Тезово

✅Київська митрополія заснована в часи Хрещення Русі-України, стала матірною (основоположною) для всіх єпархій (церковно-адміністративних одиниць), що постали на теренах сучасних Білорусі та Росії.

✅Перші спроби розділити митрополію і відокремити північні єпархії від Київського центру мали місце за часів суздальського князя Андрія Боголюбського, військо якого у 1169 році захопило, зруйнувало і пограбувало Київ. 

✅Остаточний поділ на Київську і Московську митрополії стався після Флорентійського собору 1438–1439 рр., на якому Київський митрополит Ісидор виступив за єдність із Римською Церквою.

✅Саме у протиставленні до церковної єдності та Церкви-матері зароджується ідея Москви як «Третього Риму» та претензії на її «особливу» місію.

✅Із 1448 до 1589 років ця Московська митрополія існувала ізольовано від решти християнського світу.

✅Автокефалія (самостійність) Московської митрополії була визнана у 1589 році, коли царська влада, скориставшись приїздом Константинопольського патріарха за пожертвами, силою змусила його проголосити у Москві новий патріархат. Але Київська митрополія залишалася й надалі під зверхністю Царгороду (одна з давніх назв Константинополя), а не Москви.

✅Після Переяславської угоди 1654 року українські землі поступово втрачали свою автономію та з часом все більше підпали під тотальний вплив Московії.

✅Попри спротив духовенства Київської митрополії, у 1686 році Москва добилася перепідпорядкування Київського престолу своєму патріархові.

✅У Константинополі цю справу було «залагоджено» завдяки щедрим хабарям, оскільки тамтешні патріархи перебували у скрутному становищі під владою Османів. Тільки у 2018 році Константинопольський патріарх Варфоломій остаточно скасував це сумнозвісне рішення свого давнього попередника — Діонісія IV.

Чому без Київської митрополії Московська була би слабкою?

✅На момент приєднання до Московського патріархату Київська митрополія була на вищому рівні розвитку суспільного й церковного життя, передусім завдяки впливу західноєвропейської освіти й релігійної культури. А тому вона відразу стала для Москви джерелом освічених кадрів.

Русифікаця церкви

✅За правління Петра І Московське царство було перейменоване на Російську імперію, що повинно було легітимізувати претензії на всю спадщину давньої Русі.

✅У XVIII–XIX ст. російська державна і церковна влада посилила русифікацію Церкви в Україні, тож до середини ХХ ст. всі Київські митрополити були етнічними росіянами.

✅Після більшовицької революції 1917 року, після початку нищення церков і переслідування віри, у середовищі українського духовенства зароджується рух за українізацію релігійного життя та відокремлення від Московського патріархату.

✅У 1930 році радянський комуністичний режим ліквідував УАПЦ. Лідери автокефального руху були репресовані і загинули.

✅На короткий час за часів німецької окупації ідея УАПЦ знову відродилася (1941–1944 рр.), коли за сприяння Автокефальної Православної Церкви Польщі було висвячено низку українських єпископів.

✅✅Чому Сталін послабив антирелігійну репресивну політику, про вербування вищого духовенства КДБ як власної агентури, як з’явилося терористичне утворення УПЦ МП, і чому його, як окрему церковну структуру «УПЦ МП», не визнає жодна помісна православна Церква світу — далі у матеріалі Ukrainer за підтримки директора Інституту історії Церкви УКУ Олега Турія та й наукового співробітника Анатолія Бабинського.

Коротко, по-простому: основні факти.

Станом на сьогодні в православному світі загальноприйнято 15 автокефальних церков (плюс одна з обмеженим визнанням). Українська церква сім років тому стала п’ятнадцятою.

У Берліні відкрито говорять: загроза з боку Росії реальна вже зараз, а не колись, у 2029-му. Країна фіксує диверсії, кібератаки, порушення повітряного простору й активно готується до сценарію серйозного військового загострення.

Про це повідомляє Bloomberg, у матеріалі під назвою “Німеччина розглядає приховані атаки Росії, як прелюдію до ширшого конфлікту”. У статті автори посилаються на конфіденційний 1200-сторінковий документ Бундесверу — «Оперативний план Німеччини» (OPLAN DEU).

У документі прямо зазначено: Росія розглядає Німеччину як одну з головних цілей у разі масштабного конфлікту. Причина — ФРН є ключовим логістичним хабом НАТО в Європі. Через її територію проходить основний потік військ, техніки та ресурсів Альянсу на східний фланг.

Інакше кажучи, якщо паралізувати Німеччину — НАТО спіткнеться.
Перші удари — не танками

Сценарій виглядає холоднокровно — першими цілями атаки мають стати:

енергетична система,

оборонна інфраструктура,

системи управління та ухвалення рішень.

Мета — не миттєва окупація, а хаос. Зірвати управління, перевір

Сім років духовної незалежності: річниця створення Православної церкви України

Минає сім років від дня створення Православної церкви України — події, яка стала не лише релігійним, а й державницьким зламом. Про цю дату нагадав п’ятий Президент України Петро Порошенко, наголосивши на її історичному значенні для української ідентичності та безпеки.

«Сім років, як постала Православна церква України. Сім років тому наша духовна незалежність була підтверджена Вселенським патріархатом. Сім років, як наша віра об’єднує Україну та надає сили боротися проти зла, яке прийшло на нашу землю», — зазначив він.

Як встановило розслідування, зрадником виявився мобілізований із Дніпра. Співробітники фсб завербували його восени 2025 року. Далі, за інструкціями спецслужбовців рф агент мобілізувався до тилової військової частини регіону. Покруч мав передавати рашистам координати тимчасового базування підрозділів ЗСУ та Нацгвардії, по яких ворог готував ракетно-дронові атаки.

Невдовзі, після виконання агентурних завдань, фігурант самовільно залишив військову частину, де проходив службу, та «злив» її локацію фсб.

На фінальному етапі спецоперації фігуранта контррозвідники СБУ затримали зрадника за місцем проживання його родичів, де він переховувався.

Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук різко розкритикував слова Дані Даяна. Він наголосив, що для українців російське вторгнення з масовими вбивствами цивільних — дітей, жінок і людей похилого віку — сприймається як реальна загроза геноциду.

«Слова пана Дані Даяна були недоречними тоді, чотири роки тому, і нам незрозуміло, чому він вирішив необхідним повторювати ці образливі слова сьогодні», — підкреслив Корнійчук.

Що сказав голова «Яд Вашем» — подробиці читайте за посиланням.

Червінський стверджує, що команда не отримувала наказу припинити або відкласти операцію, а інформація про неї врешті-решт стала відомою іншій стороні. У результаті осіб, яких планували затримати в Україні, було передано до Білорусі. Саме після цього, за словами ексрозвідника, в середовищі силовиків почали відкрито говорити про можливий російський вплив в Офісі Зеленського.

“Ми все-таки розвідка українаська, а він був керівником країни (Зеленський, – ред.) Він не дав нам команду зупинити операцію або згорнути. Він просто здав цю операцію ворогу. Він зателефонував Лукашенку і тих людей, яких ми могли затримати в Україні, він їх передав в Білорусі… Ми почали тоді стверджувати, що Єрмак є агентом впливу від Росії в Офісі президента разом із Татаровим. І вони будують по калькам російських спецслужб – ФСБ і ГРУ, будують систему впливу на нашу державну структуру для того, щоб її зламати. Це все потім стало зрозуміло і підтвердилося, що наша країна була неготова до війни саме через призначення, які здійснив Єрмак”, – розповів Червінський.
Далі — за посиланням.

Водночас, як зазначає Григорʼєва, питання карʼєрного зростання жінок у ЗСУ досі залишається складним. Зокрема, в українському війську наразі немає жодної бойової генералки.

«Це пов’язано з тим, що вони ще не пройшли повний шлях військової освіти — тактичний, оперативний і стратегічний рівні. Вони також не командували бригадами», — пояснила радниця Генштабу.

При цьому в Збройних силах уже є чотири жінки у генеральських званнях, які проходять службу в медичній сфері.

Оксана Григорʼєва наголошує, що найбільш відчутний ріст кількості жінок у війську відбувся після початку повномасштабного вторгнення Росії. Нині в ЗСУ служать жінки на командних посадах, зокрема:

командирки взводів;

командирка військової частини;

командирка батальйону в підрозділах територіальної оборони.

Крім того, за словами посадовиці, значна кількість військовослужбовиць наразі проходить або готується пройти навчання, щоб у перспективі очолити батальйони у своїх бойових частинах.

🔥 Операція на хвилях: медики ГУР врятували бійця просто у відкритому морі

Війна давно зруйнувала уявлення про «нормальні умови» роботи. На цьому тлі медики Головного управління розвідки МО України все ж зробили неймовірне, — провели рятувальну операцію просто у відкритому морі. Без лікарні, без повноцінного обладнання, під загрозою ворожого вогню та з холодною водою навколо.
Пораненого бійця доставили на плавучу платформу у критичному стані. Масивна крововтрата, травматична ампутація, важке переохолодження — набір, який не залишає права на помилку.

«Час накладання турнікетів був пізніший, ніж міг би бути. Через це збільшилася крововтрата, додалася гіпотермія. Стан був важкий», — розповів спеціаліст медичної команди ГУР на позивний «Точіні».

У морі і на війні не існує «ще хвилинки». Тут або дієш одразу, або не дієш зовсім. Рішення ухвалювалися миттєво — буквально на межі між життям і смертю.

За словами медика, пацієнт постійно перебував під контролем екіпажу та бойових медиків передового загону, які виконали колосальну робот
Далі — за посиланням.

На виклик про чоловіка, що має намір вчинити непоправне, прибули патрульні Анатолій Махиборода та Андрій Громик.

Інспектори намагалися встановити контакт із громадянином, відмовити його від непоправного, знайти слова підтримки та заспокоїти.

Коли чоловік відволікся, напарники ухопили його за руку та затягнули в безпечне місце.

Чоловіка передали медикам.

«Всього було завжди дуже мало і дуже пізно» — британський журналіст Колан Робертсон, який живе в Україні з початку повномасштабного вторгнення, допомагає доносити світу правду про війну та злочини Росії. Паралельно він відкриває для себе красу України й силу її незламності.

Робертсон перебуває в самому епіцентрі подій, бачить війну зсередини і відверто зізнається: йому соромно за свою країну, яка могла зробити значно більше, але не зробила. За його словами, іншого пояснення цьому, окрім боягузтва, він не бачить.

«Європа на десятиліття покриє себе соромом, як і будь-яка країна, яка не допомогла перемогти нацистів під час Другої світової війни», — каже Робертсон.

«Я не знаю, чи зможе Україна після закінчення війни пробачити таке ставлення до себе», — додає він.

Скарб, який пролежав у землі майже 800 років, нарешті заговорив. І сказав значно більше, ніж очікували навіть археологи.

Археологи мають і робочу версію походження скарбу.

“Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни”, — зазначив Віктор Баюк.

За його словами, обставини приховування скарбу вказують на драматичний історичний контекст:

“Цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року”.

Попри те, що скляні браслети були поширеним елементом міської культури домонгольського часу, у цілісному вигляді вони траплялися надзвичайно рідко — зазвичай в одиничних екземплярах. Саме тому волинська знахідка вже зараз змінює уявлення дослідників про масштаби виробництва й торгівлі прикрасами в Київській Русі.