“На жаль, мобілізація обвинувачених у справах САП та НАБУ стала одним з актуальних та популярних методів уникнення кримінальної відповідальності. Наразі 48 осіб саме після направлення до суду обвинувальних актів за власною ініціативою мобілізувались до ЗСУ. У зв’язку з чим розгляд справ зупинено, а строки притягнення до відповідальності спливають, що збільшує ймовірність уникнення покарання”, – йдеться у повідомленні.

Подробиці далі.

“У квітні 1940 року було вбито понад 21 тисяча польських ув’язнених з таборів і тюрем НКВС. Цей акт геноциду був здійснений з волі Сталіна, за наказом вищої радянської влади.
Жахливою кульмінацією союзу Третього рейху і СРСР, пакту Молотова — Ріббентропа і нападу на Польщу 17 вересня 1939 став Катинський злочин.”

Фраза із так і не проголошеної у росії промови польського президента Польщі Леха Качинського.

Невиголошену промову повністю опублікували польські ЗМІ після вбивства вищого керівництва Польщі в авіакатастрофі 15 років тому у російському Смоленську.

До слова, Лех Качинський разом з президентом України Віктором Ющенком, президентом Литви, Естонії та прем’єр-міністром Латвії за два роки до авіатрощі, у 2008-му році приїхали у Тбілісі на підтримку Грузії, коли російські танки стояли за декілька кілометрів від столиці.

Під час промови Качинський сказав:

“Вперше після довгого часу наші сусіди з півночі, з північного сходу, показали обличчя, яке ми знаємо сотні років. Ті сусіди вважають, що народи довкола них повинні їм підкорятися. Ми заявляємо: Ні!”.

Не так страшний зовнішній ворог, як свої запроданці.

Це українці відчувають на собі просто зараз, як на тимчасово окупованих російськими фашистами територіях України, так і в глибокому тилу, де покручі легко погоджуються на співпрацю із спецслужбами кремля, влаштовують підриви, шпигують за Силами оборони та об’єктами критичної інфраструктури, направляють бомбові удари рф по цивільних.

Про трагічні події, які сталися на Рівненщині 82 роки тому, читайте за посиланням.

“Важливо було не говорити про мир, а досягти його – і досягти правильного миру. Це ми зробили”, – говорив президент США Ніксон у 1970-х перед виводом американських військ з країни-союзника. За два роки цей союзник був повністю завойований супротивником, а США йому не допомогли (Південний В’єтнам перестав існувати).

“Вони прагнуть до завершення всього цього. І ми прагнемо до завершення цього. Здається, у нас усіх є спільні інтереси”, – Дональд Трамп провів першу відому в історії пряму телефонну розмову президента США з лідерами Талібану, яку він охарактеризував як “дуже гарну” (вивід військ США із Афганістану).

Аналіз війн, де союзники були залежні від допомоги США, успішні і провальні операції – за посиланням.

“Я не можу повірити, що це є останнім словом Сполучених Штатів. Я не можу повірити, що нація, чия політика ленд-лізу, яку я сам називав “найбільш безкорисливим актом у світовій історії”, вчинить так брутально і жорстко стосовно союзника, який тримав оборону, поки Америка лише готувала свою зброю”, – цю заяву Вінстон Черчилль зробив 24 серпня 1945 року.

Тодішній британський прем’єр Клемент Еттлі якраз оголосив в парламенті, що США припиняють наймасштабнішу допомогову програму часів Другої світової війни. 

Чи знали ви, що за масштабну кредитну угоду між Британією та США наприкінці переможного для обох союзників 1945 року, Британія остаточно розплатилася із США лише у грудні 2006 року? І це в умовах, коли домовленості про репарації після Першої світової так і не були повністю виконані.

А фраза тодішнього міністра оборони США цілком підходить під наше сьогодення, коли роль України полягає у понад людські сили стримуванні російського агресора в його експансії на Європу.

“Ми купуємо, а не надаємо (безкоштовно). Ми купуємо нашу безпеку на час, поки ми готуємося”.

Міністр оборони США Генрі Стімсон про ленд-ліз для Британії у відповідь на невдоволення американців.

“Іноді хлопці воювали з 2014 року, потім йшли, повертались. А я не ходив нікуди, весь час у строю, на місці. Я вже тут звик”, – ділиться воїн.

Серед цивільних йому незрозумілі розмови про втому від війни, адже він уже 11 років бачить людей, які весь свій час проводять в окопах, захищаючи інших.

Сам воїн зізнається, що за всі роки нічого і ні в кого не просив. 

“Що треба, те сам купував із власних грошей. Мої хлопці звертаються до волонтерів своїх місцевих. А мені до кого звертатися, до луганців? Вони чхали на мене вже давно”, – розповідає Юрій.

Військовий додає, що війну треба обов’язково завершувати. Адже вона триває не три роки, а вже 11, хоч не всі про це пам’ятають.

Мертвий кацап – це добре, а живий – це погано, це вам чесно скажу”, – підсумував розмову захисник.

Історія захисника із одинадцятирічним досвідом – за посиланням.

Як СБУ зберегла для американської розвідки десятки мільйонів доларів, вперше дізнаєтесь про кілька невдалих спроб Служби безпеки з ліквідації “Мотороли” і про те, як у покинутому житловому будинку у Чорнобилі українські агенти відпрацювали ключові елементи відомої операції у ліфті, поринете в атмосферу захопливих сценаріїв діяльності українських спецслужб, які ви могли бачити лише у культових кінострічках, дізнаєтесь як “купка хлопців, які ще недавно були командирами й керували масштабними операціями, стали звичайними солдатами – тижнями не милися, їли тушонку просто з металевих банок”, а також про цікаву таємницю “Північного потоку”.

Задум, який виношували в київському гуртожитку, Москаленко з Куксою реалізували в ніч на 1 травня 1966-го. Напередодні Дня трудящих скинули червоний стяг з даху Інституту народного господарства на Шулявці. Натомість встановили саморобний прапор УНР. Його пошили з двох жіночих шарфів, куплених в універмазі “Жовтневий” на вулиці Гарматна.

“Річ у тім, що війна з кацапами буде завжди неминуча, поки замість суспільства в Україні домінуватиме “насєлєніє” – дисидент Віктор Кукса