Хто зрозумів, той поняв.

Колишніх керівників країни можна розділити на три категорії. Хтось зник з політичного обрію. Інші спорадично сигналізують про діяльність. Є й ті, хто повідомляє про систематичну допомогу армії та міжнародну діяльність.

“Того тижня були сильні допити і тортури, речі, які, як я думав, трапляються лише в кіно.”

Вдумайтеся, захоплення Донбасу, руйнування його економіки, мільйонів біженців, тисяч жертв та повномасштабної війни могло й не бути, якби місцева донецька влада та бізнес-еліта не зрадили народ та країну. При цьому за свою зраду вони не понесли жодного покарання. Вони всі мешкали в Києві і потім знову відродилися в «опзж» та інших проросійських партіях, залишки яких досі перебувають у владних кабінетах України.

Був час і натхнення поритися у соцмережах. Назбирав купу приємних дописів про Миротворець. Звернув увагу, що все це пишуть українсько-московитським суржиком. І чомусь я не здивований.

За наводкою одного зі зрадників з числа керівників міста, Микола Маслій був викрадений на організованому ним мітингу проти розв’язаної росією війни та вивезений російсько-фашистськими загарбниками у невідомому напрямку.
Це відбувалося на очах великої кількості людей, що були присутні на тому мітингу.
Велике прохання всім, хто має будь-яку достовірну інформацію будь-якої давнини, надати її на нашу [email protected] , а ми передамо її близьким та друзям Миколи Маслія.

Завжди цікаво чути ЖИВУ розмову. Не одним написану, іншим прочитану із суфлера, а ЖИВІ думки. Бо ж Україна понад усе, а не кіно першочергово, правда ж?

Але ми всі розуміємо, що таких злочинів набагато більш. Це — складна робота.

Українські засоби масової інформації нам не допомагають так, як російські т. зв. ЗМІ.
Більше того, українські нас недолюблюють, а москвинські пропагандони без нас жити не можуть, бояться і люблять до безтями.

Зібрали з мережі жарти українців про Залужного. Бо вигадувати меми про Верховного Головнокомандувача Збройних сил України можемо лише ми. Примітно, що російські фашисти остерігаються скалозубити в сторону Залужного, так, як вони це роблять без гальм щодо Зеленського.

“Найпитомішою рисою московської національної вдачі є ЖОРСТОКІСТЬ, і то жорстокість садистична. Кажу не про окремі вибухи жорстокості, а про психіку, про душу народну.”
(М. Горький. «Русская жестокость»).

Їх було знайдено у різних місцях області. Кому вони належать – встановлюють правоохоронці.