Двічі полонений. Корінний донеччанин після тортур повернувся в Донецьк помститися

“Я буду повертатися. Я, коли був на підвалі, дав слово, що буду мститися, це пробачити неможливо”.

І Гриша казав, що найбільше він хотів померти. Тому що це біль, який неможливо пережити. Коли тобі до статевого органу підводять струм, коли по шість годин мій син висів на наручниках, його сильно били.

“Иногда в пьяных куражах они забивали до смерти” – освобожденный из плена об “Изоляции”

Кто-нибудь иногда не выдерживал пыток, у кого слабое сердце, кому противопоказано применение электричества. Фельдшер не всех смог потом реанимировать. Кого-то просто забивали во время пыток. Они говорили, что о вас все забыли, вы никому не нужны, родственники от вас отказались. Мне такое постоянно говорили. Сложно, на самом деле, все это описать, это надо почувствовать», – говорит он.

Не жертвы, а выжившие. Цикл фотографий “После плена”

На ее фотографиях люди демонстрируют увечья, которые им причинили их пленители, или показывают, как происходили пытки –​ так, что зритель может ощутить пережитую ими боль. Шу не только снимает этих людей, но и рассказывает их истории.

6 років за лайки українських новин: У Луганську засудили студента

«У нас є кейс. До уповноваженої звернулася мати хлопця з Луганська Сергія Русинова. Він навчався в Луганському технікумі культури і мистецтв і просто «лайкав» проукраїнські новини, вів дискусії в соціальних мережах зі своїми студентами-однокурсниками, підтримував Україну. Усе. Шість років», – зазначив він.

ФСБ виманила в Крим, щоб почав працювати на повітряні сили РФ. 5 років ізоляції політв’язня Валентина Вигівського

– Знаю, що в Москві його возили на розстріл, залякували, тиснули, щоб визнав свою вину, – каже батько, – ми й про це не одразу дізнались. Коли був звільнений Геннадій Афанасьєв і розповів про тортури, які до нього застосовувались, і я про це все написав сину. Він відповів, що знає, бо сам через це все пройшов: удушення, електричний струм, паяльник, хімія. І це лише те, що написав. Я не знаю, що Валентин розкаже, як повернеться додому.

“В списке причин, чтобы жить, оставалось только одно – отомстить” – о пытках и суициде в “Изоляции”

Побачене і пережите в концтаборі “Ізоляція” в окупованому Донецьку Станіслав Асєєв почав описувати ще перебуваючи прямо там. Та рукопис відібрали. У СІЗО, а потім і колонії він по пам’яті відновив написане. А перед обміном віддав співкамернику-полоненому танкісту Богдану Пантюшенку, щоб той сховав тексти серед листів від дружини. Цей рукопис – частина майбутньої книги Станіслава Асєєва про життя в катівні.

Россиянин, а ты помнишь о первой смерти гражданского от пыток во время оккупации Крыма? Мы помним

15 марта 2014 года тело Решата Аметова было найдено в селе Земляничном Белогорского района. На нем были видны следы многочисленных пыток, голова обвязана скотчем. По словам вице-президента Всемирного конгресса крымских татар Ленура Ислямова, Аметову вынули позвоночник, отрезали половые органы, выкололи глаза.

Школа ИГИЛа: Герои русского мира любят рубить головы пленным украинцам

Несовершеннолетним, слабонервным и беременным рекомендуем сразу перейти к другим новостям, поскольку данный материал содержит шокирующие подробности. ­

Свидетельства переживших ад плена российских оккупантов

«Допрос проводился в достаточно жесткой манере. То, что били – это понятно. И спину резали ножами, шокер достали, стреляли. Я терял сознание, меня приводили в сознание, опять очнусь, потеряю. Помню такие яркие моменты. Очень сильно морально давили. Каждый прибегал, предлагал какие-то действия – давай то сделаем, убежал, прибежал другой – давай то сделаем. Некоторое из озвученного исполнялось. Потом один говорит: «Давайте мы его кастрируем», – начали снимать штаны с меня. Потом передумали. Потом один говорит: «Давайте ему ногу отрежем», – вогнали нож в ногу, и я потерял сознание, и много крови вышло».

«Вони били і лежачих, які їсти самі не могли, яких ми у туалет носили» – свідчення звільненого з полону «днр»

А тих, хто вже не ходив, ми їх у туалет носили, вони били лежачих. Людина ні їсти сама не може, ні ходити… І ми кажемо, що він «не ходячий». А вони кажуть: «выносите», і знову б’ють людину, яка вже не ходить. Там нелюдські тортури були.

Сегодня поговорим о “казачьей тюрьме” в Донецке по адресу Майская, 66

Изнасиловать родственника на глазах у пленного? Легко. Избить дочку-сына-маму задержанного до полусмерти, если денег не хочет дать? Запросто. Похитить человека, взять за него выкуп, убить по пьяне, а потом продать труп человека тому же, кто дал выкуп? Вообще не вопрос. Пристрелить по пьяне задержанного? Это просто. Отжать машину вместе с владельцем, а потом хозяина авто пристрелить на тюрьме и труп его же продать родичам, перед тем, взяв с родственников 5-10 тыс долларов? Можно и такое устроить.

«Я лежала на этих досках и молилась, чтобы меня расстреляли»: Марина Чуйкова, два года в плену у боевиков “ДНР”

Да, это оказалось «МГБ ДНР». Бросили в подвал, где я находилась 30 дней. Когда я зашла в камеру, там не было ни окон, ни какого-то выхода. Там были только доски, на них матрас. На полу стояли две бутыли с кровью. И доски были вымазаны кровью. Было видно, что человека, который находился здесь накануне, долго пытали и он справлял малую нужду кровью. И видно, что делали перевязки. Возможно, человек был ранен. Я просила их вынести эти банки, но никто ничего не выносил, и я с этим спала.

Мені показували, як зґавалтують мою дочку, скільки людей це робитиме і від чого вона помре – історії жінок, які пережили насильство і полон бойовиків «Л/ДНР»

У ту «вартівню» затягли чоловіка. Я не бачила його обличчя, бачила його зі спини — з нього були зняті штани, я бачила його сідниці. Його затягли, і він весь час повторював, що не чіпав цю дівчинку: «Я жив з цією дівчиною, вона мені була як дочка, я її виховував. Але я просто не захотів жити з її матір’ю — вона мені мститься». Він весь час це вигукував уривчастими фразами. Але вони його роздягли, я чула хрипи цього чоловіка, його стогони. Його били. Потім сказали «не тут» і поволокли в інше приміщення. Напевно, за весь мій полон це був найстрашніший момент. Можна теоретично чути, що люди ламаються, коли в їхній присутності катують членів сім’ї або інших людей.
Я пережила те ж саме — правда, легше, коли б’ють тебе, ніж коли ти чуєш удари по тілу, хрипи і стогони іншої людини.

Вбивця, яку обміняв Зеленський, розповідає, як вона з росіянами вбивала українців (+відео)

У 2017 СБУ в м. Маріуполь затримала вбивцю громадян України – Чернікову Галину Олександрівну, яка з 2014 року знаходилася у складі російсько-терористичних угруповань на окупованій частині Донецької області.
29.12.2019 року вбивцю було передано російсько-терористичним угрупуванням в рамках домовленостей Зеленського з військовим злочинцем Путіним.
Відео, яке ми пропонуємо Вам подивитись, це її допит після затримання у м. Маріуполь в 2017 році, в ході якого вона розповідає, як разом з росіянами вбивала українців в окупованому Донецьку наприкінці 2014 року.

Полон за лапки у слові «ДНР» – Вони включили «Квартал 95», дивилися і сміялися, а я сидів, прикутий кайданками до батареї з мішком на голові​

Треба переставати сюсюкатися з Путіним. Треба вимагати від нього, щоб він казав правду, ставити його перед фактами, а не домовлятися з ним, а тим більше з новим роком вітати!
Люди там чекають Україну, що вона колись повернеться. А коли вона повернеться? Тоді, коли вона набуде сили і зможе вже гарантовано виграти цю війну…