“Максим отримав кульове поранення у голову. На місці. Настя встигла вискочити. Але її розстріляли у ноги, і вона впала. Сергій теж вискочив з авто, прикрив Настю собою. Їх просто добили”, — розповідає мама Анастасії.
Це не путін вбиває наших Захисників і бомбить житлові будинки, стирає з лиця землі міста і села, мародерить чайники і пралки, ґвалтує дітей, жінок і чоловіків, морить голодом полонених і леліє жагуче бажання знищити Україну, як таку. Це прості люди, росіяни.
Живемо в країні, де після гучного зливу довготривалої спецоперації по вагнерівцям, яка немає аналогів, відвертого знущання представників влади про те, що вона є “вигадкою від початку до кінця”, а потім явки з повинною Зеленського з телеекрану, після цього ми розбираємо на гвинтики чергову “шиту” справу проти чергового заручника влади, відмінного розвідника, на рахунку якого багато професійних здобутків.
Довелося тлумачити їм найпростіші речі – що ми тут православні й маємо церкви двох концесій. Росіяни вимагали привезти їм священника, щоби самим поговорити з ним.
Приїхав панотець московської церкви, розповів їм те саме – що тут нема націоналістів і ніхто росіян не ріже. Прийшов переконувати чоловік, який мав російський паспорт. Взагалі кількість людей збільшувалася в геометричній прогресії. За пів години це була сотня, за годину – більш як пів тисячі, й люди продовжували прибувати. На нашу вимогу ворожа техніка була відведена з дороги у поле, і через дві години вони поїхали назад на Семенівщину, а потім на кордон, до росії.
Протягом тривалого часу ми поставили раком їхню інформаційну машину.
Ми вважаэмо, що це одна з найвдаліших спецоперацій, коли ми впливали на наповнення їхнього інформаційного простору. Коли ми керували їньою величезною, безкрайньою інформаційною машиною.
Роспроп брав цілі наші абзаци і вставляв в себе, в свої пропагандистські статті.
Яблунська – ще одна вулиця Бучі, яка стала сумнозвісною. Саме тут під час російської окупації було розстріляно десятки мирних жителів. Яблунську навіть називають “дорогою смерті”. Майже місяць, з третього по 31 березня 2022 року, російські десантники намагалися прорватися звідси в Ірпінь і далі Київ. Для місцевих жителів цей місяць окупації виявився справжнім пеклом. На Яблунській кадрові російські військові розстріляли близько шістдесяти цивільних, а також убили полонених тероборонівців. Вісьмох бійців тероборони російські військові спочатку катували, а потім розстріляли.
“Іноді можна почути виправдання, що нас захищають також і російськомовні солдати, тому можемо говорити російською. І відповідь на це має бути єдина та очевидна: не треба ваше небажання вивчити українську мову прикривати нашими захисниками. Тому що це дуже жорстока й огидна маніпуляція в стані війни, коли там гинуть наші воїни. Говоріть кожен за себе. От ти не хочеш вчити українську мову — пояснюй свою позицію, свою бездарність, безвідповідальність, неспроможність, відсутність патріотизму. Не треба прикриватися Збройними Силами України”.
А ось що кажуть про це самі захисники й захисниці: “То нехай їдуть на фронт і тут говорять російською, а вам в тилу нову державу будувати”.
Свідчення про закатованих і вбитих російськими окупантами, свідчення тих, що вижили, про тих, що “не втекли” і беззбройними чинили опір російським фашистам, гальмували їм шлях завалами на дорогах, готували коктейлі Молотова тощо.
Це про цих українців Володимир Зеленський казав, що не міг їх попередити про смертельну загрозу, бо люди втечуть з країни і він втратиить 7 млрд. надходжень в місяць.
Ще досі не закрите питання зради на найвищому рівні масштабної спецоперації української розвідки, якій вже дали назву “вагнергейт”. В цьому контексті суспільство уже знайоме з розвідником Романом Червінським, який доповідав народу України про деталі цієї спецоперації.
Відео.
“Для мене це була історія не про Порошенка, чи Зеленського. Це не була історія про персоналії. Це був вибір, якою фігурою ходити у цій шаховій партії. Але від цього залежав її результат. Бо в одному випадку безпекові виклики виглядали суттєво більш імовірними і трагічними, ніж в іншому. Той вибір означав виграти, чи програти шахівницю.”
-Она визжит, она маленький ребенок, ей лет пять-шесть. А я выстрелил, ты понимаешь.. контрольный. Я никого не должен был выпустить, никого. Была команда на зачистку.
Зрадник України слуга кремля Казбек Портнов, який після виборів президента України у 2019 році осмілів настільки, що на “білому коні” повернувся в Україну керувати правоохоронними органами і виконувати завдання на відпрацювання по українських активістах (пам’ятаємо про розстрільні списки, які були складені задовго до початку повномасштабної війни), державних діячах попередньої влади, які добре встигли “залити сала за комір” кремлю, наразі знову втік і судячи з гучної тиші, яка лунає з Офісу президента, прекрасно себе почуває.
92 бригада надала підтвердження про відпрацювання завдання від « Миротворця»
Додамо, перефразовуючи вираз “не хочеш годувати свою армію – будеш годувати чужу”, скажемо “не хотіли дивитись на катування і страту росіянами сирійця – дИвитесь на страту свого захисника”. Бо втомились були від війни, не звертали увагу на повідомлення про катівні на окупованих територіях, на повернуті нам російськими окупантами випатрошені тіли наших захисників, закінчили війну в головах і жадали видовищ замість готувати свою нову армію до оборони від російського агресора, який вже декілька років топтав нашу землю і вбивав та катував.
