стінки.

Саме цей корабель ФСБ РФ брав участь у нападі на українські кораблі в Керченській протоці 25 листопада 2018 року.

На відео — кадри того самого 2018 року. Видно український буксир «Яни Капу», який російський корабель «Дон» таранив під час атаки, а з іншого боку буксира — російський «Ізумруд», який разом з іншими кораблями ФСБ брав участь у блокуванні української групи.

Тоді з російського борту пролунала фраза, яка стала символом терористів рф: «Дави его, блядь».

Минуло майже вісім років. Тепер один із кораблів, які брали участь у нападі на українських моряків, знищений.

Щемко, символічно: українські військові на Єлисейських полях, українські пілоти в небі поруч із французькими. А в пам’яті — відмова Зеленського від проведення військового параду у 2019 році

Сьогодні, 14 липня 2026 року, країнські військові пройшли урочистим маршем Єлисейськими полями в Парижі під час військового параду до Дня взяття Бастилії. У параді брали участь військові з 35 країн коаліції, серед них — українські військовослужбовці. Володимир Зеленський був присутній на заході.
Ще один символічний момент, який говорить більше, ніж тисяча слів.

Небо над Парижем сьогодні об’єднало Україну та Францію: українські пілоти пролетіли поруч із французькими екіпажами під час урочистого авіапараду над Єлисейськими полями.

Для України це не просто красива картинка. Це демонстрація підтримки, партнерства і того, що українські військові сьогодні є частиною європейської безпекової історії.

Кадри, які хочеться переглядати знову.

Гарно, щемко, символічно.

Однак у пам’яті залишаються спогади, коли Володимир Зеленський у 2019 році дуже зневажливо поставився до щорічного традиційного військового параду на День Незалежності.

15 нових корит “тіньового флоту” за ніч. 105 суден за 8 діб — Мадяр

Підрозділи Сил безпілотних систем України продовжують операцію проти російського тіньового флоту. За словами командира СБС Роберта «Мадяра» Бровді, лише за ніч 13 липня українські безпілотники уразили 15 суден РФ.

Йдеться про 7 танкерів, 5 суховантажів, пором і два буксири. Загалом, за період із 6 до 13 липня, за повідомленням Мадяра, було завдано ударів по 105 плавзасобах російського тіньового флоту.

За його словами, операція «МоЛоЧКа» триватиме, поки тіньовий флот РФ не буде «занесений у Червону книгу Азовського моря». Також він заявив про ураження перевалочної інфраструктури окупованого Криму та обмеження руху через протоку.

Окремо Мадяр повідомив про результати операції «Кримський рубильник off»: у ніч проти 13 липня, за його даними, у Криму та на інших окупованих територіях були уражені 9 енергетичних об’єктів, а також елементи російської протиповітряної оборони — зокрема пускова установка С-400 «Тріумф», ЗРК «Тор» і два радіолокаційні комплекси.

Також, за його словами, за добу підрозділи СБС уразили 1725 цілей у тактичній глибині фронту.

«Птахи СБС» продовжують полювання на російські військові та логістичні об’єкти.

Перший в історії морський десант роботів: українські військові провели унікальну бойову операцію

Бійці 123-ї окремої бригади територіальної оборони вперше застосували наземний роботизований комплекс, доставивши його до окупованого берега Кінбурнського півострова за допомогою безпілотної морської платформи.

“Окупований рідний берег — Кінбурнський напрямок, частина нашого півдня, яка залишається в серці кожного миколаївця і кожного українця.и🔥 Вперше — НРК було доставлено керованою морською платформою, висаджено та застосовано для виконання бойового завдання” — зазначили у бригаді.

Після висадки робот виконав бойове завдання без безпосередньої участі військових на небезпечній ділянці. У бригаді зазначають, що це перша відома бойова місія такого формату.

Операцію реалізували під керівництвом командира 123-ї ОБр ТрО полковника Олега Макухи та за безпосередньої організації командира 1-го батальйону безпілотних систем майора Дениса Гіпіка.

У 123-й бригаді наголошують: поєднання морських безпілотних платформ і наземних роботизованих комплексів відкриває нові можливості для виконання бойових завдань там, де ризик для особового складу є надзвичайно високим.

123-тя ОБр ТрО продовжує розвивати роботизовані системи, які допомагають зберігати життя українських воїнів і формують нові підходи до ведення війни:

“Це не просто технічний експеримент. Це новий підхід до війни, де ризик для людини бере на себе машина. Це результат командирського бачення, системної підготовки, сміливості екіпажів і віри в те, що українська армія здатна не лише наздоганяти технології, а й створювати нові правила на полі бою.”

«Поляк у Польщі господар»: у Варшаві знову відбулася акція з антиукраїнськими гаслами

Лідер партії Гжегож Браун у своїх виступах повторював тези про нібито загрозу з боку України для Польщі та водночас висловлював позиції, які виправдовують або пом’якшують оцінку дій Росії. Подія стала черговим прикладом використання антиукраїнської риторики польськими радикальними політичними середовищами.

Цікаво порівняти це з Україною: в Україні ніколи не проводилися масові антипольські мітинги, не спалювали прапори Армії Крайової та не виходили на вулиці із закликами проти Польщі чи польського народу.

Після 6 років у ЗСУ пішов у СЗЧ і подався до Польщі, вже через три тижні пошкодував: боєць переплив через Тису і знову воює у «Хартії»

Роман родом з Івано-Франківщини. Строкову службу він проходив із 2019 року, а після початку повномасштабної війни виконував бойові завдання як піхотинець на різних напрямках — від Серебрянського лісу до Курської операції. За час служби має бойовий досвід, підтверджені результати ураження противника та знищений ворожий танк.

В’ятрович пояснює, чому юридичний термін «геноцид» не відповідає масштабу й характеру подій, які відбувалися на Волині

Поляки добре знають власну версію історичних подій і активно її відстоюють. Натомість в Україні лише частина суспільства знає повну історію польсько-українського протистояння, зокрема про трагедії українського населення. Саме ця нерівність у знаннях і пам’яті про минуле роками впливала на те, наскільки Україна могла захищати свою історичну позицію.

Український історик, публіцист, політик і громадський діяч Володимир В’ятрович у відео пояснює, чому юридичний термін «геноцид» не відповідає масштабу й характеру подій, які відбувалися на Волині, та чому історію цього періоду не можна розглядати лише через одну сторону конфлікту.

Проблема натовпу на прикладі сліз одного з учасників нападу у Львові (відео)

«Не знаю, що на мене найшло».

Саме так один із учасників нападу на військових у Львові пояснив свої дії зі сльозами на очах, визнаючи провину.

Але проблема значно глибша за одну фразу.

Натовп має дивовижну здатність вимикати критичне мислення. Людина перестає думати головою і починає жити стадним рефлексом: усі кричать — і я кричу, всі штовхають — і я штовхаю, всі перекидають машину — і я теж.

Сьогодні для частини суспільства ухилянство і «бурутьба» з ТЦК стали мало не модним трендом. Соцмережі аплодують, натовп підбурює, а відчуття особистої відповідальності розчиняється.

А потім приходить слідчий, суд і реальність. І раптом з’ясовується, що натовп уже розійшовся, лайки не допомагають, а відповідати доведеться особисто.

«Не знаю, що на мене найшло» — це не пояснення. Це наслідок життя за принципом «думати не треба, треба бути як усі». Це наслідок тренду у несвідомого натовпу, який заполонив воюючу країну.

“Я була носієм російської пропаганди”: як одне правильно поставлене питання знімає дурман рашизму

Хтось потрапив під вплив російської пропаганди. Зомбування, на жаль, стає неминучим в атмосфері терористичної пропаганди, коли людина перестає критично мислити й починає сприймати чужі наративи без перевірки.

Однак здорова людина, яка вміє читати та думати самостійно, здатна досить швидко позбутися цього інформаційного дурману.

Іноді достатньо одного єдиного правильно поставленого питання чи невеличкого завдання.

Фотосафарі від пілотів 414-ї ОВБр «Птахи Мадяра»

— мальовничі українські краєвиди;
— чудові крупні плани;
— незабутні емоції на обличчях «туристів»;
— фінальний кадр, після якого відгук залишити вже не вийде (дочекайтесь завершального кадру, воно того варте)

Камера не бреше. Особливо коли це FPV.

“Ми більше так не будемо”: вибачення молодиків зі Львова

У Львові ветеранська спільнота допомогла встановити осіб, які були причетні до конфліктів і сутичок із представниками ТЦК.

Серед учасників виявився військовослужбовець, який перебував у відпустці. Ветерани зустрілися з причетними та провели з ними розмову, щоб пояснити наслідки таких дій.

Повнолітній учасник заявив про готовність долучитися до лав ЗСУ, а неповнолітні публічно вибачилися за свою поведінку.

Також триває пошук людей, які застосовували силу та принижували військового.

Мода на ухилянтів

На жаль, складається враження, що хвиля зневаги до військових, яку активно розпалює російська пропаганда, уже дає свої наслідки. Коли в суспільстві зникає базова повага до тих, хто захищає країну, з’являються такі дикі ситуації.

Ще не так давно військовий у формі викликав повагу: люди дякували, прикладали руку до серця, розуміли ціну, яку хтось інший платить за їхню безпеку. Важливо повернути це відчуття — повага до захисників має бути нормою, а не винятком.