Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 20 серпня загинули 12 людей. Пошкодження зафіксовані у трьох районах столиці — Святошинському, Солом’янському та Дарницькому.

Найбільше жертв — у Солом’янському районі, де загинули семеро людей. Там внаслідок падіння уламків та ударів пошкоджені житлові будинки, школа, дитяча лікарня, гаражі та інші об’єкти. У Святошинському районі пошкоджені нежитлові приміщення та складські будівлі, у Дарницькому — нежитлові й складські об’єкти.

Близько 40 тисяч осель залишаються без світла

Після атаки частина Києва залишилася без електропостачання. Енергетикам уже вдалося повернути світло 50 тисячам родин за резервними схемами, однак ще близько 40 тисяч осель залишаються без електроенергії.

У ДТЕК повідомили, що після того, як військові та рятувальники нададуть доступ до пошкоджених об’єктів, енергетики розпочнуть ремонт обладнання.

21 серпня у Києві — День жалоби

У столиці 21 серпня оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок масованої атаки РФ. У цей день на комунальних будівлях будуть приспущені прапори, а проведення розважальних заходів у Києві заборонене.

Рятувальні та аварійні роботи у постраждалих районах столиці тривають.

“Тата звільнено!!”

Одні зі 103 щасливих родин, які сьогодні дочекались найрідніших.
Жінка розповіла, що пережила за понад два страшних роки, як вимолила чоловіка з російських катівень і як віра їй допомогла.

Нинішня війна, хоч і триває вже значно довше за Другу світову 1939–1945 років, принципово відрізняється від неї в одному: цього разу кожен кат українського народу має ім’я. Багато з них уже встановлені, а ті, чиї злочини ще розслідують, рано чи пізно також будуть ідентифіковані.

Російському офіцеру повідомили про підозру за наказ розстріляти цивільного у Бучі

У ГУР встановили російського офіцера, який у березні 2022 року наказав своїм підлеглим убити цивільного мешканця Бучі Ігоря Городецького.

Йдеться про 47-річного на той момент капітана Євґєнія Плюсніна — командира роти 234-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії ВДВ РФ. Його ідентифікували в межах роботи проєкту “Книга катів українського народу”. 14 серпня 2026 року московиту повідомили про підозру.

5 березня 2022 року близько 7:30 російські військові затримали Городецького поблизу його будинку на вулиці Яблунській. Чоловік був цивільним, не мав зброї та не брав участі у бойових діях. Серед рашистів був сержант владімір борзунов, ще двоє російських військових наразі не встановлені.

Окупанти доставили його до свого командира Плюсніна. За даними слідства, капітан віддав наказ убити українця. Після цього, у період приблизно з 7:30 до 10:00, один із російських військових відвів Городецького до будинку на вулиці Леоніда Каденюка та щонайменше вісім разів вистрілив у нього з автомата.

Тіло загиблого згодом виявили у братській могилі.

Плюснін, за даними ГУР, перебував у Бучі з 27 лютого до 30 березня 2022 року. Його підрозділ контролював вулицю Каденюка та прилеглі території.

14 серпня 2026 року російському військовому повідомили про підозру у порушенні законів і звичаїв війни, поєднаному з умисним убивством цивільної особи.

Українські правоохоронці продовжують встановлювати причетних до воєнних злочинів, скоєних російськими військовими під час окупації Бучі.

ГУР МО України публікує дані російського воєнного злочинця:

плюснін євґєній владіміровіч, 04.12.1978 р.н. — уродженець селища пєсочний вохомського району костромської області рф. На момент скоєння злочину — військовослужбовець 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ зс рф (військова частина № 74268). Командир 5-ї роти 2-ї батальйонно-тактичної групи. Військове звання — капітан.

Жінка за інструкцією російських кураторів виготовила бомбу, яку окупанти згодом дистанційно підірвали разом із власним 15-річним кур’єром. Внаслідок теракту на Харківщині загинув також український військовослужбовець.

Історія почалася з Telegram-каналів, де мешканка Харкова шукала можливість легко заробити. Саме там на неї вийшли представники російських спецслужб і залучили до своєї агентурної мережі.

За їхніми вказівками жінка самостійно зібрала вибуховий пристрій із дистанційним підривом. Щоб посилити його уражаючу дію, вона спорядила бомбу металевими гайками, після чого замаскувала її у спортивній сумці.

Далі росіяни знайшли для своєї «операції» 15-річного школяра. Хлопця використали як кур’єра: він мав на таксі доставити сумку з вибухівкою до військової частини Нацгвардії.

Російські куратори при цьому контролювали його маршрут через GPS на смартфоні. Коли неповнолітній прибув на місце й передав «посилку» українському військовому, окупанти дистанційно привели вибухівку в дію.

Вони вбили не лише українського воїна, а й власного 15-річного агента, якого самі відправили доставляти бомбу.

СБУ згодом встановила жінку, яка виготовила вибухівку, і затримала її за місцем проживання. Суд визнав її винною у пособництві терористичному акту, незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні вибухового пристрою.

З урахуванням співпраці зі слідством та наявності трьох малолітніх дітей суд призначив їй 12 років ув’язнення.

Їх знайшли через соцмережі. Чоловіки шукали можливість швидко заробити — саме на цьому їх і завербували російські спецслужбісти. За гроші вони погодилися підпалити енергооб’єкт, від якого залежить електропостачання частини критичної та соціальної інфраструктури Чернівців.

На початку серпня фігуранти приїхали до міста. Спершу вони провели розвідку навколо підстанції: оглянули територію та шукали можливість непомітно проникнути до об’єкта.

Згодом перейшли до виконання завдання. За даними СБУ, вони облили бензином трансформатори та прилеглу територію, підпалили їх і втекли.

Далеко втекти не вдалося.

Контррозвідники встановили особи підозрюваних і вже протягом доби затримали обох у Чернівцях.

Наразі обом іноземцям повідомили про підозру у закінченому замаху на диверсію, вчиненому групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану. Йдеться про ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України.

Підозрювані перебувають під вартою без права внесення застави.

Їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Зрадниця-освітянка добровільно й, судячи з її вчинків, без особливих сумнівів узялася міняти самоідентичність українських дітей на скалічену парадигму рашизму.

Поки російські війська захоплювали Куп’янськ, вона отримала можливість сказати «ні». Могла залишитися осторонь, могла не працювати на окупаційну адміністрацію, могла не братися керувати дитячим закладом за російськими правилами. Натомість у червні 2022 року погодилася очолити місцевий центр дитячої та юнацької творчості.

До вторгнення вона була там заступницею керівника. За окупації стала «и. о. директора» — і взялася перебудовувати дитячий центр під вимоги загарбників.

Вона особисто розробила новий статут закладу та подала його на затвердження окупаційній адміністрації. Серед головних завдань так званого освітнього процесу, з’явилося виховання в дітей «патріотизму» та любові до держави-агресора.

Вона формувала штат, приймала людей на роботу, проводила наради, презентувала навчальні плани за російськими стандартами. Зустрічалася з педагогами, вихованцями та батьками й, за даними слідства, поширювала кремлівські наративи та переконувала їх у законності російської агресії.

Саме так окупація намагається закріпитися надовго: не тільки встановити прапор над будівлею, а й переписати дитині картину світу.

А потім прийшли українські воїни.

Збройні Сили України звільнили Куп’янськ, і російська окупація там закінчилася. Разом із нею закінчилася й кар’єра цієї «очільниці» при окупантах.

Після деокупації вона втекла чомусь саме до Харкова, а згодом — до Європейського Союзу, де тривалий час переховувалася. Їй повідомили про підозру заочно.

Коли жінка повернулася в Україну, правоохоронці встановили її місце перебування та викрили. Прокурор Куп’янської окружної прокуратури затвердив обвинувальний акт і направив його до суду. Її обвинувачують у колабораційній діяльності за частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України.

І тут важливо пам’ятати головне – вона працювала з дітьми.

Її завданням як освітянки мало бути допомагати їм рости вільними людьми, знати свою мову, культуру й країну, вчитися думати та ставити запитання. Натомість під час окупації вона використала свою посаду, щоб допомагати державі-агресору нав’язувати дітям її світогляд.

Росія приходить на захоплені території зі зброєю. А далі намагається залишити після себе школу, підручник, «правильну» мову, переписану історію і дитину, яка вже не розуміє, ким вона є.

Тому історія цієї жінки — не лише про одну колаборантку з Куп’янська.

Вона про те, за що насправді воюють українські військові.

За місто, яке має залишатися українським. За мову, яку не можна заборонити наказом окупаційної адміністрації. За пам’ять, яку не можна переписати чужим статутом. І за дітей, у яких ніхто не має права красти їхню власну країну.

Тепер цю історію має продовжити суд.

СБУ викрила на Рівненщині агента ФСБ, який допомагав ворогу готувати удари та планував убивства військових

За версією слідства, чоловік зацікавив російських кураторів своїми антиукраїнськими дописами в Telegram. Після вербування він почав виконувати розвідувальні завдання на території області.

Для пошуку потенційних цілей агент пересувався Рівненщиною на мотоциклі та прихованою камерою фіксував місцевість поблизу військових об’єктів. Зібрану інформацію, зокрема координати, він передавав представникам ФСБ через засоби зв’язку, до яких, за даними СБУ, надав росіянам віддалений доступ.

На цьому завдання агента не обмежувалися. Він звернувся до куратора з проханням забезпечити його зброєю та боєприпасами для підготовки нападів на українських військових. Також намагався отримати безпілотник, який планував використати для розвідки позицій Сил оборони.

Затримання відбулося під час чергової спроби чоловіка зібрати розвіддані неподалік об’єкта українських військ.
Йому може загрожувати довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Команда Save Ukraine евакуювала з тимчасово окупованих територій ще 28 українських дітей та підлітків. Після порятунку вони перебувають у безпеці та проходять реінтеграцію за підтримки фахівців. Про це пише Главком.

У межах ініціативи Bring Kids Back UA дітям допомогли залишити окуповані території та повернутися на підконтрольну Україні територію.

За словами команди Save Ukraine, кожен із врятованих пережив тиск, погрози та страх з боку окупаційної влади.

Серед евакуйованих — 20-річний Святослав. Він пережив російські атаки безпілотниками та став свідком примусу під час проведення окупантами псевдореферендуму. Після досягнення повноліття на хлопця почали тиснути, вимагаючи вступити до російської армії.

18-річного Андрія окупанти намагалися змусити опанувати спеціальність оператора дронів. Його також внесли до списків на першочергову мобілізацію та вимагали підписати контракт із російськими військовими.

Ще одному 18-річному юнаку, Олексію, погрожували розправою над рідними, щоб змусити його отримати російський паспорт. Повістку до армії РФ йому вручили безпосередньо під час уроку в школі.

Зараз усі 28 врятованих перебувають у центрах «Надії та відновлення». Там вони отримують психологічну допомогу, безпечне проживання та підтримку з відновленням необхідних документів.

У Save Ukraine наголошують, що під російською окупацією досі залишаються сотні тисяч українських дітей. Окупаційна влада продовжує чинити на них тиск, нав’язувати російську ідентичність та готувати неповнолітніх до подальшої служби в армії РФ.

За даними слідства, у 2025 році підрозділ під його командуванням перебував на території Курської області. Під час однієї зі спецоперацій бійці ЦСО «Альфа» СБУ виявили місце розташування російських військових та завдали по ньому удару. Сам командир у цей момент перебував за межами бази.

Правоохоронці встановили, що фігурант родом із Дніпропетровської області. Ще до 2014 року він переїхав на Донеччину, де після початку російської окупації добровільно долучився до незаконних збройних формувань, підконтрольних РФ. У їхньому складі він брав участь у бойових діях проти українських військових під час проведення АТО та ООС.

Після початку повномасштабного вторгнення чоловік перейшов на службу до міноборони РФ. Згодом його зарахували до російського полку «Ахмат», де він служив у підрозділі «Аід». Надалі російське командування призначило його керувати ротою ударних БпЛА та направило на Курщину.

У Херсоні російський ударний дрон влучив у приватний будинок. Боєприпас пробив вікно й опинився просто в дитячій кімнаті — у ліжечку, де спав дворічний хлопчик.

Дитина дивом залишилася неушкодженою.

Важко уявити момент, коли батьки заходять до кімнати й бачать наслідки російського удару там, де щойно спала їхня дитина. Ліжечко, яке мало бути місцем безпеки, за секунди опинилося в епіцентрі смертельної небезпеки.

Мати із сином звернулися до лікарні. На щастя, їхньому життю нічого не загрожує.

Але родині тепер доведеться залишити свій дім. Поліцейські разом із волонтерами організовують евакуацію матері та дитини до безпечнішого міста.

Ця історія могла закінчитися трагедією. Цього разу дитина вижила. Та російські удари щодня залишають після себе зруйновані будинки, наляканих дітей і сім’ї, які змушені тікати від війни.

На Херсонщині небезпека для цивільних не зникає. Росія продовжує бити по містах і селах, не залишаючи осторонь навіть дитячі кімнати.

Іноді від трагедії відділяють лічені сантиметри. Цього разу — дивом.

Показовим у цій історії є парадокс із самим фігурантом. Чоловік родом із Хрустального на Луганщині — міста, яке перебуває під російською окупацією, — після переїзду до Ізюма почав співпрацювати з представниками держави-агресора.

Водночас за виконання їхніх завдань він розраховував зрештою повернутися саме на окуповану територію Луганщини.

Зрадник спочатку виїхав із території, захопленої Росією, а згодом, працюючи на російські спецслужби, планував повернутися туди за їхньої допомоги. Щоб отримати можливість виїхати з підконтрольної Україні території, він погодився виконувати завдання ворога, зокрема пов’язані з реєстрацією та верифікацією терміналів Starlink і збором інформації для російської сторони.

Російські окупаційні війська сьогодні, 18 серпня, завдали ракетного удару по селищу Печеніги Чугуївського району Харківської області.

За попередніми даними, загинули 10 людей, ще 8 отримали поранення. Постраждалим надають медичну допомогу.

Внаслідок атаки пошкоджено:

10 приватних будинків;

кафе;

поштове відділення;

магазин;

щонайменше 7 автомобілів.

На місці працюють екстрені служби, які ліквідовують наслідки російського удару.

За даними Харківської ОВА, інформація про наслідки атаки ще уточню

В Україні заочно повідомили про підозру 26-річному військовослужбовцю 237-го танкового полку 3-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії РФ, який через Telegram залучив 15-річну мешканку Краматорська до виконання завдань в інтересах армії РФ. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

Як неповнолітню залучили до роботи на РФ

За матеріалами кримінального провадження, контакт між російським військовим та дівчиною розпочався у вересні 2025 року. Чоловік знав про її вік і поступово встановив із нею довірливі стосунки.

Після цього він почав давати неповнолітній завдання зі збору інформації, яка могла становити інтерес для російських військових.

Дівчина за його вказівками мала встановлювати місця перебування працівників поліції та СБУ, військовослужбовців і техніки ЗСУ. Також йшлося про виявлення місць зберігання зброї та боєприпасів.

За даними слідства, окупант повідомляв дівчині, що зібрані нею відомості можуть використати для завдання ударів по відповідних об’єктах.

Просив підкласти гранату під військовий автомобіль

Для приховування своєї діяльності російський військовослужбовець вимагав від неповнолітньої не розголошувати факт їхнього спілкування та приховувати листування.

Крім збору інформації, він запропонував дівчині здійснити диверсійну дію — підкласти гранату під колесо військового автомобіля та зробити фотографію.

Це завдання 15-річна мешканка Краматорська виконувати відмовилася.

Росія посилює військову присутність у Балтійському морі, перекидаючи туди бойові кораблі Північного флоту. На тлі цього Кремль продовжує погрожувати європейським країнам через їхні спроби протидіяти російському «тіньовому флоту», який використовується для обходу санкцій.

Як повідомляє Bild, до Балтики прибув ракетний фрегат «Адмірал Касатонов», а раніше наприкінці липня до регіону також зайшов есмінець «Адмірал Левченко». Москва офіційних пояснень щодо передислокації кораблів не надала.

«Адмірал Касатонов» — фрегат проєкту «Адмірал Горшков», введений до складу російського флоту у 2020 році. Він може бути озброєний крилатими ракетами «Калібр» та гіперзвуковими «Цирконами». Раніше корабель, зокрема, залучали до супроводу російських суден у Середземному морі та поблизу Ла-Маншу.

«Адмірал Левченко» перебуває у складі флоту ще з 1988 року. Есмінець має на озброєнні системи протиповітряної оборони, торпеди та артилерію.

Поява російських бойових кораблів у Балтійському морі відбувається на тлі дедалі активнішого використання Москвою військового флоту для супроводу танкерів «тіньового флоту». Ці судна перевозять російську нафту та інші вантажі, допомагаючи Кремлю обходити західні обмеження.

При цьому сам Владімір Путін дозволяє собі дедалі жорсткішу риторику на адресу Європи.

Російський диктатор погрожував «відповіддю» на дії західних країн щодо суден, пов’язаних із російським тіньовим флотом, а перевірки таких кораблів назвав «піратством».

Експерт із морської безпеки Моріц Брейк вважає, що ці погрози не варто списувати лише на пропагандистську риторику. За його словами, Москва може свідомо створювати невизначеність і намагатися підвищити для європейських держав ціну протидії російському тіньовому флоту.

Очевидно, що Кремль дедалі вільніше визначає межі дозволеного — погрожує європейським країнам, демонструє військову силу біля їхніх кордонів і намагається захищати власні схеми обходу санкцій уже військовими засобами. Такі дії стають можливими не в останню чергу тому, що Москва роками перевіряє реакцію Заходу й бачить, що за черговими погрозами часто не настає достатньо жорсткої відповіді.

Посилення російського угруповання в Балтійському морі тому варто розглядати не як окремий маневр флоту, а як частину ширшої стратегії тиску на Європу. Кремль прагне показати, що готовий підвищувати ставки щоразу, коли західні країни намагаються перекрити канали фінансування російської війни.

Водночас Росія продовжує розширювати військову інфраструктуру. Раніше журналісти виявили щонайменше десять секретних об’єктів для запуску далекобійних безпілотників і 59 пускових рейок. Потенційно нові російські дрони можуть досягати території країн НАТО, зокрема Польщі.

Прямих доказів підготовки Росією нападу на країни Альянсу наразі немає. Однак проблема полягає в іншому: Москва дедалі активніше демонструє готовність використовувати військову силу та погрози як інструмент тиску на Європу — і що довше така поведінка залишається без адекватної відповіді, то сміливішим стає Кремль.