За матеріалами “Діфенс Експрес”.
В Росії вже почали шукати захист від українського ОТРК “Сапсан”.
“Українські “Сапсани” представляють істотну загрозу для С-300ПМ1 та С-400 зі штатним боєкомплектом”. Під таким драматичним заголовком вийшла стаття експерта російського сайту “Военное обозрение” Е. Даманцева.
Нагадаємо, за перші 5 років війни в Україні були створені унікальні розробки ракетної зброї, здатні ефективно захищати нашу країну, тому згортання/гальмування ракетної програми після 2019 року – безвідповідальний крок.
РАКЕТНЕ ОЗБРОЄННЯ – ЦЕ ЩИТ УКРАЇНИ СПІВСТАВНИЙ З ЯДЕРНОЮ ЗБРОЄЮ
Саме ракетне озброєння України нанесло російському агресору непоправних суттєвих втрат у 2014 році.
Сергій Пашинський та Олександр Турчинов були тими державними діячами, які розуміли важливість відновлення ракетного потенціалу України і робили все можливе для того, щоб створити ракетний щит України в найкоротші терміни.
За 5 років Україна пройшла колосальний шлях – ВІД ЗАПАСІВ РАКЕТ ДО РСЗО «СМЕРЧ» НА КІЛЬКА ТИЖНІВ У 2014-МУ ДО ВІДНОВЛЕНОГО РАКЕТНОГО ЩИТА УКРАЇНИ У 2019-МУ
Березень 2019 року: Директор дивізіону високоточних озброєнь і боєприпасів ДК «Укроборонпром» Андрій Артюшенко заявив, що що «противник» України не може претендувати на якусь перевагу при вирішенні бойових завдань безпосередньо в зоні зіткнення. Адже УКРАЇНА ДОСЯГЛА «РАКЕТНОГО ПАРИТЕТУ З ПРОТИВНИКОМ».
Повернемось до ОТРК “Сапсан”, розробки якого ще ведуться і якого ще немає на озброєнні українських ЗС. Чому так завчасно турбуються у Росії?
Автор у своїй публікації намагався пояснити це здалеку – з “оперативно-тактичної ситуації на ТВД Донбас, яка знову набула тенденції до загострення, обумовленого остаточним провалом нежиттєздатного “мінського формату”.
Це, з його точки зору, “надає Москві обгрунтований карт-бланш на надання 1-му та 2-му АК НМ підтримки у майбутньому протистоянні з ЗС України”.
І тому “певну частку стурбованості” автора “викликає несподівана інформація щодо відновлення ДП “КБ “Південне” завершальної фази розробки перспективного ОТРК “Сапсан”.
Автор вважає, що “надбання бойової готовності українським ОТРК “Сапсан” вимагає негайних коректив графіку переоснащення дислокованих у Вороніжській та Ростовській обл. зенітно-ракетних полків (ЗРп).
Згідно із заявою міністра оборони України А. Тарана, МО України планує укласти у 2021 р контракт на виготовлення першої дослідної батареї ОТРК “Сапсан”. Він повідомив, що готовність проєкту понад 80%.
Ця батарея матиме 2 ПУ, 2 ТЗМ та 2 машини управління. Це заощадить час випробування комплексу та дозволить прийняти ОТРК на озброєння у осяжній перспективі. Але доведеться ще перепроектувати машини ОТРК на іноземне шасі. Тобто, коли ОТРК приймуть на озброєння – невідомо, але автор вже висловив “певну частку стурбованості” та “вимагає негайних коректив графіку переоснащення” двох ЗРп “у Вороніжській та Ростовській обл.”
Далі автор писав щодо “виконання РНБО України рекомендацій адміністрації Байдена, Держдепу та МО США щодо прискореного приведення Донбасу та Азово-чорноморського регіону у передескалаційний стан”, щодо “активної участі фахівців корпорацій США “Raytheon” та “Lockheed Martin” у проектуванні сучасних інерційно-навігаційних блоків та газодинамічних вузлів управління для перспективних 300-мм УР “Вільха-М”, та що при цьому “не виключена вірогідність швидкого надбання бойової готовності новим ОТРК, а потім й спроба його застосування, як проти АК НМ ЛДНР, так й проти стратегічно важливих об’єктів ЗС Росії на території Західного та Південного військових округів”.
Ну не зміг автор, як не намагався, “виключити вірогідність швидкого надбання бойової готовності новим ОТРК, а потім й спроби його застосування проти АК НМ ЛДНР та стратегічно важливих об’єктів ЗС Росії”!
Наостанок висловлюємо сподівання, що побоювання російського агресора будуть реалізовані українською владою, і нова розробка ОТРК “Сапсан” буде прийнята на озброєння Збройних сил України в найкоротші терміни. Адже, як ми вже можемо порівняти реалізацію “ракетної програми” у 2014-2019 роках та за два останніх роки, політична воля повинна мати місце, попри можливості українського ОПК, який набрав розгін до 2019 року.
