Польща була змушена евакуювати людей із двох прикордонних переходів через російські удари по Україні поблизу польського кордону.

Про це 24 вересня заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час пресконференції у Варшаві. Йдеться про переходи в Дорогуську та Зосині, які сполучають Польщу з українськими пунктами пропуску «Ягодин» та «Устилуг».

За інформацією польської прикордонної служби, роботу двох переходів тимчасово призупиняли двічі протягом дня через повітряну загрозу, пов’язану з російськими атаками по території України. Після завершення загрози пропуск через кордон відновлювали.

Туск заявив, що російські удари знову відбулися неподалік від польського кордону, через що Варшаві довелося вживати заходів безпеки безпосередньо на своїй території.

Польський уряд також посилював заходи безпеки в прикордонних регіонах. У Люблінському та Підкарпатському воєводствах мешканці отримували попередження про загрозу, а польська військова авіація здійснювала патрулювання повітряного простору.

За даними польського телеканалу TVP Info, друге закриття переходів у Дорогуську та Зосині тривало близько 30 хвилин — із 11:30 до 12:00. Після цього обидва пункти знову запрацювали у штатному режимі.

Російські атаки по Україні 24 вересня відбувалися на тлі масштабного повітряного удару. Українські Повітряні сили повідомляли про застосування Росією ракет і сотень ударних безпілотників. Частина атак була спрямована по західних регіонах України, зокрема територіях поблизу польського кордону.

Для Польщі ситуація має безпосереднє безпекове значення, оскільки російські удари вже неодноразово відбувалися неподалік її території. Польська влада через це посилює контроль і готовність на східному кордоні.

Служба безпеки України затримала на Волині колишню головну бухгалтерку підприємства з Луганської області, яку підозрюють у співпраці з окупаційною владою та фінансуванні держави-агресора. Колаборантка близько трьох років перебувала в розшуку.

За матеріалами слідства, після окупації частини Луганщини підприємство, де вона працювала, перейшло під контроль представників незаконних формувань. Завод спеціалізувався на виробництві обладнання для вугільної промисловості та, за даними СБУ, постачав свою продукцію російським шахтам.

Правоохоронці встановили, що у 2015 році фігурантка брала участь у так званій «перереєстрації» підприємства в окупаційних органах юстиції. Після цього виробництво продовжило працювати за російськими правилами, а частина отриманих коштів надходила до бюджету РФ у вигляді податкових платежів.

За даними слідства, з вересня 2016 року до січня 2020 року жінка перерахувала до російського бюджету кошти на суму понад 1,5 млн грн у гривневому еквіваленті.

СБУ також встановила, що підозрювана діяла не сама. За версією слідства, вона входила до організованої групи, до якої також належали власник підприємства, який раніше був так званим «депутатом народної ради ЛНР», та двоє осіб, які по черзі виконували обов’язки «генеральних директорів» захопленого заводу.

Ще у 2023 році слідчі СБУ заочно повідомили учасникам групи про підозру за ч. 4 ст. 110-2 Кримінального кодексу України — фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України, вчинене організованою групою.

Після завершення досудового розслідування матеріали справи передали до суду. Фігурантів, зокрема колишню головну бухгалтерку, оголосили в розшук.

Жінку затримали, коли вона приїхала до однієї із західних областей України у власних справах. Наразі вона перебуває під вартою.

Підозрюваній загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Підстав очікувати, що Росія найближчим часом розпочне війну проти НАТО, Естонії чи інших країн Балтії, наразі немає. Про це заявив канцлер МЗС Естонії Йонатан Всевіов.

За його словами, останні повідомлення про нібито підготовку Москви до швидкого нападу на країни НАТО є безпідставними. Водночас це не означає, що загроза з боку Росії зникла: Всевіов наголосив, що Москва залишається стратегічною загрозою для Європи та прагне змінити європейський безпековий порядок.

Естонський дипломат закликав західні країни не піддаватися паніці, а зосередитися на практичній підготовці — посиленні оборони, готовності військ та здатності союзників діяти спільно.

«Давайте подумаємо, що ми можемо зробити», — зазначив Всевіов.

Його заява пролунала на тлі активних дискусій у Європі щодо можливого російського нападу на країни Балтії. В Естонії наголошують, що стежитимуть за ситуацією та реагуватимуть на реальні зміни у рівні загрози.

Нагадаємо, Росія з 16 вересня на десять днів запровадила комендантський режим у двох районах, розташованих біля кордону з Естонією в районі Нарви.

Країна-агресор Росія продовжує провокації проти країн НАТО. Цього разу російський військовий гелікоптер порушив повітряний простір Польщі, зайшовши з боку Калінінградської області.

Російський військовий гелікоптер Мі-8 у середу, 23 вересня, короткочасно перетнув повітряний кордон Польщі з боку Калінінградської області.

За даними оперативного командування ЗС Польщі, інцидент стався о 11:08 поблизу Бранево. Гелікоптер заглибився приблизно на 300 метрів у польський повітряний простір і перебував там близько 42 секунд.

Польські військові зафіксували політ російського борту за допомогою радіолокаційних систем. У відповідь у повітря підняли винищувачі, а наземні підрозділи та засоби протиповітряної оборони привели в готовність.

Нагадаємо, польський F-16 ледь не відкрив вогонь по українському МіГ-29, який відбивав російську атаку, заявили тиждень тому у Польщі. Оперативний командувач Збройних сил Польщі генерал-майор Іренеуш Новак тоді сказав, що якби український пілот відволікся на 30 секунд, «він би порушив польський повітряний простір, і нам, можливо, довелося б вирішувати, чи відкривати по ньому вогонь».

У польському командуванні припустили, що обставини інциденту можуть свідчити про чергову перевірку Росією готовності польської системи протиповітряної оборони.

У ЗС Польщі наголосили, що повітряний простір країни перебуває під цілодобовим контролем, а підрозділи ППО залишаються у постійній готовності.

Суд призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна чоловікові, який одночасно виконував завдання російських та білоруських спецслужб. Його затримали співробітники СБУ у грудні 2025 року в Києві.

Слідство встановило, що агент збирав інформацію про розташування українських військових на замовлення білоруських спецслужб. Паралельно він передавав російським кураторам дані для коригування ракетних і дронових ударів по енергетичних об’єктах столиці.

Одним із таких об’єктів стала київська ТЕЦ. Чоловік облаштував у власній квартирі позицію для спостереження за територією підприємства, звідки стежив за його периметром.

Крім того, агент виходив безпосередньо до енергооб’єкта та проводив там додаткову розвідку. Зокрема, його цікавив технічний стан ТЕЦ після попередніх російських атак по Києву.

За матеріалами справи, зрадник працював різноробочим на будівництві укриття для однієї зі столичних шкіл. Саме через Telegram-канали він потрапив у поле зору представників російських і білоруських спецслужб та погодився виконувати їхні завдання.

Після завершення співпраці чоловік планував залишити Україну. Він заздалегідь зібрав тактичний рюкзак із необхідними речами та готувався нелегально перетнути кордон у напрямку Росії.

Однак здійснити задум йому не вдалося. Співробітники СБУ затримали агента за місцем проживання в Києві.

20-річну мешканку Калуша засудили до 6 років ув’язнення за підпал автомобілів двох ветеранів російсько-української війни. Окрім 6 років ув’язнення, засуджена має виплатити потерпілим 762,7 тисячі гривень компенсації та майже 46 тисяч гривень витрат на експертизи.

За матеріалами справи, у лютому дівчина облила бензином та підпалила спочатку Opel Vivaro, а через два дні — Volkswagen Transporter. За виконання цих завдань їй обіцяли 30 тисяч гривень. Координатор із Telegram надсилав їй гроші на пальне, адреси та фото автомобілів, а підпали вона мала фіксувати на відео.

Обіцяних грошей дівчина так і не отримала. Після другого підпалу її намагалися вивезти до Львова, а згодом обіцяли нові документи в Києві. Коли вона відмовилася виконувати наступні завдання, за словами обвинуваченої, її почали шантажувати.

14 лютого дівчину затримала СБУ. У суді вона визнала провину та попросила вибачення у потерпілих.

Вирок ще може бути оскаржений в апеляції.

У Рівному контррозвідники СБУ зірвали підготовку вибуху біля державної установи. Російський агент намагався закласти саморобний вибуховий пристрій у сміттєвому контейнері неподалік адмінбудівлі.

За даними слідства, після встановлення вибухівки чоловік повідомив про виконану роботу російському куратору через месенджер. План окупантів полягав у тому, щоб дистанційно підірвати пристрій у годину пік — таким чином вони розраховували спричинити якомога більше жертв серед цивільних.

Правоохоронці встигли втрутитися до того, як вибухівку активували. Агента затримали, коли він намагався залишити місце запланованого теракту. Саморобний пристрій вилучили та знешкодили.

Слідство встановило, що затриманий працював кур’єром місцевої служби доставки. Російські спецслужби завербували його через Telegram-канали, де пропонували швидкий заробіток.

Використовуючи роботу кур’єра як прикриття, чоловік пересувався містом на мопеді, фотографував території біля державних об’єктів і передавав знімки своєму куратору. Так він допомагав російській стороні визначити місце для майбутнього теракту.

Згодом куратор передав агенту координати схрону. Звідти той забрав вибуховий пристрій із дистанційним способом активації та доставив його до визначеного місця.

Під час обшуку у затриманого вилучили телефон із фотографіями об’єктів, які він збирав для російської спецслужби, а також листування з куратором.

Організатором групи був житель Обухівського району Київської області. Російські спецслужби звернули на нього увагу після антиукраїнських дописів у чатах Telegram-каналів. Після вербування він залучив до роботи на агресора свого брата та ще одного родича.

За завданням кураторів вони підпалили обладнання на чотирьох електропідстанціях у столичному регіоні. Наступною ціллю мав стати вантажний потяг «Укрзалізниці» на Київщині — агенти готували диверсію, щоб пустити його з рейок.

Затримати всіх трьох СБУ вдалося ще до того, як вони встигли здійснити цю диверсію.

Під час обшуків у них знайшли сім пістолетів із набоями, бойові гранати, наркотики та телефони з доказами зв’язку з фсб.

ФСБ готувала кілерку до замаху на громадського діяча: жінку навчили конспірації та стрільби, закинули в Україну через Білорусію. В Києві вона змінювала готелі, а виходячи з номеру залишала мітки на дверях, щоб перевіряти, чи не зайшов хтось сторонній.

Із 16 до 26 вересня ФСБ обмежила пересування та перебування людей у прикордонних районах Кінгісепп і Сланці Ленінградської області.

У п’ятикілометровій зоні вздовж кордону вночі заборонено перебувати за межами населених пунктів, зокрема в автомобілях. Також тимчасово заборонили полювання та пересування малих суден на окремій ділянці Нарви.

Російська сторона пояснює обмеження необхідністю посилити охорону державного кордону.

Водночас естонська прикордонна служба заявляє, що безпосередньої загрози для Естонії наразі не бачить. Оцінка безпекової ситуації в країні залишається незмінною.

За даними молдовського Центру стратегічних комунікацій та протидії дезінформації, з січня 2026 року йдеться вже про 39 випадків несанкціонованого прольоту дронів над територією країни.

Для порівняння:

у 2022 році таких випадків було 4,

у 2023-му — 6,

у 2024-му — 10,

а за весь 2025 рік — 17.

У Stratcom також заявляють, що після таких інцидентів запускаються інформаційні кампанії, спрямовані на вплив на молдовське суспільство — зокрема на посилення страху, недовіри до влади та настроїв проти підтримки України й європейського курсу Молдови.

Тим часом лише в ніч на 21 вересня молдовське Міноборони повідомило про чергове порушення повітряного простору невідомим об’єктом. Тієї ж ночі Румунія піднімала винищувачі через повітряну ціль поблизу свого кордону.

А 18 вересня неподалік Кишинева поліція виявила уламки дрона.

Показник у 39 випадків за неповний рік на тлі попередніх років виглядає особливо показово.