Прокуратура Зальцбурга вважає, що 71-річний чоловік, ідентифікований як Мартін М., працював на російську військову розвідку ГРУ з 1993 року, надаючи детальну інформацію про австрійські системи озброєння та військові дані.
Ви маєте таку думку, бо НІЧОГО хорошого про Пашинського НІКОЛИ не чули. І хоча ви, безумовно, знаєте, що спаплюжити в сучасному світі легше, ніж гикнути, але негативу проти Пашинського ви вірите. Тому що цього негативу дуже-дуже багато, він йде з різних джерел, його транслюють ваші хороші знайомі, яким ви довіряєте.
“То, что РФ делала и делает на Донбассе, будет предметом рассмотрения Международного суда ООН. Сегодняшнее решение будет более чем дорого стоить России во всех смыслах. Оно является мировым прецедентом и ответом для тех, кто ноет, что рычагов против агрессора нет. Они, по них нужно бороться “, – написал Климкин.
НІМЕ КІНО ВІД МИРОТВОРЦЯ
З початку осені до Чистилища потрапило близько 3000 громадян України, які свідомо на території російського агресора отримали російські паспорта. Ми розцінюємо це, як перехід на сторону ворога під час війни. Тим більше, що їх попереджала ГПУ так не робити.
Дівчата збирають сили
І вже не рахують зморшки.
Постійно туди, де накрило.
Шепочуть: «терпи іще трошки!»
Якщо це не моя війна?
Чому ж я мушу йти у бій?
Не я його почала,
Не я той бій почала,
Та переможу в нім!
“Це був тільки початок. На місцевому кладовищі до цього часу дуже багато хрестів на могилах, де вказана тільки дата поховання. Про те що було у місцевому морзі словами не передати: трупи людей були розкидані по всій будівлі, місцевий лікар втік разом з «воїнами»- ополченцями у Донецьк.”
“Я мрію про шляхетну і горду країну. Хтось скаже: утопія, але я хоча б спробую! Хочеш перемогти – дій, така логіка бою! І будьте певні, я не один – нас багато!”
Колектив Центру “Миротворець” радий був знову почути давню свою колегу Попову Т.П., з якою пліч-о-пліч воювали на інформаційному фронті: ми протидіяли російській агресії, а вона протидіяла нам.
Ми – на своєму поприщі і взятими на себе зобов’язаннями в межах повноважень і обов’язків громадян та волонтерів, вона – спочатку з позицій держслужбовця, а потім х.з. з яких позицій.
У кого з нас які результати діяльності у підсумку вийшли – розсудить час.
Судно-порушник Нефтерудовоз-50М на постійній основі працює на ільменітових рейсах, регулярно доставляє сировину для Кримського Титану на ділянку Камиш-Бурун закритого порту Керч в окупованому Криму з турецьких портів. На початку листопада порушник здійснив рейс з 3200 ільменіту Амбарли-Керч, що прямо протирічить Циркуляру №635/2017 палати судноплавства торгівельно-промислової палати Туреччини, яким заборонено торгівельне морське сполучення з окупованим Кримом.
Війна триває, ворог не відступає. За останні 3 місяці – більше 90 поранених.
Новий борт з пораненими захисниками прибув у Київ. Вони потребують нашої опіки.
Чергова перемога України в протидії російські агресії.
Як підкреслили у міністерстві, Росія незаконно реалізовувала морські електронні навігаційні карти вод України, тим самим створюючи загрозу мореплавству в Чорному та Азовському морях.
Коли я чую розповіді про людей, які не змогли подолати схожі обставини, то розумію, що в них не було потрібного внутрішнього простору й вони надто чіплялися за життя. Катування триває багато годин, і, якщо людина живе зовнішнім відчуттям часу, цей досвід стає нестерпним. Хочеться, щоби все нарешті закінчилося. Власне, на цьому моменті багато хто й ламається. Бо вони хочуть жити, зокрема без болю. Адже померти можна будь-якої хвилини, кров закипає, серце не витримує.
Часто неважливо, про який негатив іде мова. Це можуть бути корупційні дії депутата чи судді, невиплата пенсії подружжю пенсіонерів, напад чоловіка з виделкою на дружину, сморід від свиноферми в селі на Житомирщині, доля «поранених та знедолених котиків», або як «лелека Артур зі зламаним крилом не може летіти за коханою й дітьми у вирій». Всі такі сюжети створюють «темне тло», який можна використати для зниження підтримки влади та надання більшої ваги словам її критиків.
16 червня 1775 року російські війська повністю зруйнували Січ. Все майно та козацькі архіви вивезли до Петербурга. Козацьку старшину та кошового отамана Петра Калнишевського звинуватили у зраді та засудили до каторги.
” Служу поряд зі справжніми героями. У кожного — величезний бойовий досвід. У них дійсно є чому повчитися! Намагаюсь заслужити авторитет справами, щоб у мені бачили передусім не дівчину, а професіонала.”
