У перші роки війни, коли значна частина суспільства (тобто населення, яке населяє Україну, а не громадян нашої держави) ще жила в режимі «усталі ат вайни» й щиро намагалася знайти якусь «золоту середину» між агресором та реальністю, у Центру «Миротворець» було більше простору для масштабних, креативних і громіздких операцій.

Тоді ще можна було грати у складні партії: створювати інформаційні пастки, збирати бази, запускати багатоходівки й навіть знімати власний «кінематограф» — на кшталт легендарного «За двома зайцями» та інших спецпроєктів.

Тепер часи змінилися. Після того як навіть найзатятіші прихильники «какая разніца» нарешті переконалися, що «Путін таки справді напав» (сюжетний поворот «а то шо, Путін нападе?», який у багатьох перебував у статусі жарту понад вісім років), головна проблема тепер — щоб вистачило часу на обробку вже наявної бази.

Наразі в Чистилищі «Миротворця» розпаковано шостий мільйон. На черзі — вже зібрана база з понад 10 мільйонів пацієнтів.

Миротворець не втомлюється. Втомлюється населення.