Харківський окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позови щодо перейменування проспекту Петра Григоренка в Харкові та відкрив провадження в двох адміністративних справах, – повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко раніше пояснював, що не існує механізму повернення старої назви вулиці, а назвати її так заново – заборонено Законом “Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”.

Український інститут національної пам’яті виступив із вимогою до “Харківського міського голови Геннадія Кернеса не підписувати рішення міської ради щодо перейменування проспекту Григоренка на Жукова”.

Петро Григоренко –  радянський генерал-майор і правозахисник. Він виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів, за що був розжалуваний у рядові в 1964 році.

Натомість, постать Георгія Жукова лишається неоднозначною в українській історії. Разом із титулом “маршала Перемоги” йому згадують українофобські вислови та дії, що призводили до даремних жертв з боку радянської армії у Другій світовій війні.#Декомунізація

Також на сайті УІНП повідомляють, що Генеральна прокуратура України зреагувала на звернення Українського інституту національної пам’яті щодо встановлення погруддя Жукову у Харкові. Матеріали справи скеровані у прокуратуру Харківської області для розгляду і порушення кримінального провадження.

Інститут просить перевірити обставини встановлення  у м. Харків 11 липня 2019 р. пам’ятника, присвяченого Георгію Жукову, порушити кримінальне провадження, забезпечити в межах компетенції проведення розслідування зазначених обставин та притягнення винних осіб до відповідальності. Також Інститут просить звернутися до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради та її виконавчих органів про зобов’язання демонтувати зазначений пам’ятник як такий, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму.   

16 липня 2019 вступає в дію закон про мову, який гарантує, що кожна людина в Україні може отримувати інформацію та послуги українською мовою в усіх публічних сферах. 
Закон визначає, як саме захищається право на українську мову в кожній публічній сфері, як громадянин може оскаржити порушення цього права і які санкції чекають на порушників. Крім того, він вносить зміни в 45 інших законів.

Українська мова визначається мовою міжетнічного спілкування, фактором єдності та національної безпеки України.

Кожен громадянин зобов’язаний володіти державною мовою, тож відмовка «по-украински не понимаю» більше не діятиме. Держава забезпечує кожному громадянину можливості для опанування мови в закладах освіти всіх рівнів, а також організовує безкоштовні курси української мови для дорослих.

При виконанні службових обов’язків мають використовувати українську президент, члени уряду, державних колегіальних органів, керівники держадміністрацій, правоохоронних органів, депутати, держслужбовці, судді, поліцейські, прокурори, адвокати, нотаріуси, викладачі та вчителі, медпрацівники та ін. особи. Для тих, хто вже працює на цих посадах, перевірок знання мови не передбачено, але громадяни можуть скаржитися на них у разі невиконання закону.

Держава гарантує кожному право на освіту українською мовою від садочка до університету. Українська є мовою не лише уроків чи лекцій, а всього освітнього процесу, причому, стосується це також і мистецьких та спортивних шкіл. В освіті з’являється реальний механізм оскарження порушень.

Заклади освіти можуть викладати частину предметів англійською чи іншими мовами ЄС відповідно до освітньої програми.

Важливе нововведення: викладання іноземної мови в закладах освіти і на курсах з вивчення іноземних мов здійснюється відповідною іноземною або державною мовою. Наприклад, англійську мають викладати або англійською, або українською, але ніяк не російською. Проте саму російську мову, звісно, можна вільно вивчати так само, як і будь-яку іншу.

У науці – українська й англійська.
Наукові видання публікуватимуться українською, англійською або іншими мовами ЄС. Наукові роботи можна буде публікувати та захищати українською або англійською. Так само українською або англійською можна буде проводити наукові конференції та інші заходи, при цьому ніхто не може бути позбавлений права використовувати українську мову під час будь-якого публічного наукового заходу.

Вітаємо, Україно, та закликаємо кожного громадянина втілювати цей закон на своєму робочому місці, в своєму житті! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Більше про закон читайте тут.