Мабуть найчесніша статистика цієї держави, логічне продовження «русского міра».
Московський ФСБ-патріархат давно не про віру. Він на службі у зла — системно, показово і без сорому.
Так звані «віруючі», обвішані амулетами з «мощами», держава з помпезними храмами та попи з годинниками за ціною лікарень і яхтами — всі вони давно не в храмі, а на бенкеті у диявола.
Це не церква — це обслуга зла. І бенкет у них триває, поки країна масово йде в землю.
І поки одні гинуть тисячами, інші святять ракети, торгують смертю і називають це духовністю. Тут усе названо своїми іменами.
«Хватит п*здеть – надо помогать Украине!» — коли автор мему виконав його буквально.
Майже чотири роки тому відео з чоловіком, який у прямому ефірі ізраїльського телеканалу в Києві вигукнув: «Хватит пздеть — надо помогать Украине!», стало мемом. Тоді він, як і сотні інших добровольців, записувався в тероборону, щоб «ебшить русских», проте, як зізнавався, «don’t have зброя».
Сьогодні з’ясовується, що цього енергійного чоловіка звати Станіслав Старостенко, його позивний — «Юрист». На його акаунт в Threads звернув увагу Цензор.Нет.
За кілька років він не лише зберіг свою рішучість, а й став професійним військовим. Наразі Старостенко служить у Збройних силах України — у складі 5-ї штурмової Київської бригади, беручи участь у боях на передовій не словом, а ділом.
Отже, його відверті слова в ефірі виявилися не просто гучним лозунгом, а обіцянкою, яку він виконує сам на фронті.
Джерело – https://www.threads.com/@stas.starostenko
Золото є, паспорта нема: як колишня російська чемпіонка застрягла між прапорами
У спортивному світі існує правило: виграєш медалі — тобі раді. Але воно працює не завжди. Особливо якщо ти росіянка, навіть колишня, навіть із золотом, навіть заміжня за данцем.
Софія Торуп, у дівоцтві Просвірнова, зробила, здавалося б, усе правильно. Виборювала медалі для Росії роками. Потім — шлюб, зміна країни, прощання з російським паспортом. Далі — перемога для Данії: 11 січня 2026 року спортсменка виборола для Данії першу в історії золоту медаль у мас-старті на чемпіонаті Європи в польському Томашуві-Мазовецькому.
Ось так виглядають руки українського воїна, які тримають над нами небо. Закляклі від морозу під час бойових дій із російськими окупантами, пальці не рухаються, ноги не слухаються. Це реальність, в якій військові виконують завдання щодня. Підтримка армії у таких умовах залишається критично важливою.
“Так холод зʼїдає живцем. Крайні евакуації на Покровському напрямку — такі. Ці руки — це чиясь сімʼя, їх хтось чекає. У мене немає для вас мотиваційних слів, все просто. Щоб ці руки й ноги мали шанс, ми маємо не зупинятися. Обігрів війська зараз — це теж щит,” — написала авторка відео vk_hamaza.
Характерно, що для московитів із «інвалідними щелепами» такий трюк недосяжний. Як би російські інструктори з виживання не муштрували рашистів, для подібного їм знадобляться довгі десятиліття — щоб опанувати мову й бодай базову правильну вимову.
Іноді на війні вирішують не кількість і не гучні накази, а холодна голова й уміння швидко зорієнтуватися. Боєць 425-го полку «Скеля» з позивним «Ю.Ю.» опинився в тилу противника. Вихід був один — діяти розумно. Проти нього було троє російських окупантів. Сталеві нерви та кмітливість допомогли бійцю удати з себе росіянина та приспати пильність ворога.
Він удав із себе російського військового, дочекався моменту, коли пильність ворога ослабла, і зробив те, що мусив. Кілька пострілів — і «Ю.Ю.» зміг вийти з Новоторецького до українських позицій.
У війську він із 2018 року. До того були звичайні цивільні роботи — ремонт телефонів, таксі, пошук себе. Каже, що саме армія дала відчуття місця і внутрішню дисципліну. Його мрія проста: щоб нинішнє покоління військових було останнім, хто бачить війну, а діти росли без неї.
☝️Навіть рашисти навчились читати Чистилище, а ти досі не знаєш “за що?”. До того ж приходиш питати” “А ххх є на сайті?”
Миротворець навчив читати не просто рашистів, а ☝️російських пропагандонів.
💥Можете оцінити точковість удару і його ефективність.
Роками вони маніпулювали і брехали, коли казали:
“внєслі за посєщєніє Крима” – не уточнюючи яким шляхом вони туди проникли.
Наразі роспроп акуратненько цитує:
“Покушение на суверенитет и территориальную целостность Украины. Сознательное нарушение государственной границы Украины с целью проникновения на оккупированные российско-фашистскими захватчиками территории Украины.”
Журналісти 5 каналу “катували” свідомість прихожанки московської церкви “високими матеріями”.
Нагадаємо, фсбшна церква в Україні запевнила, що розірвала усі зв’язки із собою.
Проте офіційні документи РПЦ не залишають сумніву в тому, що «УПЦ МП» — одна зі структурних одиниць Російської Церкви попри позірні ознаки незалежності.
Водночас, якщо вдавати, що віримо фсбшній церкві, утворення УПЦ МП, як окрему церковну структуру, не визнає жодна помісна православна Церква світу, а її єпископів вважають єпископами РПЦ.
Тобто, або ця пані належить до секти, або до терористичного утворення, яке служить сатані.
Губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев, який із великим пафосом порвав із Telegram заради державного месенджера MAX, через чотири місяці з ганьбою повернувся назад — туди, звідки демонстративно йшов.
10 вересня 2025 року Федорищев урочисто заявив про видалення свого Telegram-каналу, закликавши аудиторію переходити до державного месенджера MAX, де за його словами, мали з’являтися «важливі новини про розвиток Самарської області. Telegram у цій історії виглядав як пережиток минулого, а MAX — як світле цифрове майбутнє під крилом держави.
Минуло чотири місяці — і губернатор знову в Telegram. 19 січня про «тріумфальне повернення» губернатора повідомила його пресслужба. Новий канал отримав скромну назву «Федорищев. Офіційно», з поясненням, яке заслуговує окремої уваги.
Повернення він пояснив необхідністю протидіяти фейковим акаунтам від його імені, які, нібито, використовують для «провокацій і шахрайських схем».
Тобто, у державному месенджері без фейків усе добре, а от у Telegram без самого губернатора — суцільний хаос.
MAX не витримав конкуренції
Про успіхи месенджера MAX, заради якого губернатор грюкнув дверима, тепер воліють не згадувати. Схоже, «важливі новини» там або загубилися, або їх ніхто не шукав.
Telegram знову пережив «імпортозаміщення». MAX — ні.
У Грозному, столиці Чеченської Республіки, син глави Чечні Рамзана Кадирова — Адам Кадиров — потрапив у серйозну дорожньо‑транспортну пригоду. Про це повідомляють російські медіа з посиланням на телеграм‑канали та власні джерела.
За попередньою інформацією, аварія сталася в місті — Адама госпіталізували у тяжкому стані. Існують повідомлення, що через інцидент перекрили рух у місті, а нову республіканську лікарню тимчасово закрили для забезпечення медичної допомоги.
Деталі щодо причин аварії, кількості постраждалих і точних обставин ДТП поки що не оприлюднено офіційно. Інформація з’являється здебільшого через телеграм‑канали з посиланням на «джерела в регіоні».
Слід зауважити, що раніше в Чечні також фіксувалися дорожні пригоди за участю людей з оточення Кадирова, зокрема випадок, коли племінник Рамзана Кадирова спричинив смертельну ДТП з жертвами, після чого справа не набула правового продовження.
Поки що офіційних заяв від представників влади Росії чи Чеченської Республіки щодо стану Адама Кадирова немає. У розпорядженні медіа лише побіжні повідомлення у соцмережах та телеграм‑каналах, а також відповідні обмеження руху у районі ДТП.
Уги, мунбути, дутіки, луноходи… Черга за валянками: Росія просуває «успішний бренд» на міжнародні ринки
Російська пропаганда не перестає дивувати. Тепер «успішним брендом» Москви на світовій арені стали валянки. Про це офіційно заявила представниця МЗС РФ Марія Захарова.
За її словами, російські валянки «впевнено виходять на міжнародні ринки» і нібито їх «визнають за кордоном частіше, ніж високотехнологічну продукцію».
Валянки, традиційне російське зимове взуття з вовни, давно стали культурним мемом, а тепер — і символом «російської продукції», яку країна намагається просувати за межі держави. Цікаво, що при цьому сама Захарова прямо вказує на те, що високотехнологічні товари РФ визнають менше, ніж валянки. А це вже зізнання. Іронія в тому, що «успіх» російського експорту тепер вимірюють не літаками, не космічними технологіями чи комп’ютерами, а валянками. Це майже як офіційне визнання власної економічної слабкості — замість технологій продають шерсть.
Російський окупант, який уже третій рік поспіль намагається зруйнувати енергосистему України, несподівано зіткнувся з проблемами цивілізації на власній території.
У Клепіковському районі Рязанської області РФ — найбільшому за площею в регіоні та розташованому на межі з Московською областю — вже понад тиждень відсутні електрика, тепло, газ, вода та зв’язок. Про це масово пишуть самі місцеві жителі у соцмережах і в коментарях на сторінці губернатора Павла Малкова.
Комунальний колапс охопив десятки сіл і селищ із загальним населенням понад 20 тисяч осіб. Зокрема, ще з 9 січня без світла й опалення залишилися населені пункти Алексєєвського сільського поселення — Вікулово, Ломакіно, Волчково, Ужищеєво, Мелюшево, Ільїно та інші.
Люди скаржаться, що залишилися не лише без електрики й тепла, а й без води, газу та мобільного зв’язку. Телефони розрядилися, зв’язатися з екстреними службами неможливо. У багатьох селах немає магазинів, продукти привозить автолавка, але через стан доріг вона просто не доїжджає. Легкові автомобілі також застрягають.
Фактично — повна ізоляція і повернення в доіндустріальну епоху.
У Миротворець дуже часто надходять листи від пацієнтів в стилі: “Мама, я нє знал, я ні разу нє стрєлял, мама мнє насралі в бэрэт”.
Будь-яка нормальна людина на п’ятому такому листі вже б почала сумніватись. Але є нюанс: Миротворець — це люди, обпалені війною і рашистською брехнею.
Тут давно зрозуміли просту закономірність:
що гучніше «я ні при чому», то цікавіше копати. І що глибше копаєш, то більше лізе назовні.
Ось один із тисяч таких кейсів дивіться за посиланням (відео)
