Відрізали полоненим два пальці на руці: Зізнання російського військового на федеральному телебаченні

Російський військовий прямо говорить про те, що калічив полонених українських снайперів, відрізаючи їм вказівні пальці.

Зізнання пролунало прямо в ефірі щотижневої програмі новин на російському федеральному телебаченні.

Страта під контролем москви: ООН вказала на Росію як організатора теракту в Оленівці

В ООН визнали теракт у Оленівці ретельно спланованим злочином Росії.

Про це повідомляє Уповноважений ВР України з прав людини Дмитро Лубінець.

Він нагадав, що МКЧХ та ООН висловили готовність розслідувати теракт. Однак уже через 5 місяців Місія ООН зі встановлення фактів по Оленівці була розпущена через відсутність гарантій безпеки.

У ґрунтовному звіті Експертної групи Організації Об’єднаних Націй містяться докази того, що саме Росія спланувала і здійснила теракт у виправній колонії в Оленівці Донецької області, де утримувалися українські військовополонені, зокрема захисники “Азовсталі”. Під час терористичного акту РФ загинуло щонайменше 57 українських воїнів, ще близько 130 осіб отримали поранення.

Катував і розстріляв українських військовополонених: СБУ повідомила підозру рашисту, який сам потрапив у полон до ЗСУ

Служба безпеки зібрала доказову базу на воєнного злочинця рф, який брав участь у розстрілах полонених воїнів ЗСУ під час повторного вторгнення рашистів на Харківщину у 2024 році.

Задокументовано, що він особисто з табельного автомата здійснив постріл у потилицю зв’язаного українського воїна.

Крім цього, зловмисник обирав місця для вбивства ще двох полонених та охороняв «периметр» під час розстрілів.

Невдовзі російський загарбник сам потрапив у полон до Сил оборони і наразі перебуває під вартою.

36-річний громадянина рф Сергій Тужилов, стрілець-штурмовик 69-ї мотострілецької дивізії 6-ї армії країни-агресора має дві судимості на росії за розбій і наркоторгівлю.

Тужилов брав участь у боях під Вовчанськом у червні 2024 року. Під час штурму місцевого заводу рашист разом зі спільником розстріляли трьох військовослужбовців ЗСУ, які потрапили у полон.

Перед розстрілами рашисти катували полонених, прив’язавши їх до стовпів.

Під час нових боєзіткнень українські захисники знищили підрозділ Тужилова, а його самого як єдиного вцілілого взяли у полон.

“Росіяни завдавали ударів струмом по відкритих ранах”: Військовий, на тілі якого окупанти випалили напис «Слава Росії», планує повернутись на службу

Катування тривало до ранку наступного дня – протягом цього часу росіяни завдавали ударів струмом по відкритих ранах військового. Після цього його відправили до шпиталю, де провели операцію.

Коли до Андрія прийшла російська медсестра, щоб замінити пов’язку, вона сказала йому: «Не хвилюйся, коли повернешся додому, перекриєш це татуюванням або ще чимось». Він сам тоді не зрозумів, про що вона говорить.

Вперше український військовий побачив випалений напис, коли його перевели у звичайну палату: «Я подивився й ахнув… Я сказав: «Ви всі покидьки. Я застрелю вас усіх».

Витримати умови в полоні Андрію допомогло те, що він обіцяв своїй доньці повернутися: «І щодня в полоні я постійно казав собі: «Я повернусь».

“Я розумію, що таке війна, тому я допомагаю,” – діти у Києві допомагають розбирати завали після російських бомбардувань

“Я мрію, щоб війна закінчилась” – про що мріють діти в Україні

Шкільний твір київських хлопчиків “Як я провів літо” буде містити багато недитячих спогадів.

Підлітки щодня йдуть розбирати завали від російських бомбардувань їхніх багатоповерхівок, бо хочуть допомогти дорослим.

-Мені людей шкода. Вони без квартир залишились. А я допомагаю прибирати скло, сміття… – каже один із помічників.

У їхні роки, дітям вже довелось пережити багато випробувань.

-Я бачив шахед із вікна, ракету бачив, ну, я багато бачив, – розповідає інший юнак.

-Коли почали жорстко бомбити, ми піднялись, тому що, якщо помирати, то помирати разом, – пригадує свої емоції юний волонтер.

Ніс поламали, ногу битою, яка на ній теж зламалась, упритул прострілювали ногу, обпалювали тіло, ножем різали, витягували на розстріл – Роман про тортури у російському полоні

Садизм росіян не піддається розумінню, проте він має історичне коріння.

Російські фашисти били і знущались з українських полонених навіть в дорозі на обмін, бо москвини не могли не використати останні хвилини, щоб не насолодитись своєю жорстокістю: “По дорозі з Ростова ще з нас знущалися як могли в літаку”, – розповів Роман Теренчин.
,,,
Яке там було ставлення до вас? Застосовували насильство, приниження, психологічний тиск?

“Ох, там уже почалося. Спочатку просто били. А потім, уже під вечір зав’язали очі, аби я не бачив нікого, зв’язали руки й почалися справжні тортури. Ніс поламали, ногу битою, яка на ній теж зламалась, упритул прострілювали ногу. Обпалювали тіло, правий бік. 

А ще, коли почули, що я з західної України і 95-ї бригади, їх взагалі понесло. Зліва ножем різали, проколи були. Два рази витягували на розстріл: ставили на коліна і стріляли над головою. Таким чином вони ще й чинили психологічний тиск. Після цього перевезли ще в інше місце, скинули з КАМАЗа на землю, просто як мішок кинули, а я вже йти самостійно не міг, бо ж нога прострелена і поламана була. Сказали мені: “Повзи”. Я ще трохи повз, вони стріляли там де я повз. Перед самою ямою, в яку мене кинули, вивернули ногу повністю в іншу сторону, в мене був відкритий перелом. Я лежав у цій ямі, і зі мною був ще один наш військовий. Під ранок сказали порівняти мою ногу.”

У Києві врятували геройського кота, який 10 годин перебував під завалами без можливості поворохнутись

Він — великий, спокійний, смугастий кіт. У ту ніч він саме підійшов дот своєї звичної миски з їжею, коли все навколо вибухнуло і настала темрява, біль і уламки накрили його з головою, – йдеться в повідомленні.

За словами рятувальників, господар точно знав, де кіт мав бути в момент атаки, це і врятувало тварину. Котика дістали з-під уламків бетонної стіни та перекриттів чітко у вказаному місці.

Зараз смугастий герой перебуває у безпеці під наглядом ветлікарів.

Окрім героя цієї розповіді, з-під руїн квартир вдалося врятувати ще чотирьох котів, розповіли у команді порятунку тварин міста Києва. Усі вони мали власників, які їх шукали, деякі навіть перебуваючи в лікарні.

«Б’ють так, що в туалет кров’ю ходиш» – депортований із росії в’язень. Проблеми, з якими стикаються в Україні повернуті в’язні

«Багато хто «перевзувся» і почалось пекло»

Никифорук згадує, як після початку вторгнення РФ прийшов начальник колонії і оголосив, що їжі у виправному закладі вистачить лише на кілька місяців.

«Сказав, що у нас їжі тільки на два місяці. Якщо не буде ніякого постачання, то відкриє ворота і випустить нас. Але минув місяць – і він просто сам виїхав, тому що не хотів переходити на бік РФ. Він забрав свою родину і виїхав з Херсону. Ми так і залишилися там. Потім дуже багато, хто там працював, вже «перевзулися» на російський лад і почалося пекло», – розповів він.

Після того, як прийшла російська окупаційна влада, над в’язнями почали знущалися, каже чоловік.

Подробиці – за посиланням.

Перебуваючи в полоні, вважався зниклим безвісти: Помер військовий з Рівненщини, якого звільнили з полону в рамках обміну “1000 на 1000”

Сергій Добровольский потрапив у полон до російсько-фашистських загарбників у 2023 році і весь час вважався зниклим безвісти.

Він повернувся з полону наприкінці травня цього року в межах обміну військовополоненими “1000 на 1000”.

Кілька днів тому, 17 червня, його зустріли земляки у рідному місті. Сергієві було 43 роки.

Як пише Суспільне, він зміг обійнятися з мамою після двох років у російському полоні. Також йому вручили коровай та заспівали гімн України. Опісля — подякували.

319-й. Під цим номером — безіменний, у лісі біля Ізюма — він лежав у тимчасовій могилі

Його щоденник, захований у батьківському саду, згодом знайшла письменниця Вікторія Амеліна. Там — нотатки, передчуття, слова про наближення темряви: “Вони прийдуть.”

Його ім’я — Володимир Вакуленко.

Його номер — 319.

Його слово — навіки з нами.

І він — назавжди в ряді тих, хто творив нову Україну і за це став жертвою російських окупантів.

Наше Новітнє Розстріляне Відродження пишеться їхніми іменами.

Подробиці – за посиланням.

465 днів у російському полоні: Боєць 3 штурмової щойно дізнався, що його батько помер – відео

465 днів у російському полоні

Боєць 3 штурмової щойно дізнався, що його батько помер, поки він був у полоні.

Чоловік каже, головна проблема полону, це те, що немає зв’язку із рідними. Це найважче, запевняє захисник.

В процесі розмови до нього підходить жінка з фотографією єдиного сина, позивний “Танцор”, про якого їй давно нічого не відомо. Боєць уважно дивиться на фотокартку, але не впізнає. Він намагається заспокоїти маму солдата: “Не плачте, просто у полоні немає зв’язку, щоб передати рідним, що живий. Це дуже важко.”

На Херсонщині встановлено понад 1,5 тис осіб, які постраждали від катувань окупантів, розслідується 50 випадків смертей за наслідками катування

Приклади катувань, які розслідуються

Викладачка музики

Історія викладачки музики в окупованому Херсоні, яка відмовилася співпрацювати з окупантами та продовжувала викладати дітям онлайн за українською програмою.

У серпні 2022 року російські військові провели обшук у неї вдома, після чого, одягнувши їй і чоловікові пакети на голови, вивезли до катівні в підвалі захопленої офісної будівлі.

Жінку били по голові, руках і спині, застосовували електричний струм через дроти, підключені до грудей. Катували за проукраїнську позицію, змушували перейти на російські освітні стандарти. Понад тиждень її утримували в голоді, без медичної допомоги, у повній ізоляції.

Перед звільненням змусили записати відео з неправдивими свідченнями та підписати документи, зміст яких їй не повідомили.

Масована атака рф: Кількість загиблих на цю хвилину зросла до 14 осіб

17 червня 2025 року терористична росія масовано атакувала Київ різними видами озброєння.

За повідомленням Національної поліції, 27 локацій у різних районах столиці опинилися цієї ночі під ворожим вогнем. Серед них житлові будинки, освітні заклади, об’єкти критичної інфраструктури.

Кількість загиблих на цю хвилину зросла до 14 осіб. Станом на зараз – 44 поранених у Києві.

Ще 6 травмовано в Одеській, по 1 людині постраждало у Київській та Чернігівській областях.

Рятувальникам вдалося деблокувати людей з підʼїздів, квартир та з-під завалів. На відео – один із врятованих мешканців будинку.

Це зробив російський хірург, – український медик про напис “Слава России” на тілі звільненого з полону воїна

Максим Туркевич зазначає, найімовірніше цей напис випалили після завершення основної операції:

“Я вам можу сказати точно те, що там зрозуміло з лікарської точки зору. Це зробив хірург. Це не є напис, зроблений паяльником, це не є напис вирізаний. Це точно зроблено електрокоагулятором, це медичний прилад. І це точно зроблено під загальною анестезією. Це те, що можна сказати з точністю. Відповідно, це точно зроблено оперуючим хірургом. Ми маємо попередню інформацію про те, хто теоретично міг бути оперуючим хірургом, але станом на зараз ця інформація ще фінально не є перевіреною і підтвердженою”.

Після звільнення з полону захисник проходить лікування в межах програми “Неопалимі”. Нещодавно пацієнту провели першу ін’єкцію полінуклеотида, який у косметології та медицині використовують для стимуляції регенерації клітин і тканин, він запускає регенерацію шкіри.

“З медичної точки зору, мені з таким рубцем буде набагато легше працювати. Гірше, якщо би це було вирізано ножем. У нас є ж пацієнти зі свастиками на обличчях, які вирізані ножем. При тому в таких умовах, що хлопця тримали, а інші різали”, — говорить Олександр Туркевич.

Між фото – три роки полону у російських катівнях

Фото оприлюднила Олена Золотарьова з дозволу Elena Yurchyna (на фото).

“Що ви знаєте про ненависть? – написала вона. – Так виглядають 3 роки російського полону.

Був такий радянський фільм «Звичайний фашизм». Коли я дивилась його школяркою i жахалась, здавалось, що все це за межею людського і ніколи більше не повториться, тим більше з нами.

Здалося. Повторилось і саме з нами.

Наш Маріуполь росіяни знищили разом з мирняком і в канцтабори потрапили мої знайомі, друзі, учні.

Просто тому, що вони стали на захист рідного міста, яке прийшов захоплювати ворог.”