Жила собі російська режисерка, яка знімала кіно про російських воєнних злочинців. Приїхала вона з підмосковних Хімок до Цхінвалі на урочисту презентацію своєї чергової пропагандистсько-фашистської стрічки. Після гучної прем’єри, аплодисментів, букетів і патріотичних тостів вийшла «подихати свіжим повітрям» — і спокійно впала в річку.

Про політику через призму спорту. Роздуми Карла Волоха.

7 років тому, 20 травня 2019 року, відбулася інавгурація Володимира Зеленського.

Це шоу розгорталося просто посеред кривавої війни — під час втрат, болю й самопожертви воїнів, які щодня тримали лінію бойового зіткнення.

Позаду була героїчна оборона ДАПу. Герої, яким аплодували в залах НАТО, продовжували битися за Україну. Кіборг Марченко ще не знав, що йому вже готують ґрати. Бронежилети, закуплені воюючою Україною, згноять на складах, а весь київський гарнізон, як зізнався згодом Резніков, зустріне велику війну взимку 2022-го з одним-єдиним шоломом у резерві.

У Донецьку продовжувала працювати катівня «Ізоляція». Українські партизани вели запеклу боротьбу, розплачуючись життям. На українську новітню зброю чекало забуття, на заводи оборонки — запустіння. Відновлена система протиповітряної оборони не знала, що її роззброять напередодні вторгнення, а вилучені ДБР-клістрони перетворять на ритуальну ляльку для мешканців Офісу Президента.

Він прийшов із гаслами «перестати стріляти», «отстаньте от людей Донбасса», «пусть говорят на каком языке хотят».

Прийшов заявити про «мир в очах Путіна», грати роль «слуги народу». Годувати людей зрєліщами й обіцяти хліб в «економічному паспорті українця».

Прийшов — приспати суспільство. Роззброїти країну. І цинічно потоптатися по священній крові Захисників.

Шоу…

Шоу, від якого віяло могильним, льодяним холодом.

Поки московити нервово рахують вибухи й знімають «бавовну» на телефони, дещо вони вперто оминають у своїх сюжетах — уламки з емблемою Миротворця.

Роман Зайцев натяк зрозумів. Каже, за останні три місяці на болота полетіло вже близько 200 «птахів» із фірмовими привітами від Центру. Але трофеїв у кадрі досі немає.

Та, схоже, чекати він уміє професійно.

Триває збір по крихтам на заставу Андрію Єрмаку

За Андрія Єрмака внесли ще 9,8 млн грн застави. За даними «Схем», кошти надійшли від компанії «Міраліф», яку зареєстрували у 2023 році в Софіївській Борщагівці під Києвом.

Згодом було внесено ще 4 млн грн. Загальна сума на цей момент становить 58,8 млн грн, повідомили у ВАКС.

У суді зазначили, що понад половину суми — 30 млн грн — сплатив колишній тренер збірної України Сергій Ребров.

До визначеного судом розміру застави у 140 млн грн наразі не вистачає частини коштів.

Друга ніч в СІЗО сусіда невідомого Вови невпинно наближається.

Малюська просить не нагнітати.