Діти зазнали жахливого морального тиску і вже багато знущань пережили від російсько-фашистських окупантів.

Історії дітей – за посиланням.

На фото загиблий борець за свободу України і його дружина, яку, ймовірно, змусили пройти цю екзекуцію фотографування. Після чого її чекали допити, табори і катування.

Колотило Микола “Запорожець”, станичний ОУН.

Загинув 5 листопада 1947 року.
Та його дружина – Колотило-Івоняк Олена Петрівна, перебувала на нелегальному положенні з 1945 року. Полонена 5 листопада 1947 року.

Фото розміщене у: Фотоальбом УМГБ (управление Министерства государственной безопасности*) по Чернівецькій області. Аркуш 7.

*Фотоальбом УМДБ Чернівецької області. Додаток до збірки документів про структуру та характер антирадянської діяльності ОУН-УПА у період 1943-1954 р.р.

Цей російський військовий злочинець, який став пацієнтом Миротворця в далекому 2014 році, нарешті отримав довічне ув’язнення за злочини проти людяності.

Це перший випадок в історії Фінляндії, коли громадянина росії засуджено за вчинення воєнних злочинів проти України.

Живодер вчиняв жахливі злочини проти людяності.
Подробиці – за посиланням.

“Виконуючи місію Омбудсмана України, направив листи до ООН та МКЧХ, аби воєнний злочин був зафіксований.

Ті, хто дає накази та виконує такі звірства, повинні нести сувору відповідальність.”

Омбудсман Лубінець Дмитро.

Звільнені із російського полону українські військовослужбовці опізнали своїх катів та розповіли про тортури, яким піддають українців російські фашисти.

“Баранов, Виноградов, Ложкін, Баглай — нечисть, яку потрібно, як пухлину, вирізати, садити та знищувати. Те, що вони з нами там робили під час перевірок… Відбивали нирки й хлопці кров’ю ригали, і в туалет ходили з кров’ю…” – розповів Владислав Задорін.

Владислав Задорін пробув у Курському СІЗО №1 рік перед звільненням з полону. Розповів, що під час «перевірок» наглядачі відбивали нирки і полонені стікали кровʼю. 

«Катування голодом, коли їсти не давали. А якщо дуже хочеться, і коли наглядачі давали комусь більший шматочок хліба, бранці били один одного за ті пів шматочка, то це жорстко. Це дуже жорстко було. Друге катування — сушилка, де сушили злочинці свій одяг, простирадла після прання. Туди наших українців запихали насильно і включали цю сушарку. Вона нагрівалася, там повітря не було, такий напів вакуум. І хлопці просто починали вибивати ті двері, і до якогось моменту їх «просмажували».

Детальніше – за посиланням.

Здається, що слова складені у речення з таким жахливим змістом – неможливі у 21 столітті в центрі Європи, не теренах суверенної країни. Але це відбувається з нами.

За словами Соколова, з місця поховання вилучили 448 тіл і фрагментів загиблих, серед яких були діти. Станом на початок березня 2025 року за допомогою молекулярно-генетичних експертиз вдалося ідентифікувати 402 людей.

Вказано, що серед людей, яких вдалося ідентифікувати, 198 цивільних чоловіків, 211 цивільних жінок, 25 військовослужбовців, 7 дітей, а також людські рештки, ймовірно, семи осіб, статі яких не визначили.

“Ще 46 залишаються не ідентифікованими, з яких для 24 осіб маємо біологічні зразки рідних. Водночас 22 особи залишаються невідомими”, – зазначив Соколов.

Жахливі слова мами:

“Моя дитина постійно піддавалася тортурам. Ми були в одній катівні, і я була змушена слухати, як катують мою дитину. Потім нас розлучили і ми не бачилися понад два з половиною роки”.

Звільнені дякують загону спеціальної розвідки ВМС України Янголи, ініціативі UNITED 24 та командуванню Військово-Морських Сил ЗСУ. Херсонці також дякують Володимиру Зеленському попри те, що з причинами стрімкої окупації Херсонщини і неготовністю України до повномасштабної агресії ми будемо ще розбиратись і задавати йому питання.

Відео

Щоб злочини російських фашистів не “затерлись” під узагальненим словом “війна”, за свої злодіяння відповісти має кожен рашист.

Ідентифіковано трьох окупантів, які катували мирного мешканця в Ізюмі, повідомили у Харківській обласній прокуратурі.

Мертві тіла на вулицях Бучі, страти військовополонених на відео, удар балістикою по скупченню цивільних людей на залізничному вокзалі, українські діти усиновлені російськими сім’ями без відома їхніх батьків та багато інших злочинів скоєних в Україні російсько-фашистськими загарбниками.

Через три роки після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну перелік ймовірних звірств, воєнних злочинів і злочинів проти людяності лише зростає.