За день до завершення 30-денного терміну для запровадження мит президент США Дональд Трамп підписав указ, яким відмовився від застосування мит проти Росії, передбачених законом про санкції проти РФ та Ірану. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на указ на сайті Білого дому.

▪️ Чому Трамп відмовився від мит?

Ці обмеження суперечили плану Трампа, оголошеному минулого тижня, співпрацювати з терористом №1 Путіним, щоб вивести російські запаси дизельного пального на світові ринки.

Як зазначає Bloomberg, масштабні мита на російські енергоносії могли завадити планам президента США знизити ціни на дизельне пальне у США напередодні проміжних виборів 3 листопада.

▪️ Що передбачав «закон Грема»?

Закон, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом у відповідь на вторгнення Росії в Україну, закріплював і розширював санкції проти Москви.

Документ, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом у відповідь на вторгнення Росії в Україну, передбачав:

500-відсоткові мита на російські товари;

100-відсоткові мита на товари з п’яти найбільших покупців російської нафти;

санкції проти численних російських компаній та ключових секторів економіки РФ.

Указ Трампа формально встановлює мита, але скасовує їх застосування. Водночас президент залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

▪️ Реакція у США

Рішення може викликати нову хвилю критики в Конгресі, зокрема серед республіканців. Крім того, воно дозволяє уникнути потенційного конфлікту з Китаєм, Індією та Туреччиною — найбільшими покупцями російських енергоносіїв.

▪️ Що передувало

17 вересня Конгрес США остаточно ухвалив закон H.R. 5334 про санкції проти Росії та Ірану.

19 вересня Трамп підписав закон, встановивши перший 30-денний термін для реалізації його положень — до 18 жовтня.

9 жовтня Мінфін США видав генеральну ліцензію № 135, яка дозволила операції з російським дизельним пальним.

14 жовтня 12 сенаторів від обох партій розкритикували домовленості з Москвою, назвали їх «зрадою народу України» та закликали скасувати ліцензію й повністю застосувати санкції.

16 жовтня 22 конгресмени від демократів і республіканців вимагали від Трампа негайно запровадити всі передбачені законом санкції проти РФ.

В Одесі чоловіка засудили за публікацію в Telegram даних про мобілізаційні заходи та оборонний блокпост. Інформація була доступна 2806 підписникам групи й охоплювала п’ять районів Одеси та Одеський район.

На початку лютого 2024 року чоловік публікував конкретні дати, години й місця роботи військовослужбовців ТЦК. За його словами, він хотів допомогти людям уникати зустрічей із ними, оскільки обурювався випадками силового затримання. Однак серед оприлюднених даних були й відомості про блокпост, що входив до системи кругового рубежу оборони Одеси. Інформація давала змогу визначити його розташування. Чи скористався нею противник, суд не встановив.

5 грудня 2024 року Приморський районний суд Одеси визнав чоловіка винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з дворічним іспитовим строком. Суд врахував визнання вини, каяття, сприяння слідству та добровільний внесок у розмірі 40 тисяч гривень на підтримку ЗСУ. Телефон, з якого публікували інформацію, постановили конфіскувати на потреби війська.

Шістьох засудили до реального ув’язнення. Найсуворіше покарання — 7 років і 1 місяць позбавлення волі. Ще двоє отримали по два роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення, а одному призначили п’ять років ув’язнення з іспитовим строком на два роки.

Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років обіймати посади в районних ТЦК та брати участь у мобілізаційних заходах.

Судовий розгляд щодо ще двох обвинувачених триває.

СБУ та Нацполіція затримали трьох організаторів шахрайської схеми, які облаштували кол-центр у квартирі багатоповерхівки. Справу розслідують за новою статтею Кримінального кодексу України. Це перший випадок її застосування.

Зловмисники знайомилися з потенційними жертвами через соцмережі та сайти знайомств. Для цього створювали фейкові акаунти жінок, а потім надсилали співрозмовникам шкідливі файли під виглядом фотографій дівчат.

Після відкриття таких файлів шахраї отримували віддалений доступ до пристроїв потерпілих. Це дозволяло їм діставатися конфіденційних даних, обходити двофакторний захист онлайн-банкінгу та викрадати гроші.

Викрадені кошти переводили в готівку через нелегальний обмінник, використовуючи криптовалюту.

Трьох організаторів затримали безпосередньо в кол-центрі. Їм повідомили про підозру в організації шахрайської групи, шахрайстві та несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних систем. За найтяжчими з інкримінованих злочинів передбачено до 12 років ув’язнення.

58 депутатів Європарламенту звернулися до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із вимогою захистити Міжнародний кримінальний суд від наслідків санкцій США. Вони наполягають, що Євросоюз має використати доступні правові механізми, аби обмеження Вашингтона не паралізували роботу суду.

У листі, про який повідомило Politico, євродепутати закликали Брюссель «чітко окреслити межу у відносинах з адміністрацією США».

Євродепутати назвали американські санкції «атакою іноземної держави на установу, розташовану на території ЄС, із використанням нашої власної фінансової системи» та закликали Брюссель задіяти механізми захисту Міжнародного кримінального суду.

На думку авторів звернення, американські санкції можуть відрізати МКС від доларової фінансової системи та значної частини технологічних послуг.

Для протидії обмеженням депутати пропонують застосувати Блокувальний регламент Євросоюзу. Цей механізм покликаний захистити європейські компанії від необхідності виконувати певні іноземні санкції. На його запуск, за пропозицією парламентарів, варто піти після завершення 180-денного перехідного періоду.

Раніше Єврокомісія висловила жаль через рішення Вашингтона запровадити санкції проти МКС. Україна також заявила про підтримку суду.

СБУ викрила ще одну мешканку столиці, яка фотографувала українську протиповітряну оборону та передавала знімки іншим людям. Згодом ці фото потрапили до російських пропагандистів, які використовували їх для виправдання ударів по Києву.

За даними слідства, жінка працює у клінінговій компанії. Позиції ППО вона зняла на телефон через лобове скло власного автомобіля під час поїздки містом. Світлини надіслала адміністратору місцевого Telegram-каналу та своїм знайомим.

Це вже третій подібний випадок у столиці, про який СБУ повідомила протягом тижня.

Жінці оголосили підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України — за незаконне поширення інформації про розташування українських військових.

Їй загрожує до восьми років позбавлення волі.

У СБУ вкотре нагадують: фотографії та відео з позиціями ППО, роботою української протиповітряної оборони й наслідками російських ударів можуть допомогти ворогу. Тому такі матеріали не можна публікувати в соцмережах чи пересилати іншим.

Будь-яке необережне фото може поставити під загрозу життя військових і цивільних.

Сили оборони України протягом вересня та на початку жовтня уразили вісім російських установок, які використовувалися для завдання балістичних ударів. Три з них були знищені, ще п’ять зазнали пошкоджень.

Про це 11 жовтня повідомив міністр оборони України Євгеній Хмара під час спілкування з журналістами, пише УП.

За його словами, удари по російських установках уже впливали на плани противника: в окремих випадках росіянам доводилося скасовувати або змінювати підготовлені балістичні атаки.

Водночас Україна стикається з нестачею ракет для систем протибалістичної оборони. Наявних ресурсів і потенційних поставок від партнерів поки недостатньо, щоб повністю нейтралізувати цю загрозу.

Міністр наголосив, що Україні необхідно шукати доступні запаси в країнах-партнерах, не покладаючись лише на тривалі процедури укладання нових контрактів.

За словами Хмари, для ефективної протидії балістичним атакам потрібні великі обсяги боєприпасів — десятки й сотні ракет, а не поодинокі партії.

На авіабазі Королівських ВПС «Молсворт» у графстві Кембриджшир затримали двох громадян Латвії, які, за даними поліції, незаконно проникли на територію військового об’єкта.

Інцидент стався після того, як під час патрулювання військові поліцейські виявили покинутий автомобіль неподалік бази. Згодом вони знайшли пошкоджену огорожу, через яку, ймовірно, і потрапили на територію об’єкта.

Чоловіків віком 36 та 32 роки затримали близько 2:00 у четвер. Обидва є громадянами Латвії, але проживають у Великій Британії.

Спочатку їм закидали незаконне проникнення на заборонену територію та умисне пошкодження майна. Після доставлення до поліцейського відділку їх затримали повторно — цього разу за підозрою у злочині за розділом 4 Закону Великої Британії про національну безпеку 2023 року. Йдеться про проникнення на заборонену територію з метою, яка може завдати шкоди Сполученому Королівству.

Наразі обидва чоловіки залишаються під вартою.

Розслідування очолює лондонський підрозділ поліції з боротьби з тероризмом. Його керівниця Гелен Фланаган заявила, що наразі немає підстав пов’язувати цей випадок із торішнім інцидентом на авіабазі Королівських ВПС у Фейрфорді.

Водночас затримання відбулося на тлі підвищеної уваги до безпеки британських військових об’єктів. Наприкінці вересня біля бази «Фейрфорд» у графстві Глостершир кількох людей затримали у справі про підготовку терористичного акту.

Після цього США вивели свої бомбардувальники з «Фейрфорда». Дональд Трамп пояснював рішення наявністю «певних загроз» для військового об’єкта.

Майже 800 тисяч гривень заробили на «інвалідності» учасники організованої групи на Волині. Поліція вже передала справу до суду.

За гроші фігуранти вигадували клієнтам «історії хвороб», оформлювали фальшиві медичні документи, організовували потрібні обстеження та навіть вносили неправдиві дані до електронної системи охорони здоров’я.

Схему, за даними поліції, організували підприємиця та колишній військовий. До справи вони залучили медсестру однієї з лікарень.

Клієнтів відправляли до “своїх” лікарів і медзакладів, де ті отримували необхідні висновки для безпідставного встановлення групи інвалідності.

Ціна питання залежала від запитів клієнта — від 1000 до 8000 доларів.

Обвинувальні акти щодо трьох учасників схеми вже скерували до суду. Їм інкримінують зловживання впливом та підкуп працівника установи, вчинені у складі організованої групи.

У Луцьку судитимуть п’ятьох посадовців одного з ліцеїв, яких обвинувачують в організації схеми з фіктивним працевлаштуванням 12 людей. За даними Нацполіції, на їхні рахунки нарахували та виплатили понад 1,7 млн грн зарплат і премій. Про це повідомили у Нацполіції.

До схеми були залучені директор ліцею, двоє його заступників, секретар та вчитель. Вони оформлювали на посади людей, які фактично не працювали в навчальному закладі та не виконували обов’язків асистентів учителів.

Ця історія стала відомою ще навесні, коли правоохоронці провели масштабні обшуки в Луцьку. 1 травня слідчі дії відбулися у міського голови Ігоря Поліщука, його брата Руслана та матері, яка працює заступницею директора одного з луцьких ліцеїв. Обшуки також проводилися у навчальному закладі та департаменті освіти міської ради. Тоді правоохоронці пов’язували слідчі дії зі схемою фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку для отримання відстрочки від мобілізації.