Служба безпеки України заявила про викриття агентурної мережі ФСБ, яка збирала координати для російських ударів по Київській та Одеській областях. Одного з головних фігурантів затримали у Києві — за даними слідства, російська спецслужба тримала цього “сплячого” агента у «режимі очікування» 12 років.

Йдеться про ІТ-фахівця з Миколаєва, якого російські спецслужби завербували ще у 2014 році. Після цього агент тривалий час не отримував активних завдань, а з початку 2026 року його знову залучили до роботи.

Зрадник мав збирати інформацію про українських політиків та представників сектору безпеки й оборони. Зокрема, він готував координати для ракетного удару по Києву, серед цілей — будинок голови ДСНС України.

Агент відстежував адреси проживання та маршрути пересування потенційних «цілей», після чого передавав дані своєму куратору в Москві. Для прикриття він використовував роботу у сфері ІТ — знайомився з людьми під приводом обслуговування комп’ютерної техніки та адміністрування систем, а під час спілкування намагався отримати потрібну інформацію.

Згодом чоловік залучив до співпраці ще одного айтішника з Одеси. Разом вони створили мережу інформаторів, які передавали дані про місця дислокації українських військових.

Основного підозрюваного затримали в орендованій квартирі у Києві, його спільника — в Одесі.

Обом фігурантам повідомили про підозру за статтею про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Росія згорнула стандартну практику депортації осіб, які відбули покарання, і перетворила її на інструмент тиску. Частину таких людей використовують як обмінний ресурс, хоча за процедурою їх і так мали б повернути після завершення строку. Інших схиляють до підписання контрактів для участі у війні проти України. Тих же, хто відмовляється, залишають у центрах утримання в нелюдських умовах, де терміни перебування регулярно продовжуються через судові рішення, створюючи фактично безстрокове тримання.

Його затримали ще у березні 2025 року одразу після чергового підпалу. Разом зі спільником він намагався втекти з місця злочину, але правоохоронці вийшли на них буквально по гарячих слідах.

Слідство встановило, що чоловік мешкав у Києві та паралельно працював у шахрайському кол-центрі.

Російські окупанти почали використовувати боєприпаси зі збідненим ураном під час повітряних атак по Україні. Небезпечну знахідку виявили після удару по Чернігівщині — на уламках російського безпілотника та встановленої на ньому ракети зафіксували радіаційне забруднення, що перевищувало природний фон у кілька разів.

За даними СБУ, мова йде про атаку в ніч на 7 квітня 2026 року. Після падіння російського ударного дрона типу «Герань-2» поблизу селища Камка фахівці провели радіаційну розвідку території. Саме тоді було зафіксовано гамма-випромінювання на рівні 12 мікрозівертів на годину — показник, який становить потенційну небезпеку для здоров’я людини.

Підпали на Черкащині

На Черкащині двоє чоловіків, які, за даними СБУ, мали наркотичну залежність, виконали підпал релейної шафи поблизу залізничної станції Укрзалізниці, а також спалили два військові пікапи.

Правоохоронці затримали їх у вересні 2024 року протягом доби після скоєння злочинів. Слідство встановило, що вони були завербовані через Telegram-канали, які пропонували «легкий заробіток».

Передача координат на Донеччині

Ще одного агента затримали у лютому 2025 року на Донеччині. За даними слідства, він передавав ФСБ координати українських військових позицій на Краматорському та Слов’янському напрямках.

Чоловік, як встановлено, був безробітним і дотримувався проросійських поглядів. До уваги російських спецслужб він потрапив через активність у соціальній мережі «Однокласники», де поширював прокремлівські коментарі.

Поки міжнародні партнери вкотре обговорюють можливі “компроміси” з Кремлем і фактично пропонують Україні торгуватися власними територіями, в окупації продовжують гинути українці, які не скорилися Росії. Люди, яких часто зводять до сухої фрази “тимчасово окуповані території”, насправді роками ведуть підпільну боротьбу, проходять катівні, втрачають родини й життя лише через те, що залишилися українцями.

Його завербували через сестру, яка проживає в Росії та підтримувала зв’язок із представниками гру.

Слідство встановило, що агент фіксував наслідки російських атак по Києву для підготовки повторних ударів. Серед основних цілей були об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема теплоелектроцентралі.

Окрім цього, він збирав інформацію про запасні командні пункти та позиції Сил оборони у Донецькій області. Для цього, за даними слідства, розпитував знайомих про українських військових та ситуацію на фронті.

Затримання провели за місцем проживання підозрюваного у Київській області. Під час обшуку правоохоронці вилучили телефон із доказами співпраці з російською розвідкою.

Чоловіку повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Суд призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна агентці фсб, яку Служба безпеки України викрила на коригуванні російських ударів по Чернігову.

Восени 2024 року за її даними російські війська здійснили ракетний удар по одному з об’єктів у Чернігівській області.

СБУ викрила зрадницію наприкінці 2024 року. Жінку затримали під час підготовки до чергового завдання — встановлення прихованої відеокамери навпроти військового об’єкта з віддаленим доступом для фсб.

Як зазначають у СБУ, виконавицею виявилася медична сестра приватної клініки, яку завербували через телеграм-канали з пропозиціями «швидкого заробітку». Вона збирала інформацію про розташування Сил оборони, фотографувала об’єкти та передавала їх із прив’язкою до місцевості.

Суд визнав її винною за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).

Сьогодні вранці, 18 травня, російський ударний безпілотник вразив цивільне суховантажне судно “KSL DEYANG”, яке перебувало в морській акваторії неподалік узбережжя Одеської області.

Про це повідомили у ВМС України.

За наявною інформацією, судно ходить під прапором Маршаллових островів, а його судновласник зареєстрований у Китаї. На борту перебував екіпаж, що складався з громадян КНР.

У ВМС зазначили, що цей інцидент вкотре підтверджує: російські атаки в Чорному морі становлять загрозу цивільному судноплавству та можуть зачіпати не лише Україну, а й іноземні судна незалежно від їхнього походження.

Протягом кількох місяців він збирав інформацію про стратегічні об’єкти, фіксуючи їх на відеореєстратор автомобіля.

Які об’єкти фігурують у справі

хімічний завод у Бидгощі — один із найбільших виробників вибухових речовин у світі;

електромеханічний завод у селі Бяле Блота, де виготовляють системи мінування, міни, детонатори та тактичні боєголовки для БпЛА;

Центр передового досвіду поліції НАТО в Бидгощі;

Спільний центр Україна–НАТО з аналізу, підготовки та освіти (JATEC);

Центр навчання ракетних військ та артилерії в Торуні;

полігон, який використовують для навчання союзних сил НАТО та українських військових.

Затримали фігуранта польські правоохоронці. Після цього його помістили до Луцького слідчого ізолятора, де він перебував під вартою з 13 вересня 2025 року.

В Україну повернули частину військовополонених у межах великого обміну «1000 на 1000». Це перший етап домовленості про обмін.

Серед звільнених — військовослужбовці підрозділу «Азов». За словами омбудсмана, 95% із тих, кого вдалося повернути сьогодні, потрапили в полон у 2022 році. Більшість із них — захисники Маріуполя та «Азовсталі». Також серед звільнених є військовий, якого раніше засудили в росії та згодом помилували.

Командир 1 корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко повідомив, що додому повернулися 20 бійців підрозділу, з них 19 — оборонці Маріуполя. Він неодноразово публічно наголошував на необхідності повернення полонених і регулярно підіймав питання бійців «Азову», які залишаються в російському полоні.

Повернення цих військових відбувалося на тлі багаторічної суспільної кампанії — в Україні та за кордоном проходили мітинги й пікети з вимогою звільнення захисників Маріуполя та «Азовсталі». Людей із цього підрозділу чекали роками, і їхнє повернення нарешті стало частиною великого обміну.

Обмін триває, і це лише перша частина домовленостей у форматі «1000 на 1000».

Його затримали одразу після підпалу, коли він намагався втекти.

За даними слідства, чоловік був мобілізованим, згодом самовільно військову залишив частину на Одещині. У столиці він шукав підробітки через Telegram, де й вийшов на зв’язок із представником російського гру. Після цього погодився на підпали об’єктів залізничної інфраструктури.

Першим завданням стало пошкодження релейної шафи, що відповідає за рух поїздів біля вантажної станції. Він зламав обладнання, підпалив його та зняв результат на телефон для звіту.

Далі планувалися нові підпали на об’єктах Укрзалізниці, але реалізувати їх не встиг — його затримала СБУ після першого епізоду. Суд визнав його винним у диверсії, вчиненій в умовах воєнного стану.

На Черкащині п’ятьох молодих людей віком від 18 до 21 року, які шукали романтичні знайомства в інтернеті, російські спецслужби через фейкові акаунти завербували для підпалів. Під психологічним тиском та маніпуляціями їх втягнули у так звані «завдання», в межах яких вони здійснили підпали банківських установ і цивільних автомобілів.

Посадовець у 1990-х роках навчався в Москві, де пізніше, під час поїздок до рф на зустрічі випускників, потрапив у поле зору російських спецслужб.

СБУ затримала фігуранта під час спроби передати розвідувальну інформацію безпосередньо зі свого робочого кабінету.