Сегодняшняя риторика Зеленского в Мариуполе на тему Донбасса, его стратегия достижения мира в результате “примирения” говорят о том, что он находится в парадигме ГРАЖДАНСКОЙ войны. Вот откуда стремление реализовать Минские соглашения, где нет ни одного обязательства России, а заложены только внутриполитические механизмы. Он не понимает природу конфликта, не понимает, что причина – целенаправленные действия России, а гражданская составляющая – это всего лишь следствие.

Московія – єдина країна у світі, в якій немає доступу до сайту “Миротворець” і в той же час весь її інформаційний простір волає в істериці про сайт “Миротворець” і про якісь списки смерті.

З глибокою і щирою повагою до тієї масштабної, важкої і інтенсивної роботи, яку проводить Міністерство юстиції України на «юридичному фронті» боротьби з країною-агресором росією за територіальну цілісність, суверенітет і незалежність нашої Держави, представляючи інтереси України в Європейському суді з прав людини, в Центрі «Миротворець» розглянули звернення заступника міністра юстиції України.

Новітній етикет нової влади не обмежився формою звертання “чуваки і чувіхі”. Тепер “слуги народу”, починаючи з головного “слуги”, культивують у суспільства зневагу до захисників.

Було встановлено, що майже рік дипломат збирав розвідувальну інформацію, проводив регулярні конспіративні зустрічі з громадянами Болгарії, в тому числі високопосадовцями, що мають доступ до державної таємниці, яка стосується Болгарії, ЄС і НАТО. За надану інформацію він пропонував матеріальну допомогу.
Однак, відповідно до пункту 1 статті 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини “дипломатичний агент має імунітет від кримінальної юрисдикції приймаючої держави”.

У ході роботи Агентства внутрішньої розвідки був затриманий чоловік, якому висунуті обвинувачення. Після цього пройшли обшуки, що стали підставою для двох додаткових обвинувачень – у незаконному зберіганні зброї і амуніції та використанні фальшивих документів.

“Це сталося через те, що Росія почала нову спецоперацію, щоб дискредитувати міжнародне розслідування загибелі Боїнга і перекласти відповідальність на Україну.”
Український “Бук” або румунський винищувач – шукати логіку тут марно. Пропаганда працює по-іншому. І в головах її споживачів цілком можуть мирити між собою взаємо суперечливі версії.