«Все, це смерть, пацани. Прощавайте. Слава Україні»

Історія його тортур та вбивства – це ще одне нагадування, що таке російська окупація і як всі ці організації, покликані захищати дітей, можуть забезпечити умовними зошитами, але не можуть врятувати неповнолітніх від тортур та смерті.

В Ізюмі поховали 8 членів однієї родини, яких вбили російські авіабомби

9 березня 2022 року окупанти зруйнували будинок, в підвалі якого ховалися цивільні мешканці. Під руїнами тоді загинуло 50 людей. Серед них – родина з восьми людей.

Катування сексуальним насиллям: Розповіді українок зі звільнених територій

Юристи збирають свідчення жінок зі звільнених територій, і не тільки від жінок. Закликають не мовчати, аби кара дістала кожного російського фашиста і щоб світ почув про цей дикунський народ, який небезпечний для землян.

Потонули мамочки і немовлята – евакуйована жителька окупованих Олешок

Російські загарбники закрили окуповані Олешки Херсонської області, які затопило через підрив Каховської ГЕС. Евакуюватися можуть лише жителі з російським паспортом.

Ц І Н А: Дивитись усім, пам’ятати, цінувати

Війна, як вона є. І це ті кадри, які мають бачити всі, хто далеко війни, хто війну проживає у соцмережах, хто вболіває і допомагає, хто “втомився від війни”, хто “не посилав їх туди” і т.д. ВСІМ.

Життя на руїнах: Історія харків’янина, який живе у зруйнованому рашистами будинку

“Живу вже рік у такому стані – буває настрій пригнічений. У метро валяюся, вночі піднімаюся, сльози котяться, плачу в прямому розумінні, я не знав, що робити. Руки тоді опустилися. А потім якось узяв себе у руки, думаю, жити треба, життя продовжується”, – розповідає чоловік.

Чому будь-який москвин нам ворог? Читайте думки нетаких русскіх

Коменти москвинських читачів ліберального російського ЗМІ. Що вже казати за відвертих навіжених російських фашистів. Характерним є те, що москвини, які на початку не підтримували війну, змінили свою точку зору і тепер навіжено бажають перемоги нацистській росії і поразки суверенній Україні. Найбільше їх бентежить те, що Україна чинить опір окупанту. Їх неабияк нервує допомога іноземних союзників, яка ламає плани агресора.

Валерія і досі частково залишилися на “Азовсталі”, де були обручки із фольги, і тіло її чоловіка досі в Маріуполі

Валерія пояснює: вона не корилася в полоні, бо не мала чого втрачати. Загибель її Андрія переважила все.

– Росіяни розуміли, що погрожувати мені нічим не можуть, пообіцяти нічого не можуть. Коли питали, що можуть запропонувати, я казала: “Поверніть мені мого Андрія”. Андрій – це моя слабкість і сила водночас. Це єдина людина, заради якої я була здатна на все. І я через його смерть дуже зла на них. Була і є.

РОСІЙСЬКИЙ ФАШИЗМ: За ніч на Луганському напрямку рашисти вбили 400 цивільних

– Ми зайшли в наглу і кулеметники почали всіх косити. Ми заходили в хату і всіх вбивали: жінок, дітей, старих…- розповідає виродок.

– Ну правильно, чо! – відповідає бабуся фашиста.

«Це було пекло – не знати, де похований твій син»: Іринку, Богдана, Данила і Богдана вбила росія

*«Перші дні Богдан бігав до сусідів допомагати укріплювати будинки. На всі свої кишенькові гроші накупив снікерсів й цигарок та відніс хлопцям із ЗСУ. Тоді ж, таємно від мене, поїхав у центр переливання крові, хотів стати донором, але не прийняли через неповноліття», – розповідає Ксенія Костинська.

*Ніч на 6 березня була важкою. Красне сильно обстрілювали. Світла в селі вже не було. Під свічками на веранді Галина читала над тілами рідних Євангеліє. Ігор в сусідній прибудові при світлі налобного ліхтарика майстрував онукам домовину – одну на двох. У ту ніч будинок та подвір’я Болтушкіних сікло уламками.