Молдова залишається серед пріоритетних напрямів Росії

Путін не відмовився від планів щодо просування на півдні України. Одним із можливих стратегічних завдань для Росії є захоплення українських територій, яке дозволило б створити наземне сполучення у напрямку Молдови.

Інтерес Москви до Молдови значною мірою пояснюється її географічним положенням. Країна розташована між Україною та Румунією, яка є одночасно членом НАТО та ЄС.

Якщо Росії вдалося б встановити контроль над Молдовою, її територія могла б використовуватися для подальшого військового та політичного тиску на Україну, а також на держави Європейського Союзу та НАТО.

55-річна мешканка Закарпаття організувала схему незаконного переправлення чоловіків за кордон. Серед її «клієнтів» були військовозобов’язані та чинні військовослужбовці. За незаконний виїзд до Словаччини учасники схеми просили від 6 до 32 тисяч доларів.

Окремо група пропонувала допомогу військовослужбовцям, які хотіли залишити місця служби. Для цього ділки намагалися домовлятися зі службовцями військових частин про сприяння у незаконному вибутті мобілізованих, після чого мали доставити їх до кордону та переправити в одну з країн ЄС.
В одному з випадків за переправлення військового учасники схеми погодилися отримати $18 тисяч. Чоловіка, який раніше самовільно залишив військову частину, привезли з Івано-Франківщини до Ужгорода та поселили в орендованій квартирі. Згодом його разом із водіями затримали неподалік державного кордону.
Ще в одному епізоді фігурант передав військовослужбовцю $1000 за сприяння у виведенні мобілізованого солдата з військової частини. Після цього солдата мали доправити до кордону та переправити до Словаччини. Вартість усього маршруту становила $32 тисячі. Реалізувати задум не встигли — правоохоронці затримали учасника схеми.

За даними слідства, один із фігурантів уже перебуває під судом у справі про організацію аналогічного незаконного переправлення чоловіків за кордон. Попри це, як стверджують правоохоронці, він продовжив займатися такою діяльністю.

Двох військовослужбовців, яких затримали під час спроби незаконно перетнути кордон, також притягнули до відповідальності за самовільне залишення військової частини та дезертирство.

Двох водіїв, які чинили непокору законним вимогам прикордонників, притягнули до адміністративної відповідальності.

Родина з двома дітьми вдруге змушена залишати свій дім через російську війну. Спочатку сім’я виїхала з Торецька та оселилася у Краматорську, однак через посилення обстрілів вирішила евакуюватися й звідси.

Батьки переїхали до Краматорська наприкінці червня, а дітей доправили до міста 7 вересня 2024 року. Родина сподівалася, що тут діти будуть у більшій безпеці.

«Ми взагалі переселенці з Торецька. Вдруге переселяємося. Хотілося, щоб наші діти були в більш безпечному місці», — розповіла мати.

Евакуацію родини провели поліцейські підрозділу «Білі янголи». Вони вивезли батьків із дітьми з Краматорська та доставили до безпечного місця.

Надалі волонтери допоможуть родині знайти житло та обла

Діти Костянтинівки, міста, яке російські окупанти методично руйнують, продовжують триматися за своє коріння і представляти українську культуру далеко від рідного дому.
Учениця Костянтинівської школи мистецтв Маргарита Безроднова, здобула І премію на II Міжнародному двотуровому багатожанровому фестивалі-конкурсі мистецтв «HOLLYWOOD TALENT». Конкурс був присвячений видатній українській співачці Квітці Цісик.

Маргарита навчається у класі викладачки Ольги Бондар. Її перемога стала черговим досягненням юної мешканки громади, яка навіть під час війни продовжує займатися мистецтвом і популяризувати українську культуру.

“Такі мистецькі конкурси об’єднують талановитих дітей, які люблять українську культуру, з гордістю представляють її світові та доводять, що українці – талановита й сильна нація з багатою та самобутньою культурою”, – йдеться в повідомленні Костянтинівської міської військової адміністрації.

Особливо символічно, що конкурс був присвячений Квітці Цісик — українці, яка народилася й прожила більшу частину життя у США, але зберігала зв’язок із культурою батьківщини та виконувала українські пісні.

Так само й діти з Костянтинівки, змушені жити далеко від звичного життя через російську

Молдова екстрадувала в Україну 30-річного жителя Вінниччини, організтора незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон.

За даними Державної прикордонної служби України, чоловік знаходив «клієнтів» переважно через особисті знайомства.

Після того як українські правоохоронці встановили його причетність до незаконної діяльності, він виїхав до Молдови, намагаючись уникнути відповідальності.
Українські слідчі заочно повідомили йому про підозру за статтею 332 Кримінального кодексу України та оголосили в розшук.

У Молдові чоловік намагався отримати тимчасовий захист, однак суди всіх інстанцій відмовили йому. Українська сторона передала молдовським правоохоронцям необхідні матеріали, після чого підозрюваного повернули в Україну через пункт пропуску «Могилів-Подільський».

Наразі чоловік перебуває під вартою. Подальшу долю фігуранта вирішуватиме український суд.

У ДПСУ наголошують: втеча за кордон не гарантує, що підозрюваний зможе уникнути відповідальності. У цьому випадку саме співпраця українських і молдовських правоохоронців дозволила повернути чоловіка в Україну.
Джерело: Державна прикордонна служба України.

Суд призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна мешканцю Первомайська, якого СБУ викрила у квітні 2024 року на поширенні проросійської пропаганди.

За даними слідства, місцевий ухилянт проводив інформаційно-підривну діяльність на користь Росії та поширював антиукраїнські матеріали, маскуючи свою діяльність під нібито «необільшовицьке» підпілля.

У своїх публікаціях він заперечував існування української державності, виправдовував російську агресію та заперечував воєнні злочини російських військових.

Для поширення пропаганди чоловік створив власний тематичний сайт, а також використовував сторінку у забороненій в Україні російській соцмережі «ВКонтакте». Крім того, він намагався знайти людей, яких планував залучити до створеного ним проросійського осередку.

Правоохоронці зібрали докази його діяльності, після чого суд визнав чоловіка винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану — за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.

Вирок передбачає 15 років ув’язнення та конфіскацію майна.

СБУ спільно з ДБР, Нацполіцією та прокуратурою викрили ще десять схем, за допомогою яких військовозобов’язаним намагалися допомогти уникнути мобілізації або незаконно звільнитися зі служби.

У різних регіонах затримали 13 організаторів. Вартість таких «послуг» становила від 2,5 до 30 тисяч доларів.

Серед викритих схем — оформлення фіктивної опіки над родичами, підроблені медичні документи та інвалідність, незаконне звільнення військових за станом здоров’я, фіктивне працевлаштування із бронюванням, а також організація незаконного виїзду за кордон.

На перехоплення цілі підняли винищувачі НАТО, що чергують у рамках місії з охорони неба над Балтією. Після знищення дрона повітряну тривогу скасували.

Через інцидент мешканців одразу п’яти латвійських країв — Аугшдаугавського, Прейльського, Резекненського, Балвського та Алуксненського — попередили про можливу небезпеку.

За даними слідства, посадовець допомагав охочим уникнути призову шляхом внесення неправдивої інформації до електронної системи «Оберіг». Також він забезпечував зняття військовозобов’язаних із розшуку.

Правоохоронці задокументували факт вимагання грошей за такі послуги. Посадовець вимагав 20 тисяч доларів США від чотирьох осіб, які намагалися уникнути виконання військового обов’язку.

Затримання відбулося під час передачі неправомірної вигоди. Наразі правоохоронці проводять обшуки у приміщеннях обласного ТЦК, а також за місцями проживання та реєстрації підозрюваного.

Посадовцю готують повідомлення про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі також встановлюють інших можливих учасників схеми.

Чому оформлення інвалідності було вигідним для прокурорів

Наявність інвалідності для окремих прокурорів могла давати суттєві фінансові переваги. Законодавство дозволяє прокурорам з інвалідністю I або II групи отримати пенсію за вислугу років за спрощених умов.

Для звичайного призначення такої пенсії необхідно мати 25 років загального стажу, з яких щонайменше 15 років роботи на прокурорських посадах. Однак для прокурорів з інвалідністю вимоги значно менші — достатньо 10 років прокурорського стажу, незалежно від віку.

Це означає, що за певних умов спеціальну пенсію можна було оформити вже у віці близько 35–40 років. При цьому інвалідність не забороняла продовжувати роботу в прокуратурі.

Таким чином, прокурор міг одночасно отримувати заробітну плату з усіма надбавками та пенсію по інвалідності, яка становила 60% від заробітку. Через судові рішення деяким працівникам також вдавалося домагатися підвищення виплат до 80–90% та компенсації значних сум за попередні роки.

Перевірка інвалідності серед прокурорів стала частиною ширшого процесу контролю за можливими зловживаннями у сфері медико-соціальної експертизи. Раніше після аналогічних перевірок у різних регіонах також були виявлені випадки, коли статус інвалідності працівників прокуратури не підтверджувався.

Під час поїздки Путін проінспектував військово-морські навчання Росії на Далекому Сході.

Глава МЗС Японії Тошіміцу Мотеґі  заявив, що Ітуруп та інші так звані «Північні території» є невід’ємною частиною Японії з історичного погляду та відповідно до міжнародного права.

«Північні території, включно з Ітурупом, є невід’ємною частиною території Японії як з історичного погляду, так і на підставі міжнародного права. Японія рішуче протестує проти цього візиту», — заявив Мотеґі.

Це перший візит Путіна на Курильські острови. Раніше, у 2010 році, Ітуруп відвідав тодішній президент РФ Дмитро Медведєв.

Курильські острови перейшли під контроль СРСР після завершення Другої світової війни. Японія вважає південну частину архіпелагу окупованою Росією. Територіальна суперечка залишається однією з причин, через які Москва і Токіо досі не уклали мирний договір після Другої світової війни.