До дембеля далеко, бо контракт на кожне з імен – ще Хасан і Хусейн не відслужили, і один з Абдалахів пороху не нюхав.

Абдаллах Абдаллах Абдалахович Абдулахман Абдулахуйнович заключив контракт на вбивство українців із 27.06.2024 на один рік по 26.06.2025 року.

Та не сталось, як гадалось. Тепер строчить звернення про незаконне утримання в розташуванні військової частини і кричить, що жодних законних підстав його утримувати немає.

Абдул абдул абдула абдухуйнович додає, що ані російського паспорта, ані російської трудової книжки немає. Бузить, права качає.

Спочатку добровільно пішов вбивати, потім раптово згадав про права людини.

🔥А куля, яка завершить його контракт уже в патроннику і мавік, який відсалютує на його дембелі, вже заряжений.

Слухаю зараз те, що стверджує Віталій Портников: «Україна не пройшла тест на демократію, і вже не пройде…».

Категорично не згодний з Віталієм, якого поважаю і прислухаюся до його логічних міркувань.

Сприймаю це, скоріше, як заклик не допустити фатального сценарію, а не як констатацію фатального висновку.

Знаєте, я вже багато чув остаточних вироків Україні, але є одне але — це пасіонарна частина Українського народу.

Так — стомлена у постійній боротьбі.

Так — виснажена у війні.

Так — дезорієнтована в умовах балансування країни на межі демократії та авторитаризму…

Але — не зломлена!

Все будуть вирішувати не конформісти, а «заряджені» люди: заряджені мотивацією, заряджені новими сенсами життя після участі у війні, заряджені підтримкою своїх сімей, які їх дочекалися…

Я вірю в Українську націю і Україну!

Тільки не в Україну – «какая разница» (така точно стане у підпорядкування московії).

Я вірю в Україну, яка нарешті постане з руїн війни: сильна, субʼєктна, національна Держава і країна вільних людей!

Російські пабліки ридають, публікуючи фото того, що колись було Суджею в Курській області. Плачучі смайлики, підпис «вот так сейчас выглядит Суджа» — суцільна трагідія.

Ну, слухайте… Та нормально вона виглядає. Саме так і мають виглядати “звільнені” міста.

💩 В Донбасі, який «підняли з колін», скаржиться Царьов, унітаз можна змити раз на три дні.

Олег Царьов, той самий «експерт із всього», днями поділився одкровенням про лайно: у Донецьку унітаз можна змити лише раз на три дні. Вода — за розкладом. За графіком виживання.

«Смывать унитаз никак», — пише Царьов, і далі по тексту йде у глибини, які краще не нюхати. Зокрема, він описує місцеву ноу-хау систему утилізації: пакет в унітаз — пакет у сміття (або під вікно, як кому ближче до природи).

Справжній тріумф “русского міра”: ще трохи — і можна буде номінувати Донецьк на перше місце в номінації “місто, де зручніше ходити з лопатою, ніж з туалетним папером”.

Царьов, як справжній ностальгічний естет, згадує, що “Донецк в моей памяти — город роз”. Так, колись — місто квітів, а тепер — місто фекальних феєрій, де кожен пакетик — акт громадянського спротиву каналізації.

Подробиці за посиланням.

У 1928 році Україна мала правопис, який сміливо і послідовно повертав українським словам українську форму.

Цей правопис отримав назву «Скрипниківка», пише видання ШоТам?

Атлас України 1928 року — це не просто набір карт. Це візуальний документ епохи, яка була короткою, але надзвичайно важливою для української історії.

Цей атлас яскраво ілюструє час, коли в мовній політиці вперше на державному рівні реалізовувалась українізація — усі офіційні тексти мали бути українською, к в культурі розгорталося потужне національне відродження, яке вже за кілька років буде брутально знищене — і увійде в історію як «розстріляне відродження».

В одній із країн Західної Африки ліквідували Ігоря Нєстєрова – колишнього тренера ексчемпіона світу з боксу і пацієнта Центру “Миротворець” Алєксандра Повєткіна.

Як підтвердили в промоутерській компанії “Мір бокса”, російський воєнний злочинець був ліквідований під час “бойового завдання”, подробиці якого не розголошують.

За словами Повєткіна, Нєстєров з жовтня 2022 року брав участь у війні в Україні, а потім виїхав шукати смерті до Африки.

Нестеров роками працював у команді Олександра Повєткіна — колишнього олімпійського чемпіона, який перетворився на гучномовець кремлівської пропаганди. Він відповідав за силову підготовку та входив до його тренерського штабу. Крім того, Нестеров очолював федерацію боксу в місті Чехов, що в Підмосков’ї — ще одне місце, де спорт давно переплели з великодержавним маразмом.

👀ХАТА НЕ ЇХНЯ, А ДВОЮРІДНОЇ СЕСТРИ ЙОГО ДРУЖИНИ

Усі ЗМІ, включно з Миротворцем, терміново мають вибачитися перед прокурором Малєєвим. Як виявилось, палац під Києвом — не його. І навіть не тещин. Це — родинна локація для понтів на тиждень.

Несеться

Чистилище для москаля, як альбом зі старими фотографіями. Вони Чистилище перелистують та ностальгують, ностальгують і перелистують.

Раз-по-раз когось знаходять, і починається ностальгія.

За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.

Уявіть собі прокурора, який роками працює в системі, нічого зайвого не показує, “чесно” декларує свої доходи — ну, як заведено. І раптом — бам! — на телешоу з’являється його дружина, яка одним ефіром знищує всю його кар’єру, на арену виходить колишня і “досипає попкорну”, посадовця звільняють.

У центрі москви водій скоїв наїзд на 5 людей на пішохідному переході, серед яких було двоє дітей, не зупинився і помчав далі.

Вбивцею виявився 23-річний Тимур Мусін, який у 2024 році став лауреатом премії губернатора Московської області «Добра справа» за проект з виробництва дронів-камікадзе для російських військових для вбивства українців.

Один із класифікаторів Чистилища:
Производство средств ведения агрессивной войны фашистской россией против Украины.