За словами доньки Марії, Оксана Сенеджук, яка мешкала у Севастополі, завжди відкрито висловлювала свою проукраїнську позицію: викладала українську мову, на державні свята одягала вишиванку і покладала квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку. Саме це й стало причиною переслідувань з боку російських силовиків.

Роками на неї доносила сусідка. У квітні 2022-го до жінки прийшли з обшуками, вилучили техніку. У телефоні знайшли фото бухти, які, за версією ФСБ, вона “передавала ЗСУ”. Насправді ж, наголошує родина, такі знімки робить кожен, хто живе поруч.
“Мамі 59 років. Як витримати 15 років у колонії, серед 80–90 в’язнів у бараках? І все це — ні за що. Вона інтелігентна, філолог, колишня вчителька, звичайна жінка. А тепер її кинули у маргінальне середовище, де можуть навіть вбити лише за статтю ‘держзрада'”, – говорить Марія Сенеджук.

У Львові провели 36-ту операцію 10-річному Ромчику, який постраждав від ракетного удару по Вінниці

У лікарні Святого Пантелеймона у Львові відбулася унікальна операція для 10-річного Ромчика Олексіва, який улітку 2022 року отримав тяжкі поранення під час ракетного удару по Вінниці. Тоді загинули 27 людей, серед них і мама хлопчика. Сам Ромчик вижив, але зазнав опіків 45% тіла.
З усіх, хто перебував у медичному центрі, залишився живим лише Рома

14 липня 2022 року 7-річний Роман Олексів разом із мамою Галиною очікували на прийом у лікаря в клініці “Нейромед” у Вінниці. О 10:40 війська рф здійснили ракетний удар по центру міста. 29-річна жінка загинула на місці. Рома, який був у свідомості, бачив це на власні очі.

Україні вдалося звільнити з російської неволі цивільну жінку, яка понад шість років була відірвана від своєї родини.

Йдеться про Світлану, яку у 2019 році російські силовики заарештували просто на очах її доньок — Анни та Софії. Відтоді мати не бачила дітей і не знала нічого про їхню долю.

Після арешту Світлани дівчатка певний час жили з бабусею на тимчасово окупованій території. Згодом їхній батько вивіз їх спочатку до Маріуполя, потім — до Хмельницького, а пізніше родина перебралася до Німеччини.

Найбільшим бажанням жінки після звільнення стала зустріч із доньками. І ця мить нарешті настала: Світлана возз’єдналася з Анною та Софією. Родина проведе час разом у Буковелі, надолужуючи роки вимушеної розлуки.

‼️Щойно Росія вбила 23 людини (дані не остаточні).

Російсько-фашистські воєнні злочинці завдали авіаудару по селищу Ярова на Донеччині. Люди зібрались біля мобільного пункту поштового перевізника для отримання пенсій.

“Росіяни атакували людей під час видачі пенсії. Це не воєнні дії — це чистий тероризм”, – голова Донецької ОВА.

Відео.

“Це сусіди з парадного. Вони недавно квартиру купили. Жінка з маленькою дитиною… Вилетіли з шостого поверху, видно через п’ятий на ту сторону під плиту. Разом і плитою. Страшне…” – розповіла сусідка Вікторії.

Унаслідок удару Росії по Києву в ніч проти 7 вересня російські фашисти вбили 32-річну Вікторія Гребенюк та її тримісячного сина Романа. Батько хлопчика зазнав важких травм.
Вікторія працювала в благодійній організації “100 відсотків життя. Київський регіон”
“Моя люба подруго, я не вірю, ти тільки отримала таке омріяне життя, родину, чоловіка, маленького синочка. Це все не мало б бути. Я дуже тебе люблю. Сьогодні загинула моя Віка разом із двомісячним сином. Віка яка понад усе любила життя і людей, через кляту ру**ю, пряме влучання у будинок”, – написала у Facebook подруга Вікторії Марина Новак.

“Важко підібрати слова, бо сльози заливають очі від несправедливості та безсилля. Ніколи не забуду її підтримку, мудре керівництво, жарти і професіоналізм. Царство небесне Вікторії і її синочку Роману. Сил рідним пережити цю втрату”, – написала у Фейсбук інша знайома вбитої росією Юля Мельник.

Підполковник Андрій Антоненко, капітан Андрій Куліш, сержант Олексій Мазуренко та молодший лейтенант Денис Ткаченко отримали від 26 до 28 років ув’язнення.

Усі четверо військовополонених під час останнього слова наголосили: вони виконували накази командирів, діяли в межах військового обов’язку й ніколи не завдавали шкоди цивільним чи військовим росіянам.

Коли суддя спробував перебити Антоненка, воїн зачитав рядки Павла Тичини з вірша «Я утверждаюсь». І на питання про зміст відповів просто:

“Про глибоку любов до своєї країни”.

Капітан Куліш підкреслив, що його дії були частиною військової служби та обов’язку перед Україною:

“Було частиною мого військового обов’язку, мого обов’язку як громадянина України й моєї роботи”.

За даними прокуратури, встановлено, що 9 українських військовополонених залишались живими після того, як відбувся теракт в Оленівці.

Про це розповів заступник генерального прокурора Андрій Лещенко, повідомляє Цензор.НЕТ.

“Вдалося встановити, що 9 осіб залишились живими після того, як відбувся теракт в Оленівці, але їм не надали вчасно медичну допомогу і люди просто стекли кров’ю. При цьому керівництво колонії і безпосередньо той же Євсюков особисто бачили, що люди потребують медичної допомоги, але жодних дій для того, щоб забезпечити належну медичну допомогу, ні він, ні його підлеглі не вжили. Як наслідок, люди, які там утримувались, не були вчасно доставлені до закладів екстреної медичної допомоги і на місці їм не була надана медична допомога”, – пояснив він.

Рашисти розстрілюють Костянтинівку щодня. Невибіркові обстріли ствольною артилерією не обирають серед “рускоязичних, яких вони прийшли захищати”, тих, чия мова – їм поперек горла. Вбивають усіх, нищать все.

Лише за сьогодні росія вбила у цьому багатостраждальному місті вісім людей, ще шість — поранені.

“3 вересня 2025 року у період часу з 10:30 по 11:50 російські війська обстрілювали Костянтинівку зі ствольної артилерії. Ціллю для окупантів став житловий мікрорайон. У результаті ворожих атак загинули троє 46, 72, 74-річних жінок та п’ятеро чоловіків”, — повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

У облпрокуратурі уточнили, “постраждалі перебували за місцем мешкання, на вулиці та в магазині”.

Владислав був останнім серед восьми бійців, кого російські вйськові скинули в яму — вони думали, що всі мертві, розповів рідним поранений.

Дочекавшись, коли військові РФ пішли — Владислав перев’язав горло тканиною і майже пʼять діб повз до українських позицій.

“Він каже, що йому повезло тим, що коли їх викинули в яму, зверху ще сміття висипали, щоб не так видно було. Там була побита пляшка, у нього ж руки були зв’язані, і так він зміг тією пляшкою порізати мотузку”, — розповідає Вікторія.
…
Попри те, що пережив — Владислав вже думає про повернення на фронт, каже його брат Євген.

“Пише, що щоб ті тварюки всі відчули те, що відчув я і ті сім наших хлопців-козаків”, — каже брат пораненого.

У серпні 2025 року поблизу села Миролюбівка Гродівської селищної громади російські військові фашисти захопили в полон українського захисника. Його доставили до підвалу захопленого будинку, де утримували ще сімох військовослужбовців Збройних сил України.

Полонених катували. Російсько-фашистські загарбники завдавали захисникам тяжких тілесних ушкоджень, відрізали частини тіла.

Одному з українських воїнів перерізали горло.

Після цього тіла всіх військовополонених окупанти скинули в яму та засипали сміттям, вважаючи, що ніхто не вижив.

Та один із бранців вижив. Із перерізаним горлом він протягом п’яти діб пробирався до українських позицій, де його врятували побратими та медики.

З початку доби 22 серпня російські нелюди здійснили серію обстрілів по місту Костянтинівка. Атаки відбувалися протягом кількох годин та призвели до значних руйнувань цивільної інфраструктури. Внаслідок ударів зафіксовано пошкодження приватних і багатоквартирних житлових будинків, магазину, будівлі «Укрпошти» та газопроводу — повідомляє МВА

Окупанти застосовували ударні FPV-дрони та авіабомби типу ФАБ-250. Одна цивільна особа отримала поранення.

❗️Костянтинівка на Донеччині залишилася без газу – через російський обстріл було пошкоджено газорозподільну станцію. «Донецькоблгаз» каже про неможливість відновити газопостачання.

Хроніка воєнних злочинів російських фашистів: фото, відео.