Зловмисника було викрито контррозвідкою СБУ у липні цього року на території Волинської області.

Агент збирав для іноземної спецслужби відомості про систему оборони українського прикордоння. У фокусі інтересів білоруських спецслужб перебували місця розташування блокпостів та укріплених позицій Сил оборони України, а також маршрути руху й транзитні зупинки військових ешелонів.

Для отримання розвідданих кдб завербував 24-річного місцевого жителя, який не мав постійної роботи та шукав так звані «легкі заробітки» через Телеграм-канали.

Розраховуючи на швидкий підробіток, чоловік погодився на співпрацю та почав виконувати завдання іноземної спецслужби.

Співробітники СБУ завчасно викрили зловмисника, задокументували всі епізоди його протиправної діяльності та затримали за місцем проживання.

Служба безпеки України та Національна поліція провели масштабну серію спецоперацій у кількох регіонах країни, викривши одразу кілька різнопланових схем ухилення від мобілізації. Географія й «креатив» ділків вражають: на Закарпатті чоловіків виводили за кордон через неробочу газову трубу, в Одесі організували нелегальний «трансфер» до Придністров’я з перевезенням ухилянтів у багажнику авто, на Полтавщині продавали фейкові довідки про інвалідність, а на Дніпропетровщині клієнтів проводили лісовими маршрутами в камуфляжі.
Усі ці схеми об’єднує одне — спроба заробити на війні, робота на знищення обороноздатності України, яка закінчилась затриманнями та кримінальною відповідальністю.

Один із засуджених — 33-річний безробітний киянин, який ухилявся від мобілізації. У пошуках заробітку він активно нишпорив у Telegram-каналах, де й потрапив на гачок російських кураторів. За обіцянку «миттєвих грошей» чоловік погодився виконувати замовні підпали столичних будівель Укрпошти.

Для цього він заздалегідь облаштував схрон неподалік районного поштового відділення, де заховав молоток і так званий «коктейль Молотова». У потрібний момент агент повернувся до схованки, розбив вікно відділення та закинув усередину легкозаймисту суміш. Після підпалу намагався замести сліди: обробив прилеглу територію хлорним розчином і спалив «робочий» одяг.

Втім, сценарій «ідеального злочину» розсипався миттєво. Уже за кілька годин після диверсії правоохоронці затримали його в оселі.

Другим агентом рф виявився 21-річний мешканець Буковини. Він приїхав до Києва в пошуках підробітку й так само почав активно моніторити тематичні Telegram-канали. Саме там його й помітили представники країни-агресора.

Після вербування покруч підпалив релейну шафу на колії Укрзалізниці. Далеко піти не встиг — невдовзі його затримали правоохоронці.

Польське місто Гданськ не може перейняти будівлю колишнього консульства Росії, попри офіційне рішення про його закриття. Причина — позиція російської сторони, яка заявила, що в приміщенні нібито проживатиме «адміністративно-технічний працівник» посольства РФ. Простішими словами — хтось, хто, схоже, має стати останнім мешканцем дипломатичної епохи цієї вілли.
Росія вже заборгувала Польщі за користування будівлею 5,5 млн злотих, ще близько 3 млн злотих становлять відсотки.
Подробиці читайте за посиланням.
Таким чином, історія з будівлею колишнього консульства перетворюється на затяжний дипломатично-побутовий серіал: консульства вже немає, власник відомий, але ключі — все ще «у прибиральниці».

Протягом 15–21 грудня з Польщі виїхали майже 180 іноземців на підставі рішень про зобов’язання повернутися. Серед тих, хто покинув країну, були й громадяни України.
За даними польських прикордонників, найчастіше добровільно виконували рішення про повернення громадяни Білорусі — 27 осіб. Далі йдуть молдовани (21) та грузини (19). Іншими словами, частина людей зібрала валізи без супроводу й зайвих сцен.

Натомість у випадку примусового повернення статистика виглядає інакше. Найбільше серед депортованих — громадян України (24 особи). Також примусово залишили Польщу 16 громадян Грузії та п’ятеро громадян Колумбії.

Як уточнили в Прикордонній службі, серед іноземців, яких зобов’язали залишити країну, були засуджені за крадіжки, зберігання наркотиків або психотропних речовин, напади й побиття з тяжкими тілесними ушкодженнями, керування транспортом без водійських прав, а також за сприяння незаконному перетину кордону до Польщі.

У коментарі для Polsat News польська Прикордонна служба додала ще одну цифру: з початку 2025 року майже 9200 іноземців покинули Польщу на підставі рішень про зобов’язання повернутися.

Деталі рейду

За інформацією журналістів, уранці 20 грудня судно стало на якір у шведських водах поблизу міста Геганес після технічного збою в роботі двигуна. Вже у ніч проти 21 грудня шведська влада ухвалила рішення провести перевірку корабля.

Операцію було організовано під керівництвом Митної служби Швеції, яка залучила до рейду Берегову охорону. Також у перевірці брали участь бійці Національного загону спецпризначення, поліція та представники прокуратури.

Перевірка триває

Конфлікт у ЄС: Макрон “зрадив” Мерца через питання російських активів — Financial Times

У Європейському Союзі загострилися розбіжності між Францією та Німеччиною щодо використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні.

Британське видання Financial Times повідомило, що президент Франції Емманюель Макрон “зрадив” канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, що може мати політичні наслідки для Парижа.

Проблема виникла під час обговорення ініціативи, яку підтримував Берлін: використати близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів для допомоги Україні. За задумом німецької сторони, ці кошти мали б бути спрямовані на кредит чи фінансові гарантії на потреби Києва без навантаження на бюджети країн ЄС.

Однак Франція — разом із частиною інших країн ЄС — виступила проти такого підходу у фінальній фазі переговорів. За даними Financial Times, Макрон змінив позицію та приєднався до противників цієї моделі, чим, на думку німецьких союзників, зірвав широку підтримку ідеї Мерца. За словами джерела видання, Макрон “зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити”.

“У Путіна 140 мільйонів жителів. Країни НАТО разом мають близько одного мільярда. З усіх боків ми зараз сильніші за Росію”, – Марк Рютте.

Протести відбулися приблизно у 90 містах. За ними стоїть ініціатива Schulstreik gegen Wehrpflicht — «Шкільний страйк проти призову». Учасники свідомо пропускали заняття, щоб публічно висловити свою позицію.

Серед протестувальників був і 16-річний Мартін, учень середньої школи з федеральної землі Бранденбург. У центрі Берліна він пояснив журналістам свою мотивацію: на його думку, війни не слід вирішувати за допомогою зброї, адже це нагадує шлях, який Європа вже проходила напередодні Першої та Другої світових воєн.

Марк Рютте визнав, що дискусія навколо призову є гострою, але наголосив: більшість суспільства усвідомлює реальність загроз. Він зазначив, що бачить це як у Німеччині, так і у своїй країні — Нідерландах. За його словами, коли ситуація стане по-справжньому серйозною, молодь буде готова діяти рішуче.

Окремо генсек НАТО звернувся до питання балансу сил. Він підкреслив, що населення Росії становить близько 140 мільйонів, тоді як країни НАТО разом мають приблизно мільярд людей, і з цієї точки зору Альянс нині сильніший.

Як повідомляє News.ro, інформацію про знахідку близько 10:40 отримала поліція міста Кимпулунг. Дзвінок надійшов від 49-річного мешканця Лерештя, учасника полювання. За його словами, на горі Стримту в лісі було виявлено можливий літальний апарат типу дрон.

За даними судових джерел, йдеться про безпілотник великих розмірів — приблизно два метри завширшки. До апарата був прикріплений парашут, при цьому сам дрон не має видимих пошкоджень. Місцеві джерела зазначають, що за попередніми ознаками він не схожий на цивільний.

Знахідка викликала додаткову увагу на тлі заяв румунського керівництва щодо безпеки повітряного простору. Наприкінці грудня президент Румунії Нікушор Дан під час візиту до Парижа заявив журналістам, що країна готова збивати дрони, які порушують її повітряний простір.

Як повідомляє CNN з посиланням на аналітиків, економічний фактор наразі не є визначальним для воєнних планів Путіна.

Росія не виходить із війн через втому, моральні сумніви чи дипломатичні сигнали. Вона виходить лише тоді, коли ламається хребет економіки. Так було у 1917-му. Так сталося після Афганістану.
Путіну байдуже на економіку. Байдуже на соціальну сферу, медицину, освіту, рівень життя. У його системі координат це витратний матеріал. Єдине, що має значення, — можливість убивати, нищити й захоплювати. Він хоче воювати.

Економіка для нього не мета, а пальне.
Значній частині російського суспільства байдуже на відсутність базових речей, деградацію побуту й життя. Якщо держава дає можливість вбивати, мститися, відчувати себе «великими» — цього достатньо.

Війна для них стала формою соціального ліфту, способом заробітку, джерелом ідентичності. І поки цей механізм працює, жодні розмови про «втому від війни» не мають сенсу.

Яскрава і абсурдна ситуація: в Україні є лише одна людина, проти якої діють одночасно санкції путіна і Зеленського. І існують кримінальні провадження абсолютно тотожні за логікою, яка в них закаладена, і в російській генеральній прокуратурі, і в українському ДБР.
Про це розповів адвокат Ілля Новіков.
“Настільки очевидно, звідки ці справи взялися тут в ДБР, і настільки очевидно, чому ДБР досі не вважає доцільним сказати, що вони розібралися і їх можна закривати”, — сказав Новіков.

“Ця ситуація просто яскравий збіг, майже повний, між тим, що відбувається у російському слідстві, і тим, що відбувається в ДБР. Вони об’єднувалися, роз’єднувалися, ми навіть не можемо оперативно відстежити, скільки їх наразі, тому ми вимушені говорити, що їх десятки, але їх точно десятки. Існують десятки кримінальних проваджень в Україні, ми точно знаємо, що там стоїть підпис Портнова. Андрій Портнов сам виступав особисто як заявник в цих провадженнях, які абсолютно вкладаються в російські наративи, потрапляють в логіку, яка є в російських звинуваченнях проти Порошенка”, — додає адвокат.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який поставив під сумнів очевидний факт повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Раніше Орбан заявив, що, з його точки зору, ситуація навколо війни в Україні нібито не є однозначною. За його словами, західні суспільства «спокійно снідають, п’ють каву» й вважають морально правильним допомагати «маленькій країні, яку атакували», водночас не до кінця розуміючи, «хто на кого напав». Також угорський прем’єр висловив думку, що зрештою за цю допомогу «доведеться платити».

У відповідь Андрій Сибіга написав:
«Так само незрозуміло, як це було для угорського керівництва у 1939 році».