Фігурантами провадження є двоє рядових 128-ї окремої мотострілецької бригади 44-ї армії корпусу ленінградського військового округу окупаційних сил РФ.

Наприкінці березня 2026 року російські фашисти незаконно перетнули український кордон та зайшли до Вовчанських Хуторів Чугуївського району. Один із місцевих приватних будинків вони облаштували під місце проживання.

Через кілька днів на подвір’ї опинився 60-річний чоловік. Він прийшов туди у пошуках їжі для своєї тяжкохворої матері, яка через стан здоров’я не могла самостійно встати з ліжка.

Окупанти затримали цивільного. Щоб він не намагався втекти, йому пригрозили розстрілом, після чого силоміць зачинили чоловіка в погребі.

У приміщенні не було електрики, опалення та належних санітарних умов. Їжу полоненому давали максимум раз на добу, а в окремі дні він залишався взагалі без харчування.

У таких умовах чоловіка утримували 36 днів.

За цей час його мати залишалася сама без належної допомоги. Жінка померла, так і не дочекавшись повернення сина.

11 травня 2026 року українські військові взяли обох російських військовослужбовців у полон. Після цього їм оголосили про підозру у жорстокому поводженні з цивільним населенням та інших порушеннях законів і звичаїв війни.

Наразі розслідування завершене. Російські військові перебувають у слідчому ізоляторі як військовополонені.

Німецькі правоохоронці за перші місяці 2026 року зафіксували сотні інцидентів, які можуть бути пов’язані з диверсійною та шпигунською діяльністю. Особливу увагу силовиків привертають підозрілі безпілотники, що регулярно з’являються поблизу військових об’єктів та критичної інфраструктури.

Про це повідомляє Süddeutsche Zeitung із посиланням на конфіденційний звіт Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини (BKA).

Майже 750 випадків із дронами

За даними документа, німецькі служби безпеки зареєстрували 747 випадків появи підозрілих безпілотників.

Загалом зафіксовано 1068 прольотів дронів над:

військовими базами;

об’єктами критичної інфраструктури;

підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Встановити операторів безпілотників правоохоронцям поки що вдається лише в поодиноких випадках.

Один із таких епізодів стався в липні в Баварії. Там затримали громадянина Молдови, якого підозрюють у стеженні за підприємством оборонного концерну KNDS за допомогою дрона. Слідчі вважають, що чоловік міг виконувати завдання російських спецслужб.

Сотні шпигунських інцидентів

Окремий блок звіту стосується шпигунської діяльності. Загалом поліція Німеччини нарахувала 112 правопорушень, пов’язаних зі шпигунством.

Серед них:

понад 60 випадків незаконної фото- та відеозйомки військових об’єктів або техніки;

26 інцидентів, де є підозра щодо агентурної діяльності для підготовки диверсій;

24 кримінальні провадження за підозрою у шпигунстві, відкриті Генеральною прокуратурою Німеччини та прокуратурами федеральних земель;

приблизно половина цих проваджень стосується кібератак;

ще 40 справ щодо можливого кібершпигунства перебувають на стадії розслідування.

Найбільше випадків можливої агентурної діяльності зафіксували у чотирьох федеральних землях: Бранденбурзі — 23, Північному Рейні-Вестфалії — 21, Шлезвіг-Гольштейні — 21 та Нижній Саксонії — 15.

Загалом від початку року німецькі правоохоронці зареєстрували понад 165 ймовірних диверсій.

Напад біля газового заводу

У звіті також наведено конкретний випадок у Нижній Саксонії. 9 серпня поблизу газопереробного підприємства в Гросенкнетені охоронець спробував знайти операторів безпілотників, яких помітили над об’єктом.

Біля огорожі він виявив двох невідомих чоловіків у балаклавах. Вони напали на охоронця, вдарили його головою об капот автомобіля та втекли. Знайти нападників правоохоронцям поки не вдалося.

Німеччина вже стикалася з подібними атаками

Нові випадки вписуються в низку інцидентів останніх років.

У квітні 2024 року в Баварії затримали двох агентів із російсько-німецьким громадянством. Їх підозрювали у спостереженні за американськими військовими об’єктами та підготовці атак на маршрути доставки військової допомоги Україні.

У липні 2024 року на вантажному терміналі DHL в аеропорту Лейпцига загорілася посилка. Німецькі спецслужби згодом заявили, що інцидент міг призвести до катастрофи вантажного літака, якби його виліт не затримався.

Влітку 2026 року правоохоронці розслідували ще кілька підозрілих випадків. У липні пожежа на залізничній лінії між Дюссельдорфом і Кельном пошкодила сигнальні кабелі та спричинила зупинку руху поїздів. Слідство розглядає версію диверсії.

А 4 серпня поблизу аеропорту «Лейпциг/Галле» виявили дрон із вибухівкою неподалік українського вантажного літака «Антонов». Загалом у районі аеропорту помітили три безпілотники. Зібрані докази, за даними німецьких правоохоронців, вказують на можливу спробу Росії атакувати літаки.

Від початку 2026 року за матеріалами внутрішньої безпеки СБУ розпочали 186 кримінальних проваджень. Про підозру повідомили 151 особі, серед яких 48 — чинні або колишні посадовці СБУ.

Лише протягом останнього тижня правоохоронці викрили п’ять злочинів, пов’язаних із передачею ворогу службової інформації, шпигунством та іншими правопорушеннями.

Зокрема, на Одещині викрили співробітника СБУ, якого російські спецслужби завербували для передачі секретних даних про військовослужбовців Сил оборони та правоохоронців.

На Київщині затримали нотаріуса, яка, за даними слідства, використовувала державні інформаційні ресурси для пошуку відомостей про співробітників СБУ, після чого передавала ці дані громадянам РФ, пов’язаним із російськими спецслужбами.

Ще одного співробітника СБУ викрили на Житомирщині. Його підозрюють у передачі стороннім особам інформації з баз даних правоохоронних органів України.

На Київщині також затримали чоловіка, який продавав військовозобов’язаним підроблені посвідчення, схожі на документи СБУ.

А на Закарпатті внутрішня безпека СБУ спільно з ДБР повідомила про підозру двом чинним співробітникам Служби. За версією слідства, вони організували незаконне переправлення через державний кордон чоловіків призовного віку поза офіційними пунктами пропуску.

Фігурантам інкримінують, зокрема, державну зраду, шпигунство, незаконне переправлення людей через кордон, порушення недоторканності приватного життя та одержання неправомірної вигоди.

Залежно від кваліфікації злочинів їм може загрожувати до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У польському місті Скаржисько-Каменна вночі сталася пожежа на підприємстві WB Electronics, яке виробляє компоненти для безпілотників, що використовуються польськими та українськими військовими.

Займання виникло близько 00:23 у ніч на 31 серпня. На момент пожежі завод не працював, ніхто не постраждав. За даними пожежників, займання не було масштабним, а його ліквідація тривала близько двох годин.

Водночас обставини події викликали підозри. За інформацією польських ЗМІ, система охорони зафіксувала невідомого чоловіка в балаклаві, який, імовірно, потрапив на територію підприємства через огорожу.

Неподалік заводу правоохоронці виявили рюкзак і толстовку. На місці працювали поліцейські, кінолог зі службовим собакою та дрон із тепловізором.

Правоохоронці не виключають версію навмисного підпалу. Наразі триває перевірка обставин пожежі та пошук людини, яку зафіксували камери.

Саме так російська агресія переноситься в український тил — за гроші російських замовників, через тиск на військових, пошкодження їхнього майна, залякування родин і спроби послабити роботу структур, які забезпечують обороноздатність країни. У цій справі реалізувати задум повністю не вдалося, оскільки залучений до підпалів чоловік звернувся до правоохоронців і надалі діяв під їхнім контролем.

Мукачівський міськрайонний суд виніс вирок двом чоловікам, яких визнали учасниками організованої групи, що планувала атаки на майно військовослужбовців ТЦК та СП на Закарпатті.

Група сформувалася в липні 2024 року. Її учасники, за версією слідства, отримували завдання від невстановлених осіб, пов’язаних із Росією. Вони мали знаходити інформацію про військових ТЦК, їхні автомобілі та житло, організовувати підпали, записувати відео як підтвердження виконаної роботи й отримувати за це гроші.

Один із засуджених координував діяльність групи, контролював фінансові розрахунки та передавав замовникам відеозвіти. Інший займався пошуком виконавця, повідомляв йому адреси та цілі й передавав винагороду.

Правоохоронцям вдалося зірвати реалізацію плану після того, як потенційний виконавець сам звернувся до них. Надалі він діяв під контролем поліції, а заплановані підпали фактично імітувалися.

Наприкінці липня організатори отримали перелік із 11 військовослужбовців ТЦК та СП, майно яких планували атакувати. На початку серпня контрольований правоохоронцями виконавець кілька разів імітував підпали автомобілів та дверей квартири. За виконані, як вважали замовники, завдання учасники отримали криптовалютні перекази — 650 та 1000 USDT. За наступний підпал їм обіцяли 16 тисяч гривень.

Згодом двох організаторів затримали. Слідство встановило, що їхні плани не обмежувалися Закарпаттям — у подальшому вони хотіли поширити подібну діяльність на інші регіони та Київ.

У суді обидва чоловіки визнали провину. Один із них заявив, що погодився на участь у схемі через погрози знайомого, якому заборгував гроші. Інший підтвердив свою роль у пошуку виконавця та передачі йому інформації про цілі.

Суд визнав обох винними у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та замаху на умисне пошкодження майна шляхом підпалу, вчинених організованою групою.

Один із засуджених отримав 5 років і 1 місяць ув’язнення. Другому призначили 5 років позбавлення волі, однак звільнили від фактичного відбування покарання з випробувальним строком на три роки.

Під час призначення покарання суд врахував, зокрема, відсутність попередніх судимостей, позитивну характеристику та те, що чоловік сам виховує малолітню дитину. Також він добровільно перерахував 100 тисяч гривень на потреби ЗСУ.

Один із засуджених — безробітний житель Дружківки. Він входив до агентурної мережі з чотирьох осіб та координував збір інформації про позиції Сил оборони на Краматорському напрямку. Його спільники обходили місцевість, знаходили українські військові об’єкти та передавали йому їхні координати.

Інший агент — мешканець Краматорська, який працював водієм таксі. Використовуючи роботу як прикриття, він стежив за місцями дислокації українських військових і передавав зібрані дані російським кураторам. Отриману інформацію ворог планував використати для підготовки нових артилерійських ударів і наступальних дій на сході України.

Контррозвідники СБУ затримали обох зловмисників: одного у квітні 2025 року, іншого разом із трьома спільниками — у вересні того ж року.

ічна лікарка з Нідерландів приїхала на практику до Харкова — і побачила реалії війни, яких ніколи не зустрічала у своїй країні. Найбільше її вразив масштаб роботи військового шпиталю: над одним пораненим тут можуть працювати одразу кілька хірургів, евакуація до лікарні часом займає тижні, а за один день медики проводять близько 50 складних операцій.

26-річна лікарка-інтернка Фредерік Роукенс із Нідерландів приїхала до Харкова на практику у військовий шпиталь. Це вже її третій приїзд в Україну за рік: раніше вона допомагала як волонтерка, привозячи машини швидкої допомоги з Амстердама, а цього разу працює в реанімації.

Харківський військовий шпиталь приймає одних із найважчих поранених із Харківської та Донецької областей. Після початку повномасштабної війни навантаження на нього зросло на 350%. За добу тут проводять близько 50 складних операцій.

Під час практики Фредерік побачила випадки, з якими раніше не стикалася. В одного пораненого можуть бути пошкоджені одразу кілька органів, тому над пацієнтом одночасно працюють кілька хірургів.

“Рівень медичної допомоги, який надається тут, і ексклюзивність цієї допомоги для всієї Європи неповторні. На жаль, наша країна дуже добре розвивається в медицині, тому що, як ще колись сказав Пірогов, під час війни виграє тільки медицина”, – каже начальниця відділення Ірина Ляшенко.

Особливо вразили лікарку умови евакуації. Через небезпеку гелікоптери до шпиталю не літають, тому поранені можуть чекати на допомогу дуже довго — іноді кілька днів або навіть тижнів. Відомі випадки, коли люди чекали евакуації з турнікетом на нозі 36 діб.

“Це не зовсім те, з чим я стикалася в Нідерландах. І я думаю, що там я такого ніколи не побачу. Я дуже багато навчилася, спостерігаючи за роботою лікарів тут. Найбільше мене вразило те, що попри весь стрес, напруження і величезну кількість важких пацієнтів вони залишаються такими спокійними”, – розповідає Фредерік.

Після завершення інтернатури Фредерік планує стати лікаркою загальної практики, але досвід у харківській реанімації змусив її замислитися про спеціалізацію з анестезіології.

Вона також говорить про те, як у Європі люди поступово звикають до новин про війну в Україні. На її думку, цього не можна допустити.

“Мені здається, оскільки війна триває 4,5 роки, багато людей звикли до новин про війну, про Україну та про втрати. Але я не думаю, що до цього можна звикати. Для вас це й досі щоденна реальність. Люди не мають права забувати про це. Найменше, що вони можуть зробити, — слухати ваші історії”, – каже вона.

Фредерік планує повернутися в Україну ще раз наступного року. Вона сподівається, що до того часу війна вже завершиться.