Ім’я Павла Полуботка залишилося в історії України. Попри початкову зраду ідеям Мазепи, у підсумку Полуботок сам став “другим Мазепою”, що говорить про просту істину –  українська боротьба за свободу неминуче приводить до конфлікту з імперією, незалежно від імен і початкових ілюзій.

29 грудня — дата, яка майже не звучить у календарях, але має особливу вагу для української історії. Саме цього дня 1724 року в казематах Петропавлівської фортеці в Петербурзі помер закатований Павло Полуботок — наказний гетьман, що відкрито протистояв імперській політиці Московії та намагався зберегти автономію Гетьманщини. Його смерть після місяців ув’язнення й тортур швидко обросла легендами. За однією з них, розгніваний і зламаний фізично, але не морально, гетьман перед смертю прокляв Петра І — і вже за кілька тижнів помер сам цар. У народній пам’яті Полуботок залишився не лише як політик і мученик, а й як постать на межі історії та міфу, з іменем якої пов’язують і загадку легендарного «золота», що нібито могло стати спадщиною для всієї України.

15 років проведе за ґратами 49-річна безробітна, яка наводила російські ракети на пункти базування Сил оборони у Покровську.

Запроданка входила до складу агентурної групи фсб, яку нейтралізували у вересні 2022 року в Краматорську та Покровську.

Завербована дистанційно, через знайомих, які після повномасштабного вторгнення виїхали за кордон, агентка окремо від інших учасників ворожого осередку та під час поїздок по місцевості фіксувала локації українських військ і передавала куратору від фсб.

За матеріалами контррозвідки та слідчих Служби безпеки агентку визнано винною за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).

Так, на замовлення прикордонного комітету Білорусі він шпигував за локаціями Сил оборони, а за вказівками з рф коригував атаки рашистів по енергооб’єктах столичного регіону.

Окупанти сподівалися за допомогою цього покруча вивести з ладу ключові енергогенеруючі підприємства, які опалюють більшу частину житлового фонду та соціальної інфраструктури Києва.

Агент — місцевий різноробочий, вів спостереження з вікна власної квартири за периметром однієї зі столичних ТЕЦ. Потім проводив дорозвідку поблизу цього об’єкта, щоб з’ясувати обсяги пошкоджень завданих російськими обстрілами.

Запроданець розраховував на «евакуацію» за межі України. У нього уже був напоготові тактичний рюкзак з речами першої необхідності, які планував використати під час нелегального перетину кордону.

Співробітники СБУ завчасно викрили наміри зловмисника і затримали його за місцем проживання у Києві.

У ніч проти Різдва з території Білорусі до повітряного простору Польщі проникли 59 метеорологічних зондів, які використовувалися для контрабанди сигарет. Про це неофіційно дізналася радіостанція RMF FM, повідомляє «Європейська правда».

На тлі цих подій у Польщі також повідомляли про «напружену ніч» для військових: над Балтійським морем неподалік польського кордону був зафіксований російський військовий літак, а паралельно відбулося масове вторгнення метеозондів з території Білорусі.
У Бюро національної безпеки Польщі вважають, що інцидент із метеозондами 25 грудня міг бути не просто контрабандою, а провокацією, замаскованою під нелегальне переміщення товарів.
Інциденти мали не лише безпекові, а й побутові наслідки.
Подробиці — за посиланням.

Вчені розробили найменших у світі повністю автономних і програмованих роботів — розміром із клітину. Вони рухаються у в’язкому середовищі без жодних механічних рухомих частин: переміщення відбувається завдяки електричним полям, які штовхають навколишню рідину. Кожен робот має власний бортовий комп’ютер і мініатюрні сонячні елементи, що забезпечують автономну роботу протягом місяців.

У складі штурмової групи на покровській промзоні — 21-річний боєць із Донеччини на псевдо “Фантазер”, і це його перший бойовий вихід.

Після контакту з ворогом група “відкочується”, а поранений Фантазер займає позицію у будівлі. Почались довгі два тижні. Знайдена літрова банка води — це щастя. Потім “сідає” радейка. Акуратно виходив і маякував нашим пташкам про те, що потрібно скинути. Вночі важкі безпілотники приносили йому посилки: воду, їжу, батарейки і навіть зброю. В останній день вирішив бігти. Бігти по “відкритці” — відкритому полю, яке оповите оптоволокном, що намотується на ноги.

“Дякую інструкторам, які мене всього навчили. Дякую величезне”, — підсумував Фантазер.

Він планує відновитись після поранень і йти далі воювати.

“Злості у мене вистачає на них”, — каже боєць.
Дивитись відео (6 хвилин) — за посиланням.

Перше завдання вона виконала наприкінці липня: зняла периметр і будівлі Національної академії Державної прикордонної служби України, а також військових на території. За це отримала 949 гривень.

Після цього школярка зняла територію військової частини Сил спеціальних операцій ЗСУ — паркан, контрольно-пропускний пункт, військову техніку та будівлі. «Гонорар» склав 501 гривню. Ще 902 гривні їй перерахували за відеозйомку місцевого органу військового управління ЗСУ.

Найнебезпечнішим стало наступне завдання: російський куратор наказав придбати й встановити камеру спостереження з онлайн-трансляцією на залізничній колії, щоб фіксувати рух потягів із військовими вантажами. Дівчина «заробила» 1450 гривень. За півтори години трансляції її викрили співробітники Служби безпеки України.

Загалом від представника РФ одинадцятикласниця отримала 3802 гривні.

Однією з головних цілей став нафтопереробний завод «Сизранський» у Самарській області рф. Зафіксовано влучання ударних безпілотників по території підприємства з подальшою пожежею. Завод щороку переробляє від 7 до 8,9 мільйона тонн нафти та є частиною енергетичного тилу росії, який напряму працює на забезпечення збройних сил агресора.

Але на цьому список не закінчується.

Швейцарія, яку десятиліттями сприймали як острів стабільності посеред неспокійної Європи, публічно зняла рожеві окуляри. Головнокомандувач Збройних сил країни Томас Зюсслі прямо заявив: у разі повномасштабного військового нападу держава сьогодні не здатна ефективно себе захистити.

Під час обробки баз даних ФСБ для нас найважче всього розбиратися в тому, наскільки правильно записані саме русскіє імена і прізвища.

От взяти рускоє ім’я Усман. З ним все просто.

А от рускіє імена Хасайн чи Хусейн, Малат чи Малач, Сірус чи Сірес, Хамхат чи Хамзат – тут проблеми. Як правильно – покаже дослідження. Добре, що в нас є свої філологи рускава язика.

Ім’я 20-річного ветерана з Донеччини Руслана Книша в один день стало відомим на всю країну після того, як ПриватБанк відмовився відкривати йому рахунок, адже через відсутність кінцівок захисник не міг зробити фото з карткою. 

Руслан утік з дому у 18 років, щоб піти на війну. Не з авантюризму — з усвідомлення. Колись він прочитав про Валуївський циркуляр та Емський указ і вперше відчув фізичний біль від того, що “частинку його забороняли”. На Донбасі, у російськомовному середовищі, Руслан принципово перейшов на українську — як особистий спротив. Як колись його улюблений поет Василь Стус.

Потім була війна. П’ять поранень. І кожне повернення на фронт — не через адреналін, а через внутрішню обітницю не зрадити загиблих, бо в “Декалозі Українського Націоналіста” у п’ятій заповіді сказано: “Помсти смерть Великих Лицарів”.

Під час п’ятого поранення, коли їхав в еваку, хвилювався за моральний стан хлопців і читав їм вірш улюбленого Стуса: “Як добре те, що смерті не боюсь я”. Вже пізніше, після важких операцій питав лікарів: “Чому мені не дали померти”. Але він знову підіймається із прірви. Бо в ньому залишалося те, що не ампутується: мова, пам’ять, впертість і принципи.

Напередодні Різдва, 24 грудня, далеко від лінії фронту, у місті Уссурійськ Приморського краю РФ стало неспокійно. На парковці військової частини №19288, де дислокується 80-та Вітебська Червонопрапорна бригада управління, пролунали два вибухи.

Про подію повідомив обізнаний співрозмовник у ГУР. Інформацію поширили українські медіа з посиланням на «Укрінформ».

Підрозділ, біля якого сталася надзвичайна подія, добре відомий участю в агресивній війні проти України. За наявними даними, військові цієї бригади були залучені до бойових дій і фігурують у матеріалах про воєнні злочини на тимчасово окупованих територіях, включно з розстрілами цивільних, серед яких були й діти.