П’ятий день народження я проводжу тут. По клаптиках відгризаючи у ворога свою рідну землю. Копаючи її лопатою, повзучи по ній в невідомість, розглядаючи її з неба…
Я без емоцій дивлюсь в очі смерті, але плачу від щастя, коли моя Авдіївка співає український гімн. Я віддала боротьбі за кожен клаптик Донбасу свою молодість і своє здоров’я. І я не готова дарувати ворогу ані сантиметра цієї землі.
Чуєте, новообрані?

Чеська розвідка передбачила анексію Криму ще до окупації півострова. Що цікаво, головними чинниками загрози у своєму звіті від 2012 року вони визначили кадрові зміни у військово-політичній сфері України, зниження витрат на оборону і зниження оборонозатності в цілому.
Контрозвідка Чехії також звернула увагу на загрозливий напрямок роботи російських спецслужб, які почали обробляти не лише політиків, які приймають рішення і їх оточення, а й через засоби масової інформації почали впливати на звичайних громадян, які в рамках своїх громадянських прав і свобод поширюють фейкову інформацію, в яку самі вір’ять і яка їм здається правдивою. Цих людей, яких в Україні уже давно охрестили “корисними ідіотами”, чеська розвідка називає «найбільшою загрозою конституційному ладу Чехії».

В частности, были проанализированы результаты выполнения заданий по назначению военными частями и подразделениями в районе проведения ООС, мероприятия оперативной и боевой подготовки, военного сотрудничества, материально-техническое обеспечение, выполнение программы прыжков с парашютом, совершенствование учебной материально-технической базы, состояние финансово-хозяйственной деятельности, работа с личным составом, функционирования внутреннего контроля в воинских частях десантно-штурмовой войск ВС Украины и многое другое.

Пішов у військкомат – не взяли. Пішов у “Азов” – не взяли, сказали «Маєте роботу, працюйте». Знайшов “Айдар”, взяв відпустку і поїхав “відпочивати” з «Айдаром».
Сергій проживав у квартирі зі своїми батьками-пенсіонерами. За дев’ять років роботи у прокуратурі, сім із яких працюючи в загальному нагляді за додержанням земельного і архітектурно-будівельного законодавств, він не заробив ні машини, ні нерухомості, ні великих статків.
***
У червні 2014 року його двоюрідна сестра виходила заміж, і він спочатку взагалі не хотів їхати на весілля, але все ж поїхав і весь вечір просидів дуже сумний. Бо саме тими днями якраз на Волинь привезли загиблих хлопців. Сергій не затанцював ні одного танцю.
І всі дивувалися, що така молода людина й так переймається долею цілої держави.
Видно було, що думками він був не на цьому святі.

Перші жертви неоголошеної війни на території України. Тільки мобілізовані, на чиїх руках ще не було ні краплі ворожої крові.

Мама: Я сама їздила на те поле з горілими деревами у 2015 році з Оксаною (дружиною загиблого Дмитра Йовзика), міським головою Миколою Романюком. Це село десь за 15 км від Волновахи. Повезла з собою коровай. Нас приймали у їхній міській раді, кореспонденти були, і тоді Микола Романюк аж просльозився: «Як ви це розумієте – її дитину вбили тут, а вона приїхала до вас із хлібом!»
Коли ми пішли на місце розстрілу, я втратила свідомість, мене «відкачували» лікарі зі швидкої допомоги. Підходило кілька місцевих людей, просили пробачення, дякували за сина.

Звернення Валерії Новодворської до т.зв. “ополченців” Донбасу. Червень 2014 року.