Вони працювали не з постами у соцмережах, а з отрутою для свідомості

Навесні 2025 року СБУ затримала на Київщині двох професійних українських піарників, які продали свій фах і власну країну російським загарбникам. За даними слідства, ці “майстри слова” допомагали кремлівським елітам та їхнім спецслужбам під час війни — готували інформаційні удари, пакували брехню у привабливі формулювання і підживлювали російську пропаганду, надавали PR-послуги особам з близького оточення Путіна. Все це робилось заради кривавих заробітків.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки вперше розкриває, як працювали “фахівці”, які саме завдання російських спецслужб і топ-посадовців російського режиму виконували цивільні піарники, як стали зброєю ворога і чому їхні тексти можуть бити не гірше за снаряди.

Піарникам інкримінують державну зраду в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України). 

Поширення пропаганди та інформаційний супровід російської агресії

Як повідомила СБУ, затримані піарники «виготовляли та поширювали матеріали, що дискредитували нашу державу та виправдовували російську агресію». Вони створили понад 200 інтернет-сайтів і розміщували на них пропагандистські матеріали. У планах було розширення мережі до 1300 сайтів.

Ці сайти працювали як агрегатори: вони передруковували статті і новини з заблокованих в Україні російських ресурсів («Газета.ру», «Аргументы и Факты», «Комсомольская правда» тощо). 

Згадані матеріали виправдовують російську агресію проти України, глорифікують армію РФ та путінський режим, просувають наративи про «український нацизм» і «нелегітимність» української влади, містять фейки про «воєнні злочини ЗСУ» (мародерство, злочини проти цивільних у зоні бойових дій) тощо. Публікації є зразками воєнної пропаганди і частиною інформаційного супроводу агресивної війни РФ. 

Інформаційне «відбілювання» російських топ-посадовців та інші послуги

Крім поширення російської пропаганди, затримані піарники, за даними слідства, надавали інформаційні послуги топ-посадовцям путінського режиму. Зокрема тим, хто перебуває під міжнародними санкціями або очолює підсанкційні підприємства. 

Слідство встановило, що київські піарники виконували комерційні завдання для російських клієнтів до 2022 року. Під час повномасштабного вторгнення на контакт ними вийшов колишній роботодавець з РФ та запропонував продовжити співпрацю. 

СБУ повідомила, що серед клієнтів підозрюваних ‒ голова правління банку «ВТБ» Андрєй Костін, голова держкорпорації «ВЭБ.РФ»  Ігор Шувалов. 

Послуги, які надавали київські піарники росіянами, називаються репутаційним менеджментом. Ця діяльність спрямована на формування позитивного іміджу особи або компанії в інформаційному просторі, а також на нейтралізацію негативних щодо  клієнта публікацій. 

Послуги з  «відбілювання» репутації Шувалову і Костіну потрібні з огляду на те, що вони персонально та очолювані ними структури перебувають під санкціями України, ЄС, США, Канади, Швейцарії, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії, Японії та Сінгапура за причетність до агресії РФ проти України. 

Аналогічні послуги у лютому 2022 року київські піарники пропонували главі Чечні Рамзану Кадирову.  

Пакет послуг включав::

• моніторинг медіаполя Росії та інших держав на предмет публікацій про Костіна, Шувалова, Кадирова, банк «ВТБ», аналіз тональності виявлених публікацій, залучення аудиторії тощо;
• розробка стратегії щодо формування та закріплення позитивного публічного іміджу згаданих осіб.

Місячна вартість такого пакету послуг могла становити десятки тисяч доларів. 

Серед інструментів, яким користувалися піарники, були:

• ботоферми;
• створення мереж інформаційних сайтів та розміщення на них компліментарних публікацій про клієнта;
• створення контенту для розміщення у соцмережах і відеохостингах.

Ботів використовували як для синхронного розміщення позитивних коментарів та публікацій у соцмережах, так і для генерування пошукових запитів з метою викривлення статистики пошукових запитів і впливу  на рекомендації та пошукову видачу у Google, Youtube, Yandex та інших ресурсах. 

Клієнтам також пропонували SEO-песимізацію (заходи для погіршення «видимості» публікації, включно з її видаленням з пошукової видачі), блокування та видалення небажаного для них контенту. Зокрема, шляхом висування юридичних претензій провайдерам та власникам інтернет-ресурсів, звернення до Google зі скаргами на порушення авторських прав (апелювання до норм DMCA ‒ Digital Millenium Copyright Act) тощо. Наслідком таких дій могло бути:

• видалення небажаних публікацій з конкретного сайту;
• «приховування» небажаних публікацій у пошуковій видачі Google;
• блокування сайту з небажаними публікаціями.

Прикладом діяльності у юридичній площині в інтересах впливових російських клієнтів можна назвати тимчасове блокування доступу до домену UKR.NET у березні 2024 року згідно з ухвалою американського суду. Позов до Вищого суду Каліфорнії було подано в інтересах олігарха Станіслава Кондрашов: позивач наполягав на «повній забороні публікувати будь-які відомості» про нього.

Загальний алгоритм дій піарників включав:

• наповнення інформаційного поля різних країн через власні сайти та координоване розміщення контенту в соцмережах компліментарними матеріалами про клієнта;
• застосування ботоферм для створення ілюзії високого інтересу аудиторії до піар-матеріалів та вплив на алгоритми соцмереж і пошукових систем для отримання органічного охоплення аудиторії;
• обмеження доступу аудиторії до інших матеріалів про клієнта через комбінування дій ботоферм, інструментів SEO та юридичного спаму.  

Результатом цих дій мало бути домінування публікацій про російських клієнтів не як про осіб, що причетні до російської агресії проти України та перебувають під міжнародними санкціями, а як про респектабельних бізнесменів, інвесторів, політиків, благодійників тощо. Для цього не лише розміщувався і поширювався відповідний контент, а й здійснювалися бот-атаки і юридичний тиск на інтернет-ресурси.   

Отже, така діяльність має ознаки втручання в інформаційне поле різних держав з метою «коригування» в інтересах підсанкційних осіб, співучасників агресивної війни. Дії велися в інфопросторі  ЄС, Великої Британії, США, України, Росії, Казахстану, Узбекистану та інших країн.

Піарники на службі Кремля

Приклад викритих СБУ київських піарників не є унікальним. Кремлівський режим активно використовує приватних підрядників в інформаційній війні. Найвідоміший приклад ‒ участь у розробці та проведенні інформаційних операцій російською піар-агенцією «Агентство социального проектирования» (АСП) на чолі з уродженцем Києва Іллею Гамбашидзе.

АСП та пов’язана з нею ТОВ «Группа компаний Структура» безпосередньо причетні до операції Doppelganger (Двійник»). Її сутність полягає у створенні великої кількості клонів відомих медіа та їхніх сторінок у соцмережах та поширення через них фейків і маніпуляцій з метою дестабілізацій внутрішньополітичної ситуації у США, країнах Європи, Латинської Америки, Середнього Сходу, зниження рівня міжнародної підтримки України тощо.

АСП не просто виконує технічну функцію: її співробітники причетні до розробки наративної частини операції, формулюють деструктивні меседжі, активно використовують меми, карикатури, відеофейки тощо.

За поширення дезінформації на Гамбашидзе та його компанії ЄС і США наклали санкції. За інформацією Міністерства юстиції США, куратором діяльності АСП є перший заступник голови адміністрації Путіна Сєргєй Кірієнко.

У розслідуванні проєкту «Схеми», піарники АСП займаються просуванням проєкту «Другая Украина» Віктора Медведчука. Цей «політичний рух» обвинувачений у держзраді екслідер забороненої ОПЗЖ заснував у Росії, після обміну на полонених «азовців» у 2023 році.

В умовах тотальної інформаційної війни Кремль віддає частину завдань на аутсорс. І приватні підрядники діють паралельно з підрозділами інформаційного протиборства російської армії та спецслужб. Тактика забезпечує більшу гнучкість у виконанні завдань, дозволяє масштабувати операції, охоплюючи нові аудиторії та інфополе різних країн. Ці фактори варто враховувати для ефективної протидії ворожим інформаційним втручанням.