У складі штурмової групи на покровській промзоні — 21-річний боєць із Донеччини на псевдо “Фантазер”, і це його перший бойовий вихід.

Після контакту з ворогом група “відкочується”, а поранений Фантазер займає позицію у будівлі. Почались довгі два тижні. Знайдена літрова банка води — це щастя. Потім “сідає” радейка. Акуратно виходив і маякував нашим пташкам про те, що потрібно скинути. Вночі важкі безпілотники приносили йому посилки: воду, їжу, батарейки і навіть зброю. В останній день вирішив бігти. Бігти по “відкритці” — відкритому полю, яке оповите оптоволокном, що намотується на ноги.

“Дякую інструкторам, які мене всього навчили. Дякую величезне”, — підсумував Фантазер.

Він планує відновитись після поранень і йти далі воювати.

“Злості у мене вистачає на них”, — каже боєць.
Дивитись відео (6 хвилин) — за посиланням.

Перше завдання вона виконала наприкінці липня: зняла периметр і будівлі Національної академії Державної прикордонної служби України, а також військових на території. За це отримала 949 гривень.

Після цього школярка зняла територію військової частини Сил спеціальних операцій ЗСУ — паркан, контрольно-пропускний пункт, військову техніку та будівлі. «Гонорар» склав 501 гривню. Ще 902 гривні їй перерахували за відеозйомку місцевого органу військового управління ЗСУ.

Найнебезпечнішим стало наступне завдання: російський куратор наказав придбати й встановити камеру спостереження з онлайн-трансляцією на залізничній колії, щоб фіксувати рух потягів із військовими вантажами. Дівчина «заробила» 1450 гривень. За півтори години трансляції її викрили співробітники Служби безпеки України.

Загалом від представника РФ одинадцятикласниця отримала 3802 гривні.

Однією з головних цілей став нафтопереробний завод «Сизранський» у Самарській області рф. Зафіксовано влучання ударних безпілотників по території підприємства з подальшою пожежею. Завод щороку переробляє від 7 до 8,9 мільйона тонн нафти та є частиною енергетичного тилу росії, який напряму працює на забезпечення збройних сил агресора.

Але на цьому список не закінчується.

Швейцарія, яку десятиліттями сприймали як острів стабільності посеред неспокійної Європи, публічно зняла рожеві окуляри. Головнокомандувач Збройних сил країни Томас Зюсслі прямо заявив: у разі повномасштабного військового нападу держава сьогодні не здатна ефективно себе захистити.

Під час обробки баз даних ФСБ для нас найважче всього розбиратися в тому, наскільки правильно записані саме русскіє імена і прізвища.

От взяти рускоє ім’я Усман. З ним все просто.

А от рускіє імена Хасайн чи Хусейн, Малат чи Малач, Сірус чи Сірес, Хамхат чи Хамзат – тут проблеми. Як правильно – покаже дослідження. Добре, що в нас є свої філологи рускава язика.

Ім’я 20-річного ветерана з Донеччини Руслана Книша в один день стало відомим на всю країну після того, як ПриватБанк відмовився відкривати йому рахунок, адже через відсутність кінцівок захисник не міг зробити фото з карткою. 

Руслан утік з дому у 18 років, щоб піти на війну. Не з авантюризму — з усвідомлення. Колись він прочитав про Валуївський циркуляр та Емський указ і вперше відчув фізичний біль від того, що “частинку його забороняли”. На Донбасі, у російськомовному середовищі, Руслан принципово перейшов на українську — як особистий спротив. Як колись його улюблений поет Василь Стус.

Потім була війна. П’ять поранень. І кожне повернення на фронт — не через адреналін, а через внутрішню обітницю не зрадити загиблих, бо в “Декалозі Українського Націоналіста” у п’ятій заповіді сказано: “Помсти смерть Великих Лицарів”.

Під час п’ятого поранення, коли їхав в еваку, хвилювався за моральний стан хлопців і читав їм вірш улюбленого Стуса: “Як добре те, що смерті не боюсь я”. Вже пізніше, після важких операцій питав лікарів: “Чому мені не дали померти”. Але він знову підіймається із прірви. Бо в ньому залишалося те, що не ампутується: мова, пам’ять, впертість і принципи.

Напередодні Різдва, 24 грудня, далеко від лінії фронту, у місті Уссурійськ Приморського краю РФ стало неспокійно. На парковці військової частини №19288, де дислокується 80-та Вітебська Червонопрапорна бригада управління, пролунали два вибухи.

Про подію повідомив обізнаний співрозмовник у ГУР. Інформацію поширили українські медіа з посиланням на «Укрінформ».

Підрозділ, біля якого сталася надзвичайна подія, добре відомий участю в агресивній війні проти України. За наявними даними, військові цієї бригади були залучені до бойових дій і фігурують у матеріалах про воєнні злочини на тимчасово окупованих територіях, включно з розстрілами цивільних, серед яких були й діти.

СБУ провела багатоетапну спецоперацію із викрития і фіксування усього ланцюжку злочину. Вбивцю затримали у момент, коли він дістав пістолет і прицілився у військового ГУР МО в одному із столичних закладів.

Встановлено, що замах на вбивство здійснив 28-річний громадянин центральноазійської країни.

Подробиці читайте за посиланням.

Гібридна агресія Росії проти країн НАТО набирає обертів і дедалі частіше виходить за межі дипломатії чи військових погроз. Черговим її проявом стала масштабна кібератака на національну поштову службу Франції La Poste, яка фактично зупинила доставку посилок за кілька днів до Різдва — у найнапруженіший період року.

Відповідальність за атаку взяла на себе проросійська хакерська група Noname057. Про це агентству Associated Press повідомили французькі прокурори.
Група Noname057 не вперше фігурує в розслідуваннях європейських спецслужб. Її пов’язують з кібератаками під час саміту НАТО в Нідерландах, а також із нападами на сайти органів державної влади Франції та інших європейських країн.

Атака на La Poste сталася лише за тиждень після іншого серйозного інциденту — кібератаки на урядові системи Франції, що порушила роботу Міністерства внутрішніх справ і призвела до витоку конфіденційних поліцейських даних. У тій справі правоохоронці вже затримали підозрюваного.

Подібні дії дедалі частіше збігаються з політично чутливими періодами. Так, у листопаді, напередодні місцевих і регіональних виборів у Данії, сайти кількох данських політичних партій зазнали кібератак, відповідальність за які також узяли на себе проросійські хакери.

15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримав агент фсб, якого викрили у травні 2025 року в Одесі. Зловмисник коригував ракетно-дронові атаки рашистів по портовому місту.

Зрадник, 47-річний інженер місцевого заводу, використовуючи посаду та особисті зв’язки, відстежував локації підприємств, які виконують оборонні замовлення.

Крім цього, зрадник звітував російському спецслужбісту про дислокацію Сил оборони та наслідки ворожих «прильотів» по місту, а також про орієнтовне розташування вогневих позицій української ППО.

Співробітники СБУ викрили зловмисника на початковому етапі його розвідактивності й покроково задокументували її. На фінальному етапі операції агента затримали за місцем проживання.

За матеріалами Служби безпеки суд визнав зловмисника винним за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).

Різдво для українців завжди було значно більшим, ніж просто дата в календарі, і важливішим святом за Новий рік. Це пам’ять, віра, спільність і жива традиція. Саме тому радянська влада так наполегливо намагалася витіснити українських колядників — вони були занадто «незручними» для комуністичної ідеології.
Коляда як загроза системі
Українські колядники були живим доказом того, що існує інша традиція — не радянська і не російська.
Алфьоров зазначає, що за колядниками пильно стежили. У 1970–1980-х роках були реальні справи, коли людей притягували до відповідальності лише за участь у колядуванні. Фактично — за пісні та костюми.
У центрі Києва сьогодні було гучно, тепло й по-справжньому різдвяно.
Сотні людей зібралися, щоб разом колядувати, а на завершення виконали славень України. Відео — за посиланням.

Українці є. Українці будуть.

У ніч на 25 грудня 2025 року Сили оборони України продовжили системне зниження спроможностей збройних сил Російської Федерації, завдавши серії ударів по ключових об’єктах військової та логістичної інфраструктури противника.
Деталі — за посиланням.