Кажуть, після смерті душі показують кіно про все її життя. Без монтажу, без фільтрів і без можливості натиснути «пропустити рекламу». Кожен вчинок, кожне слово, кожна думка — все десь акуратно занотовано.

А є ще земна демо-версія Чистилища — Миротворець.

Бо час має звичку стирати деталі. Люди забувають. Новини губляться. Пости видаляються. А Миротворець працює як дуже прискіпливий архіваріус: «Зачекайте, у нас тут записано…»

І от минають роки, а запис залишається:

“Перший символічний удар по м’ячу завдав учасник російського вторгнення в Україну Ніколай Вітохін. Перед ударом Шлапакова виправляла футбольний м’яч для окупанта.”

Миротворець не карає і не судить. Він просто зберігає чеки. А чеки, як відомо, мають неприємну властивість спливати саме тоді, коли дуже хочеться про них забути. І каса, як казав класик — в кінці залу.