Фінляндія депортувала колишнього «вагнерівця» до Росії: що відомо
У листопаді 2025 року Фінляндія повернула до Росії колишнього бійця ПВК «Вагнер», який раніше втік через кордон у червні. Про це повідомляє фінський державний мовник Yle.
Хто цей чоловік і як він опинився у Фінляндії – за посиланням.
Політична турбулентність в енергетиці триває
У Комітеті Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ сьогодні було гаряче — і не через тарифи. Під час засідання депутати підтримали подання на звільнення міністерки енергетики Світлани Гринчук. За — 21 член Комітету. Формальна підстава: конфлікт інтересів. Фактична — медійний вибух навколо гучної антикорупційної операції НАБУ та САП у «Енергоатомі», у якому, як стверджує сама Гринчук, вона не є фігуранткою.
Подробиці – за посиланням.
На українських полях лежать тисячі кілометрів оптоволоконних кабелів від дронів. Вони просто розкидані по ландшафту, мов сітки після шторму. Поки кабелі цілі — їх ще можна зібрати.
Через кілька років матеріал почне кришитися на мікроскопічні скляні голки. І ці голки — не те, що можна вимести віником. Вони опиняться в траві, у ґрунті, у шлунках тварин, що просто пасуться. Це забруднення, яке залишиться фактично назавжди. Екосистема таке «скляне сміття» не переробляє. І не навчиться.
“Ці голки будуть усюди як у траві, так і в ґрунті. Тварини їх ковтатимуть разом з травою. Це буде вічне забруднення, яке неможливо прибрати”, – каже дослідник.
Є, як каже Василюк, один маленький плюс — але з категорії «встигнути, поки не пізно». Якщо війна закінчиться найближчим часом, кабелі залишатимуться достатньо міцними, їх можна буде фізично зібрати та утилізувати. Просто змотати, як шнур на барабан. Але варто дати цій історії ще 5–10 років — і ми отримаємо проблему, яку прибрати буде нереально.
Ресурс DeepState оприлюднив нові дані про воєнний злочин, який російські сили вчинили на Запоріжжі. На околиці Затишшя окупанти скористалися браком українського особового складу на ділянці оборони, просунулися вперед і атакували двох бійців Сил оборони України. Окупанти зайшли зі спини.
Українські військові, на жаль, загинули. Але ворог там довго не святкував. Через двадцять хвилин після того, як окупанти здійснили свій злочин, їх ліквідував FPV-дрон. Швидко, прицільно й без зайвих розмов — як і має бути, коли мова про тих, хто прийшов убивати.
Важливо фіксувати кожну історію. Кожен злочин російських окупаційних сил — це доказ, який рано чи пізно опиниться у справах міжнародного правосуддя.
Ніхто не має зникати у статистиці війни. І командири, які віддають такі накази, повинні знати: жоден «наступ зі спини» не врятує їх від відповідальності. І вона прийде — повільно, швидко, з FPV чи з трибуналу — але точно прийде.
За уточненою інформацією, безпілотники ЦСО «Альфа» СБУ знищили чотири пускові установки російського ЗРК С-400 «Тріумф», розташовані на території військової частини кубанського червонопрапорного полку. Не просто «почухали», а відправили у стійкий відпочинок без перспективи ремонту.
Окрім пускових, росія втратила ще два критично важливі радари — 96Н6 раннього виявлення та 92Н6 цілевказання. Це ті самі очі й вуха комплексу, без яких він перетворюється на дорогу, але геть не функціональну залізяку.
Усього на території частини, за даними розвідки, було приблизно 12 пускових установок С-400. Є висока ймовірність, що атака зачепила й інші машини — супутникові знімки свідчать, що «прилетіло» не символічно, а досить ґрунтовно.
Операція проведена СБУ за підтримки ГУР МОУ, ССО ЗСУ та Держприкордонслужби. Командна робота — коли кожен робить своє, а результатом стає черговий мінус у російському протиповітряному щиті.
У центрі столиці, на Софійській площі, з’явилася інсталяція, від якої мороз біжить по шкірі: ряд порожніх стільців з іменами людей, які мали б сидіти на них, але замість цього перебувають у неволі. Це акція «Порожні стільці», приурочена до Міжнародного дня ув’язненого письменника. Вона стала тихим, але впертим нагадуванням про тих, кого забрала в’язниця, окупація чи війна.
За даними Інституту масової інформації, зараз у полоні перебувають щонайменше 26 цивільних українських журналістів і один журналіст-комбатант. І це — лише підтверджені випадки. Правозахисники безперервно отримують нову інформацію про затримання, переслідування та зникнення медійників на окупованих територіях.
На землях, що пережили бої, там, де поле давно не бачило плуга, а село — людського кроку, природа не чекає, поки ми оговтаємося. Вона заповнює порожнечу. Але не завжди тим, чим би хотілося. На цих територіях усе частіше прориваються вперед північноамериканські інвазивні рослини — види, які не питають дозволу й не дуже зважають на місцеву флору.
Подробиці – за посиланням.
Читайте подробиці за посиланням.
Збереження культурної ідентичності: таврійський розпис і конотопські відьомські традиції — це живий культурний досвід. Вони нагадують, що історія України — це не лише велика політика, а й майже забутий розпис на хаті, фольклорні перекази, повісті, які можуть говорити з нами сьогодні.
А також
Зв’язок поколінь, коли легенди оживають з новою силою у критичні миті історії країни: Конотопська відьма, як терапія травм війни, коли помста стає способом трансформувати біль. А таврійський розпис — частинка душі, яку українці беруть із собою, рятуючись від війни і знаходячи прихисток у різних куточках України.
Поки Сергій ніс чергування, російський безпілотник влучив у будинок, де він жив із родиною. Квартира, яка ще вчора була звичайним теплим домом — дитячі іграшки, мамині речі, сон малюків, — за лічені хвилини перетворилась на руїну.
У цей момент вдома були його мама, дружина, 5-річний син і 8-місячна донечка. Вони почули тривогу й устигли спуститися в укриття — і це рішення стало рятівним. Коли підрозділ прибув на місце, Сергій побачив те, чого жоден рятувальник не хоче пережити: палає його власна квартира.
Він не зупинився ні на секунду, просто продовжив роботу. Гасив полум’я, яке знищувало його дім. Розбирав розбиті конструкції, щоб дістатися кімнати, де зазвичай спали його діти. Працював так само чітко, як на будь-якому іншому виклику.
На фото Сергій стоїть серед руїн своєї квартири, яку знищила росія.
Такі історії нагадують просту істину: рятувальники — не броня, не абстрактна служба, не статистика. Це живі люди. З домівками, родинами, малюками, які чекають на них після зміни. І навіть коли їхній власний дім перетворюється на жертву війни, вони першими кидаються рятувати інших.
За даними агентства Reuters, порт Новоросійськ, через який проходить приблизно 2,2 мільйона барелів на добу російської нафти (близько 2 % світового обсягу), тимчасово призупинив експорт після масштабної атаки.
Видання зазначає, атака, здійснена з використанням безпілотників та крилатих ракет, стала одним із найпомітніших ударів по нафтовій інфраструктурі РФ за останні місяці.
Згідно з повідомленнями:
Було пошкоджено два причали терміналу Шесхарис (1 та 1А), які використовуються для завантаження танкерів водотоннажністю до 140 тис. тонн.
Один з танкерів, під прапором Сьєрра‑Леоне (Arlan), також зазнав ушкоджень.
Частка порту у світовому експорті оцінюється приблизно в 2 % — саме за таким показником зупинка має потенціал впливу на глобальні ціни.
Удар призвів до зростання світових цін на нафту більш ніж на 2 %.
Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос заявив, що наразі не може ані підтвердити, ані спростувати можливу причетність голови Офісу президента Андрія Єрмака до справи «Мідас».
До слова, Ігор Коломойський назвав Міндича “стрілочником” – відео за посиланням.
Єпископ Ужгородський і Хустський Кирил (Михайло Ілярович Михайлюк) відсторонений через підозри у фіктивних духовних санах для уникнення мобілізації
Священний синод Православної церкви України ухвалив відсторонити єпископа Ужгородського і Хустського Кирила від управління єпархією. Тимчасовим адміністратором призначено єпископа Маріупольського Стефана. Як зазначають у ПЦУ, рішення прийнято на час перевірки обставин, які можуть свідчити про неправомірні дії, пов’язані з перешкоджанням мобілізації.
П’ятьом військовослужбовцям Волинського прикордонного загону повідомлено про підозру у сприянні незаконному виїзду чоловіків призовного віку за межі України. За даними слідства, через дії прикордонників понад 120 осіб безперешкодно перетнули державний кордон та виїхали до Польщі. Паралельно перевіряється версія про отримання ними неправомірної вигоди, заявили у Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.
ї
За інформацією правоохоронців, з жовтня 2023 року по січень 2024 року п’ятеро службовців систематично не перевіряли належним чином документи на одному з напрямків пропуску. Це створило умови для незаконного виїзду чоловіків призовного віку в умовах воєнного стану.
Оголосив боротьбу – не винен
Єрмак наполягає, що Зеленський — людина принципова й некорумпована. І що в цій історії, де йдеться про розкрадання у стратегічній галузі, президент нібито має бути поза будь-якими підозрами. Логіка проста: бо Зеленський, за словами Єрмака, «оголосив боротьбу» з корупцією. Тому Зеленського неможна звинувачувати.
Та найцікавіше прозвучало далі. Єрмак заявив, що антикорупційні органи отримали від президента «дозвіл» проводити розслідування. У його інтерпретації те, що Зеленський дозволив проводити «абсолютно вільні розслідування» — це доказ того, що НАБУ та інші структури є незалежними і працюють без політичного тиску.
Саме тут у багатьох виникло закономірне запитання: який ще “дозвіл”?
НАБУ законодавчо незалежне і не має чекати від жодного президента “добра” на роботу. Це не вертикаль, де цар звільняє чи забороняє. Але з інтерв’ю Єрмака складається враження саме такої логіки — мовляв, президент або відкриває шлюз, або перекриває.
Єрмак також припустив, що частина політичних сил використовує антикорупційні розслідування як інструмент дискредитації керівництва держави. Натяк прозорий: мовляв, корупцію викривають не тому, що є корупція, а тому що хтось хоче атакувати Банкову.
Під час повномасштабної війни з України втекли не лише ті, хто боявся ракет. Втекли ті, хто боявся відповідати за власні злочини. Чимало чиновників, депутатів, силовиків, бізнесменів поспіхом опинилися за кордоном — і, судячи з журналістських розслідувань, почуваються там більш ніж комфортно. Ба більше, деякі з них дозволяють собі звинувачувати Україну в «переслідуваннях».
Зрадники, колаборанти, блогери, що розганяють російські наративи, теж не забарилися: утекли від обов’язків і відповідальності, а тепер працюють на ворога з-за меж країни.
Окрема тема — воєнні злочинці та їхня видача Україні або іншим країнам. Нещодавня перша в історії екстрадиція російського військовополоненого до іноземної держави для правосуддя стала важливим прецедентом. В Офісі Генпрокурора наголосили: це чіткий сигнал росіянам, що відповідальності за воєнні злочини не уникнути ніде.
Паралельно маємо абсурд: українці переживають чергову пекельну ніч під обстрілами, а зранку знову їдуть на роботу. Хтось втратив дім і шукає прихистку на іншому кінці країни. А тим часом мародери, здирники, зрадники й убивці тихенько сидять у теплих європейських квартирах, де їхні адвокати розкручують тему «захисту прав людини» і лякають іноземні суди небезпекою, яка нібито загрожує фігуранту в Україні через війну.
