В юбилейном Ялтинском форуме, работа которого завершилась 20 апреля, приняли участие более 4,5 тыс. человек из 89 стран мира. Практически все зарубежные гости, выступившие на пленарных заседаниях, после мероприятия оказались в списках «Миротворца», рассказал «Известиям» сопредседатель ЯМЭФ Андрей Назаров.
Останніми роками наш лексикон поповнився купою образ на політичному та інформаційному ґрунті, серед яких «зрадофіли», «порохоботи» та «журнашлюхи» — чи не найкультурніші. Хвиля ворожнечі зачепила всіх, хто не залишався осторонь політичних подій, — прихильників перемоги і зради, прихильників Петра Порошенка та його противників, медіа та журналістів, а ближче до виборів 2019 року — прихильників і противників Володимира Зеленського.
«Проти Порошенка окремі сайти поширювали відверті фейки, звинувачення у фальсифікаціях чи підготовці зриву виборчого процесу взагалі, миттєвому збагаченні та створенні ще одного “Межигір’я”. Негатив проти Петра Порошенка сконцентрований на певних сайтах — Politeka.net (26,07 % від усіх текстів із негативною тональністю, де згадується Порошенко), Znaj.ua (22,2 %) та Strana.ua (18,8 %). Проти Володимира Зеленського найбільше текстів із негативною тональністю зустрічалися на сайтах Gazeta.ua (16,42 %) та Obozrevatel.com (13,43 %)», — ішлося у статті аналітиків ІМІ за результатами медіамоніторингу.
В дипломатії вирішальне значення має точність формулювань. І ми в Міністерстві закордонних справ ведемо активну роботу над тим, щоб правильні формулювання використовувалися під час переговорів, у мові дипломатичних документів, спільних заявах і позиціях, деклараціях тощо.
Я розумію «Команду Зе!», яка хоче інакше пояснити свій тріумф і запускає в бій своїх діджитал-експертів з красивими новомодними поясненнями. Але інтернет-аналітика – вперта річ, і говорить вона про зворотнє. Зеленський виграв у Порошенка завдяки сильному втручанню телевізора.
Таким чином: теплі емоції (“свій хлопець, близький до людей, так само ненавидить цю владу” та інші переноси якостей художніх персонажів на реального кандидата Зеленського), переважання відеоконтенту в соцмережах, ефективні охоплення аудиторії (як позитивом до себе, так і негативом до конкурента) і ефект множинного повторення одних і тих самих меседжів в різних медіа забезпечили фантастичну перевагу і в першому, і в другому турі виборів Володимиру Зеленському. При тому, що медійні охоплення Порошенка не були нижчими. Але емоційна нейтральність повідомлень не змогла конкурувати з живими, гарячими емоціями симпатії до одного й ненависті до іншого кандидата, так уміло сформованими якісним мультиекраном Зеленського.
Типові портрети і особливості поведінки прихильників Порошенка і Зеленського в соціальних мережах, а також топологія їх дискусії – дослідження Центру контент-аналізу
Під час передвиборчої кампанії агітація за Володимира Зеленського широко використовувала фейки і конспіративні теорії, і стилістично це нагадувало російську пропаганду із залученням «фабрики тролів».
Выборы 1933-го вошли в историю еще одним обстоятельством: Гитлер и Геббельс едва ли не первыми прибегли к современным технологиям. Геббельс вообще уделял техническим новшествам самое пристальное внимание. К 1939 году, благодаря программе продаж в рассрочку, 70% немецких семей слушали радио (в 1932 году таковых было втрое меньше), «радиоточки» размещались на предприятиях и в общественных местах. В то же время зарождалось телевидение, и Геббельс мечтал о «чуде», когда «живой фюрер войдет в каждый дом»: «Мы должны быть с народом каждый вечер после трудового дня и объяснять ему то, что он недопонял днем», – ставил задачу Геббельс. При этом, по его убеждению, вещание должно ограничиваться новостями, речами, спортивными репортажами и развлекательными программами: «Немецкому народу незачем знать, что намеревается делать фюрер, он и не хочет этого знать».
История нацизма может быть описана как история последовательного соблазнения и одурманивания немецкого народа разными средствами. Важнейшим из них была пропаганда.
Само это слово происходит от названия созданной в 1622 году Congregatio de propaganda fide (“Конгрегация подлежащей распространению веры”), одного из департаментов папской курии, занимавшегося, если выражаться современным языком, идеологической работой.
Розмиті і вкрай куці обіцянки Володимира Зеленського під час передвиборчої гонки дозволила кожному вкласти у нього свої надії. Таргетинг реклами у Facebook лише підсилив цей ефект. І звісно ж, масові оголошення прицільно на молодь дозволили активізувати цю категорію виборців, на яку з самого початку зробила ставку ЗЕкоманда. Цього року ставка зіграла.
Але ж люди вже повірили в те, що Зеленський їм щось пообіцяв. Тепер треба буде відповідати за це.
Этот пост я писал для:
1.Петра Порошенко, чтобы он понимал как из него делали демона. Понимал и то, что система не остановилась и продолжает это делать.
Надеюсь, что он придумает, как ей противостоять.
2.Для Владимира Зеленского, как для человека поддающегося к принятию решения в зависимости от мнения большинства.
Я надеюсь, он поймет, как легко и дешево обеспечить это самое мнение «большинства».
3.Для народа Украины, чтобы он понял, что большинство — не всегда правильно и демократично.
4.Для тех, кто торганул страной за 30 серебренников.
Чтобы они поняли, как их единичный голос негативно повлиял на дальнейшее развитие страны.
5.Для группы 25%, которая не поддается влиянию массового мнения.
Чтобы они поняли, что эта система сейчас начнет работать против них лично. Так, что — держать строй, ребята.
6. Для СНБО.
Чтобы они осознали масштабность проблемы и успели создать группу следователей ( в том числе из иностранных специалистов ) по вмешательству рф в наши выборы и в целом в наше информационное пространство.
То, что мы не заметили вмешательство рф в наши выборы, не означало, что они не вмешались. Мы этого не почувствовали потому, что они уже давно это делают.
Виявилося, що каміння не так і багато: 4,35% від усього масиву текстів, у яких згадувалися Володимир Зеленський та Петро Порошенко, містили негативну тональність, ознаки чорного піару чи контрагітації. Проте розподіл таких текстів за сайтами є досить показовим, як і розподіл негативу проти кандидатів: 77,7% з усіх текстів були проти Петра Порошенка і 22,3% – проти Володимира Зеленського.
Нельзя не отметить и то, что за последний год «Миротворец» обзавелся таким форматом публикаций как бравурные новости о развитии экономики Украины, «о которых вам не расскажут в СМИ», концентрация размещения которых достигла апогея (их ставят сейчас одну за другой буквально каждый час!) как раз накануне выборов. В чью копилку это идет? Совершенно очевидно, что действующего президента.
Особливості підходів Росії до впливу на перебіг і результати виборів в Україні, – повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
