Святослав Паламар звернувся до правозахисників, держслужбовців і дипломатів:
“Про цей випадок мають знати всі: від США до Китаю. Вбивства українських військовополонених мають стати темою номер один у світових ЗМІ та на порядку денному міжнародних організацій. Лише розголос, тиск на росіян та повернення наших полонених додому можуть зупинити ці вбивства. Дійте.”
Нагадаємо, раніше в СБУ підтвердили, що оснастили свій морський дрон системою реактивного залпового вогню.
“Мене налякало, що хтось може зайти, все побачить і мене почнуть відкачувати. Щоб приховати всі сліди, я став пити свою кров. Не знаю, скільки я її випив… Спочатку мене вивертало, але я продовжував відсмоктувати, скільки зміг. Коли вже почало мерехтіти в очах і я не міг поворушити ногами і руками, то з останніх сил надряпав на стіні для дружини: «Квіточка, пробач!» І поруч написав цим бовдурам, що я не правосек. Це я ще пам’ятаю…” – розповідь Олександра.
У полоні Юрій Армаш став свідком жорстокого ставлення окупантів до українців, катування, зґвалтування неповнолітньої дівчини і багатьох жінок. У Новій Каховці він дізнався історії багатьох людей і як працює збудована росіянами система терору проти мирних місцевих мешканців. У тій катівні він зміг врятувати життя ув’язнених тим, що тільки було під рукою.
Російські фашисти створили табори смерті для українських військовополонених. Без розподілу на жінок і чоловіків українців б’ють, катують, знущаються над ними. Часто навіть не для отримання зізнань у тому, чого не робив/ла, а просто заради розваги москвинських нелюдів. Якщо військовополонений каже, що ще немає дітей, його цілеспрямовано б’ють по статевих органах, як кажуть російські нелюди, це “для запобігання дітонародженню”. Правозахисники при цьому не мають доступу до російських катівень на відміну від вільного доступу до місць утримання російських полонених в Україні.
Переможні емоції наших зенітників ні з чим не зрівняти.
Після доповіді «Повітряний простір — чистий, усі цілі знищені» емоцій ніхто не стримував… Уже пізніше ми дізнались, що серед цих цілей було 6 «Кинджалів». Думаю, такі ж емоції, як у нас, були і в країн-партнерів. Кращої реклами для виробників не придумаєш, їхній комплекс реалізував себе повною мірою, довів, що здатний знищувати цілі, які росіяни позиціонували неможливими для збиття, – ділиться враженнями Сергій Яременко.
Незаперечна істина для українців.
Коменти москвинських читачів ліберального російського ЗМІ. Що вже казати за відвертих навіжених російських фашистів. Характерним є те, що москвини, які на початку не підтримували війну, змінили свою точку зору і тепер навіжено бажають перемоги нацистській росії і поразки суверенній Україні. Найбільше їх бентежить те, що Україна чинить опір окупанту. Їх неабияк нервує допомога іноземних союзників, яка ламає плани агресора.
– Ми зайшли в наглу і кулеметники почали всіх косити. Ми заходили в хату і всіх вбивали: жінок, дітей, старих…- розповідає виродок.
– Ну правильно, чо! – відповідає бабуся фашиста.
Пошукова операція триває понад добу. На місці трагедії досі чути крики людей з-під завалів.
Особисте бачення війни Валерія Залужного в інтерв’ю від 3 грудня 2022 року.
Окупант, однак, не був обурений або здивований діями своїх товаришів по службі – його більше хвилювало те, що військовим “другої армії світу” у грудні все ж таки видали зимові берці, але вони виявилися незручними. “Незграбні, як лижні черевики”, – скаржився росіянин.
Слова десантника, емоції Воїна: “Ви не уявляєте, як я пишаюсь, що я – українець! … Буде дуже важко, але точно не буде соромно”.
Ми вб’ємо їх усіх!
Поліцейські задокументували, що один із них разом із поки не встановленим російським військовим-гвалтівником, познущалися з вагітної жінки, внаслідок чого вона втратила дитину.
