Він відкрито виступав проти русифікації, писав про Голодомор і висміював соціалістичний реалізм у літературі. Киянин-журналіст, схожий на французького актора Бельмондо, перекладач-філософ, учасник Української Гельсінської групи – Валерій Марченко. Його з хворими нирками, за «нахабність», як сказав один зі слідчих, у 1973-му ув’язнили у табір суворого режиму на Уралі. Фактично прирікши на смерть.
“Його там не вбили, а стратили. Знівечили так… Очі викололи. Обличчя повністю не було видно”, – розповів дядько загиблого. Труну з тілом воїна несли в закритому вигляді.
До смерті сина я могла перейти на російську у відповідь. Після трагедії – принципово не переходжу. Тепер це і мій свідомий вибір.
«Хуже всего, – продолжает бывший следователь, – обращались и обращаются с теми, кого обвиняют в помощи официальной украинской власти. Этих людей незаконно удерживают и очень жестоко избивают. На оккупированной территории нет и речи и о честных следственных действиях. Длительное время там не было даже условного уголовного кодекса. Сейчас его частично позаимствовали у РФ, пытаются даже строить так называемые суды. Но все это – мыльный пузырь. Никто на части Донбасса, подконтрольной боевикам, не может рассчитывать на правосудие».
ОКУПАНТИ ПРИЙШЛИ НЕ РЯТУВАТИ МІФІЧНИХ УЩЕМЛЕНИХ – ВОНИ ПРИЙШЛИ ВТІЛЮВАТИ СВОЇ САДИСТСЬКІ МРІЇ І ВБИВАТИ В ВОЛЮ І ЗАДОВОЛЕННЯ
Нічим іншим неможливо пояснити потяг російських некрофілів до тортур і знущань, а потім наругою над убитими людьми.
Перед встречей с женой Романа Беспалого долго сомневались. Но, когда увидели ее, поняли, что эта женщина умеет держать удар. Анжела Беспала также военнослужащая. После детального осмотра тела она и его отец не опознали Романа.
РУССКИЕ ПРИШЛИ НЕ СПАСАТЬ МИФИЧЕСКИХ УЩЕМЛЕННЫХ – ОНИ ПРИШЛИ ВОПЛОЩАТЬ СВОИ САДИСТСКИЕ МЕЧТЫ И УБИВАТЬ В ВОЛЮ И УДОВОЛЬСТВИЕ
Ничем другим невозможно объяснить любовь русских некрофилов к пытками и издевательствам, а потом надругательством над убитыми людьми.
Обратите внимание, во всем этом мракобесии без зазрения совести участвуют пропагандистские российские каналы.
Чья рука держит свежеотрезанное ухо? Кто этот садист? …
“Кровь или ожог на руке?”, – спрашивает посетитель вконтакте. – Конечно кровь.
ЭТО НАДО ПОКАЗЫВАТЬ ВСЕМ И ВЕЗДЕ! К ЧЕРТУ МОРАЛИСТОВ!
Во времена, когда «простые шахтеры» внезапно, в считанные дни, овладели искусством управления танком или артиллерийской установкой (а также «откопали» все это в шахтах), территория неприбыльного негосударственного фонда «Изоляция» в Донецке превратилась в… секретную тюрьму.
Ранее мы опубликовали несколько видео-роликов, сделанных российскими палачами и военными преступниками россии (сотрудниками ГУ ГШ ВС РФ из ЧВК “Вагнер”) в Сирии. На этих видео они сами засняли, как пытают еще живого сирийца, как кувалдой дробят ему кости рук и ног.
К черту моралистов. Эти видео должны смотреть все, включая детей, женщин, стариков. Эти видео необходимо показывать в украинских школах на уроках истории и по телевизору. Выпуски новостей должны начинаться с показов этих видео.
Аж до теперішнього часу Росія продовжує використовувати найманців і кадрових військових для провокацій. Незважаючи на мінські домовленості та заяви про припинення вогню і відведення озброєння, бойовики систематично обстрілюють міста, позиції ЗСУ, а також займаються викраденням людей і їх тортурами. Крім того, в РФ вивозять заводи і підприємства, які були побудовані Україною. Росія цілеспрямовано намагається зруйнувати інфраструктуру Донбасу і зробити з нього терористичний гнійник, який заважатиме жити всій країні.
Коли я чую розповіді про людей, які не змогли подолати схожі обставини, то розумію, що в них не було потрібного внутрішнього простору й вони надто чіплялися за життя. Катування триває багато годин, і, якщо людина живе зовнішнім відчуттям часу, цей досвід стає нестерпним. Хочеться, щоби все нарешті закінчилося. Власне, на цьому моменті багато хто й ламається. Бо вони хочуть жити, зокрема без болю. Адже померти можна будь-якої хвилини, кров закипає, серце не витримує.
«Он может приехать и свободно ходить по улицам Киева вместе с теми, над кем он издевался?»
По словам Александра Ретивова, ждать справедливого заочного судебного решения по делу «прокурора ЛНР» не приходиться, ведь через полгода Корниевский будет снят с розыска и окажется чист перед законом. Опасаются этого и другие пострадавшие, побывавшие в плену российских гибридных сил на Донбассе.
Иллюзию законности режима пророссийских боевиков в Донецке и Луганске создают в том числе перебежчики из числа украинских госслужащих – милиционеры, прокуроры, судьи… Некоторые из них предпочли остаться в родных городах и даже пойти работать в администрации, в том числе осуждать украинских заложников – за якобы шпионаж, борьбу с боевиками или волонтерство.
Бойовики ходили розповідали, що нас, «кіборгів», «пічкають» чимось, якісь наркотики дають, бо не спимо і постійно на ногах. А ми просто захищали свою територію до останнього.
У допитах брали участь кадрові офіцери з Росії. Ігорю Браницькому дісталось найбільше. Його відвели вбік і почали ще більше бити. Стріляли по ногах з травматичного пістолета. Оце вистрілять і кричать: «Бачиш він стоїть і не падає». Питали у нього: «Ти що – патріот?», а Ігор відповідав: «Так, патріот» і більше нічого – і тоді вони ще більше злилися. Поламали йому кісток на тілі багато. Він не міг навіть сидіти, так йому боляче було.
