Видання Тhepage.ua склало список української зброї, якою мають пишатись українці. Публікуємо його зі своїми доповненнями.
САУ «Богдана» – як «Цезар», тільки краще
Українська самохідна артилерійська установка (САУ) у парі з французькою гаубицею CAESAR прицільно обстрілювала позиції росіян на окупованому острові Зміїний у Чорному морі під час операції зі звільнення острова.
На думку Павла Нарожного (засновника БО Реактивна пошта, яка допомагає ремонтувати артсистеми для ЗСУ) САУ «Богдана» значно краща за своїх західних конкурентів насамперед простотою, через яку рідше ламається та легше використовується.
«Найголовніша перевага — вона дуже точна, точніша за всі радянські аналоги точно. Щодо простоти, наприклад, у САУ «Цезар» є роботична рука, яка виймає снаряд із спеціального контейнера й вкладає безпосередньо в ствол. У «Богдані» снаряд кладеться військовим на лоток і досилателем вже заряджається. Також там проста, але дієва електроніка».
Тому Нарожний підкреслює, що «Богдана» є найбільш витривалою САУ на озброєнні ЗСУ, в «якій майже нема чому ламатися». При цьому вона не менш ефективна за західні зразки.
Основні характеристики САУ «Богдана»:
- дальність стрільби — 42 км фугасним снарядом і до 60 км активно-реактивним снарядом;
- калібр — 155 мм;
- максимальна швидкість — 80 км/год по бетонній дорозі;
- запас ходу — 800 км по трасі;
- обслуговування — 5 осіб;
- скорострільність — 4-6 пострілів на хвилину;
- кількість снарядів — 20.
У своїх показниках «Богдана» не поступається шведському Archer або французькому «Цезарю». За останніми даними, Україна виробляє 8 «Богдан» на місяць.
Нагадаємо, 24-го лютого 2022, відразу після перших вибухів, команді відчайдухів вдалося евакуювати !єдиний на той момент екземпляр «Богдани» та відправити її на бойову роботу .
Також досі немає відповіді:
❓чи не свідомо Тараном були закуплені чеські САУ “Дана” з меншою дальністю стрільби замість виробництва власних САУ “Богдана”, дальність стрільби якої удвічі більша?
Лише під час російсько-білоруської агресії, на третьому році, САУ “Богдані” нарешті доробили автоматичний досилач. Не пройшло і 5 років.
РСЗВ «Буревій» – краще за радянський «Ураган»
РСЗВ «Буревій» — це українська реактивна система залпового вогню, створена для заміни застарілих радянських систем «Ураган».
Важливою особливістю «Буревія» є використання сучасних шасі КрАЗ або Tatra, які забезпечують високу мобільність та прохідність. Також система оснащена автоматизованими системами наведення та управління вогнем, що підвищує точність ударів. Нічого вищезгаданого немає в «Урагані».
Система значно перевершує своїх попередників за технічними характеристиками і є важливим елементом у стримуванні ворога.
Основні характеристики РСЗВ «Буревій»:
- калібр — 220 мм;
- дальність стрільби — 35 км або 65 км при використанні ракет «Тайфун»;
- кількість снарядів — 16.
Військові кажуть, що машина значно комфортніша, тепліша та краще броньована у порівнянні зі своїм радянським попередником.
Нагадаємо, що шепетівський завод, у 2020 році випробував РСЗВ «Буревій», яка є модернізацією РСЗВ БМ-27 «Ураган».
Крилата ракета «Нептун» – вбивця «Москви»
Морські ракети «Нептун» знищили низку важливих кораблів російського флоту. Зокрема, вони уразили у 2022 році крейсер «Москва» (найбільша втрата російського військового флоту з 1941 року), 24 березня цього року вивели з ладу захоплений в окупованому Криму великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський».
Крилата ракета «Нептун» базується на шасі «КрАЗ» і оснащена активною радіолокаційною головкою самонаведення, що дозволяє ефективно вражати ворожі кораблі в складних погодних умовах і при активних радіоелектронних перешкодах.
Р-360 «Нептун» (версія для морських цілей):
- дальність дії ракети — до 300 км. Її перевага у польоті на дуже низьких висотах: кілька метрів над рівнем моря;
- швидкість польоту — 900 км/год;
- ціна наземного комплексу — $26 млн.
Проте «Нептун» вражає цілі не тільки на воді, але й на землі. У вересні 2023 року Сили оборони знищили російський комплекс ППО С-400 «Тріумф» вартістю $1,2 млрд. Джерела кількох медіа підтвердили, що удар здійснювався саме «Нептуном». Можливо, так сталося і в ніч на 21 серпня 2024-го, коли в Ростовській області підбили російський ЗРК С-300.
Важливо: Невигадана історія про те, як на початку повномасштабного вторгнення група відчайдушних чоловіків вивезла з військового заводу ракети для фронту.
Росія докладала багато зусиль для того, щоб заблокувати розробку та виробництво українських ракет «Нептун».
Раніше мова йшла про його постачання у 2021 році, у війську на нього дуже довго чекали.
Р-360 «Нептун» (версія для наземних цілей)
Офіційної інформації щодо модернізації ракети «Нептун» немає, однак відомо, що вони працюють із наземних комплексів.
Ймовірно, зросла дальність ураження, за деякими припущеннями, з 300 км до 400 км, а маса бойової частини зросла до 350 кг (150 кг у протикорабельній версії).
Про розробку сухопутного “довгого” Нептуна йшлося давно, однак, ймовірно, лише зараз пройшли кінцеві успішні його випробування під час бойового застосування.
ПТРК Стугна
«Стугна-П» — український протитанковий ракетний комплекс, розроблений київським конструкторським бюро «Луч». Як показує досвід, зі «Стугни» можна уражати не лише бронетехніку. Українські бійці довели, що цей комплекс здатен збивати ворожі гвинтокрили – розвідувально-ударні Ка-52 «Алігатор».
Характеристики «Стугна-П»:
- дальність ураження: від 100 м до 5 км;
- калібр ракети: 130 мм;
- бронепробивність: до 800 мм за динамічним захистом;
- тип наведення: напівавтоматичне, з лазерним підсвічуванням цілі;
- маса ракети: близько 29,5 кг;
- час підготовки до пострілу: близько 10 секунд.
Окремою «фішкою» «Стугни» є можливість дистанційного керування комплексом. Це означає, що оператор може перебувати на відстані до 50 м від самої установки. В умовах інтенсивного бою це забезпечує значну перевагу, адже оператор залишається в укритті, що знижує ризик бути ураженим вогнем противника.
«Стугна-П» коштує $20 тис., а схожий за характеристиками «Джавелін» — $75 тис.
Нагадаємо, 20 березня 2015 року ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П».
У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».
Лише у 2018 році було доставлено 2500 ракет для Збройних Сил України.
За підсумками 2018 року, ПТРК “Стугна” разом із ПТРК “Корсар” та “Бар‘єр” увійшла у формування протитанкового щита України.
Нагадаємо, ПТРК “Скіф” є експортною версією відомого ПТРК “Стугна-П”, який стоїть на озброєнні Збройних сил України та розроблений ДККБ “Луч”.
На світанку 24 лютого 2022 ракети Стугни, уже під час бомбардування рашистами Київщини, рятували з-під ударів кілька сміливців.
Потім цими ж ракетами зустрічали і палили російські танки, які рвали своїми траками гарно покладений асфальт під Києвом.
Наземний дрон «Лють 2.0» – передова роботизована платформа
За словами військових «Азову», цей український роботизований дрон має кулеметне озброєння і до 20 км запасу ходу, 3 дні автономної роботи та 4-й клас захисту. Він ідеально підходить для вогневої підтримки піхоти та розвідки поля бою на небезпечних ділянках.
Військовий оглядач Ігаль Левін говорив про унікальність платформи «Лють 2.0» на світовому ринку. Вона випробовується й дає серйозні результати під час повномасштабної війни, чим не можуть поки похвалитись ані США, ані Ізраїль або Німеччина зі своїми аналогами.
Проте українські роботизовані дрони перебувають у стані постійного вдосконалення, тому їхній потенціал ще невичерпаний.
Це нова українська зброя, яка виникла на фоні повномасштабного російського вторгнення, проте вже пройшла бойові випробування. У 2025 році Міноборони кодифікувало для ЗСУ наземний дрон «Лють», який уже повоював на Курщині (рф).
Надводний дрон Sea baby
Ще одна новітня розробка України, що з’явилась на світ під час російсько-білоруської агресії і перевернула уявлення світу про ведення сучасної війни.
«Морський малюк» — український багатоцільовий безпілотний надводний апарат, розроблений для операцій СБУ. Ці апарати брали активну участь у битві за Чорне море, пошкодивши кілька російських кораблів. Вони можуть нести вибухову бойову частину і самознищуватися при атаці, а також обладнуватися різноманітним устаткуванням.
За два роки розробки в Україні морських дронів вони збільшили дальність свого плавання, бойову частину, функціональність — еволюціонували на всіх напрямах разом з іншим видатним морським дроном MAGURA V5.
В СБУ навіть експериментували з Sea Baby, встановивши на нього ракети від «Граду».
Основними характеристиками цього дрона є його компактність, малопомітність і висока маневреність. Sea Baby здатний нести вибуховий заряд до 850 кг (таку версію використовували під час атаки на Керченський міст) і самостійно наводитися на ціль, включаючи військові кораблі, інфраструктурні об’єкти та інші важливі морські цілі.
Фактично дрон дозволяє проводити операції, які раніше вимагали залучення пілотованих кораблів або підводних човнів, що робить його важливим елементом у сучасних військово-морських операціях.
Надводний дрон MAGURA V5 – кошмар чорноморського флоту рф
Наступна новітня надуспішна розробка українців – Magura V5, який завдав збитків чорноморському флоту рф як мінімум на $500 млн. Дрон знищив 5 російських кораблів.
З цим морським дроном проводили цікаві експерименти: росіяни показували перехоплення Magura V5 з зенітними ракетами Р-73, що атакував російську авіацію у Чорному морі.
Натепер за допомогою ударних морських дронів Magura V5 було знищено:
- великий десантний корабель: «Цезарь Куніков»;
- десантні катери «Акула» та «Серна»;
- ракетний катер «Івановєц»;
- корвет «Сєргєй Котов»;
- середній розвідувальний корабель «Іван Хурс» (пошкоджений);
- швидкісний катер.
Характеристики MAGURA V:
- довжина: 5,5 м;
- ширина: 1,5 м;
- висота над ватерлінією: 500 мм;
- крейсерська швидкість: 22 вузли (41 км/год);
- максимальна швидкість: 42 вузли (78 км/год);
- дальність: 450 морських миль (близько 833 км);
- корисне навантаження: 320 кг.
Фактично західні партнери дивляться на Sea Baby та Magura V5 і переймають досвід наших надводних дронів, тому що до цього їх ніхто так не використовував. «Магурою» та «Малюком» захоплювались журналісти зі всіх країн Європи, США, їх ненавидять росіяни.
Дрони, що долітають до Москви: «Бобер», «Морок», «Лютий»
Про ці три дрони поки відомо небагато, проте всі вони можуть літати на дистанцію до 1000 км. «Бобер» кілька разів був помічений біля Москви.
«Лютий» — головний дрон для ударів по енергоінфраструктурі росії, за даними «Української правди», саме їх використовують ГУР та СБУ для ударів. Новини останніх місяців свідчать, що він був неймовірно успішним цього року, якщо саме цей дрон бив по нафтобазах та нафтопереробці росії.
«Морок», можливо, літає до 800 км. Потенційно він міг вражати літаки на аеродромах в глибині росії, але офіційно це не підтверджували.
Броньовик «Козак-2М» – надійний на бездоріжжі
«Козак-2М» — це український тактичний бронеавтомобіль, розроблений для використання у складних бойових умовах. Він призначений для транспортування особового складу, забезпечення вогневої підтримки, а також виконання розвідувальних і патрульних завдань.
Українські десантники підкреслюють, що він добре показує себе на всіх видах бездоріжжя, тому чудово підходить для виконання їхніх задач. Машина здатна перевозити до 10 осіб, включаючи екіпаж.
Основні характеристики:
- захист: «Козак-2М» має бронювання рівня STANAG 4569 Level 2, що забезпечує захист від куль калібру 7,62 мм (калібр АК), а також вибухів потужністю до 6 кг під колесом або днищем;
- мобільність: дизельний двигун потужністю 280 к.с. може розвивати швидкість до 110 км/год на дорозі. Має повний привід і високий кліренс;
- озброєння: зазвичай оснащений кулеметом, проте існують різні модифікації.
Броньовик добре зарекомендував себе в бойових умовах, особливо у зоні бойових дій на сході України.
Нагадаємо, загалом за перші п’ять років війни, від 2014-го по 2019 рік, «НВО «Практика» передала силовим структурам України понад 200 бронемашин, в основному – «Козак-2».
Крім «Козака-2» на з’явились його вдосконалені версії – «Козак-2М» та «Козак-2М1».
БТР-4 «Буцефал» – суто український транспортер
Це повнопривідний восьмиколісний бронетранспортер із колісною формулою 8×8. На думку фахівців, БТР-4 є повністю конкурентоспроможним на західному ринку озброєння.
Із цікавого: навідник не сидить безпосередньо за кулеметом зверху, як це зазвичай відбувається в БТР і БМП, а керує вогнем зсередини машини за допомогою джойстиків і камери.
Стандартне озброєння машини включає бойовий модуль БМ-7 «Парус», оснащений 30-мм автоматичною гарматою, 30-мм автоматичним гранатометом і 7,62-мм танковим кулеметом.
Бронетранспортер БТР-4 «Буцефал» – ще одна гордість Харківського заводу імені В.О. Малишева. Це суто українська розробка, що пройшла повний цикл від «чистого аркуша» до постановки на озброєння. «Буцефал» призначений для транспортування бійців та вогневої підтримки під час бою. Демонстраційний прототип вперше представили в червні 2006 на виставці «Авіасвіт-ХХІ» в Києві. «Буцефал» у вересні 2018 року був відправлений на передову.
Новітній український БТР-4Е “Буцефал” відправлено на передову (відео)
Гвинтівки UAR 10 та UAR 15 – точність і дальність
Військовий НГУ (вирішив залишитись анонімним), який займається ремонтом гвинтівок і кулеметів, каже, що штурмова гвинтівка серії UAR-15 може конкурувати із західною зброєю.
«Дуже подобається їхнє виробництво: легкі у використанні, кілька модифікацій залежно від задач, зручно тримаються, можна багато додаткового обладнання навісити, мають класні глушаки — хлопці з розвідки та штурмової дуже хвалять», — каже він.
Спецпідрозділи НГУ ще з 2020 року використовують UAR-15. ЗСУ прийняли на озброєння цю гвинтівку в лютому 2023-го. За оцінкою представника Міноборони, UАR-15 та її модифікації мають чимало переваг у порівнянні з радянськими зразками. Відзначають точність, дальність стрільби та меншу вагу.
UAR-10 пройшла довготривалі державні випробування за результатом яких влітку 2017 року, вона була прийнята на озброєння Збройних Сил України.
Як повідомляв Мyrotvorets.news, у березні 2020 року, на Хмельниччині снайпери однієї з військових частин Сил спеціальних операцій ЗС України наполегливо тренуються і відточують свою майстерність у стрільбі зі снайперського комплексу UAR-10, що у 2018 році офіційно був прийнятий на озброєння Збройних сил України.
У серпні 2020 року:
Варто зазначити, що класної конкурентноспроможної зброї в Україні значно більше за цей список, тому він не є показовим.
Одна з них, так звана “болтова” снайперська гвинтівка має калібр 12,7 та назву “Володар обрію”. За словами винахідників, вона здатна пробити броню радянського БТР чи пошкодити гусеницю танка.
Інша розробка фахівців держпідприємства, “піхотна гармата” має калібр 14,5 мм та аналогічну дальність у 3 км. Ця надзвукова зброя оснащена глушником та компенсатором віддачі.
Серед іншого нагадаємо за керований артилерійський снаряд з лазерним напівактивним самонаведенням калібру 152/155 мм «Квітник», створений ДП НВК «Прогрес» без російських комплектуючих.
На кінець 2018 року Україна могла уже розпочати серійний випуск “Квітника”.
Лише декілька країн у світі розробляли аналогічні високоточні снаряди, і завдяки ніжинському “Прогресу” серед них була і Україна.
Високоточний вітчизняний снаряд, який з першого пострілу на відстані до 20 км влучає в лист формату А4 та входить до ТОП5 розробок ОПК за 2018 рік, так необхідний на фронті, Збройні сили України не закуповували.