К черту моралистов. Эти видео должны смотреть все, включая детей, женщин, стариков. Эти видео необходимо показывать в украинских школах на уроках истории и по телевизору. Выпуски новостей должны начинаться с показов этих видео.
Аж до теперішнього часу Росія продовжує використовувати найманців і кадрових військових для провокацій. Незважаючи на мінські домовленості та заяви про припинення вогню і відведення озброєння, бойовики систематично обстрілюють міста, позиції ЗСУ, а також займаються викраденням людей і їх тортурами. Крім того, в РФ вивозять заводи і підприємства, які були побудовані Україною. Росія цілеспрямовано намагається зруйнувати інфраструктуру Донбасу і зробити з нього терористичний гнійник, який заважатиме жити всій країні.
Коли я чую розповіді про людей, які не змогли подолати схожі обставини, то розумію, що в них не було потрібного внутрішнього простору й вони надто чіплялися за життя. Катування триває багато годин, і, якщо людина живе зовнішнім відчуттям часу, цей досвід стає нестерпним. Хочеться, щоби все нарешті закінчилося. Власне, на цьому моменті багато хто й ламається. Бо вони хочуть жити, зокрема без болю. Адже померти можна будь-якої хвилини, кров закипає, серце не витримує.
«Он может приехать и свободно ходить по улицам Киева вместе с теми, над кем он издевался?»
По словам Александра Ретивова, ждать справедливого заочного судебного решения по делу «прокурора ЛНР» не приходиться, ведь через полгода Корниевский будет снят с розыска и окажется чист перед законом. Опасаются этого и другие пострадавшие, побывавшие в плену российских гибридных сил на Донбассе.
Иллюзию законности режима пророссийских боевиков в Донецке и Луганске создают в том числе перебежчики из числа украинских госслужащих – милиционеры, прокуроры, судьи… Некоторые из них предпочли остаться в родных городах и даже пойти работать в администрации, в том числе осуждать украинских заложников – за якобы шпионаж, борьбу с боевиками или волонтерство.
Бойовики ходили розповідали, що нас, «кіборгів», «пічкають» чимось, якісь наркотики дають, бо не спимо і постійно на ногах. А ми просто захищали свою територію до останнього.
У допитах брали участь кадрові офіцери з Росії. Ігорю Браницькому дісталось найбільше. Його відвели вбік і почали ще більше бити. Стріляли по ногах з травматичного пістолета. Оце вистрілять і кричать: «Бачиш він стоїть і не падає». Питали у нього: «Ти що – патріот?», а Ігор відповідав: «Так, патріот» і більше нічого – і тоді вони ще більше злилися. Поламали йому кісток на тілі багато. Він не міг навіть сидіти, так йому боляче було.
«Я просила меня не бить, говорила, что беременна. Они сказали, что «очень хорошо, что укроповский ребёнок умрёт». Нас били всем, чем угодно: и прикладами, и ногами, и бронежилетами, которые нашли у нас. Били по всем частям тела. Об меня тушили бычки. Мне, потому что я смотрела и кричала, когда избивали других, завязали скотчем глаза. Я на тот момент была на третьем месяце беременности, и в результате избиений у меня началось кровотечение. Я потеряла сознание […]».
П’ять років на території України триває війна з усіма її найжахливішими наслідками – вбивствами, катуваннями, викраденнями цивільних, зґвалтуваннями та мародерством. Усе це за міжнародним законодавством відносять до воєнних злочинів, та в український Кримінальний кодекс не відповідає міжнародним нормам. Воєнних злочинців судять за законодавством мирного часу.
“Пастор умер в больнице города Курахово. У него отказали почки. Отмечается, что на здоровье Александра сказались стресс и пытки, перенесенные им во время нахождения в плену боевиков так называемой «ДНР» (Донецкой Народной Республики), сообщает Христианский портал церкви “Преображение”.
Доповідь ООН: українських військових під Іловайськом вбивали, коли ті були позбавлені боєздатності.
Найпоширенішими формами катувань, за даними моніторингової місії ООН, стали побиття, в тому числі з елементами сексуального насильства, імітація страти та інші погрози фізичного насильства.
Вокруг трое мужчин в военной форме, на рукаве герб России в щите, за ним меч и надпись по краю: “Федеральная служба безопасности”. Они кричат, матерятся, трудно что-то разобрать. Один из них берет тряпку, сворачивает ее жгутом, накидывает на рот связанного человека, встает берцем на шею и начинает тянуть. Человек мычит. В это время другой мужчина в форме прикрепляет к мошонке связанного человека клемму с проводами, которые тянутся к небольшой динамо-машине. Он включает ее, и человека с пакетом на голове начинает трясти, он хрипит, изгибается, пытается кричать, но на его шее грязная и холодная подошва берца.
СВИДЕТЕЛЬСТВА УКРАИНСКИХ ГРАЖДАН, КОТОРЫЕ БЫЛИ ЗАЛОЖНИКАМИ РОССИЙСКИХ ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ ГРУППИРОВОК НА ТЕРРИТОРИИ ОРДЛО, ОТНОСИТЕЛЬНО ВООРУЖЕННОЙ АГРЕССИИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПРОТИВ УКРАИНЫ, НЕЧЕЛОВЕЧЕСКИХ УСЛОВИЙ СОДЕРЖАНИЯ, ФИЗИЧЕСКОГО НАСИЛИЯ, ПЫТОК И МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ИЗДЕВАТЕЛЬСТВА
Далі…
