З понад п’яти тисяч українських військовополонених, яких росія репатріювала в Україну, щонайменше 206 загинули в полоні (з них понад пів сотні – внаслідок вибуху в Оленівці). Ще 245 полонених були вбиті російськими загарбниками на полі бою.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє агенція AP з посиланням офіційні українські дані.

Нагадаємо, про російські катівні і звіряче поводження російських фашистів із полоненими Мyrotvorets.news писав усі роки війни. На жаль “втомлене від війни” населення не хотіло знати.

Подробиці – за посиланням.

Журналістка із Молдови Кріна Балеа, яка була сьогодні свідком звірств росії, під час жахливої масованої нічної атаки дронів у Василькові на Київщині, зняла відео та звернулась до влади своєї країни.
…
Відео передає весь спектр емоцій жаху людям, які лише читають про війну у новинах. Дякуємо Кріні Балеа за донесення правди до європейців.

17 липня 2024 року з російського полону повернулися 95 захисників. Скандал розгорівся майже одразу.
….
У підозрі Бобилєва чотири епізоди і пʼятеро потерпілих за період із вересня 2023 до січня 2024 року.

Як пише Судовий репортер, на етапі досудового слідства допитали близько 20 свідків. Потерпілі взяли участь у слідчих експертиментах. Відбулися одночасні допити підозрюваного Бобилєва з потерпілими, під час яких останні продовжили наполягати на своїх поясненнях.

Бобилєв не визнає вину.

У разі доведення вини йому загрожує від 8 до 12 років позбавлення волі.

Не дивно, що рашисти відразу адресно прийшли по Миколаєнка, адже він був активним учасником місцевого Євромайдану. Тоді колишній мер Херсона висловив свою жорстку позицію щодо недопущення провокацій у Херсоні та неможливості захоплення міста терористичними угрупованнями. 

Напередодні Миколаєнко отримував погрози від місцевих колаборантів.

3 травня 2025 року троє військовослужбовців ЗСУ виконували бойові завдання на позиції поблизу села Новопіль Великоновосілківської ТГ Волноваського району. Під час штурмових дій окупанти оточили українських захисників, змусили їх скласти зброю та здатись у полон. Усвідомлюючи, що військові Сил оборони не можуть чинити опір, представники зс рф розстріляли їх з автоматичної зброї, – йдеться в повідомленні ОГП.

Увага. Матеріал може шокувати.

У травні минулого року один зі свідків, з якими поговорили журналісти нашого проєкту, підтвердив, що бачив Вікторію в СІЗО № 2 Таганрога. Це місце можна назвати одним із найстрашніших для українських полонених. Зі слів звільнених ми знаємо, що в цей ізолятор не пускали ані адвокатів, ані міжнародні організації, як-от Червоний хрест чи спостерігачів від Організації Об’єднаних Націй.
***
“Їжа була жахлива. Хліб їсти неможливо, якщо кинути його у стіну, він до неї міг прилипнути. Він смердів недопеченим тістом. Якщо це була перша страва – там обов’язково плавало кучеряве волосся і соплі. На дні миски – земля або пісок. Траплялися порубані немиті цибулини, нечищений буряк, порубаний разом із гичкою. Іноді у мисці була картопля – нечищена, з паростками. Це називали борщем”, – так полонена описувала їжу, яку приносили працівники СІЗО. 

Згадує, що одну дівчину на допиті поливали окропом, бо вважали, що струму недостатньо. Про її подальшу долю Віра не знає.

«Мені сказали, що я вбивця — “то йди до вбивць”. Шок. У цій камері реально були люди, які вбивали інших людей. Одна — шизофренічка, яка вбила власну дитину. Коли в неї було загострення, вона з кипʼятильниками бігала по камері і кричала щось. Друга тиждень катувала бабусю в підвалі, а потім розчинила тіло кислотою. Дуже пишалася цим, але сказала, що таких “подєльників” більше не візьме», — згадує з жахом.

До того ж ця остання була сепаратисткою.

«Це був експеримент від оперативного працівника. Мовляв, подивимося, чи вживетеся. Вона весь час цілувала портрет Путіна, співала гімн. З усіх сил я трималася, аби не розмовляти на ці теми, не провокувати їх. І мені вдалося це», — каже Віра.

«Одній жінці обіцяли обмін, але тепер вона в Саратові. Їй дали 13 років. Дівчинка зі Щастя. Їй тоді 18 років було. Знайшли картинки в телефоні на підтримку ЗСУ. Засудили за статтею 228. Сказали: якщо не погодишся, то дамо пожиттєво. Вона погодилася — і її повезли у Москву.”

Журналісти The Guardian 30 квітня опублікували частину висновків з проєкту “Вікторія”, де зібрали докази воєнних злочинів російських фашистів. Вони провели своє розслідування про катування цивільних та військових полонених на території росії та на окупованих частинах України. Проєкт названо ім’ям по-звірячому закатованої російськими фашистами української журналістки Вікторії Рощиної.

!Матеріал містить опис жорстокого поводження.

СБУ заочно повідомила про підозру російським фашистам, які віддали наказ відрізати голову полоненому воїну ЗСУ.

За даними СБУ йдеться про:

заступника командира 1-го мотострілецького батальйону 394-го мотострілецького полку 127-ї мотострілецької дивізії 5-ї загальновійськової армії рф Шота Карапетяна (позивний «Юстас»);

командира штурмової роти загону «Шторм» 394-го мотострілецького полку того ж військового з’єднання країни-агресора Дмитра Чихабаха (позивний «Сбер»).

Прим. Мyrotvorets.news: Установчі дані другого російського військового злочинця, ката і садиста наразі встановлюють співробітники Миротворця.

Майже три роки жахів і життя в окупації на лівобережжі Херсонської області. І ось, вони уже на підконтрольній Україні території.

Кримчанин Сергій весь час намагався переховувати восьмирічну доньку від російсько-фашистських загарбників. Більше того, доводилось ховати доньку і від односельчан зрадників, які перейшли на бік загарбників. Ті пропонували «встановити опіку» над дитиною. Як виявилось, Сергій юридично не мав права не доньку.

Як йому вдалось втекти від російських загарбників на підконтрольну Україні територію – за посиланням.