Німецьким слідчим вдалося встановити двох людей, яких підозрюють у причетності до спроби атаки безпілотниками на аеропорт Лейпциг/Галле. Про це повідомляють NDR, WDR та Süddeutsche Zeitung.

За даними журналістів, один із підозрюваних — уродженець Росії, який має латвійський паспорт. Другий — громадянин Білорусі з російським паспортом. Німецькі правоохоронці вважають, що вони могли виконувати різні ролі в підготовці операції.

За інформацією німецьких ЗМІ, білоруський підозрюваний залишив сліди ДНК, які вдалося виявити під час розслідування. Також правоохоронці відновили його переміщення: до Шенгенської зони він, ймовірно, потрапив за італійською туристичною візою, виданою в Мінську.

Інший підозрюваний, за даними журналістів, міг відігравати ключову роль у логістиці та підготовці атаки. Наприкінці липня він прилетів до Німеччини через берлінський аеропорт BER, після чого вирушив орендованим автомобілем до Саксонії. За два дні до спроби атаки він залишив Німеччину літаком. Він нібито має як латвійський, так і російський паспорти.

Інцидент стався в ніч проти 5 серпня в зоні вантажних перевезень аеропорту Лейпциг/Галле. Працівник летовища виявив безпілотник із вибуховим пристроєм неподалік злітно-посадкової смуги. Пристрій знешкодили, ніхто не постраждав.

Уряд Німеччини офіційно звинуватив Росію в організації спроби атаки дроном із вибухівкою на аеропорт Лейпциг/Галле. Про це заявили міністр внутрішніх справ Александер Добріндт та глава МЗС Йоганн Вадефуль.

За даними німецької влади, до атаки були причетні люди, які діяли в інтересах російських державних структур. Берлін також розглядає інцидент як частину ширшої російської гібридної діяльності в Європі.

Йдеться про інцидент 4 серпня, коли на території аеропорту Лейпциг/Галле, між українськими вантажними літаками, виявили дрон із вибуховим пристроєм. Німецькі правоохоронці знешкодили його, а федеральна прокуратура розслідувала справу як спробу спричинити вибух та небезпечне втручання в повітряний рух.

Ще до офіційного встановлення відповідального німецькі політики закликали до жорсткої реакції у разі підтвердження російського сліду. Співголова фракції «Зелених» у Бундестазі Катеріна Дрьоге заявляла, що якщо за атакою стоїть іноземна держава, це слід розцінювати як «державний тероризм».

«Є вагомі підстави вважати, що цей напад із використанням безпілотників може бути актом російського державного тероризму», — сказала вона.

Політкиня закликала уряд Німеччини підготувати відповідні заходи проти Росії.

Тепер Німеччина оголосила перші конкретні заходи. Берлін закриє російське генеральне консульство в Бонні, припинить діяльність «Російського дому» в Берліні та виступатиме за нові санкції ЄС проти Росії. Також Німеччина планує посилити заходи щодо російського «тіньового флоту» та обмеження для громадян РФ.

Росія вже заявила, що вважає дії Німеччини антиросійськими, та пообіцяла заходи у відповідь.

У румунському повіті Васлуй неподалік кордону з Молдовою місцеві жителі виявили невідомий безпілотник. Дрон знайшли 1 вересня біля населеного пункту Війшоара, приблизно за 30 км від кордону.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Digi24.

Місце знахідки оточили, а на місце прибули піротехніки Румунської розвідувальної служби. За попередніми даними, безпілотник містив вибухову частину.

Походження дрона та обставини його падіння наразі невідомі. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав, пошкоджень майна також немає.

Розслідуванням займатиметься прокуратура при Апеляційному суді Ясс.

Інцидент стався на тлі російських атак по півдню Одещини. У ніч проти 1 вересня Румунія оголошувала повітряну тривогу та піднімала авіацію через загрозу порушення свого повітряного простору.

Тієї ж ночі російські ударні БпЛА атакували поромний пункт пропуску «Орлівка» на українсько-румунському кордоні, через що він тимчасово припинив роботу.

Раніше, у ніч проти 25 серпня, російські дрони також атакували інфраструктуру КПП «Виноградівка — Вулканешти».

СБУ викрила на Львівщині місцевого безробітного, якого ФСБ завербувала після його антиукраїнських коментарів у Telegram. Російський агент збирав інформацію про військові авіабази та шукав місця, які могли використовуватися авіацією ЗСУ.

Для цього він їздив власним авто, фотографував об’єкти, визначав їхні координати та передавав дані російському куратору. Надалі агент планував встановити в лісі приховану камеру з віддаленим доступом, щоб росіяни могли в режимі реального часу стежити за потенційною ціллю та коригувати ракетно-дронові удари.

СБУ викрила у травні 2025 року на коригуванні ударів по Львівщині та затримала на початковому етапі розвідувальної діяльності. Під час обшуку у нього вилучили смартфон із доказами контактів із ФСБ.

Суд визнав чоловіка винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Він отримав 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

На зв’язок із російськими спецслужбами він вийшов після того, як залишав антиукраїнські коментарі в Telegram-чатах. Для прикриття чоловік влаштувався на роботу до місцевого комунального підприємства.
Під час службових поїздок він збирав дані про місця перебування українських військових, техніки та можливі командні пункти. Координати й іншу інформацію зберігав у телефоні, після чого мав передавати її російській стороні.

🛑 Російські фашисти запускають калібри по Уарїні з російських кораблів у Новоросійській бухті.

Цієї ночі у Києві рашисти вбили 8 людей.

⚡️Естонія оголошувала тривогу через вторгнення невідомих дронів.

Для їхнього пошуку були підняті турецькі винищувачі, які беруть участь у місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії.

“Було виявлено дрони, які рухалися паралельно східному кордону Естонії, а також східному кордону Латвії, і увійшли на територію Естонії, тому ми також оголосили тривогу”, – повідомив начальник відділу стратегічних комунікацій Збройних сил Естонії полковник Уку Арольд.

Близько 6-ї ранку тривогу скасували.

⚡️У Румунії оголошували повітряну тривогу й піднімали винищувачі під час ударів РФ по Україні.

Радіолокаційні системи румунської армії близько 23:30 у понеділок зафіксували дві повітряні цілі за 24 км на північний схід від Вилкового. Через це для прикордонних районів оголосили повітряну тривогу.

Для подальшого моніторингу ситуації в повітря підняли два іспанські винищувачі F-18 та гелікоптер Повітряних сил Румунії.

Пілоти спостерігали вибухи на території України, однак порушень повітряного простору Румунії не виявили. Повітряну тривогу скасували о 01:05.

Від початку 2026 року за матеріалами внутрішньої безпеки СБУ розпочали 186 кримінальних проваджень. Про підозру повідомили 151 особі, серед яких 48 — чинні або колишні посадовці СБУ.

Лише протягом останнього тижня правоохоронці викрили п’ять злочинів, пов’язаних із передачею ворогу службової інформації, шпигунством та іншими правопорушеннями.

Зокрема, на Одещині викрили співробітника СБУ, якого російські спецслужби завербували для передачі секретних даних про військовослужбовців Сил оборони та правоохоронців.

На Київщині затримали нотаріуса, яка, за даними слідства, використовувала державні інформаційні ресурси для пошуку відомостей про співробітників СБУ, після чого передавала ці дані громадянам РФ, пов’язаним із російськими спецслужбами.

Ще одного співробітника СБУ викрили на Житомирщині. Його підозрюють у передачі стороннім особам інформації з баз даних правоохоронних органів України.

На Київщині також затримали чоловіка, який продавав військовозобов’язаним підроблені посвідчення, схожі на документи СБУ.

А на Закарпатті внутрішня безпека СБУ спільно з ДБР повідомила про підозру двом чинним співробітникам Служби. За версією слідства, вони організували незаконне переправлення через державний кордон чоловіків призовного віку поза офіційними пунктами пропуску.

Фігурантам інкримінують, зокрема, державну зраду, шпигунство, незаконне переправлення людей через кордон, порушення недоторканності приватного життя та одержання неправомірної вигоди.

Залежно від кваліфікації злочинів їм може загрожувати до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За матеріалами Служби безпеки України суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна дев’ятьом мешканцям окупованих територій Донеччини, які воювали на боці Росії.

Українські військові взяли всіх засуджених у полон під час боїв на Покровському та Краматорському напрямках.

Серед них — бойовик із позивним «Сухой», який після початку повномасштабного вторгнення вступив до 132-ї мотострілецької бригади армії РФ. Він служив снайпером і гранатометником та брав участь у штурмах українських позицій під Покровськом.

Інший засуджений, мешканець Макіївки з позивним «Якут», приєднався до російських збройних формувань ще у 2018 році. Спочатку він був механіком-водієм у взводі ППО, а згодом воював у складі штурмових груп на Покровському напрямку.

Ще один фігурант — рецидивіст, який відбував покарання в колонії в Адигеї. Після укладення контракту з Міноборони РФ він потрапив до штурмового загону «Шторм-V» і воював проти українських військових поблизу Володимирівки, де був взятий у полон.

Четвертий засуджений переїхав до Москви ще до початку повномасштабної війни, а у вересні 2025 року вступив до російської армії. Приблизно через півтора місяця він потрапив у полон на Краматорському напрямку.

Ще п’ятеро засуджених — жителі тимчасово окупованих міст Донеччини. Вони добровільно приєдналися до російських збройних формувань і брали участь у штурмах поблизу Добропілля. У районах Кучерового Яру, Веселого та Золотого Колодязя всі вони були взяті в полон Силами оборони.

Суд визнав їх винними за статтями про державну зраду та колабораційну діяльність.

Усі дев’ятеро отримали по 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

У польському місті Скаржисько-Каменна вночі сталася пожежа на підприємстві WB Electronics, яке виробляє компоненти для безпілотників, що використовуються польськими та українськими військовими.

Займання виникло близько 00:23 у ніч на 31 серпня. На момент пожежі завод не працював, ніхто не постраждав. За даними пожежників, займання не було масштабним, а його ліквідація тривала близько двох годин.

Водночас обставини події викликали підозри. За інформацією польських ЗМІ, система охорони зафіксувала невідомого чоловіка в балаклаві, який, імовірно, потрапив на територію підприємства через огорожу.

Неподалік заводу правоохоронці виявили рюкзак і толстовку. На місці працювали поліцейські, кінолог зі службовим собакою та дрон із тепловізором.

Правоохоронці не виключають версію навмисного підпалу. Наразі триває перевірка обставин пожежі та пошук людини, яку зафіксували камери.

У Харкові співробітники Служби безпеки України затримали чоловіка, який працював на російські спецслужби та збирав інформацію про українських військових.

За даними слідства, фігурант шукав місця розташування підрозділів Сил оборони, які могли стати цілями для ракетних і авіаційних ударів ворога. До поля зору російських спецслужб він потрапив через Telegram-канали, де пропонували заробіток.

Чоловік пересувався містом пішки, фотографував військові об’єкти та збирав дані про їхнє розташування, після чого передавав отриману інформацію російській стороні.

Особливий інтерес для нього становили запасні командні пункти та місця укриття українських військовослужбовців. СБУ задокументувала його діяльність поблизу одного з тимчасових місць розташування підрозділу ЗСУ, бійці якого беруть участь у бойових діях на передовій.

Після збору необхідних доказів співробітники СБУ затримали чоловіка за місцем його проживання. Під час обшуку правоохоронці вилучили мобільний телефон, у якому знайшли підтвердження його співпраці з ворогом.

Затриманому оголосили про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України — незаконне поширення інформації про розташування або переміщення українських військових формувань в умовах воєнного стану.

Наразі підозрюваний перебуває під вартою. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Слідство продовжується. Правоохоронці встановлюють усі обставини його діяльності та перевіряють, чи можуть дії фігуранта підпадати під додаткову правову кваліфікацію.

Саме так російська агресія переноситься в український тил — за гроші російських замовників, через тиск на військових, пошкодження їхнього майна, залякування родин і спроби послабити роботу структур, які забезпечують обороноздатність країни. У цій справі реалізувати задум повністю не вдалося, оскільки залучений до підпалів чоловік звернувся до правоохоронців і надалі діяв під їхнім контролем.

Мукачівський міськрайонний суд виніс вирок двом чоловікам, яких визнали учасниками організованої групи, що планувала атаки на майно військовослужбовців ТЦК та СП на Закарпатті.

Група сформувалася в липні 2024 року. Її учасники, за версією слідства, отримували завдання від невстановлених осіб, пов’язаних із Росією. Вони мали знаходити інформацію про військових ТЦК, їхні автомобілі та житло, організовувати підпали, записувати відео як підтвердження виконаної роботи й отримувати за це гроші.

Один із засуджених координував діяльність групи, контролював фінансові розрахунки та передавав замовникам відеозвіти. Інший займався пошуком виконавця, повідомляв йому адреси та цілі й передавав винагороду.

Правоохоронцям вдалося зірвати реалізацію плану після того, як потенційний виконавець сам звернувся до них. Надалі він діяв під контролем поліції, а заплановані підпали фактично імітувалися.

Наприкінці липня організатори отримали перелік із 11 військовослужбовців ТЦК та СП, майно яких планували атакувати. На початку серпня контрольований правоохоронцями виконавець кілька разів імітував підпали автомобілів та дверей квартири. За виконані, як вважали замовники, завдання учасники отримали криптовалютні перекази — 650 та 1000 USDT. За наступний підпал їм обіцяли 16 тисяч гривень.

Згодом двох організаторів затримали. Слідство встановило, що їхні плани не обмежувалися Закарпаттям — у подальшому вони хотіли поширити подібну діяльність на інші регіони та Київ.

У суді обидва чоловіки визнали провину. Один із них заявив, що погодився на участь у схемі через погрози знайомого, якому заборгував гроші. Інший підтвердив свою роль у пошуку виконавця та передачі йому інформації про цілі.

Суд визнав обох винними у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та замаху на умисне пошкодження майна шляхом підпалу, вчинених організованою групою.

Один із засуджених отримав 5 років і 1 місяць ув’язнення. Другому призначили 5 років позбавлення волі, однак звільнили від фактичного відбування покарання з випробувальним строком на три роки.

Під час призначення покарання суд врахував, зокрема, відсутність попередніх судимостей, позитивну характеристику та те, що чоловік сам виховує малолітню дитину. Також він добровільно перерахував 100 тисяч гривень на потреби ЗСУ.