Цього разу до найвищої міри покарання засуджено завербовану ворогом шкільну вчительку, яка коригувала масовані атаки Херсона російськими фашистами.

Суд призначив довічне ув’язнення з конфіскацією майна жительці Херсона, яка співпрацювала з російською воєнною розвідкою та допомагала окупантам завдавати ударів по місту. Вирок ухвалено на підставі доказів, зібраних Службою безпеки України.

У жовтні 2024 року співробітники СБУ викрили та затримали агентку. Під час обшуків у неї вилучили мобільні телефони та комп’ютерну техніку, що містили докази співпраці з російською розвідкою.

За даними слідства, засуджена працювала шкільною вчителькою та була завербована представниками російської розвідки після того, як залишала прокремлівські коментарі в телеграм-чатах. Після встановлення контакту з кураторами вона почала збирати інформацію про розташування українських військових у Херсоні.

Для виконання завдань агентка пересувалася містом пішки та на власному автомобілі, фіксуючи місця перебування особового складу та техніки Сил оборони України. Отримані дані вона передавала через месенджер представнику ГРУ РФ, який, за інформацією СБУ, є командиром підрозділу операторів безпілотників російського угруповання «Днєпр».

Зібрану інформацію жінка оформлювала у вигляді звітів із фотографіями та позначками на електронних картах. Саме ці координати російські війська використовували для планування атак на Херсон, зокрема із застосуванням дронів-камікадзе.

Суд визнав жінку винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. За цей злочин вона отримала найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Військова контррозвідка Служби безпеки України викрила та затримала у Дніпрі чоловіка, який працював на російську спецслужбу. За даними слідства, він передавав окупантам інформацію про військові об’єкти та засоби протиповітряної оборони в кількох областях України.

Як повідомили в СБУ, затриманим виявився тренер-реабілітолог, який працював з дітьми з інвалідністю. Слідство встановило, що він був завербований представниками ФСБ через один із телеграм-каналів, де пропонували швидкий заробіток.

За версією правоохоронців, чоловік збирав інформацію про розташування українських систем ППО та інших військових об’єктів на території Харківської, Дніпропетровської та Полтавської областей. Для цього він пересувався власним автомобілем, фіксував потенційні цілі, наносив їх на електронні карти та робив описи місцевості.

Тривають заходи для встановлення його місцеперебування та притягнення до відповідальності.

Служба безпеки України встановила особу співробітника російської воєнної розвідки, який організував вербування неповнолітніх українців для вчинення диверсій і терористичних актів в Одесі. Йдеться про громадянина рф Артема Шмуля, якому заочно повідомлено про підозру.

За даними слідства, російський спецслужбіст через месенджери знаходив підлітків, які шукали швидкий заробіток у Telegram-каналах, та залучав їх до виконання злочинних завдань. До складу завербованої групи входили мешканці Одеси віком від 13 до 18 років.

Як встановили правоохоронці, спочатку юнаки отримували так звані «тестові» завдання, серед яких було розповсюдження провокативних листівок на вулицях міста. Після цього їм доручили більш серйозні диверсійні дії.

Слідство встановило, що за вказівками російського куратора учасники групи підпалили вантажівку Національної гвардії України та релейну шафу на залізничній колії.

У травні 2024 року співробітники СБУ викрили чотирьох агентів під час підготовки до підпалу двох військових автомобілів в Одесі. Під час обшуків у них вилучили мобільні телефони з доказами контактів із російською спецслужбою, а також антиукраїнські матеріали.

Дії затриманих кваліфікували за статтями Кримінального кодексу України, що стосуються диверсії та замаху на вчинення терористичного акту в умовах воєнного стану.

Водночас СБУ заочно повідомила Артему Шмулю про підозру у фінансуванні тероризму та організації терористичного акту. Наразі тривають заходи для встановлення його місцеперебування та притягнення до відповідальності.

Як повідомили в СБУ, контррозвідка зібрала доказову базу щодо операторів безпілотних систем 404-го мотострілецького полку територіальної оборони, що входить до складу угруповання військ «Днєпр» збройних сил РФ.

Серед підозрюваних:

▪️ Цолак Григорян («Борода»);

▪️ Нікіта Губарь («Дровосєк»);

▪️ Ніколай Денисенко («Гамі»);

▪️ Владімір Клімов («Клім»);

▪️ Вячеслав Корненков («Скіф»);

▪️ Віктор Нижніков («Фляга»);

▪️ Руслан Нугаєв («Док»);

▪️ Владімір Орлов («Якут»);

▪️ Іван Прусаченко («Прус»);

▪️ Олег Пухляков («Пуля»).

Після виконання завдань агент вирішив переховатися. Він виїхав на Черкащину та орендував там житло, сподіваючись «залягти на дно». Однак співробітники СБУ швидко встановили його місцезнаходження та затримали. Під час обшуку у нього вилучили смартфон із доказами злочинної діяльності.

Розслідування показало, що студент потрапив у поле зору російських спецслужб, шукаючи «легкі заробітки» в Телеграм-каналах. Першим тестовим завданням стало відрядження до Києва: йому доручили відстежити авто військовослужбовця та передати його координати куратору.

Слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Зрадницю затримали у квітні 2023 року в Полтаві. За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення вона працювала суддею у Бердянському міськрайонному суді та після захоплення міста добровільно пішла на співпрацю з ФСБ РФ.

Правоохоронці встановили, що у березні 2022 року вона передала російським спецслужбам інформацію про переміщення трьох бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які виходили з Маріуполя у напрямку Мангуша.

Крім того, за даними слідства, фігурантка рекомендувала своєму куратору з ФСБ кандидатів на посади так званого «гауляйтера» Бердянська та керівника захопленої міської лікарні.

Також задокументовано, що жінка агітувала колег підтримувати окупаційну владу та співпрацювати з російськими загарбниками.

Влітку 2022 року вона виїхала на підконтрольну Україні територію та згодом очолила Полтавський районний суд. Співробітники СБУ затримали її безпосередньо в робочому кабінеті.

За інформацією журналістів, обряд провели протоієрей Віталій Житко та ієрей Ярослав Попов, які належать до структури створеної окупантами Бердянської єпархії Російської православної так званої церкви. Священнослужителі освятили адміністративні та службові приміщення установи, а також особовий склад і керівництво колонії.

Під час церемонії Житко звернувся до працівників колонії із закликом «нести служіння зі старанністю та честю».

«Нехай це освячене місце стане для вас символом справедливості та опорою у вашій нелегкій праці. Сьогодні ми не лише окропили стіни святою водою, а й закликали благодать Божу на допомогу всім, хто тут працює», – заявив він.

Водночас правозахисники та колишні бранці описують зовсім іншу реальність, пов’язану з діяльністю цього закладу.

Колишні ув’язнені розповідають про жорсткі умови перебування в колонії.

Людей тривалий час утримували в ізоляції без можливості прогулянок і доступу до душу. У камерах постійно лунала гучна музика, яка перешкоджала спілкуванню між ув’язненими. У невеликих приміщеннях одночасно могли перебувати по кілька осіб, через що багатьом не вистачало місць для сну.

Окремі свідчення вказують і на можливе застосування тортур. Колишні полонені згадують про спеціальну камеру без номера, звідки регулярно долинали крики. За їхніми словами, під час допитів російські силовики застосовували побиття, електричний струм та інші методи жорстокого поводження.

Особливу роль у функціонуванні установи, як зазначає видання, відіграє ієрей Ярослав Попов. Наразі він очолює тюремний відділ у структурі Бердянської єпархії РПЦ та виконує обов’язки помічника начальника окупаційного управління Федеральної служби виконання покарань із роботи з вірянами. До початку повномасштабного вторгнення Попов служив у храмах УПЦ Московського патріархату в Бердянському районі та працював капеланом у колонії, на базі якої згодом була створена нинішня установа.