«Хуже всего, – продолжает бывший следователь, – обращались и обращаются с теми, кого обвиняют в помощи официальной украинской власти. Этих людей незаконно удерживают и очень жестоко избивают. На оккупированной территории нет и речи и о честных следственных действиях. Длительное время там не было даже условного уголовного кодекса. Сейчас его частично позаимствовали у РФ, пытаются даже строить так называемые суды. Но все это – мыльный пузырь. Никто на части Донбасса, подконтрольной боевикам, не может рассчитывать на правосудие».

Перед встречей с женой Романа Беспалого долго сомневались. Но, когда увидели ее, поняли, что эта женщина умеет держать удар. Анжела Беспала также военнослужащая. После детального осмотра тела она и его отец не опознали Романа.

РУССКИЕ ПРИШЛИ НЕ СПАСАТЬ МИФИЧЕСКИХ УЩЕМЛЕННЫХ – ОНИ ПРИШЛИ ВОПЛОЩАТЬ СВОИ САДИСТСКИЕ МЕЧТЫ И УБИВАТЬ В ВОЛЮ И УДОВОЛЬСТВИЕ
Ничем другим невозможно объяснить любовь русских некрофилов к пытками и издевательствам, а потом надругательством над убитыми людьми.
Обратите внимание, во всем этом мракобесии без зазрения совести участвуют пропагандистские российские каналы.
Чья рука держит свежеотрезанное ухо? Кто этот садист? …
“Кровь или ожог на руке?”, – спрашивает посетитель вконтакте. – Конечно кровь.
ЭТО НАДО ПОКАЗЫВАТЬ ВСЕМ И ВЕЗДЕ! К ЧЕРТУ МОРАЛИСТОВ!

Во времена, когда «простые шахтеры» внезапно, в считанные дни, овладели искусством управления танком или артиллерийской установкой (а также «откопали» все это в шахтах), территория неприбыльного негосударственного фонда «Изоляция» в Донецке превратилась в… секретную тюрьму.

Ранее мы опубликовали несколько видео-роликов, сделанных российскими палачами и военными преступниками россии (сотрудниками ГУ ГШ ВС РФ из ЧВК “Вагнер”) в Сирии. На этих видео они сами засняли, как пытают еще живого сирийца, как кувалдой дробят ему кости рук и ног.

Аж до теперішнього часу Росія продовжує використовувати найманців і кадрових військових для провокацій. Незважаючи на мінські домовленості та заяви про припинення вогню і відведення озброєння, бойовики систематично обстрілюють міста, позиції ЗСУ, а також займаються викраденням людей і їх тортурами. Крім того, в РФ вивозять заводи і підприємства, які були побудовані Україною. Росія цілеспрямовано намагається зруйнувати інфраструктуру Донбасу і зробити з нього терористичний гнійник, який заважатиме жити всій країні.

Коли я чую розповіді про людей, які не змогли подолати схожі обставини, то розумію, що в них не було потрібного внутрішнього простору й вони надто чіплялися за життя. Катування триває багато годин, і, якщо людина живе зовнішнім відчуттям часу, цей досвід стає нестерпним. Хочеться, щоби все нарешті закінчилося. Власне, на цьому моменті багато хто й ламається. Бо вони хочуть жити, зокрема без болю. Адже померти можна будь-якої хвилини, кров закипає, серце не витримує.

Бойовики ходили розповідали, що нас, «кіборгів», «пічкають» чимось, якісь наркотики дають, бо не спимо і постійно на ногах. А ми просто захищали свою територію до останнього.
У допитах брали участь кадрові офіцери з Росії. Ігорю Браницькому дісталось найбільше. Його відвели вбік і почали ще більше бити. Стріляли по ногах з травматичного пістолета. Оце вистрілять і кричать: «Бачиш він стоїть і не падає». Питали у нього: «Ти що – патріот?», а Ігор відповідав: «Так, патріот» і більше нічого – і тоді вони ще більше злилися. Поламали йому кісток на тілі багато. Він не міг навіть сидіти, так йому боляче було.