о

Від початку року 75 українців отримали вироки за поширення фото й відео ворожих обстрілів — СБУ

Від початку 2026 року за матеріалами Служби безпеки України суди винесли вироки 75 громадянам, які публікували фото й відео з інформацією про позиції та переміщення Сил оборони. Йдеться, зокрема, про розташування і роботу ППО, а також наслідки ураження наземних об’єктів і повітряних цілей.

СБУ системно виявляє такі публікації та встановлює їхніх авторів. Поширення подібного контенту може коштувати не лише свободи, а й людських життів.

Лише протягом минулого тижня в Києві викрили трьох місцевих жителів, які оприлюднили позиції української протиповітряної оборони. Їм повідомили про підозру за ст. 114-2 Кримінального кодексу України — несанкціоноване поширення інформації про Збройні сили України та інші військові формування. Їм загрожує до восьми років позбавлення волі.

Публікація таких матеріалів — це не просто необережний допис. Відомості про геолокації, бойову роботу Сил оборони та наслідки російських ударів допомагають ворогу скоригувати вогонь і підготувати нові атаки. Крім того, ці кадри стають матеріалом для російської пропаганди.

СБУ закликає українців не знімати й не поширювати контент, який може розкрити позиції та дії українських військових. Не публікуйте відео роботи ППО, влучань по військових об’єктах і критичній інфраструктурі, переміщення військової техніки чи особового складу. Навіть якщо здається, що такі кадри вже нічого не змінять, вони можуть дати противнику інформацію для наступного удару.

Якщо вам відомо про подібні правопорушення, ви отримали підозрілу пропозицію або ворог намагається вас завербувати, повідомте Службу безпеки України:

Телефон: 1516

Електронна пошта: [email protected]

Чат-бот «Спали» ФСБшника»: https://t.me/spaly_fsb_bot

Не допомагайте ворогу наводити ракети й коригувати удари. Відповідальність за поширену інформацію — це питання не лише закону, а й безпеки людей.

о

В Україні навіть іноземці заробляють на наших ухилянтах: молдованин за $4000 намагався переправити українця через кордон

Прикордонники Подільського загону разом зі слідчими Нацполіції викрили громадянина Молдови, який організував незаконний перетин кордону за винагороду в $4000.

Іноземець автомобілем доправив чоловіка з Одеського до Роздільнянського району, звідки планував провести його до придністровської ділянки українсько-молдовського кордону. Однак довести задум до кінця їм завадили прикордонники.

У чоловіка вилучили автомобіль, телефон і готівку. Йому повідомили про підозру та взяли під варту з правом внесення застави. Українця, який намагався незаконно перетнути кордон, притягнули до адміністративної відповідальності.

о

Російський капітан судна MATROS POZYNICH вкрав в українців 54 тисячі тонн зерна — СБУ встановила його причетність і повідомила про підозру

У кожного злочину є ім’я та прізвище.

Ця страшна війна відрізняється від попередніх тим, що сьогодні є люди й структури, які встановлюють причетних до злочинів проти України, документують їхні дії та збирають докази.

Саме для встановлення імен причетних до злочинів та оперативного збору доказів, які з часом видалялися, стиралися або зникали з інтернету, у далекому 2014 році й було створено Центр «Миротворець».

І ця робота триває. СБУ та Офіс Генерального прокурора повідомили про підозру громадянину рф — капітану судна MATROS POZYNICH, який, за даними слідства, двічі вивозив викрадену українську пшеницю з окупованого Севастополя до Сирії.

У 2022–2023 роках він переправив понад 54 тисячі тонн зерна, незаконно відібраного в українських аграріїв.

Капітану заочно оголосили підозру в порушенні порядку в’їзду на окуповану територію та виїзду з неї, а також у порушенні законів і звичаїв війни. Тривають комплексні заходи для притягнення фігуранта до відповідальності.

Розслідування триває. Українські правоохоронці встановлюють інших причетних до схеми.

Звання, посади й кордони не стануть захистом від відповідальності за злочини проти України.

о

В Одесі керівники компанії допомогли рф продати викрадене українське зерно на 60 млн грн — СБУ

СБУ затримала обох підозрюваних. Під час обшуків вилучили техніку, документи та підроблені висновки, які можуть свідчити про їхню причетність до схеми.

Затриманим повідомили про підозру в пособництві державі-агресору за попередньою змовою групою осіб. Суд обрав їм запобіжний захід — тримання під вартою. За інкримінованою статтею їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

о

В Одесі СБУ затримала агентку фсб, яка збирала дані для ударів по військових і портовій інфраструктурі

Служба безпеки України викрила в Одесі жінку, яка працювала на російську фсб та передавала ворогу інформацію про розташування українських військових, підприємств нафтопереробної галузі й об’єктів портової інфраструктури. Зібрані відомості росіяни планували використати для ракетно-дронових атак по місту.

Наразі жінка перебуває під вартою без права внесення застави. Їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

За даними слідства, до співпраці з російською спецслужбою одеситка долучилася після того, як почала шукати додатковий заробіток у Telegram. Зв’язок із російською стороною жінка підтримувала через посередника — співробітника одного з підрозділів окупаційного мвс рф у тимчасово захопленому Криму.

За його вказівками вона збирала розвіддані про українські військові підрозділи, їхню техніку та місця перебування особового складу. Окремим завданням було виявлення нафтопереробних підприємств і великих логістичних об’єктів Одеського порту.

Щоб приховати свою діяльність, жінка пересувалася різними маршрутами громадського транспорту. Під час поїздок вона фотографувала потенційні цілі на мобільний телефон, використовуючи поїздки для спостереження за українськими об’єктами.

Співробітники СБУ задокументували її розвідувальну діяльність і затримали під час додаткового збору інформації поблизу одного з потенційних об’єктів атаки. Під час обшуку в неї вилучили смартфон із доказами співпраці з фсб.

Затриманій повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

о

У Канаді пожежа на військових навчаннях забрала життя чотирьох військових, 19 — у критичному стані

Четверо військовослужбовців загинули, ще 39 людей постраждали внаслідок масштабної пожежі на військовому полігоні в канадській провінції Альберта. 19 постраждалих перебувають у критичному стані, восьмеро — у стабільному, ще 12 можуть пересуватися самостійно.

Як розповів генерал-майор Вейд Ратленд, військове командування знало про пожежу за кілька годин до трагедії, однак вважало, що вогонь вдалося достатньо стримати й навчання можна продовжувати. Ситуація різко змінилася, коли вітер змінив напрямок і погнав полум’я в бік військових.

За словами Ратленда, на момент зміни вітру пожежа перебувала приблизно за кілометр від військових. Однак полум’я подолало цю відстань лише за 36 секунд. Генерал-майор наголосив, що для пожежі така швидкість поширення є надзвичайною.

Командир, який перебував безпосередньо на місці події, розповів Ратленду, що менш ніж за хвилину військові опинилися в оточенні вогню, хоча спочатку навіть не бачили полум’я.

Підрозділ готувався до оперативного розгортання у відповідь на міжнародні кризи, а також до посилення канадського військового контингенту в Латвії навесні 2027 року.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні назвав подію однією з найтяжчих трагедій у мирний час для збройних сил країни. На знак жалоби він розпорядився приспустити прапори на урядових будівлях по всій Канаді.

Інформацію про трагедію оприлюднило Associated Press, повідомляє «Європейська правда».

о

У Литві намагалися підпалити підприємство з обладнанням Starlink: компанію заздалегідь попередили про загрозу

У Литві невідомі намагалися підпалити підприємство, на території якого зберігають обладнання супутникового зв’язку Starlink. Нападу вдалося запобігти завдяки завчасному попередженню служб безпеки та посиленню охорони об’єкта.

Про інцидент 18 жовтня повідомив прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс. Його заяву опублікувало видання «Європейська правда».

За словами глави уряду, спроба підпалу сталася вночі. Компанію заздалегідь поінформували про можливі напади, після чого посилили заходи безпеки. У результаті зловмисникам не вдалося реалізувати задумане.

Сінкявічюс наголосив, що литовські служби уважно стежать за діяльністю ворожих держав і вживають заходів для захисту громадян та їхнього майна.

Інцидент із дроном також розглянуть на засіданні з нацбезпеки

Спроба підпалу сталася на тлі іншого інциденту: 18 жовтня в Литві виявили уламки невідомого безпілотника, який, за попередніми припущеннями військових, міг прилетіти з боку Польщі.

У зв’язку з цими подіями прем’єр-міністр скликав на 19 жовтня засідання Комісії з питань національної безпеки. Уряд має намір з’ясувати обставини появи дрона та розглянути, чи потрібно розширити повноваження служб для нейтралізації подібних загроз.

Литовська влада поки не повідомляла, чи пов’язані між собою спроба підпалу та поява безпілотника. Також офіційно не названо можливих виконавців нападу на підприємство.

о

В аеропорту Лейпцига автомобіль прорвав огорожу біля російських Ан-124: польоти тимчасово зупиняли

У німецькому аеропорту Лейпцига поліція розслідує інцидент із проривом огорожі. Автомобіль, імовірно, проник на територію летовища поблизу російських вантажних літаків Ан-124, які залишаються там нерухомими через санкції Євросоюзу, запроваджені у 2022 році.

Після інциденту з міркувань безпеки тимчасово призупинили польоти в північній частині аеропорту. Речниця поліції Тереза Леверенц підтвердила виданню, що обмеження запровадили після повідомлення про загрозу безпеці.

Під час нічного обшуку правоохоронці не виявили на території ані автомобіля, який міг прорвати огорожу, ані сторонніх осіб. Обставини події та причетних до неї наразі встановлюють.

Інцидент стався на тлі посиленої уваги європейських служб безпеки до можливих гібридних загроз. Минулого місяця данська розвідка попередила, що Росія, ймовірно, активізуватиме такі операції проти західних країн у найближчі місяці.

Раніше Німеччина звинувачувала Росію у спробі організувати інцидент із безпілотниками в аеропорту Лейпцига в серпні.

о

🚨 У Литві винищувачі НАТО незмогли збити дрон через негоду

Нагадаємо, за попередньою версією військових, апарат міг прилетіти з боку Польщі.
На перехоплення підняли винищувачі НАТО з авіабази у Шяуляї. Однак місія завершилася без результату: через погодні умови пілоти не змогли встановити візуальний контакт із дроном.

Литовські військові вже зв’язалися з польською стороною, щоб з’ясувати обставини інциденту. Правоохоронці також перевіряють повідомлення про можливе пошкодження автомобіля безпілотником.

Міністр оборони Литви Робертас Каунас допустив перегляд алгоритмів реагування на подібні загрози. Окреме обурення викликало те, що попередження отримали лише жителі північної частини країни.

Невідомий дрон опинився на території країни НАТО, а винищувачі не змогли його перехопити через погоду.

о

«Чорне море — важлива морська артерія для глобального експорту зерна»: Румунія скликає НАТО через російські дрони

Румунія ініціювала спеціальне засідання Північноатлантичної ради НАТО після того, як її винищувачі F-16 збили два реактивні безпілотники, що порушили повітряний простір країни над Чорним морем.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ Румунії. Засідання заплановане на вівторок, 20 жовтня. Союзники мають обговорити питання оборони та стримування в Чорноморському регіоні.

За даними румунського зовнішньополітичного відомства, обидва безпілотники збили 17 жовтня поблизу Суліни. Перший дрон знищили через дві хвилини після порушення повітряного простору — приблизно за 25 км на південний схід від міста. Другий перехопили через чотири хвилини, за 20 км на схід від Суліни.

У Міноборони Румунії раніше уточнили, що йдеться про реактивні безпілотники типу «Герань».

Бухарест уже поінформував про інцидент союзників по НАТО та партнерів у Європейському Союзі. У румунському МЗС наголошують, що безпека Чорного моря має стратегічне значення, адже через цей регіон проходять важливі маршрути експорту зерна, енергоресурсів та промислових товарів.

“Наші збройні сили підготувалися до посилення гібридних втручань і надалі надаватимуть пріоритет питанням протиповітряної оборони та морської безпеки”, – заявили в Міністерстві.

Румунія також посилює увагу до протиповітряної оборони та захисту судноплавства на тлі зростання кількості інцидентів у Чорному морі. Цього тижня дрони атакували два судна біля румунського узбережжя, після чого на борту спалахнули пожежі. Після атаки 7 моряків зникли безвісти, і їхні пошуки тривали.

Крім того, Румунія та Болгарія координують дії для прискорення створення Центру морської безпеки ЄС у Чорному морі. Раніше Бухарест також запропонував країнам Чорноморського регіону, які входять до НАТО, створити спільне військове командування з ротаційним керівництвом.

о

🇱🇹 Дрон міг залетіти з Польщі: у Литві знайшли уламки незбитого безпілотника

У литовському селі Юоджоніс, у Пасваліському районі, виявили уламки дрона. За попередніми даними литовських військових, безпілотник міг потрапити до країни з території Польщі.

Попередньо, дрон не збивали. Уламки знайшли в незаселеній місцевості, на місці працюють правоохоронці.

Влада закликає людей не наближатися до уламків і не торкатися підозрілих предметів, а одразу телефонувати 112. Жителям прилеглих районів надсилають GPS-попередження про небезпеку.

Уранці Литва та Латвія оголошували повітряну тривогу через невідомий об’єкт. До його перехоплення залучали військову авіацію союзників.

Тим часом поблизу польського Любліна шукають ще один об’єкт, який міг порушити повітряний простір Польщі.

о

Румунія збила два російські ударні дрони над своїми територіальними водами

Два винищувачі F-16 ВПС Румунії перехопили та збили два безпілотники, які порушили повітряний простір країни з боку Чорного моря. Про це повідомило Міністерство національної оборони Румунії.

За даними військових, винищувачі підняли з авіабази Борча о 17:43 після виявлення групи повітряних цілей приблизно за 120 км на схід від острова Зміїний. Цілі рухалися на південний захід.

Перший дрон увійшов у повітряний простір Румунії о 17:59 і був збитий о 18:01. Другий перетнув кордон о 18:01 — його знищили о 18:05.

о

Неймовірне диво у Сумах

Російська авіабомба відрикошетила від житлової багатоповерхівки та впала у водойму.

Завдяки цьому десятки людей, які перебували вдома, залишилися живими. Жахливої трагедії вдалося уникнути.

Водночас було влучання у житловому секторі на околиці Сум. Щонайменше двоє людей поранені.

За попередньою інформацією, росіяни застосували 8 КАБів, чотири з яких – по обласному центру.

о

⚡️П’ять російських дронів упали в Молдові: вже є перший поранений

▪️Протягом трохи більше ніж 17 годин, 15–16 жовтня, п’ять безпілотників, які молдовська влада ідентифікувала як російські, увійшли в повітряний простір країни та впали.

▪️Дрони падали переважно в північних і східних районах Молдови. Унаслідок інцидентів одна людина зазнала легких поранень, також зафіксовано матеріальні пошкодження.

▪️МЗС Молдови засудило дії Росії, заявивши, що такі інциденти загрожують безпеці громадян і регіональній стабільності.

▪️Дрони ідентифікувала як російські молдовська влада.

▪️За даними Reuters, через подібні порушення молдовська влада неодноразово викликала російського посла Олега Озерова для надання пояснень.

о

Пекельні санкції зітліли: 🇺🇸 Трамп скасував застосування мит проти Росії, передбачених «законом Грема»

За день до завершення 30-денного терміну для запровадження мит президент США Дональд Трамп підписав указ, яким відмовився від застосування мит проти Росії, передбачених законом про санкції проти РФ та Ірану. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на указ на сайті Білого дому.

▪️ Чому Трамп відмовився від мит?

Ці обмеження суперечили плану Трампа, оголошеному минулого тижня, співпрацювати з терористом №1 Путіним, щоб вивести російські запаси дизельного пального на світові ринки.

Як зазначає Bloomberg, масштабні мита на російські енергоносії могли завадити планам президента США знизити ціни на дизельне пальне у США напередодні проміжних виборів 3 листопада.

▪️ Що передбачав «закон Грема»?

Закон, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом у відповідь на вторгнення Росії в Україну, закріплював і розширював санкції проти Москви.

Документ, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом у відповідь на вторгнення Росії в Україну, передбачав:

500-відсоткові мита на російські товари;

100-відсоткові мита на товари з п’яти найбільших покупців російської нафти;

санкції проти численних російських компаній та ключових секторів економіки РФ.

Указ Трампа формально встановлює мита, але скасовує їх застосування. Водночас президент залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

▪️ Реакція у США

Рішення може викликати нову хвилю критики в Конгресі, зокрема серед республіканців. Крім того, воно дозволяє уникнути потенційного конфлікту з Китаєм, Індією та Туреччиною — найбільшими покупцями російських енергоносіїв.

▪️ Що передувало

17 вересня Конгрес США остаточно ухвалив закон H.R. 5334 про санкції проти Росії та Ірану.

19 вересня Трамп підписав закон, встановивши перший 30-денний термін для реалізації його положень — до 18 жовтня.

9 жовтня Мінфін США видав генеральну ліцензію № 135, яка дозволила операції з російським дизельним пальним.

14 жовтня 12 сенаторів від обох партій розкритикували домовленості з Москвою, назвали їх «зрадою народу України» та закликали скасувати ліцензію й повністю застосувати санкції.

16 жовтня 22 конгресмени від демократів і республіканців вимагали від Трампа негайно запровадити всі передбачені законом санкції проти РФ.