Це ще не кінець.
Російсько-українська війна все ще триває. Російські окупанти ще вбивають українців у їхньому домі. Російські загарбники все ще стирають з лиця землі українські міста і села. Російські фашисти ще поки катують наших людей, ґвалтують наших жінок і дітей. Російські злидні ще поки мародерять у наших хатах, виносячи наше майно, від пральних машин до трусів.
SOURIA завантажилась в окупованій Феодосії з вимкненим судновим транспондером. Після появи сигналу в АІС капітан вказав порт призначення Бандирма (Туреччина).
“Я з нетерпінням чекаю цього моменту щоб ще раз потицяти вас писком в лайно голосом ріка з рік і морті -= словами “а я казав су4енька…я казав”!”
“Я родом із селища міського типу, і там військових не було. Але приблизно в 6-7 класі нас повезли на парад до Києва, і там я вперше побачив військових. Потім майже всі паради, які відбувалися в Києві, я дивився по телевізору й надихався цим. Ці паради стали для мене поштовхом до обрання своєї професії.”
Дмитро Дозірчий.
“Є певне переконання в людей, навіть журналістів досвідчених, що варто додати до будь-якого наклепу твердження “це моя думка”, “я так вважаю”, і це повністю захищає. Ми б хотіли, щоб було зафіксовано, і саме тому ми маємо намір оскаржувати це рішення, що це не так”, — сказав Новіков.
Висловлюю подяку групі “SeaKrime” Центру “Миротворець” за те, що першими в Україні почали документувати злочини фашистів, пов’язані з крадіжкою нашого зерна.
Ганебна доповідь Amnesty international, щільно просякнута російською пропагандою та брехнею від міноборони рф, розбурхала громадськість і спричинила гарячі обговорення. У зв’язку з цим є потреба пояснити українцям механізм гуманітарної агресії щодо України більш детально.
Зокрема, їхній десант серед інших підрозділів висадився на аеродромі “Антонов” у Гостомелі й згодом був знищений українськими захисниками.
Денис, маріупольчанин, який казав мені «ну я арестовічу вірю, ми зовсім скоро все повернемо все обратно» мертвий. Його двічі було поранено, перев‘язували прям в окопі, казали йому, Денчик, іди на евакуацію, але він відповідав «хлопці, я вас не кину».
З зернового терміналу “Авліта” в окупованому Севастополі в липні було здійснено 13 рейсів з зерном в трьох напрямах – в Туреччину, Сирію і на перевалку порту Кавказ.
Трохи історії.
“Найпитомішою рисою московської національної вдачі є ЖОРСТОКІСТЬ, і то жорстокість садистична. Кажу не про окремі вибухи жорстокості, а про психіку, про душу народну.”
(М. Горький. «Русская жестокость»).
В будь якому випадку, ситуація з вербуванням найманців для ПВК «Вагнер» з числа мешканців Киргизстану має мобілізувати і українські спецслужби, і Міністерство закордонних справ України. Вже зараз ми повинні вжити превентивні заходи, у тому числі офіційно публічно звернутися до киргизьких колег, задля максимального попередження негативних наслідків за усіма можливими сценаріями небезпеки.
Немає жодного сумніву, що прибуток від цієї комерційної діяльності – пряме фінансування російського тероризму. Легко уявити, як радіє з цього приводу «улюблений зять» Тетяни Шупчинської та «найкращий чоловік» її доньки Оксани, а за сумісництвом – найманець ПВК «Вагнер» Костянтин Тарасов разом із своїми поплічниками.
Маленькі судна, які перевозять зазвичай по 3 тисячі тонн зерна, можуть місяцями курсувати з вимкненим АІС з окупованої Керчі на перевалку порту Кавказ. В розслідуванні показано як буксиру Озерний-207 з баржею знадобилось для одного такого рейсу 6 днів.
