Мені сьогодні 21.
Я не святкую, ні.
Я на війні з 16 років.
П’ятий день народження я проводжу тут. По клаптиках відгризаючи у ворога свою рідну землю. Копаючи її лопатою, повзучи по ній в невідомість, розглядаючи її з неба. Крок за кроком. П’ятий рік я борюсь за наші міста – за кожного мешканця, кожну вулицю, кожен дім. Я роблю все можливе і неможливе, щоб жовто-синій стяг майорів над моїм містом і в серці кожного його мешканця. Я без емоцій дивлюсь в очі смерті, але плачу від щастя, коли моя Авдіївка співає український гімн. Я віддала боротьбі за кожен клаптик Донбасу свою молодість і своє здоров’я. Близькі мені люди віддали за мою землю життя. І я не готова дарувати ворогу ані сантиметра цієї землі.
Чуєте, новообрані?
Ви не маєте права забрати у нас те, за що ми боролись. За це заплачена надто висока ціна.
#нерозводьтевійська
Ні, не так.
#якевбісарозведеннявійськ #здохнітьпадлюки
“Війна починалася для мене з волонтерства, – розказує Аліна. – Я на той час жила у Києві. Допомагала переселенцям. Просто збирала на барахолках речі і відвозила у пансіонати, де вони мешкали. Потім мені почали приносити допомогу для військових, і я переключилася на підтримку добровольців”.
За допомогою почалися поїздки на фронт. Аліна каже, подивилася, як усе відбувається, і зрозуміла, що швидко не закінчиться.
“Вирішила піти сама і приносити більше користі. На початку 2015 року поїхала у “Правий сектор” через навчальний центр. Ще не знала, на яку посаду потраплю і як воно буде. Спочатку думала, у інформаційну службу. А потім так склалося, що потрапила на позиції і почала займатися розвідкою“.
Каже, коли потрапляє у мирне місто, незрозуміло, навіщо таке життя і що у ньому робити.
“Мій колега нещодавно сказав хорошу фразу, – цитує Аліна. — “На війні ми звикаємо відмовлятися від будь-яких потреб. Наша головна задача – вижити і виконати роботу. А коли приїздимо у мирне місто, розуміємо, що нам взагалі нічого не треба”. Так зміщується картина світу – у неї та у її побратимів та посестер.
Єдине і найголовніше, про що вони хотіли б нагадати нам у наших мирних містах – що війна триває.
Ми двічі на рік влаштовуємо військову виставку-ярмарок на Хрещатику. Співпрацюємо з музеями, передаємо їм експонати, щоб усі бачили, що війна є і про це не варто забувати, – говорить Аліна. – Про це треба нагадувати будь-якими способами.
Україна була, є і завжди буде поки будуть такі патріоти!
Низький уклін цій дочці України.
Героям Слава!
Перед тим як з когось робити героя спочатк поспілкуйся з тим хто зна цю людину.
Це для початку:
https://pravyysektor.info/oficiyno/zvernennya/alina-kosovska-ne-maye-stosunku-do-ps
З Днем народження! Перемоги і особистого щастя у вільній Україні!
Нехай Господь Бог посилає Тобі добрих Ангелів Охоронців , щоб оберігали твої кожні небезпечні кроки аж до самої перемоги над ворогом !
Многих літ та Божого Благословення на довгі-довгі і многії літа !
В таких людях наша сила,віра,лравда і життя,в патріотах є майбутнє,та фундамент для буття.
Низький уклін тобі, Аліно!!! З днем народження!!! Хай береже тебе і твоїх побратимів Господь!!!
Щасти тобі, дитино. Виживи, будь ласка, виживи. Молю Бога за вас.
очарование
Красно Дякую.
і
З Днем Народження!
Довгих плідних літ
Богдан, хороший человек, как эта девушка, это хорошо; но вера, сила и фундамент жизни всякого человека не в человеке. Разочарование постигнет и фундамент духовный разрушится, если человек умрет,или предаст…. Настоящая основа и фундамент – это Иисус Христос и Его учение. Он для всех людей Путь, Истина и Жизнь Вечная. Эта Жизнь даётся в день обращения человека к Богу от сердца и от сокрушения внутреннего духа утомленного грехом…, желание новой жизни вопит о расскаянии и прощении, что и дается Богом, через Иисуса Христа. Когда Сын Божий освободит, то истинно человек свободен будет. Я тоже часто непроизвольно хочу влиять на мысли других людей, думая, что вот путь и так надо жить, но мы не знаем глубину мотивов, целей и намерений сердца человека. Всякая ситуация изменяет сердце. Вот и эта девушка в обстановке ограничения довольствуется малым и я ее понимаю, такие условия. Но когда окончится война, будет ли она жить по прежнему? Думаю нет. Сегодня день рождение её, пусть Сам Господь Иисус даст ей любовь к самой себе и к людям, которые отличаются от ее образа жизни. Нам пример совершенной жизни, Жизнь И.Хр.
Донечко.Нехай скоріше прийде той день перемоги над ворогом,і ти повернешся додому разом з тим хто заслужить на честь бути поруч,в мирну країну.А ми тут будемо робити все щоб повага і гордість переповняла наш народ за те що у нас є такі діти.Вам жити тут.Ви наша гордість!Ви-це Україна!
І слава ВАМ!
Божого тобі благословення та опіки Пресвятої Богородиці!!!
Слава тобі!!!!! Ти наш герой!!!! Ми дякуємо тобі, що ти в нас є!!!!! Нехай Бог оберігає твоє життя !!!!