Архів рубрики: Ukraine Defence®

о

Памʼятка для зовнішніх партнерів й української влади: Чалий згрупував характерні риси «середнього українця»

Цей список — не просто соціологічна шпаргалка, а своєрідна памʼятка для тих, хто хоче зрозуміти, з ким має справу: як для зовнішніх партнерів, так і для нашої ж влади. Тут і суперсила — загострене почуття справедливості, і вічна медитація: «Гетьмана б нам, та не тирана». Ну і, звісно, святе граблеходіння — бо ми ж уперті, але вчимося… зрештою.

“Характерні якості «середнього українця/українки» — памʼятка для зовнішніх партнерів й української влади.

1. Загострене почуття справедливості.

2. Високий «больовий» поріг.

3. Недовіра до будь-якої влади, особливо тієї, яка зловживає та намагається чіплятися за свої повноваження до-останнього.

4. Бажання зміни хибних правил гри, але готовність ними користуватися для себе.

5. Несприйняття авторитаризму чи, навіть, одноосібної влади, але при цьому завжди пошук «правильного» Гетьмана, який би взяв на себе всю відповідальність.

6. Хвороблива довірливість до медійно розкручених персонажів.

7. Висока, але фрагментована пасіонарність.

8. Велика готовність до самопожертви, включно з фізичною.

9. Завищені очікування від всього закордонного.

10. Довіра більше до інформації з міжнародних джерел, ніж українських медіа.

11. Практична відсутність уваги до ефективності витрачання народних грошей (податків).

12. Невідповідність низької самооцінки та реального високого потенціалу.

І при всьому цьому…

… унікальна здатність “наступати кілька разів на ті ж самі граблі”.

Тому українці — найкращі у всьому світі (це моя суб’єктивна думка, якщо що).

Тільки треба, щоб хтось граблі прибрав…”

о

Асана №69: коли дихає не тільки тіло, а й об’єктив БПЛА: Як на голу ростовчанку дрон задивився

Історія ростовчанки 18+

💬Я разделась, тело дышало, а тут он… квадрокоптер с похотливой стабилизацией камеры. Завис прямо напротив моего окна.

Жінка займалась йогою голяка, коли перед вікном на восьмому поверсі з’явився неопізнаний дрон.

Рашистка злякалась і бігом до ванної дихати тілом, але за двома стінами.

Звідти й зателефонувала в 112. Операторка довго розпитувала еротичні деталі події, аж раптом запитала: «А ви можете вийти подивитися, він ще там?»

о

“Мій контракт завершений, але мене не випускають із в/ч” – Абдаллахі хочуть додому

До дембеля далеко, бо контракт на кожне з імен – ще Хасан і Хусейн не відслужили, і один з Абдалахів пороху не нюхав.

Абдаллах Абдаллах Абдалахович Абдулахман Абдулахуйнович заключив контракт на вбивство українців із 27.06.2024 на один рік по 26.06.2025 року.

Та не сталось, як гадалось. Тепер строчить звернення про незаконне утримання в розташуванні військової частини і кричить, що жодних законних підстав його утримувати немає.

Абдул абдул абдула абдухуйнович додає, що ані російського паспорта, ані російської трудової книжки немає. Бузить, права качає.

Спочатку добровільно пішов вбивати, потім раптово згадав про права людини.

🔥А куля, яка завершить його контракт уже в патроннику і мавік, який відсалютує на його дембелі, вже заряжений.

о

“Я виснажений, а ви так живете 1242 дні!” — вокаліст The Rasmus про ніч в київському укритті

“Я виснажений за два дні, а ви так живете 1242!” — вокаліст The Rasmus не стримав емоцій після ночі в київському укритті

Фінський рок-гурт The Rasmus, що став закордонним хедлайнером Atlas Festival 2025, прибув до Києва 18 липня — і вже встиг відчути реалії життя в Україні під час війни.

Вокаліст гурту Лаурі Юльонен поділився враженнями на брифінгу перед виступом, розповівши, що перша ніч у столиці стала для них справжнім випробуванням.

“Минулої ночі було 300 дронів і 13 ракет. Ми спали в укритті. Сирени лунали, і я такий: ‘Ох, нерви здають’. Я виснажений за два дні, а це ваше повсякденне життя, ви живете цим 1 242 дні. Це просто божевілля. Моя повага вам”, — з емоціями зізнався Юльонен.

Подробиці, відео – за посиланням.

о

Я вірю в Українську націю і Україну! Все будуть вирішувати не конформісти, а «заряджені» люди

Слухаю зараз те, що стверджує Віталій Портников: «Україна не пройшла тест на демократію, і вже не пройде…».

Категорично не згодний з Віталієм, якого поважаю і прислухаюся до його логічних міркувань.

Сприймаю це, скоріше, як заклик не допустити фатального сценарію, а не як констатацію фатального висновку.

Знаєте, я вже багато чув остаточних вироків Україні, але є одне але — це пасіонарна частина Українського народу.

Так — стомлена у постійній боротьбі.

Так — виснажена у війні.

Так — дезорієнтована в умовах балансування країни на межі демократії та авторитаризму…

Але — не зломлена!

Все будуть вирішувати не конформісти, а «заряджені» люди: заряджені мотивацією, заряджені новими сенсами життя після участі у війні, заряджені підтримкою своїх сімей, які їх дочекалися…

Я вірю в Українську націю і Україну!

Тільки не в Україну – «какая разница» (така точно стане у підпорядкування московії).

Я вірю в Україну, яка нарешті постане з руїн війни: сильна, субʼєктна, національна Держава і країна вільних людей!

о

Ромський рекрутинг на росії: контракт із підвалу і з мінусом на картці (відео)

У Тверській області рф з’явилася нова схема “мобілізації”, настільки креативна, що навіть російське Міноборони могло б подати на авторські права.

Цього разу ініціативу в свої руки взяли місцеві роми — і знайшли спосіб, як буквально вичавити контракт з потенційного штурмового “героя СВО”.

Як працював “рекрутинг” – за посиланням.

о

36 днів на передовій: історія Героя України Михайла Кравчука — патрульного, який став легендою Торецька

Ця історія — не просто про війну. Це про характер. Про тих, хто став реальним щитом для країни.

І так, тепер ми точно знаємо, що герої носять не тільки бронежилети, а й поліцейські шеврони.

У самому пеклі зими, коли стовпчик термометра нещадно падав до мінус 20, а російська артилерія не замовкала ні на мить, один патрульний поліції довів: хоробрість — не про звання, а про дії.

Михайло Кравчук — перший патрульний поліцейський, якому присвоєно звання Героя України.

Його 36-денна оборона позиції у Торецьку стала не просто прикладом мужності — вона увійшла в історію сучасної війни за незалежність.

Ця точка була крайньою на лінії розмежування. Звідти — вже тільки ворог. Із групою побратимів Кравчук тримав оборону, попри пекельний холод, нестачу провізії й постійну небезпеку. Коли дрон скинув їм вантаж із боєприпасами, харчами та медикаментами, Михайло, не вагаючись, залишив укриття, щоб урятувати життя своїх товаришів, але натрапив на ворожу міну.

Отримавши важке поранення, замість того щоб евакуюватися, він лишився. У ближньому бою він знищив чотирьох російських штурмовиків і відбив понад 10 атак противника!

«Наша група знищила багато ворогів. З нами вивезли полонених окупантів, яких згодом можна буде обміняти на наших хлопців. Були й інші операції, про які не варто говорити», — коротко прокоментував Михайло, боєць бригади «Хижак».

о

Фейкова інвалідність за $7000: на Волині викрили правоохоронця, який продавав «довідки для виїзду»

Почав із себе — з вигаданого діагнозу

За даними слідства, військовий особисто протестував схему: через підставного медика однієї з лікарень на Волині оформив собі інвалідність, посилаючись на фальшивий діагноз — «цукровий діабет з ускладненнями». Цей “документ” мав стати квитком на цивільне життя — а згодом і комерційним шаблоном для інших охочих “відкосити”.

$7000 — і ти «непридатний»

Надалі зловмисник планував продавати довідки військовозобов’язаним громадянам. Відомо, що одному з колег він запропонував «пакет послуг» за $7000, при цьому запевнив, що з лікарями «все вже домовлено».

Проте замість передачі фальшивих медичних документів, чоловік отримав кайданки — його затримали під час одержання коштів.

о

Бити — не воювати. На Волині цивільний атакував представника ТЦК: лопата, перелом і кримінальна справа (відео)

Відео за посиланням

12 липня 2025 року в селі Дубове Ковельського району під час виконання службових обов’язків військовослужбовець територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) став жертвою нападу.

Інцидент стався близько 14:00. Невстановлений громадянин, якому було законно пред’явлено вимогу показати документи в межах перевірки військово-облікових даних, несподівано атакував військовослужбовця. Нападник завдав йому два удари лопатою по обличчю та руці, після чого втік із місця події.

На щастя, оперативно спрацювала слідчо-оперативна група Ковельського районного управління поліції. Правоохоронцям вдалося встановити особу нападника, йому вже оголошено про підозру за ч.2 ст.350 Кримінального кодексу України — напад на службову особу, пов’язаний із виконанням нею службових обов’язків.

Потерпілого військовослужбовця було доставлено до травмпункту Ковельського МТМО. Після обстеження лікарі діагностували:

закритий перелом лівої променевої кістки без зміщення;

забійну рану правої щоки.

о

«Гаряче було ще тоді»: Боєць із Луцька — з 2014-го на війні, служив у поліції, тепер керує БПЛА

Завод, патрульна поліція, фронт. І знову фронт.
Дмитро Мандзюк (Отче) із Луцька вперше став до зброї ще в 2014-му. Поруч — студенти, вчителі, колеги із заводу. Тоді записався до територіальної оборони «Волинь» — ще до того, як про тероборону почали говорити на кожному кроці.

“І на той момент вже було досить гаряче. Та сама Донецька область, ще з 2014-го року я вже знайомий з нею був — Дебальцево, Єнакієво, той самий Нью-Йорк, біля якого ми досі стоїмо,” – каже воїн.

Пройшов Дебальцеве. Повернувся. Пішов у патрульну поліцію — хотів змінювати країну вже в тилу. Потім працював енергетиком. Але у 2022-му — знову доброволець, знову фронт. Тепер він головний сержант взводу безпілотників: вчить молодих, сам літає, тримає небо, коли інші тримають землю.

Каже, що брак людей — катастрофа. І що мовчати вже немає сенсу:

«Нашим людям треба святий пендаль, щоб ішли захищати країну».

Про демобілізацію Дмитро каже: це не лише звільнився з війська, це треба ще психологічно “прийти з війни”.

о

В МЗС згадали про KyivNotKiev, але кампанії — вже 7 років, за які ми пройшли відкати до “какая разніца”

🕊️ Слова мають значення. Саме таке нагадування на сьомий рік кампанії #KyivNotKiev зробив заступник керівника Офісу Президента України Андрій Сибіга. У своєму дописі на Facebook він поділився випадком, коли повернув дипломатичну ноту іноземної держави без розгляду — через використання у тексті назви “Kiev”.

Втім, насправді цей жест не відкриває нову сторінку — він лише перегортає вже давно написану. Його допис — це не старт, а підключення на одинадцятому році війни. Кампанії вже 7 років, вона була запущена на четвертому році війни, а нинішнє «раптове прозріння» — вже на одинадцятому.

Подробиці за посиланням.

о

Україна наростила виробництво зброї у 35 разів: Чому оборонна галузь досі завантажена «на третину»?

Новопризначений міністр оборони України Денис Шмигаль заявив, що нарощення вітчизняного виробництва озброєння — це ключовий пріоритет для країни у сфері оборони. Про це він повідомив за підсумками наради з командою Міністерства оборони та керівником Укроборонпрому Германом Сметаніним.

За словами міністра, з початку повномасштабного вторгнення росії оборонне виробництво в Україні зросло у 35 разів. І це ще не межа:

«Маємо потенціал ще збільшити показники», — наголосив Шмигаль.

Своєю чергою генеральний директор ТОВ «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас зазначає, що розрив між виробничими спроможностями підприємств вітчизняного оборонно-промислового комплексу та фінансовими можливостями держави – 20 мільярдів євро.

Подробиці за посиланням.

о

Культура на рівні ДНК: Весільний обряд зі Львівщини визнали частиною культурного коду України (відео)

Весільний обряд «Заплітання долі», що побутує на Стрийщині, офіційно внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

«Заплітання долі» – це не просто весільна дія. Це глибокий, символічний обряд, у якому втілено зв’язок поколінь, цінність родини, єдність з природою та повагу до Всесвіту.

Цей ритуал символізує передавання життєвої мудрості, духовного оберегу та родинної сили від старших жінок роду до молодої. Його автентичність і глибокий зміст стали підставами для визнання на національному рівні.

Це вже одинадцятий елемент Львівщини, який отримав статус нематеріальної спадщини України. До переліку також входять:

далі за посиланням

о

Суджа: Ой, все: росіяни побачили, як виглядає демілітаризація

Російські пабліки ридають, публікуючи фото того, що колись було Суджею в Курській області. Плачучі смайлики, підпис «вот так сейчас выглядит Суджа» — суцільна трагідія.

Ну, слухайте… Та нормально вона виглядає. Саме так і мають виглядати “звільнені” міста.