“Максим отримав кульове поранення у голову. На місці. Настя встигла вискочити. Але її розстріляли у ноги, і вона впала. Сергій теж вискочив з авто, прикрив Настю собою. Їх просто добили”, — розповідає мама Анастасії.
Після побаченого в полоні Олександр попрощався з життям, страшно уже не було. “Картинка стояла перед очима – покійна бабуся, братик, сонце, тепло, і я маленький”, – розповідає військовий.
Довелося тлумачити їм найпростіші речі – що ми тут православні й маємо церкви двох концесій. Росіяни вимагали привезти їм священника, щоби самим поговорити з ним.
Приїхав панотець московської церкви, розповів їм те саме – що тут нема націоналістів і ніхто росіян не ріже. Прийшов переконувати чоловік, який мав російський паспорт. Взагалі кількість людей збільшувалася в геометричній прогресії. За пів години це була сотня, за годину – більш як пів тисячі, й люди продовжували прибувати. На нашу вимогу ворожа техніка була відведена з дороги у поле, і через дві години вони поїхали назад на Семенівщину, а потім на кордон, до росії.
Яблунська – ще одна вулиця Бучі, яка стала сумнозвісною. Саме тут під час російської окупації було розстріляно десятки мирних жителів. Яблунську навіть називають “дорогою смерті”. Майже місяць, з третього по 31 березня 2022 року, російські десантники намагалися прорватися звідси в Ірпінь і далі Київ. Для місцевих жителів цей місяць окупації виявився справжнім пеклом. На Яблунській кадрові російські військові розстріляли близько шістдесяти цивільних, а також убили полонених тероборонівців. Вісьмох бійців тероборони російські військові спочатку катували, а потім розстріляли.
Свідчення про закатованих і вбитих російськими окупантами, свідчення тих, що вижили, про тих, що “не втекли” і беззбройними чинили опір російським фашистам, гальмували їм шлях завалами на дорогах, готували коктейлі Молотова тощо.
Це про цих українців Володимир Зеленський казав, що не міг їх попередити про смертельну загрозу, бо люди втечуть з країни і він втратиить 7 млрд. надходжень в місяць.
-Она визжит, она маленький ребенок, ей лет пять-шесть. А я выстрелил, ты понимаешь.. контрольный. Я никого не должен был выпустить, никого. Была команда на зачистку.
Про що мріють українські діти, коли російські фашисти бомбардують українські міста та села?
Здійснилась мрія маленької української гімнастки Олександри Паскаль, яка втратила ногу внаслідок російського ракетного удару по смт Затока Одеської області, вона отримала біонічний протез.
Відео
Слідчі поліції Харківщини оголосили про підозру російському військовому у розстрілі подружжя.
У 2022 року Маріуполь практично повністю знищений російськими терористами. Російськомовне місто, яке повною мірою зазнало всього жаху, що несе із собою “русскій мір”, досі перебуває в окупації. Російські військові злочинці ховають сліди своїх злочинів, грабують і катують українців та готуються до оборони від контрнаступу ЗСУ.
За два місяці російська армія вбила в Маріуполі вдвічі більше людей, аніж фашисти за два роки окупації міста під час Другої світової війни
Звільнений з російського “освенцима” воїн просив журналістів не публікувати фото поки не поговорить з мамою.
– Добре одне, що не ґвалтували. Хлопців – так, хлопців ґвалтували.
“У сексуальних злочинах в Україні немає просто виконавців, там є й організатори” / Всеволод Князєв.
А до нього там прекрасно жили люди, мали майбутнє, мріяли про здійснення планів…
«Вилікуєшся, і тато піде служити разом із тобою» – історія батька пораненого українського захисника.
