Джерело: LIGA.net.
Повномасштабне вторгнення не застало компанію “Українська бронетехніка” зненацька. На підприємствах готувалися заздалегідь: їхня техніка з перших років великої війни допомогла відбивати наступ росіян.
“Наприкінці 2021 — початку 2022 року вже були зрозумілі плани ворога. І наша компанія активно намагалася привернути до цієї теми увагу. Тому вступила в комунікацію з командуванням Сил територіальної оборони, яке в той час тільки створювалося. Ми підписали договори про співпрацю буквально за місяць до повномасштабного вторгнення. Навчали тероборонівців користуватися нашими виробами. І в день вторгнення ми вже з шостої ранку видавали техніку,” – Директор компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас.
Того дня на фронті поїхали бронеавтомобілі “Варта” та “Новатор”. Також мікроавтобуси, пікапи, звичайні авто, які були в розпорядженні компанії. Загалом протягом першого місяця війни підприємство передало на фронтову техніку на 183 млн грн.
З березня 2022 року у компанії розширився спектр діяльності — вона отримала повноваження на імпорт зброї та військової техніки. Укладаючи контракти на початку місяця, наприкінці його підприємство вже активно постачало боєприпаси та різноманітну техніку.
Попри помітні збитки (були знищені виробничі майданчики компаній, а третя команда пішла воювати), компанія досить швидко відновила повноцінне виробництво.
В асортименті компанії — бронеавтомобілі “Варта”, “Новатор”, міномети й постріли до них, артилерійські боєприпаси. Компанія є постачальником шасі для САУ “Богдана” та підрядником КБ “Луч” із виробництва техніки для комплексу “Нептун” та РСЗВ “Вільха”.
Релокація і мобілізація працівників
Під час повномасштабного вторгнення виробництва у Мелітополі Запорізької області та на Київщині потрапили в окупацію. У перші місяці повномасштабної війни в компанії почали розгортатися кілька паралельних процесів: виготовлення власної техніки, переміщення виробничих майданчиків з паралельним пошуком нових місць.
“Виробничий майданчик у Мелітополі втрачений. На щастя, ключові люди звідти виїхати. Після звільнення Київщини повернулися на своє виробництво і відновили роботу. Водночас ще й масштабувалися. Тобто відбувалася не лише релокація, а й пошук нових місць, змінена їх кількість, відновлення виробничого процесу. Зараз ми потроїли кількість своїх виробничих майданчиків. Вони розташовані в чотирьох регіонах”, – розповів Владислав Бельбас.
Водночас один із найбільших викликів на початку війни для компанії став відтік кадрів. З підприємства мобілізувалося близько 30% співробітників, що стало ударом по виробничих процесах. Компанія продовжує платити зарплату мобілізованим співробітникам та підтримує з ними зв’язок.
За словами Бельбаса, перша хвиля, яка пішла воювати, — це основна кадрова втрата:
“Кістяк компанії, який розробляв, проводив процес випробувань озброєння, військової техніки, — це були колишні військові вищих офіцерських звань. Коли почалася війна, вони всі мобілізувалися. І це була проблема, бо важко знайти людей, які б працювали в цьому напрямку, мали профільну освіту та досвід. Тоді процес бронювання був налагоджений”.
Наразі питання зі штатом у компанії вирішене. Крім того, на підприємстві працює вчетверо більше людей, аніж до повномасштабного вторгнення. Саме ж виробництво працює у трьох змінах без вихідних.
“Крім наших співробітників ми залучаємо багато підрядників. У середньому на одного нашого співробітника припадає 4-5 співробітників-підрядників…Загалом у нас працює менше як 1000 людей”, — зазначає очільник підприємства.
Ще один виклик воєнного часу — відключення електроенергії. Директор розповідає, що наразі всі виробничі потужності забезпечують електроенергією, але в кожному регіоні це питання вирішується індивідуально.
“Це багато в чому залежить від місцевого самоврядування. Є кейси, коли нам прийшли назустріч, і ми маємо, наприклад, окрему лінію електропостачання, яка не відключається. В інших випадках таких поступків не було, і ми звернули увагу на альтернативні джерела енергії. У нас багато майданчиків, і на кожному це питання вирішується по-різному”, – каже він.
Робота на внутрішній ринок
До повномасштабного вторгнення компанія працює переважно на експорт. Завдяки цьому, пояснює директор компанії, і вдавалося виживати. Оскільки за і так невеликий оборонний бюджет країни боролися всі українські підприємства, які виробляли озброєння та військову техніку.
Портфель експортних контрактів підприємства на той час склав понад 250 млн євро. 24 лютого 2022 року компанія мала підписати великий контракт на ремонт 350 БМП-1 для Єгипту, що, зі зрозумілих причин, зірвався.
Також були контракти на експорт машин “Новатор”, але ці контракти не реалізуються. Крім того, компанія була підрядником державного конструкторського бюро “Луч” з виробництва на експорт бронеавтомобілів, які увійшли до ракетного комплексу “Вільха”.
З початком війни експорт заборонено, компанія “Українська бронетехніка” повністю переорієнтувалася на внутрішній ринок, забезпечуючи технікою і зброєю Сили оборони України.
Владислав Бельбас: “Ми передовсім на початку 2022 року організували виробництво та постачання зенітних комплексів ЗУ-23-2 для Збройних Сил України. Швидко розгорнули виробництво бронеавтомобілів. На жаль, через участь Білорусі у війні виробництво бронеавтомобілів “Варта” стало неможливим, бо вони вироблялися на шасі МАЗів (Мінського автомобільного заводу). З залишків шасі, які у нас були на той момент, ми зробили шасі для артилерійського комплексу “Богдана” і стали підрядником Краматорського заводу з виробництва шасі для цих комплексів.”
Нові розробки, створені під час війни
2022-й для компанії був роком адаптації до нових умов, переміщення та запуску виробництва на нових майданчиках. Вже в 2023 році компанія зосередилася не тільки на масштабуванні виробництва, а й на нових розробках.
Так, у вересні 2023 року Українська бронетехніка представила нову популярну версію бронеавтомобіля СБА «Новатор» — десятимісний автомобіль «Новатор-2».
А у вересні 2024 року підприємство представило новий бронеавтомобіль “Варта-2”. Він розрахований на 10 осіб і оснащений бойовим модулем “Січ” з 30-мм гарматою для вогневого утримання та знищення бронетехніки.
“Таких автомобілів на ринку зараз немає, це унікальна розробка“
Владислав Бельбас: “Варта-2″ також має протимінний і балістичний захист, який відповідає національному STANAG 3. Бронеавтомобіль має сучасну систему світломаскування, яка мінімізує його видимість в оптичних та інфрачервоних областях. Крім того, інтегрована система фільтрації повітря забезпечує безпеку екіпажу, захищаючи його від хімічних та біологічних загроз. Таких автомобілів на ринку зараз немає, це унікальна розробка.“
Також підприємство у 2024 році представило нову розробку у сфері безпілотників — наземний керований робот UGV Protector.
За словами Владислава Бельбаса, компанія займалася розробками у сфері безпілотних технологій ще до повномасштабного вторгнення.
“Ми ще в 2020-2021 роках говорили, що з безпілотними системами буде майбутнє. На жаль, тоді нас не слухали”, — зазначає Владислав Бельбас.
Представлений компанією UGV Protector розроблявся з урахуванням досвіду військових, які вже використовували на полі бою подібне озброєння. Зараз дрон проходить процедуру кодифікації.
Наземний роботизований комплекс Protector - майже повноцінний автомобіль, який керується оператором віддалено.
Створений на базі позашляховика, він може перевозити вантаж до 700 кілограмів і буксирувати причіп. У багажному відділенні одночасно можна розмістити трьох лежачих поранених.
На НРК можуть встановлюватися бойові модулі – наприклад, кулемети чи гранатомети.
Комплекс оснащений трьома видами зв’язку. На пересічній місцевості дальність зв’язку становить 7 км, а на відкритій – до 12 км. На борту НРК є антена Starlink – це ще один із типів зв’язку.
PROTECTOR має дизельний 3-літровий двигун на 190 к. с., який забезпечує запас ходу в 400-500 км. Це суттєво більше, ніж в інших розробок.
«Цей робот створений для підвищення безпеки та оперативної ефективності військовослужбовців на полі бою», — констатував Владислав Бельбас, зазначивши, що ідеологія створення платформи Protector стала «безпечним виконанням небезпечних місій».
Вже під час війни компанія суттєво масштабувала виробництво мінометів різних калібрів та мін до них. Опанувала виробництво та починала постачання артилерійських бойових припасів різних калібрів.
У 2025 році компанія представила нову розробку в сфері безпілотників – безпілотний авіаційний комплекс UB60D.
Владислав Бельбас: “БпАК UB60D – це нова розробка компанії «Українська бронетехніка», яка є вже спорядженим високоточним FPV-дроном, основою якого є 60-мм осколкова міна. Основна перевага нашої розробки в тому, що дрон не потребує спорядження бойовою частиною, що економить багато часу. Саме тому UB60D – це високоточна зброя, яка є ідеальним рішенням для сучасної війни.“
Співпраця з іноземними партнерами
Попри неможливість експорту продукції під час війни, Українська бронетехніка налагоджує міжнародний союз. За словами директора, вона ніні розгортається у двох напрямках — співпраця з постачальниками озброєння та партнерства всередині країни.
Владислав Бельбас: “На європейському ринку ми доволі великий гравець і з нашими постачальниками маємо довготривалі сталі відносини. У нас виробнича кооперація: ми виробляємо компоненти, наприклад до мінометних пострілів, постачаємо їх, вони їх споряджують і постачають нам готовий постріл. Тобто мінометні постріли, які ми ввозимо, містять 30-35% української компоненти. Це важливо для нашої економіки, щоб, коли понад 60% бюджету йде на Сили оборони, податки залишилися в Україні.”
Щодо партнерств в Україні, наразі Українська бронетехніка налагодила співпрацю з чеським та турецьким підприємствами. У жовтні 2024 року в межах DFNC2: Міжнародний форум оборонної промисловості компанія підписала стратегічну угоду щодо співробітництва з чеським холдингом Czechoslovak Group. Партнерство забезпечує спільне виробництво 155-мм артилерійських снарядів різних типів, зокрема високоточні боєприпаси. Завдяки такому об’єднанню зусиль партнери планують значно збільшити обсяги виробництва боєприпасів.
Владислав Бельбас: “Плануємо у 2025 році виробити близько 100 000 боєприпасів, а у 2026 році — понад 300 000. Щодо іншого партнерства, то зараз наша спільнота спільною великою турецькою промисловою групою завершує будівництво спільного комплексу з виробництва мінометних пострілів.”
Водночас, коли експорт стане все ж можливим, компанія планує відновити свою присутність на міжнародному ринку. Тим паче, що має унікальні зразки продукції, аналогів яких немає.
Владислав Бельбас: “Наприклад, сьогодні на фронті наш бронеавтомобіль “Новатор” — один із найнадійніших. Його доопрацювання — інтеграція бойових модулів, засобів радіоелектронної розвідки та протидії — тільки покращують його характеристики й виробляють більш захищеним. Серед бронеавтомобілівців цього класу це найдешевший і найкращий за якістю. Що стосується бронеавтомобілів “Варта”, які ми вже не постачаємо, то бачимо, що зараз вони активно експлуатуються. Автомобілям вже 10 років в активних бойових діях, а вони на ходу.“
Допомога суспільству та проект з енергозабезпечення Охматдиту
Крім забезпечення Сил оборони технікою та озброєнням, Українська бронетехніка піклується і про людей, надаючи благодійну допомогу різним фондам. Протягом 2022-2023 років компанія виділила 87 млн грн благодійної допомоги, ще близько 12 млн грн — матеріально-технічної допомоги. У 2024 році сума благодійної допомоги сягнула 100 млн грн.
У 2023 році компанія реалізувала різні об’єкти з енергозабезпечення Охматдиту, щоб операційні мали можливість працювати перебійно, та допомогти військовослужбовцям через різні фонди.
Співробітники компанії долучилися до національної кампанії “Твоя кров може воювати”. За останні кілька колективних пожертвувань співробітники поповнили запаси “Київського міського центру крові” понад 50 літрів крові.
Компанія “Українська бронетехніка” з 2022 року спільно з благодійним фондом “Мрія – українська фундація” реалізовує проект “Літо без війни”. За цей час вдалося оздоровити понад 4 тисячі дітей з родини загиблих, полонених та зниклих безвісних українських героїв із різних областей України.
Також Українська бронетехніка допоможе окремим підрозділам постачання компонентів.
Як розповідає директор підприємства, у компанії доволі невеликий відсоток прибутку, порівнюючи з товарообігом.
Владислав Бельбас: “У нас великий об’єм обігових коштів або вкладено у виробництво, або в закупівлю компонентів. Тому вільних коштів немає. Причому компанія за три роки жодного разу не виплачувала дивіденди та не розподіляла прибуток.”
Матеріал за темою:
